Справа №461/1738/25
20 травня 2025 року Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої судді Павлюк О. В., за участю секретаря судового засідання Гнаткович В. С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу у порядку спрощеного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 8/127; ЄДРПОУ 43518172) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа: Акціонерне товариство «Ідея Банк» (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819), про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Короткий виклад позицій сторін у справі
Позивач ТОВ «Сонаті», через свою представницю - Самотугу Т. В., скориставшись підсистемою «Електронний суд», звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить ухвалити рішення про стягнення з Відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 237'787,08 гривень. Окрім того, Позивач просить при ухваленні рішення покласти на Відповідачку судові витрати у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що Акціонерне товариство «Ідея Банк» і ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № R01.00204.004406641 від 05.10.2018, відповідно до умов якого, Відповідачці у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в сумі 73'208,91 грн.
Свої зобов'язання Кредитор виконав, надавши грошові кошти Позичальникові. Відповідачка зі своєї сторони не виконала умови Кредитного договору, а саме не здійснила належним чином погашення кредиту, внаслідок чого станом на дату подачі позову утворилась заборгованість в розмірі 147'097,19 грн (сто сорок сім тисяч дев'яносто сім гривень, 19 копійок).
А також, Акціонерне товариство «Ідея Банк» і ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № C01.106.78878 від 29.06.2016, відповідно до умов якого, Відповідачці у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в сумі 20'700,00 грн.
Свої зобов'язання Кредитор виконав, надавши грошові кошти Позичальникові. Відповідачка зі своєї сторони не виконала умови Кредитного договору, а саме не здійснив належним чином погашення кредиту, внаслідок чого станом на дату подачі позову утворилась заборгованість у розмірі 90'689,89 грн (дев'яносто тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень, 89 копійок).
Отже, загальна вартість заборгованості по вищезазначеним Кредитам становить 237'787,08 грн (двісті тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят сім гривень, 08 копійок).
Акціонерне товариство «Ідея Банк» відступило право вимоги за Договором (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ» (колишня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ») на підставі Договору факторингу № 25/07 від 25.07.2023, а ТОВ «СОНАТІ» набуло право вимоги за первинними договорами у розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея банк», у тому числі і до Відповідачки.
Враховуючи наведене, а також те, що на теперішній час Відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів Позивача, просить позов задовольнити.
Відповідачка у запропонований строк відзив на позовну заяву не подала, свою позицію у справі з обґрунтуванням її відповідними доказами не навела.
Заяви та клопотання сторін у справі
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак у прохальній частині поданої до суду позовної заяві, просить проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Сонаті».
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначена головуюча суддя Павлюк О. В.
Ухвалою від 03.04.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження, проте такі з у судове засідання не з'явилися та не забезпечили явку уповноважених представників.
Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).
Вказана вимога ЦПК України роз'яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Сторони у справі не подавали клопотань про розгляд зазначеної справи з повідомленням сторін, а суд не вбачав підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.
Відповідачка, будучи належним чином та завчасно повідомленою про розгляд справи відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610244456076 та № 0610251086926, у визначений ухвалою суду строк відзиву на позов, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подала, заперечень щодо факту укладення кредитного договору та розрахунку заборгованості також не надала, а тому суд, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Розгляд справи по суті відбувся 20.05.2025.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Встановленні судом фактичні обставини справи
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Відтак, суд встановив, що Акціонерне товариство «Ідея Банк» і ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № R01.00204.004406641 від 05.10.2018, відповідно до умов якого, Відповідачці у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в сумі 73'208,91 грн.
На виконання умов вищевказаного договору АТ «Ідея банк» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконало повністю, що підтверджується випискою по поточному рахунку.
Однак, Відповідачка не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки та інші платежі за угодою, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 147'097,19 грн (сто сорок сім тисяч дев'яносто сім гривень, 19 копійок, з яких:
- прострочена заборгованість за тілом кредиту в розмірі 72'954,46 грн (сімдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні, 46 копійок);
- прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 74'142,73 грн (сімдесят чотири тисячі сто сорок дві гривні, 73 копійки).
Окрім цього, Акціонерне товариство «Ідея Банк» і ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № C01.106.78878 від 29.06.2016, відповідно до умов якого, Відповідачці у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в сумі 20'700,00 грн.
На виконання умов вищевказаного договору АТ «Ідея банк» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконало повністю, що підтверджується випискою по поточному рахунку.
Однак, Відповідачка не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки та інші платежі за угодою, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 90'689,89 грн (дев'яносто тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень, 89 копійок), з яких:
- прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 34'234,14 грн (тридцять чотири тисячі двісті тридцять чотири гривні, 14 копійок);
- прострочена заборгованість за відсотками у розмірі 56'455,75 грн (п'ятдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят п'ять гривень, 75 копійок).
Загальна вартість заборгованості по вищезазначеним Кредитним договорам становить 237'787,08 грн (двісті тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят сім гривень, 08 копійок).
При цьому, АТ «Ідея Банк» відступило право вимоги за Договором до ТОВ «Сонаті» (колишня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ») на підставі Договору факторингу № 25/07 від 25.07.2023, а ТОВ «Сонаті» набуло право вимоги за первинними договорами у розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея банк».
Відтак, відповідно до витягу з Реєстру боржників № 1 до договору факторингу від 25.07.2023 №25/07 до ТОВ «Сонаті» перейшло право грошової вимоги, у тому числі і щодо заборгованості ОСОБА_1 за договорами № R01.00204.004406641 від 05.10.2018 та № C01.106.78878 від 29.06.2016.
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України). Вказаний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема, статтею 82 ЦПК України, яка закріплює підстави звільнення від доказування.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У свою чергу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому(ч. 1 ст. 634 ЦК України).
У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Разом з тим, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 в справі № 2-383/2010.
Окрім того, згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У свою чергу ч.1 ст. 1078 ЦК України, закріплює положення про предмет договору факторингу, яким може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Висновки суду
Суд встановив, що Відповідачка належно не виконувала зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять та Відповідачка не надала.
Позивач направив Відповідачці вимоги про виконання боргових зобов'язань за Кредитними договорами, надавши можливість Відповідачці добровільно врегулювати заборгованість, однак вимога не була виконана. Відповідачка у встановлений строк зобов'язання за кредитним договором не виконала.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов до висновку, що у матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити у повному обсязі.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Таким чином, враховуючи, що розмір заборгованості підтверджується долученими до справи доказами, у свою чергу Відповідачка не скористалася процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази для підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, суд приходить до висновку, що доводи позову про стягнення суми заборгованості за Кредитними договорами у розмірі 237'787,08 грн є обґрунтованими та підставними, відтак підлягають до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно, до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, Позивач при поданні цієї позовної заяви до суду, сплатив судовий збір у розмірі 2'853,45 грн, який підтверджується платіжною інструкцією № 1572 від 28.02.2025.
Відтак, у зв'язку з повним задоволенням заявлених позовних вимог, слід стягнути з Відповідачки на користь Позивача судовий збір у розмірі 2'853,45 грн.
Керуючись ст. ст. 259, 351 - 355 ЦПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 8/127; ЄДРПОУ 43518172) заборгованість за Кредитними договорами № R01.00204.004406641 від 05.10.2018 та № C01.106.78878 від 29.06.2016 у розмірі 237'787 (двісті тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят сім) гривень 08 копійок.
3. Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 8/127; ЄДРПОУ 43518172) сплачений судовий збір у сумі 2'853 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят три) грн 45 коп.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду . Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ольга ПАВЛЮК