Справа № 344/11914/24
Провадження № 1-кп/344/513/25
19 травня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря с/з ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця Збройних Сил України, старшого солдата, не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -
ОСОБА_4 обвинувачується у нез'явленні військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Так, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 старший солдат ОСОБА_4 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_2 15.03.2022 прийнятий на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 55 від 15.03.2022 старший солдат ОСОБА_4 призначений на посаду старшого механіка-гранатометника 2 радіорелейного взводу 2 радіорелейної роти 2 радіорелейного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині старший солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно п.п. 1, 3 ч.3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно Указу Президента України №64/2022 “ Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у- разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Про введення в дію воєнного стану старшому солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.12.2023 № 330 старший солдат ОСОБА_4 вибув на лікування до військової частини НОМЕР_2 Вінницького обласного клінічного шпиталю для інвалідів війни ( АДРЕСА_2 ) з 21.12.2023.
Згідно виписного епікризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4190 установлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , виписаний 11.01.2024 із військової частини НОМЕР_2 Вінницького обласного клінічного шпиталю для інвалідів війни ( АДРЕСА_2 ).
Однак, старший солдат ОСОБА_4 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, у тому числі в умовах воєнного стану, діючи умисно, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, 11.01.2024 вчасно не прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) після виписки із військової частини НОМЕР_2 Вінницького обласного клінічного шпиталю для інвалідів війни ( АДРЕСА_2 ), без поважних причин, перебуваючи поза її розташуванням по 17.06.2024, проводячи час на власний розсуд за місцем свого проживання у м. Івано-Франківську, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області.
17.06.2024 старший солдат ОСОБА_4 з'явився до органу досудового розслідування Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області та повідомив про своє бажання та готовність у подальшому проходити військову службу в Збройних Силах України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України, у зв'язку з тим, що останній вперше притягається до кримінальної відповідальності за ст.407 КК України, обвинувачений виявив бажання продовжити проходження військової служби у складі військової частини НОМЕР_3 , а командування зазначеної військової частини надало згоду на його подальше проходження служби в Збройних Силах України. Копію письмової згоди командира військової частини НОМЕР_3 прокурор долучив до матеріалів провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України на підставі ч.5 ст.401 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити. Наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з таких підстав йому роз'яснені та зрозумілі.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 407 КК України на підставі ч.5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити, виходячи з наступного.
07 вересня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».
Так, ч.5 ст. 401 КК України встановлено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Абзацом 2 ч.2 ст. 286 КПК України передбачено, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягався, добровільно звернувся з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України на підставі ч.5 ст.401 КК України для продовження проходження військової служби. Окрім того, в матеріалах провадження наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_3 № 45/52/4218/2 від 30.11.2024 року.
Як вбачається з письмової згоди на продовження проходження військової служби командира в/ч НОМЕР_3 , командування військової частини НОМЕР_3 дає згоду на продовження проходження військової служби в Збройних Силах України старшому солдату ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження за ч.5 ст.401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав та можливість подальшого притягнення до кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини або місця служби.
Таким чином, суд вважає, що наявні всі законні підстави, передбачені ч.5 ст. 401 КК України, п.1 ч.2 ст.284 КПК України, для звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження. Даних, які б перешкоджали застосування до обвинуваченого вимог ч.5 ст.401 КК України судом не встановлено.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 401, 407 КК України, ст.ст.284-288, 370, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Звільнити від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ч.5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби, а дане кримінальне провадження з обвинувальним актом про його обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_5