Справа № 344/5804/25
Провадження № 1-кп/344/906/25
19 травня 2025 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
представника потерпілого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився у місті Івано-Франківськ, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , згідно ст.89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України,-
ОСОБА_5 самовільно здійснив будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , всупереч встановленому Конституцією України, Земельним кодексом України та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядку, вирішив самовільно захопити земельну ділянку для будівництва на ній нерухомого майна (будівлі) шляхом реконструкції квартири АДРЕСА_2 та належала його брату-інваліду ОСОБА_7 .
З метою реалізації свого протиправного умислу, спрямованого на самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, з корисливих мотивів, порушуючи встановлений законодавством порядок набуття у власність чи користування земельної ділянки та порядок здійснення будівництва на земельних ділянках відповідних об'єктів, усвідомлюючи відсутність будь-яких правовстановлюючих та дозвільних документів на будівництво будівлі та зайняття вказаної земельної ділянки, яка відноситься до земель комунальної власності Івано-Франківської міської територіальної громади, з метою подальшого використання у своїй діяльності, у період часу із 2019 року по травень 2023 року, ОСОБА_5 здійснив самовільне будівництво нерухомого майна загальною площею забудови 21, 2 кв.м. на самовільно зайнятій земельній ділянці загальною площею 21 кв.м. та вартістю 29 267 гривень 49 копійок, а саме прибудови до квартири АДРЕСА_2 , шляхом зведення її на бетонному фундаменті, який має глибину 0,57 м, перекриттям односкатним дахом, покритим металопрофілем, влаштуванням стін із фасадним покриттям на утеплювачі та монтуванням двох вікон та одних металевих дверей, що встановлено висновками експертів за результатами проведених судової будівельно-технічної та судової земельно-технічної експертиз.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.197-1 КК України.
Під час досудового розслідування 31 березня 2025 року між прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківськ ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника - адвоката ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.
Сторона обвинувачення та сторона захисту в угоді про визнання винуватості від 31 березня 2025 року із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, наявності обставин, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обставин, які обтяжують покарання, досягли згоди, що обвинувачений ОСОБА_5 має понести покарання за ч.3 ст.197-1 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_5 31 березня 2025 року.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно та в повній мірі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, щиро розкаявся, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 31 березня 2025 року, зазначив, що наслідки укладення та затвердження угоди, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього, йому зрозумілі. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 також просив суд затвердити укладену 31 березня 2025 року між прокурором та його підзахисним угоду про визнання винуватості.
Представник потерпілого - просила суд затвердити укладену 31 березня 2025 року між прокурором та його підзахисним угоду про визнання винуватості.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши наслідки укладення та затвердження угоди відповідно до вимог ст.473 КПК України, переконавшись, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, дослідивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, суд вважає, що угоду про визнання винуватості, укладену 31 березня 2025 року між прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківськ ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника - адвоката ОСОБА_4 слід затвердити, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка укладається у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
В п.3 ч.4 ст.469 КПК України крім іншого зазначено, що у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, а тому, виходячи з положень ст.ст.468,469 КПК України, угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.
На виконання вимог п.3 ч.4 ст.469 КПК України прокурором надано письмову згоду на укладення угоди від всіх потерпілих, а отже в даному кримінальному провадженні прокурор наділений правом на укладення угоди про визнання винуватості.
Надана суду угода відповідає вимогам, які ставляться до угоди про визнання винуватості, що передбачені ст.472 КПК України, в тому числі щодо міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Обставин, які б вказували на необхідність відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковано згідно обвинувального акту та угоди про визнання винуватості за ч.3 ст.197-1 КК України, як самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Окрім того судом встановлено, що сторона обвинувачення та сторона захисту в угоді про визнання винуватості від 31 березня 2025 року за вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суспільної небезпеки вчиненого, даних про особу обвинуваченого, який є особою з інвалідністю 3-ої групи (загальне захворювання), на утриманні в якого перебуває малолітня дитина ОСОБА_8 та який згідно ст.89 КК України раніше не судимий, відсутності обставин, що обтяжують покарання, наявності кількох обставин, що пом'якшують його покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, узгодили покарання обвинуваченому у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, 00 копійок.
Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
Таким чином, під час підготовчого судового засідання встановлені законні підстави для затвердження угоди і призначення узгодженого сторонами покарання.
Цивільний позов не заявлявся
У кримінальному провадженні НДЕКЦ МВС України проведено: судову будівельно-технічну експертизу №СЕ-19/109-24/17040-БТ від 29.01.2025 року вартістю 12 734 (дванадцять тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 40 копійок та судову земельно-технічну експертизу №СЕ-19/109-24/17420-ЗТ від 29.01.2025 року вартістю 15 918 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) гривень 00 копійок.
Загальні витрати на залучення експертів становлять 28 652 (двадцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят дві) гривні 40 копійок та підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475,615 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 31 березня 2025 у кримінальному провадженні, внесеному 08.10.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091010002669 між прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківськ ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 28 652 (двадцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят дві) гривні 40 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору в день його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.
Вирок може бути оскаржено лише з підстав, передбачених у ч.4 ст.394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий суддя ОСОБА_1