Справа № 160/25313/23
2-а/189/2/25
іменем України
13.05.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чорної О.В.,
за участі секретаря судового засідання Безрідньої В.О.,
учасники судового провадження:
позивач Салама П.А. - в режимі відеоконференції,
представник позивача Довженко В.І. - в режимі відеоконференції,
представник відповідача Заіменко Д.В. - в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Покровської селищної ради, в особі виконавчого комітету Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Довженко В.І. звернувся до суду з адміністративним позовом (уточненим), яким просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Покровської селищної ради № 32 від 26.09.2023р. в складі голови комісії Швидь І.В., секретаря Леоненко В.В. та 5 членів комісії, прізвища яких не зазначені, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
- стягнути з Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Покровської селищної ради, в особі виконавчого комітету Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 , сплачену суму судового збору в розмірі 536,80 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Позов мотивований тим, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Покровської селищної ради № 32 від 26.09.2023р. в складі голови комісії Швидь І.В., секретаря Леоненко В.В. та 5 членів комісії, прізвища яких не зазначені, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, та його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
З даною постановою ОСОБА_1 не згоден повністю з наступних підстав.
На думку позивача, єдиним доводом на користь притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП стало те, що він під час надання сторонами пояснень на засіданні адміністративної комісії неодноразово наголосив про «наше місце» для торгівлі, не вказавши про яке саме місце йде мова. При цьому, директор ринку підтвердив, що дане місце для здійснення торгівлі знаходиться за межами території ринку. Інших підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП в постанові не зазначено.
ОСОБА_1 вважає, що вказані в постанові висновки не відповідають обставинам справи, а посилання в постанові на його слова про «наше місце» є перекручуванням змісту його пояснень, оскільки на засіданні комісії він пояснив, що не скоював будь-яких адміністративних правопорушень, що речі для торгівлі належали не йому, а його дружині і є її особистою власністю підприємця, яка зареєстрована приватним підприємцем і на законних підставах здійснювала торгівельну діяльність з виносної торгівлі на території, яка примикає до території ринку, за що сплатила ринковий збір, квитанція про сплату якого долучена до матеріалів справи. Будь-яких зауважень щодо незаконної торгівельної діяльності його дружині ніхто не робив, протокол щодо незаконної торгівельної діяльності не складав.
Також посилається на ту, що справжньою причиною складання протоколу стало не скоєння ним адміністративного правопорушення, а намагання працівником поліції ВП № 5 СРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 з використанням свого службового становища звільнити торгівельне місце для своєї дружини ОСОБА_3 , яка захотіла торгувати саме на цьому місті.
Також посилається на ту обставину, що на засіданні комісії ним подавалося клопотання про виклик низки свідків, які могли повідомити відомі їм фактичні обставини справи, однак таке клопотання було відхилене.
Також посилається на ту обставину, що позивачем подане до адміністративної комісії клопотання про витребування від Покровської селищної ради детальний план території смт. Покровське для дослідження його під час засідання адміністративної комісії і перевірки наявності в зазначеному в протоколі місці червоних ліній вулиць і доріг.
Обґрунтовуючи дане клопотання сторона захисту зазначала, що з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , вбачається, що він, 02.09.2023 р., о 8-00 годині, за адресою смт. Покровське, вул. Горького, 64, напроти базару, у межах червоних ліній вулиць і доріг, розміщував предмети виносної торгівлі, чим порушив п.п. 19 п. ІІ Правил благоустроюй населених пунктів Покровської селищної ради. Також захаращував тротуар предметами виносної торгівлі; у зв'язку із цим виникла необхідність у витребуванні з Покровської селищної ради детального плану території смт. Покровське для дослідження його під час засідання адміністративної комісії і перевірки наявності в зазначеному в протоколі місці червоних ліній вулиць і доріг.
Дане клопотання адміністративною комісією було відхилено з тих мотивів, що комісії і так відомо про місце знаходження торгових рядів біля ринку.
Позивач зазначає, що в оскаржуваній постанові адміністративною комісією не зазначені обставини, які нею встановлені під час розгляду справи та взагалі не були виконані вимоги ст. 280 КУпАП про обов'язок з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вважає, що відповідачем жодних доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення позивачем не надано.
Представник відповідача адвокат Заіменко Д.В. через систему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву, якою позов заперечив, у якому зазначив наступне.
Рішенням Покровської селищної ради від 26.11.2018 року №Р-656-28/7 затверджено Правила благоустрою територій населених пунктів Покровської селищної ради, пунктом 19 розділу ІІ яких у межах «червоних ліній» вулиць і доріг забороняється: розміщувати споруди та об'єкти; здійснювати будь-яку торгівлю, особливо торгівлю продуктами з землі; захаращувати тротуари транспортними засобами, товарами, предметами виносної торгівлі, переносною рекламою, тощо. Смітити, псувати дорожнє покриття, обладнання, зелені насадження; спалювати сміття, опале листя та інші відходи, складати їх для тривалого зберігання; скидати промислові та меліоративні води в систему дорожнього зливостоку; встановлювати намети; випасати худобу та свійську птицю; скидати сніг.
12.09.2023 року з відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровської області до виконкому надійшов адміністративний матеріал з Протоколом про адміністративне правопорушення від 02.09.2023 року серії ВАВ №857122, складеним ПОГ СРУП старшим лейтенантом поліції Ковтор Є.Л., відповідно до якого громадянин Салама ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.09.2023 року о 8:00 год., за адресою смт. Покровське, вул. Горького, 64 напроти базару, в межах червоних ліній вулиць і доріг, розміщував предмети виносної торгівлі, захаращував тротуар предметами виносної торгівлі, чим порушив пп. 19 п. ІІ Правил благоустрою територій населених пунктів Покровської селищної ради, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП.
26.09.2023 року, на виконання визначених статтями 213, 218 КУпАП повноважень, адміністративною комісією при виконавчому комітеті Покровської селищної ради розглянутий зазначений адміністративний матеріал, за результатом розгляду якого винесена постанова № 32 якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
На думку відповідача, надані позивачем пояснення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зводились до необхідності долучення до матеріалів справи детального плану території, відсутності акту обстеження території, надання оцінки відсутності зауважень з боку працівників поліції та непритягнення до відповідальності інших продавців, що торгували поряд.
Вважає вказані доводи недоречними з огляду на той факт, що адміністративне правопорушення було зафіксоване нагрудною камерою поліцейського, який складав протокол. Вказане відео було долучено до матеріалів справи та надано для ознайомлення позивачу. З вказаного відео вбачається, що позивач розташовував предмети виносної торгівлі за межами ринку на червоній лінії вул. Горького. Окрім цього, вказаний факт детально обговорювався на комісії на якій був присутній позивач та його представник. Окрім цього був запрошений на комісію директор ринку, який засвідчив факт, що біля ринку здійснюється систематична стихійна торгівля, в тому числі позивачем ОСОБА_1 . Факт проведення комісії також був зафіксований в режимі відеоконференції засобами відеозвязку із представником позивача Довженко В.І. Головою комісії на правах рівності і змагальності було надано можливість навести доводи та заперечення відносно складеного протоколу як позивачу, так і його представнику. Крім цього, головою комісії в процесі розгляду справи було уточнено інформацію та доведено до присутніх, що згідно генерального плану смт. Покровське, позивач розташовував свої товари на червоній лінії по вул. Горького.
З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.
Розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на підставі ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 11.11.2024 року.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Довженко В.І. підтримали позовні вимоги, спираючись на обставини, зазначені в позові. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача - адвокат Заіменко Д.В. позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.
В судовому засіданні були допитані свідки.
Свідок ОСОБА_5 показав, що він працює на посаді поліцейського офіцера громади СРУП ГУНП в Дніпропетровській області. 02.09.2023 року він склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП, оскільки 02.09.2023 року о 8:00 год. за адресою смт. Покровське, вул. Горького, 64 напроти базару, в межах червоних ліній вулиць і доріг, останній розміщував предмети виносної торгівлі, тим самим захаращував тротуар предметами виносної торгівлі, чим порушив Правила благоустрою територій населених пунктів Покровської селищної ради, чим вчинив правопорушення.
Пояснив, що торгівля за межами ринку заборонена і викликає обурення громадськості; поліція реагує на такі порушення і з метою усунення таких порушень складає вказані протоколи стосовно порушників. Складання протоколів за ст. 152 КУпАП, а не за ст. 164 КУпАП (незаконна торгівля) пояснив гуманними міркуваннями, щоб не накладати на людей, які в умовах війни, у прифронтовому районі здійснюють таку торгівлю, більш суворі санкції, які передбачається ст. 164 порівняно із ст. 152 КУпАП.
Наявність дозволу на здійснення торгівлі саме у Салами він не перевіряв, однак стверджував, що в той день салама разом і дружиною та невідомою особою розставлял лоток і розкладав товар.
Свідок ОСОБА_6 показала, що вона є дружиною позивача. Зареєстрована як ФОП, протягом двох років здійснювала торгівлю в АДРЕСА_1 , за кожен робочий день сплачувала ринковий збір у розмірі 100 грн., про що отримувала відповідну квитанцію. 02.09.2023 року вранці вона прибула на своє торгове місце. Згодом до неї підійшли працівники поліції, після чого вона зателефонувала до свого чоловіка і він приїхав, після чого саме чоловік почав спілкуватися з працівниками поліції. Стверджувала, що позивач не займається торгівлею, а займається торгівлею саме вона, заперечила, що в той день і в інші дні позивач разом з нею торгував, розміщував товар на лотку тощо.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши надані письмові докази, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 02.09.2023 року старшим лейтенантом поліції Ковтор Є.Л. складений протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ №857122, відповідно до якого громадянин Салама ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.09.2023 року о 8:00 год., за адресою: смт. Покровське, вул. Горького, 64 напроти базару, в межах червоних ліній вулиць і доріг, розміщував предмети виносної торгівлі, захаращував тротуар предметами виносної торгівлі, чим порушив пп. 19 п. ІІ Правил благоустрою територій населених пунктів Покровської селищної ради, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП (т.1 а.с.23-38).
26 вересня 2023 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Покровської селищної ради розглянутий зазначений адміністративний матеріал, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. (т.1 а.с. 21-22 копія).
Відповідно до змісту цієї постанови, 02.09.2023 року о 08.00 год. Салама Петро Абдель-Азіз за адресою: смт. Покровське, вул. Горького, 64 напроти базару, у межах «червоних ліній» вулиць і доріг розміщував предмети виносної торгівлі, якими захаращував тротуар, чим порушив п.19 розділу ІІ Правил благоустрою територій населених пунктів Покровської селищної ради та вчинив правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП.
Перевіряючи юридичні та фактичні підстави, які покладені відповідачем як суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.09.2023 року, на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ст. 152 цього Кодексу.
Згідно ст.152 КУпАП, відповідальність настає за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Судом встановлено, що частиною 1 ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
Згідно з вимогами частини 2 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: 1) утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів; 5) допускати на об'єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Згідно з вимогами ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
На виконання вищезазначених нормативних актів Покровською селищною радою розроблено Правила благоустрою територій населених пунктів Покровської селищної ради, які затверджені рішенням Покровської селищної ради від 26.11.2018 року № Р-656-28/7 (т.2 а.с.53-60).
Пунктом 19 розділу ІІ Правил благоустрою передбачено, що у межах «червоних ліній» вулиць і доріг забороняється: розміщувати споруди та об'єкти; здійснювати будь-яку торгівлю, особливо торгівлю продуктами з землі; захаращувати тротуари транспортними засобами, товарами, предметами виносної торгівлі, переносною рекламою, тощо. Смітити, псувати дорожнє покриття, обладнання, зелені насадження; спалювати сміття, опале листя та інші відходи, складати їх для тривалого зберігання; скидати промислові та меліоративні води в систему дорожнього зливостоку; встановлювати намети; випасати худобу та свійську птицю; скидати сніг.
Крім того, у відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» рішенням Покровської селищної ради від 12.05.2017 року № 179-6/УІІ затверджено Генеральний план смт. Покровське з нанесенням червоних ліній вулиць та доріг (т.2 а.с.51, 83, 85-87).
У той же час, аналізуючи обґрунтованість накладення адміністративного стягнення на позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події складу адміністративного правопорушення, що має бути доведено шляхом надання доказів.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
За змістом ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
На виконання п. 1 ч. 1ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
За визначенням ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1цього Кодексу.
У відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зміст (склад) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП становлять наступні елементи: об'єкт правопорушення суспільні відносини у сфері громадського благоустрою; об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержанні правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах; суб'єкт правопорушення громадянин, громадянин суб'єкт підприємницької діяльності, посадова особа; суб'єктивна сторона правопорушення вина у формі умислу або необережності.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відсутні об'єктивні, допустимі, належні докази, які б підтверджували , що саме позивач вчинив адміністративне порушення, передбачене ст. 152 КУпАП.
Так, в судовому засіданні не встановлено, що розташовані на тротуарі напроти базару предмети торгівлі, про які йдеться у складеному протоколі, дійсно належать ОСОБА_7 , і що саме він захаращував ними тротуар.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського Ковтора Є.Л. вбачається лише процес повідомлення Саламі П. про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП та роз'яснено його права, при цьому відсутня фіксація якихось обставин, які б дозволяли пов'язати предмети торгівлі саме з позивачем. Більше того. на запису місце захаращення як таке не зафіксовано, у протоколі відсутня деталізація чим саме захаращений тротуар, якими предметами, кому вони належать, об'єктивна сторона правопорушення у протоколі не розписана.
Аналіз відео засідання адміністративної комісії свідчить про те, що позивач наголошував, що він не здійснював торгівлю, предмети торгівлі не розміщував, що торгівлею офіційно займається його дружина, однак комісія не вчинила жодних дій для перевірки зазначеної інформації; засідання носило формальний характер, обставини справи фактично не були встановлені.
Факт того, що саме дружина позивача є фізичною особою-підприємцем і торгувала в той день у сел. Покровському ніким із сторін не оскаржувався і така інформація до комісії була доведена.
Аналіз оскаржуваної постанови свідчить про те, що відповідач обмежився цитуванням суті правопорушення, викладеного у протоколі, мотивація та обґрунтування вини ОСОБА_8 у постанові відсутня, докази здійснення ним будь-яких винних дій також відсутні.
Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).
Суд дійшов висновку. що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на наявність у діях саме позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
З огляду на зазначене, вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, не доведена та не підтверджується належними доказами, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний, зокрема, має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо складання оскаржуваної постанови, та вважає, що постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч.3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
На підтвердження наданих послуг адвокатом до позовної заяви позивачем долучено: Договір про надання правничої (правової допомоги) №67 від 25.09.2023 року, рахунок №INV-000041, Акт виконаних робіт №INV-000041від 02.10.2023 року
Як вбачається з наданих позивачем документів, витрати на професійну правову допомогу у цій справі позивачем та його представником оцінено у розмірі 6000,00 грн. (на день розгляду справи).
Суд приходить до висновку, що понесені витрати позивача на правову допомогу є завищеними, а розмір витрат не співмірним зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, тому суд вважає за можливе зменшити суму витрат на правову допомогу до 3000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 536,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 9, 72-79, 90, 205, 229, 242-246, 262, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Покровської селищної ради, в особі виконавчого комітету Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Покровської селищної ради № 32 від 26.09.2023р. в складі голови комісії Швидь І.В., секретаря Леоненко В.В. та 5 членів комісії, прізвища яких не зазначені, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Стягнути з Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Покровської селищної ради, в особі виконавчого комітету Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачену суму судового збору в розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 295 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 19.05.2025 року.
Суддя О.В. Чорна
13.05.2025