справа №176/465/25
провадження №1-кп/176/147/25
Іменем України
15 травня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Жовті Води, в режимі відеоконференції, клопотання прокурора Волноваського відділу спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , якому повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження №12024052770000455, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 листопада 2024 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та закриття кримінального провадження,
за участю учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 -
До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Волноваського відділу спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , якому повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження №12024052770000455, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 листопада 2024 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та закриття кримінального провадження, яке прийняте ухвалою судді від 10 лютого 2015 року.
У клопотанні зазначено, що на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», в останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28 жовтня 2024 року № 740/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04 січня 2024 № 4, солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 3 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 14 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, солдат ОСОБА_4 є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за призивом під час мобілізації на особливий період солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч, 4 ст, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
04 січня 2024 року солдат ОСОБА_4 усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов'язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та взагалі ухилитися від військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
04 січня 2024 року (більш точно час не встановлено), солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, в умовах воєнного стану, та проходячи її на посаді стрільця-помічника гранатометника 3 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 14 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від військової служби, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з метою тимчасово ухилитися від військової служби з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та поважних причин, самовільно залишив місце служби, а саме пункт тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , командуванню про причини свого вибуття не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину, до моменту його затримання 03.01.2025 співробітниками правоохоронного органу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану, понад три доби.
В судовому засіданні прокурор повністю підтримав клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за обставин, викладених в клопотанні.
Підозрюваний та його захасник просили задовольнити клопотання прокурора.
Суд, вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частина або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частина (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно зі ст. 44 КК України та ст. 285 КПК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Так, в ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися для продовження проходження військової служби, а також отримано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_3 про можливість продовження підозрюваним проходження військової служби.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_4 після вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися для продовження проходження військової служби та активно сприяв розкриттю злочину, суд вважає можливим звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та закрити кримінальне провадження.
Керуючись ст. ст. 284, 285-288, 369-372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Волноваського відділу спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , якому повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження №12024052770000455, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 листопада 2024 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та закриття кримінального провадження задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі, а ОСОБА_4 після набрання такою ухвалою законної сили не пізніше 72 годин зобов'язати прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області ОСОБА_7