справа №176/1194/25
провадження №1-кс/176/328/25
Іменем України
16 травня 2025 р. Слідчий суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , судового розпорядника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовті Води, в режимі відеоконференції, в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №5 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Зміїв Харківської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , військовослужбовця Збройних Сил України, не одруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
в рамках кримінального провадження №12025041220000164, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,
До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №5 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №12025041220000164, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Дане клопотання мотивоване тим, що 24 березня 2025 року приблизно о 20 годині 10 хвилин більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_6 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 , знаходився за адресою: АДРЕСА_2 .
Того ж дня, 24 березня 2025 року приблизно о 20 годині 10 хвилини, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_6 йдучи разом з ОСОБА_7 повз кіоски прилеглі до ринку «Джипа», котрий розташований за адресою: Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Жовті Води, вул. Ярослава Мудрого, помітили раніше їм не знайомого потерпілого ОСОБА_8 , що йшов їм на зустріч по вул. Ярослава Мудрого, зустрівши з ним у ОСОБА_6 виникла словесна сварка з потерпілим, після якої ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пішли далі по вул. Ярослава Мудрого м. Жовті Води та у цей час у них раптово виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, пов'язане з застосуванням насильства яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, належного потерпілому ОСОБА_8 , будучи обізнаним про введення воєнного стану в України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 наздогнали потерпілого, після чого за попередньою змовою застосовуючи фізичне насильство нанесли декілька ударів кулаками рук по тілу потерпілого, після чого ударами по ногам повалили потерпілого та нанесли ще декілька одночасних ударів ногами по тілу потерпілого. В той час у ОСОБА_8 з сумки потерпілого випав мобільний телефон марки Redmi моделі 10С, темно-сірого кольору, 4/64 гб. ІМЕІ1: НОМЕР_2 ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сімкартами « НОМЕР_4 та НОМЕР_5 », який ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визначили як предмет свого злочинного посягання, після чого реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення відкритого викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи що їх дії помітні потерпілим, ОСОБА_6 підняв з землі мобільний телефон марки Redmi моделі 10С, темно-сірого кольору, 4/64 гб. ІМЕІ1: НОМЕР_2 ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сімкартами « НОМЕР_4 та НОМЕР_5 » належний потерпілому ОСОБА_8 , та з місця вчинення кримінального правопорушення втекли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завдали матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_8 , згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №782 від 28.03.2025 на суму 3250 гривень 00 копійок.
15.05.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, в рамках кримінального провадження №12025041220000164 від 25 березня 2025 року.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами:
- протоколом огляду місця події;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протоколом огляду предмету;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_8 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 ;
- висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №782 від 28.03.2025р.;
- протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_8 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_9 ;
- протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8 ;
- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 ;
- повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 .
Одночасно слідчий вказує, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють застосування запобіжного заходу.
Зокрема, на думку слідчого, п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років, у зв'язку з чим, під загрозою покарання, яке йому може бути призначено у разі доведеності його вини, він зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Крім того, слідчий вважає, що наявність ризику, передбаченого у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, експертів та потерпілих у кримінальному провадженні свідчить те, що наразі підозрюваному відомі анкетні данні, місце проживання потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, що дає змогу останньому впливати на них для приховування дійсних обставин пригоди та зміни їх показів.
Також за переконанням слідчого наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість ОСОБА_6 вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. На думку слідчого даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , будучи раніше судимим за вчинення тяжкого злочину на шлях виправлення та перевиховання не став, розуміючи ступінь та вид можливого покарання вчинив інший тяжкий злочин, тому може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до ст. 178 КПК України в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:
- зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- вік та стан підозрюваного ОСОБА_6 дозволяє йому перебувати в установах виконання покарань під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
За переконання слідчого до підозрюваного ОСОБА_6 неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, так як інші запобіжні заходи неспроможні запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, та забезпечити належну поведінку підозрюваного, а саме:
- застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки, за місцем проживання та проходження служби не зарекомендував себе з позитивного боку, повагою серед мешканців міста не користується, в громаді міста відповідальне соціальне становище не займає;
- застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки неможливо, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням, до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру та клопочуть про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 , саме такого запобіжного заходу як особиста порука;
- застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів), оскільки у нього відсутні постійні джерела доходу та відсутні засоби для існування у разі обрання йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Таким чином слідчий вважає, що єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання за обставин викладених в ньому та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
В силу статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оскільки поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини.
Так, за загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Анологічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року. Одночасно, у даному рішенні наголошується на тому, що підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).
Із всього вище викладеного слідує, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
В судовому засіданні встановлено, що у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наданими письмовими доказами:
- протоколом огляду місця події;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протоколом огляду предмету;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_8 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 ;
- висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №782 від 28.03.2025р.;
- протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_8 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_9 ;
- протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8 ;
- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 ;
- повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 .
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Другою складовою підставою застосування запобіжних заходів, зокрема, тримання під вартою, є наявність ризиків, що дозволяють обґрунтовано вважати, що особа може перешкоджати здійсненню кримінального провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення та ін.
Виходячи із аналізу правових позицій ЄСПЛ, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об'єктивно оцінюючи їх переконливість. При цьому для застосування тримання під вартою як запобіжного заходу прокурор повинен довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 не одружений, на утриманні неповнолітніх (малолітніх) дітей не має, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років, останній під загрозою покарання, яке йому може бути призначено у разі доведеності його вини, він зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання
З цих же підстав ОСОБА_6 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Крім того, оскільки показання свідків та потерпілого будуть враховані судом лише після безпосереднього допиту у суді, підозрюваний може намагатися впливати на вказаних осіб.
Таким чином, слідчим загалом доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Менш суворі запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, на даний час не здатні забезпечити виконання процесуальних обов'язків з боку підозрюваного.
За викладених обставин, вважаю за необхідне задовольнити клопотання слідчого, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 липня 2025 року включно.
Одночасно, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182 та ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 173, 176-178, 182, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП №5 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №12025041220000164, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 липня 2025 року включно.
Встановити ОСОБА_6 розмір застави вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійко.
Сума застави має бути внесена за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_6 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення зазначеного розміру застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-не відвідувати будь-які розважальні заклади.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області ОСОБА_11