Справа № 212/2682/24
2/212/101/25
20 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді - Зіміна М.В., з участю секретаря судового засідання Пелешенко К.В.,
за участі представника позивача адвоката Бузинарської Д.М.,
представника відповідача Власкіної Т.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом,
встановив:
12 березня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі -АТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, посилаючись на те, що він працював на дільниці № 28 шахти «Родіна» АТ «Кривбасзалізрудком» кріпильником 4 розряду зайнятим повний робочий день у підземних умовах. 15 червня 2019 року під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок внаслідок якого позивач він отримав удар по лівій частині обличчя та голови металевою заглушкою під тиском стисненого повітря. Позивач зазначає, що після тривалого лікування та реабілітації його обличчя було покрите щільними сірими та темно-сірими плямами. Шкіра обличчя з лівого боку вся покрита дрібним стороннім тілом, яке щільно та глибоко ввійшло в шкіру. Вказує, що частина його обличчя назавжди понівечена, що спричиняє позивачу дискомфорт та зміни в організації життя. Зазначає, що у зв'язку трудовим каліцтвом йому завдано моральну шкоду, розмір якої він оцінює в розмірі 400000,00 грн, які просить суд стягнути з відповідача на його користь, а також вирішити питання про стягнення судових витрат на проведення експертизи та правової допомоги.
14 березня 2024 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
27 березня 2024 року до суду найшов відзив на позовну заяву у якому відповідач не погоджується з позовними вимогами та просить суд у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування доводів посилається на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження зв'язку між наслідками, якими останній пов'язує свої моральні страждання. Також просить суд врахувати принцип розумності та справедливості при визначенні розміру моральної шкоди.
Ухвалою суду від 06 травня 2024 року призначено у справі судово-медичну експертизу та провадження у справі зупинено на час її проведення.
Ухвалою суду від 20 березня 2025 року відновлено провадження у справі після проведення судово-медичної експертизи.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просила суд врахувати те, що за наслідками трудового каліцтва ОСОБА_1 отримав невиправне знівечення обличчя, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи від 10.03.2025 за № 66.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 03 січня 2007 року був прийнятий на роботу на шахту «Родіна» ВАТ «Кривбасзалізрудком», правонаступником якої є відповідач, учнем прохідника. 18 липня 2011 року ОСОБА_1 переведено за професією кріпильника 4 розряду, зайнятого повний робочий день на підземних роботах дільниці № 28 шахти «Родіна». (а.с. 8-9)
15 червня 2019 року під час виконання трудових обов'язків з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві внаслідок якого позивач отримав удар по лівій частині обличчя та голови металевою заглушкою під тиском стисненого повітря. Комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці є ОСОБА_2 , виконуючий обов'язків начальник дільниці № 7 шахти «Родіна» ПАТ «Кривбасзалізрудком», ОСОБА_3 , механік дільниці № 28 шахти «Родіна» ПАТ «Кривбасзалізрудком». (а.с. 10-17)
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4 , батьком якої у свідоцтві про народження зазначено ОСОБА_1 . (а.с. 20)
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5 , батьком якого у свідоцтві про народження зазначено ОСОБА_1 . (а.с. 21)
У відповідності до Висновку експерта № 66 від 10.03.2025, в результаті настання нещасного випадку, що відбувся 15 червня 2019 року під час виконання трудових обов'язків ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді:
-контузії та ерозії рогівки лівого ока, з імпрегнацією численних сторонніх тіл в шкіряні покрови повік лівого ока;
-численних саден лівої половини голови та обличчя, лівої вушної раковини та лівої бічної поверхні шиї з імпрегнацією численних сторонніх тіл в шкіряні покрови;
-забійної рани лобної ділянки;
-акубаротравми з перфоративним післятравматичним отитом зліва та розвитком в посттравматичному періоді гострої нейросенсорної приглухуватості.
Після загоєння численних саден лівої половини голови та обличчя, лівої вушної раковини та лівої бічної поверхні шиї з імпрегнацією численних сторонніх тіл в шкіряні покрови у ОСОБА_1 (в шкірних покровах наявні численні включення чорного кольору, крапкового характеру, місцями зливні (сторонні тіла)), наявні патологічні зміни лівої половини обличчя, які без хірургічного втручання - є невиправними.
Тілесні ушкодження на обличчі ОСОБА_1 , згідно п. 2.1.8. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6 - відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм невиправне знівечення обличчя. (а.с. 48-53)
Суд встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки нещасний випадок стався з позивачем під час виконання ним трудових обов'язків та пов'язаних з їх виконанням, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок отримання ним професійних захворювань.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 також роз'яснив, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання, трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався під час виконання трудових обов'язків з працівником ОСОБА_1 , останній отримав невиправне знівечення обличчя. Нещасний випадок з ОСОБА_1 стався внаслідок недодержання роботодавцем безпечних умов праці, а тому суд доходить переконання про наявність правових підстав для відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров'ї позивача, незворотності таких наслідків, невиправності знівечення обличчя, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань позивача, яка переносить постійний психологічний дискомфорт, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, та суд вважає необхідним призначити позивачу вказану компенсацію з відповідача в розмірі 300 000,00 грн. без врахування податку з доходу фізичних осіб.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На виконання вказаних вимог закону представником позивача надано: Договір про надання правничої допомоги від 01.03.2024 року, укладеного з адвокатом Бузинарською Д.М.; Протокол погодження договірної ціни від 01.03.2024 року, згідно якого надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Бузинарською Д.М. складається з консультації вартістю 400,00 грн., складання позовної заяви вартістю 5000,00 грн., представництво інтересів в суді вартістю 600,00 грн. за кожне судове засідання, юридичний супровід (отримання рішень, ухвал, інших необхідних для виконання даного договору документів в разі необхідності за адвокатським запитом) вартістю 1500,00 грн.; Акт приймання-передані наданих послуг від 01.05.2025 року, згідно якого адвокат Бузинарська Д.М. надала ОСОБА_1 правничу допомогу на загальну суму 7200,00 грн. та останній сплатив адвокату Бузинарській Д.М. вказану суму. (а.с.67-70)
За положеннями п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані із проведенням експертизи.
З матеріалів справи вбачається, що витрати, пов'язані із проведенням експертизи склали 8183,05 грн. та були сплачені позивачем, що підтверджено рахунком №9 від 20.02.2025 року та платіжною інструкцією №0.0.4228695563.1 від 05.03.2025 року. (а.с.64, 66)
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката та з проведенням експертизи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 11537,29 грн.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 3000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23,1167 ЦК України, Законом України « Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 137-141, 247, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на загальну суму 11537 (одинадцять тисяч п'ятсот тридцять сім) гривень 29 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок, без врахування податку з доходу фізичних осіб.
Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судові витрати в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ЄДРПОУ 00191307, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1А
Рішення суду складено та підписано 20 травня 2025 року.
Суддя: М. В. Зімін