Справа № 201/5769/25
Провадження 1-кс/201/2182/2025
Іменем України
14 травня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання начальника 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьку Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025130000000023 від 09.01.2025 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернулася до суду з клопотанням погодженим прокурором про арешт майна підозрюваного.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьку Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22025130000000023 від 09.01.2025 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у жовтні 2023 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося за можливе, але не пізніше 26 жовтня 2023 року, громадянин України ОСОБА_5 , усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, будучи обізнаним про незаконність органів влади, створених представниками окупаційних військ держави-агресора та підконтрольних їй незаконних збройних формувань так званої «ЛНР» на тимчасово окупованій території України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території м. Сорокине (стара назва - Краснодон) Довжанського району Луганської області, маючи умисел на добровільне обрання до незаконного органу владу, створеного на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме обрання на посаду так званого «главы муниципального образования Краснодонский муниципальный округ Луганской народной республики» (мовою оригіналу), вступив в злочинну змову з представниками окупаційної влади Російської Федерації та представниками так званої «ЛНР», отримавши від них пропозицію на обрання на вищевказану посаду, у порушення вимог Конституції та Законів України, добровільно, умисно погодився на вказану пропозицію.
У подальшому, 26.10.2023 року на підставі так званого «решения совета муниципального округа муниципальное образование Краснодонский муниципальный округ Луганской народной республики об избрании главы муниципального образования Краснодонский муниципальный округ Луганской народной республики» (мовою оригіналу) № 4 на посаду так званого «главы муниципального образования Краснодонский муниципальный округ луганской народной республики» (мовою оригіналу) громадянина України ОСОБА_5 за власною згодою добровільно обрано на посаду так званого «главы муниципального образования Краснодонский муниципальный округ Луганской народной республики» (мовою оригіналу) до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території м. Сорокине (стара назва - Краснодон) Луганської області, а саме окупаційної адміністрації держави-агресора - так званої «Администрации муниципального округа муниципальное образование Краснодонский муниципальный округ Луганской народной республики» (мовою оригіналу).
Надалі, 08.11.2023 року на підставі так званого «решения совета муниципального округа муниципальное образование Краснодонский муниципальный округ Луганской народной республики об учреждении Администрации муниципального округа муниципальное образование Краснодонский муниципальный округ Луганской народной республики и наделении ее правами юридического лица» (мовою оригіналу) № 2 утворено незаконний виконавчий орган влади - так звану «Администрацию муниципального округа муниципальное образование Краснодонский муниципальный округ Луганской народной республики» (мовою оригіналу), яка розташована за адресою: Луганська обл., м. Сорокине (стара назва - Краснодон), вул. Комсомольська, буд. 7.
У подальшому, 08.11.2023 року на підставі так званого «решения совета муниципального округа муниципальное образование Краснодонский муниципальный округ Луганской народной республики об утверждении положения об Администрации муниципального округа муниципальное образование Краснодонский муниципальный округ Луганской народной республики» (мовою оригіналу) № 3 затверджено так зване «положення», яким серед іншого визначено, що зазначену окупаційну адміністрацію держави-агресора очолює так званий «глава муниципального образования Краснодонский муниципальный округ Луганской народной республики» (мовою оригіналу), а також визначено компетенцію зазначеної окупаційної адміністрації держави-агресора та повноваження її керівника.
У вчиненні вказаного злочину підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Лутугине Луганської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
20.03.2025 року ОСОБА_5 у порядку ст.ст. 111, 133, 135, 278 КПК України, шляхом публікації повісток на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора України та у щоденному виданні центральних органів виконавчої влади - газеті «Урядовий кур'єр» повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В той же день, повістки про виклик ОСОБА_5 для вручення письмового повідомлення про підозру, допиту як підозрюваного та проведення інших процесуальних дій за його участю на 24.03.2025 року, 25.03.2025 року та 26.03.2025 року опубліковані на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора України та у щоденному виданні центральних органів виконавчої влади - газеті «Урядовий кур'єр».
Таким чином, підозрюваного ОСОБА_5 належним чином повідомлено про час, дату та місце проведення слідчих (розшукових) дій, а саме викликано на 10 год. 24.03.2025 року, 25.03.2025 року та 26.03.2025 року до слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, але останній за викликами не прибув, про поважні причини неприбуття на виклики не повідомив.
27.03.2025 року у зв'язку з тим, підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, в порядку ст. 281 КПК України, його оголошено в розшук.
Відповідно до листа ГСЦ МВС від 21.05.2025 року ОСОБА_5 належить причіп П 3.5, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .
За таких обставин, на зазначене майно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно накласти арешт на вище вказане на рухоме майно.
Слідчий у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.
На підставі ч. 4 ст. 163 КПК України неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, дійшов наступних висновків.
Як свідчать матеріали клопотання, слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьку Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22025130000000023 від 09.01.2025 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. (а.м.6)
20.03.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.(а.м.28-33)
Інформацією Головного сервісного центру МВС, встановлено право власності ОСОБА_5 на причіп П 3.5, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 . (а.м.18-19)
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкцією якої передбачене покарання у виді конфіскації майна.
Надані слідчим матеріали підтверджують необхідність накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 . На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З урахуванням викладеного, підлягає задоволенню клопотання про накладення арешту на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 168-169, 170-173 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні №22025130000000023 від 09.01.2025 року, а саме:
- на причіп П 3.5, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .
Заборонити на час досудового розслідування та судового провадження у вказаному кримінальному провадженні відчуження, розпорядження та користування вищевказаним майном підозрюваним ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1