Справа № 211/3314/25
Провадження № 2-н/211/579/25
іменем України
про відмову у видачі судового наказу
19 травня 2025 рокусуддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою» про видачу судового наказу щодо солідарного стягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, -
встановив:
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою» звернувся до суду із заявою щодо солідарного стягнення з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на свою користь заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, що утворилася за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 8 847,11 гривні та в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 302,80 гривень.
Вивчивши заяву та додані до неї докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини третьої статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно зі статтею 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно із частиною 3 статті 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу, заявник, зокрема, бажає солідарно стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за період з березня 2022 року по лютий 2025 року і не визначає вимоги щодо кожної з боржників окремо, проте у спірний період боржник ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була неповнолітньою, що зумовлює неможливість задоволення вказаної вимоги, оскільки наявна взаємопов'язаність заявлених заявником вимог і окремий їх розгляд неможливий.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу.
Суд також роз'яснює, що заявник може звернутися до суду із зазначеними вимогами в спрощеному позовному провадженні (частина 2 статті 161 ЦПК України).
Відповідно до частини 2 статті 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 165, 260, 354, 355 ЦПК України, суд -
постановив:
відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою» у видачі судового наказу щодо солідарного стягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.О. Юзефович