Справа № 210/1410/25
Провадження № 2/210/828/25
іменем України
19 травня 2025 року
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна О.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Короткий зміст позовних вимог
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» в особі представника Шведка Д.І. звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12 липня 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання грошових коштів у позику №4606010724. Кредитний договір, у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору, відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн., строк позики 360 днів, стандартна процентна ставка - 1,5 % на день, в день застосовується у межах строку кредиту. Дата надання позики - 12.07.2025.
Перерахування Позичальнику кредитних коштів у розмірі 10 000,00 гривень, в рамках виконання умов Договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної Відповідачем під час укладання Договору.
Відповідач всупереч умовам Договору позики, зобов'язання за Договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Внаслідок чого, заборгованість відповідача перед відповідачем складає 19 850,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 000,00 гривень; заборгованість за процентами у розмірі 14 850,00 гривень.
Вказану заборгованість у загальному розмірі 19 850,00 гривень та судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 .
Аргументи учасників
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, в резолютивній частині позову просив слухати справу без участі представника позивача, на позовних вимогах наполягають, проти заочного рішення не заперечують.
Відзив на позовну заяву відповідач не надав.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування справи у провадженні суду, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
12 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ІННОВА ФІНАНС» ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 49606010724 (а.с. 13-18). Відповідно до умов договору відповідач отримав позику у розмірі 5000,00 грн., строк кредиту 360 днів, тип кредиту - кредит. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів.
Згідно із п.3.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .
Відповідач ознайомлений з графіком платежів та паспортом споживчого кредиту, що містить всі істотні умови договору, що підтверджується його підписом (а.с. 18, а.с. 18 зворот).
Договір, Графік платежів та паспорт споживчого кредиту відповідачем ОСОБА_1 підписано одноразовим ідентифікатором 2643 та зазначено електронний платіжний засіб НОМЕР_1 (а.с. 18, а.с. 18 зворот).
16 травня 2023 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» було укладено договір про надання послуг з приймання та переказу платежів, за цим договором ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» доручає ФК «Контрактовий дім» за відповідну плату здійснювати перекази коштів з використанням реєстру виплат на користь отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів VisaDirect/Master Card Money Send (а.с.8-11).
Згідно довідки від 14.03.2025 року ТОВ «ФК «Контрактовий дім» повідомляє про успішність операції, згідно договору з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» № 160523/1 від 16.05.2023р., а саме: 12.07.2024 року ОСОБА_1 перераховано грошові кошти в розмірі 5000,00 гривень (а.с. 12).
Як встановлено із повідомлення від АТ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . З виписки по рахунку, наданої АТ «ПриватБанк» за період з 12.07.2024 року по 12.08.2024 року встановлено, що 12.07.2024 року на вищевказаний рахунок надійшли грошові кошти в розмірі 5000,00 гривень.
Відповідачкою підписано також паспорт споживчого кредиту, який містить усі умови отримання кредитних коштів. Зокрема, визначено розмір кредитного ліміту, строк кредитування, процентна ставка, відсотки річних, порядок повернення кредиту, а саме кількість платежів, період внесення, а також вказана додаткова інформація про наслідки невиконання зобов'язань, тобто пеня і штрафи (а.с.29-31). До позовної заяви додано Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (а.с.20-23).
Відповідно до Анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://finsfera.ua//), позичальником є ОСОБА_1 . Сума бажаного кредиту: «прочерк». Сума наданого кредиту 5000 грн. Фінансовий номер телефону позичальника НОМЕР_4 . Номер банківського рахунку НОМЕР_1 (а.с.7).
Надання відповідачу одноразових ідентифікаторів підтверджується направленням листа на електронну адресу відповідача (а.с.26).
У відповідності до п. 2.5, 2.5.1., Договору Позики:
- Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні(в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.;
- У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Товариство, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності Позичальника, може направити Позичальнику пропозицію щодо продовження строку кредиту. Якщо Позичальник погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту, Позичальнику в Особистому кабінеті, стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту, за Договором. При цьому, Позичальник розуміє та погоджується, що направлення Товариством вказаних пропозицій Позичальнику є правом Товариства, а не обов'язком та залежить від можливостей Товариства та/або оцінки кредитоспроможності Позичальника.
- Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Позичальника у випадку та на умовах: визначених в п. 2.6.2 Договору та/або умовами Програми лояльності та/або умовами Правил та/або умовами окремих акцій та/або умовами індивідуальних пропозицій Позичальнику, зокрема у випадку отримання Позичальником знижки на стандартну процентну ставку.
Відповідно до п. 7.4 Договору, За порушення Позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Позикодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу
З розрахунку заборгованості встановлено, що станом на 12.03.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №49606010724 складає 19 850,00 гривень, з яких: - 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14 850 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами (а.с.19).
Мотивувальна частина
Позиція суду та застосовані норми права
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «ІННОВА ФІНАНС»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно- телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічна правова позиція сформована у ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові від 16 грудня 2020 року в справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Верховний Суд у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 також зробив правовий висновок щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію».
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) вказала, що у випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків, тому правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його істотних умов, передбачених законодавством. У разі якщо договір виконувався обома сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).
У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) Велика Палата Верховного Суду також зробила правовий висновок, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
В частині третій статті 12, частині першій статті 81 ЦПК України закріплено загальне правило розподілу обов'язків з доказування, а саме кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши належні, допустимі, достовірні та достатні докази відповідно до вимог статей 77-80 ЦПК України.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, зобов'язана їх довести, надавши суду докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про такі обставини. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, який не спростовано стороною відповідача, що Договір надання грошових коштів у позику № 4606010724 від 12.07.2024 року укладено сторонами в електронній формі за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто, належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами кредитного договору.
У відомостях про позичальника, а так само і у договорі надання грошових коштів у позику № 4606010724 від 12.07.2024 зазначені, окрім анкетних та контактних даних позичальника вказаний його рахунок № НОМЕР_1 .
Витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - квитанція до платіжної інструкції містить призначення платежу де вказано аналогічний номер картки НОМЕР_1 . Представлені суду відомості з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» також підтверджують належність вказаного банківського рахунку відповідачці ОСОБА_1 та відповідно отримання нею кредитних коштів.
Отже, при укладенні договору надання грошових коштів у позику відповідачем використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому справа містить докази підписання договору про споживчий кредит, і так само містить докази отримання відповідачем коштів.
Натомість, жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав. Контррозрахунку не представив. Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідачка за весь період користування кредитними коштами сплатила лише 3 450,00 грн.
Нарахування позивачем відсотків за позикою відбулося у межах дії договору.
З системного аналізу змісту ст. ст. 1046, 1048 ЦК України, що регламентують комплекс прав та обов'язків сторін за договором позики, вбачається, що позикодавець передає у користування позичальнику кошти позики у тому числі з метою отримання прибутку у вигляді відсотків за позикою. Натомість інтерес позичальника в укладенні договору позики полягає у тому, що він отримує у строкове користування чуже майно (грошові кошти) за що сплачує погоджені відсотки разом із наявним зобов'язанням по поверненню такого майна у визначені строки. При цьому позичальник зважує пропозицію на ринку позик (кредитів) та обирає найвигідніший для себе варіант щодо отримання коштів у позику, з урахуванням, зокрема, розміру відсоткової ставки та строку повернення отриманих від позикодавця коштів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн.
Оскільки Відповідачем не спростовано розмір заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом - 14 850,00 грн., нараховані Банком у відповідності з узгодженими сторонами умовами кредитування, викладеними у Паспорті споживчого кредиту, то така заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку.
За результатами судового розгляду, позовні вимоги ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» слід задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 133, 137, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» загальну суму заборгованості за договором позики № 46066010724 у розмірі - 19 850 грн. 00 коп.;.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" (ЄДРПОУ 44127243) судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку в Дніпровському апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складено та підписано 20 травня 2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» ЄДРПОУ 44127243 (01014, м. Київ, вул. Болсуновська 8, поверх 9);
- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1
Суддя: О. В. Чайкіна