20 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 925/1743/14(925/85/23)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В.- головуючий, Остапенко О.М., Сотніков С.В.)
та рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2024 (суддя Хабазня Ю.А.)
у справі № 925/1743/14 (925/85/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроект Плюс" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Пилипенко Тетяни Вікторівни
до 1) ОСОБА_1 ; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гілея-Цукор"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Статус-Трейд";
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку із доведенням підприємства до банкрутства
в межах справи № 925/1743/14
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроект Плюс"
про банкрутство,
ОСОБА_1 09.05.2025 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 та рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2024 у справі № 925/1743/14 (925/85/23) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку із доведенням підприємства до банкрутства.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до пункту 7 частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника розглядається за правилами ГПК України у межах справи про банкрутство в порядку визначеному ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства і судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір". Під час оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанції судових рішень, які прийняті за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в незалежності від того, яке судове рішення ухвалив суд першої інстанції - ухвалу або рішення (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20 жовтня 2022 у справі № 911/3554/17 (911/401/21).
Згідно з приписами частини першої і другої статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (відповідно до частини першої статті 6 Закону "Про судовий збір").
Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
З пункту 37 Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу".
Пунктом 41 Інструкції визначено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Суд звертає увагу скаржника на те, що обов'язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
До матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 додано квитанцію від 07.05.2025 про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. У вказаному платіжному документі не зазначено номер справи у межах якої подається касаційна скарга та дату оскаржуваного судового рішення.
Отже, зазначена квитанція не може бути прийнята як належний доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 925/1743/14 (925/85/23).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі № 914/1542/17, від 16.01.2019 у справі № 905/1057/18, від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18 та ухвалах Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 910/5640/18. від 12.05.2020 у справі № 910/7841/19, від 03.09.2020 у справі № 923/713/19.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Вимогами ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 3028,00 грн.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 та рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2024 у справі № 925/1743/14 (925/85/23) залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере