Іменем України
14 травня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/164/25
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Капрі - Трейд»,
вул. Максима Залізняка, буд. 138, м. Черкаси, 18018;
до відповідача: Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації,
вул. Житня, буд. 14/1, м. Москва, Російська Федерація, 119991;
адреса для листування: Poland, 00-761 Warszawa, ul. Belwederska, 49 (посольство Російської Федерації в Польщі);
предмет спору: про відшкодування шкоди в сумі 6766693,83 грн
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Пасіченко К.П. - адвокат, ордер на надання правової допомоги серії СА № 1115722, виданий 14.03.2025;
від відповідача: не прибув.
У судовому засіданні 14.05.2025, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
19.02.2025, до Господарського суду Чернігівської області, надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Капрі-Трейд» (далі - ТОВ “Капрі-Трейд», Товариство) до Російської Федерації (далі - РФ) в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування спричиненої збройною військовою агресією шкоди в розмірі 6766693,83 грн за фактом пошкодження товарно-матеріальних цінностей Товариства, що зберігались на складах за адресою: вул. Дніпровська, 26А, м. Чернігів.
Позов поданий в порядку частини 8 статті 29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за місцем заподіяння шкоди.
Предметом позову є відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що шкода завдана агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов'язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено в Статуті ООН. У зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що в свою чергу, з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства РФ в Україні, в зв'язку із припиненням його роботи на території України. До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і РФ, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постановах від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, від 18.05.2022 у справі № 760/17232/20, а також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17, провадження №14-167цс20 (пункт 58).
Відповідно до частин 5, 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 990/80/22, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, РФ не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди завданої такими актами агресії.
При цьому, Верховний Суд виходив з того, що країна - агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно РФ надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведені в постановах Верховного Суду від 08.06.2022 та від 22.06.2022 у справах № 490/9551/19 та № 311/498/20.
Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19 та у справі № 760/17232/20-ц, зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету РФ у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету РФ позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції; судовий імунітет РФ не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету РФ є несумісним з міжнародно-правовими зобов'язаннями України в сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет РФ не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням РФ своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
За приписами статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України “Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, установлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (стаття 365 ГПК України).
Згідно з частиною 1 статті 367 ГПК України в разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території РФ регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992 прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України “Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992. Відповідно до зазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги Компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією держави - відповідача проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан.
Відповідно до частини 1 статті 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
За зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію РФ проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати в повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України “Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами в період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування.
Крім того, у зв'язку з агресією з боку держави - відповідача та введенням воєнного стану, АТ “Укрпошта» з 25.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з державою - відповідачем.
Відповідно до частини 2 статті 367 ГПК України судове доручення надсилається в порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладений - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Таким чином, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи необхідно вручити відповідачу копію позовної заяви та процесуальні документи по даній справі в перекладі на російську мову через Міністерство юстиції України.
Разом з тим, у зв'язку із порушенням РФ цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акту, Паризької Хартії для Нової Європи та ряду інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією РФ проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справ України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та РФ від 14.02.1992.
Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинене відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року. Отже, подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію РФ проти України.
З огляду на вищевикладене, на період збройного конфлікту в відносинах з державою - агресором унеможливлене застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, в тому числі в зв'язку із припиненням поштового сполучення.
Крім того, за Законом України від 12.01.2023 № 2855-IX, який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20.03.1992 та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19.12.1992 № 2889-XII.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження в справі № 927/164/25 дипломатичними каналами, суд дійшов висновку про подальше повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Відповідно до частини 4 статті 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Суд, ухвалою від 24.02.2025, позовну заяву прийняв до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження; встановив сторонам процесуальні строки для подачі заяв по суті спору.
Разом з тим, оскільки і Україна, і РФ, є учасниками Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, рахуючи, що з 25.02.2022 припинений обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з РФ, суд вважав за необхідне зобов'язати позивача направити ухвалу про відкриття провадження в справі (п. 4), разом матеріалами позовної заяви з їх перекладом на російську мову, на офіційну поштову адресу Посольства Російської Федерації в Польщі (ul. Belwederska 25C, 00-761 Warszawa).
Ухвалою від 19.03.2025, суд, за клопотанням позивача, продовжив процесуальний строк для подачі до суду належних доказів на підтвердження направлення на офіційну поштову адресу Посольства Російської Федерації в Польщі (або іншої дипломатичної установи РФ) перекладу на російську мову (вчиненого повноважним суб'єктом): ухвали про відкриття провадження в даній справі, позовної заяви від 19.02.2025 (з доданими до неї документами (поданими до суду)).
Вимоги суду щодо направлення на офіційну поштову адресу Посольства Російської Федерації в Польщі (або іншої дипломатичної установи РФ) ухвали про відкриття провадження в справі № 927/164/25, разом з матеріалами позовної заяви та їх перекладом на російську мову, виконані позивачем 25.03.2025 (поштове відправлення: RA180023411UA).
Крім того, інформація про час та місце проведення судових засідань у справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.
Згідно з частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
09.04.2025, суд, у порядку п. 3 частини 2 статті 185 ГПК України, постановив закрити підготовче провадження, призначив справу до розгляду по суті на 14.05.2025.
Ухвалою від 09.04.2025, відповідач повідомлений про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, в порядку статей 120, 121 ГПК України, шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cn.arbitr.gov.ua та направлення позивачем копії вказаної ухвали, разом з її перекладом на російську мову, на поштову адресу Посольства Російської Федерації в Польщі (поштове відправлення: RA180023513UA).
14.05.2025, у судове засідання прибув повноважний представник позивача (участь якого в судовому засіданні забезпечена в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, ухвалою від 09.04.2025); представник відповідача до суду не прибув.
Неприбуття належним чином повідомленого відповідача в судові засідання 09.04.2025 та 14.05.2025, ненадання письмового відзиву на позов, за висновком суду, не є перешкодою для вирішення спору за наявними матеріалами справи, в силу частини 2 статті 178 та частини 1 статті 202 ГПК України.
Суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав повноважного представника позивача., який підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.
Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з'ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та
ТОВ “Капрі-Трейд» (ЄДРПОУ 32268429) за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань займається, зокрема, оптовою торгівлею іншими товарами господарського призначення (код 46.49., основний вид діяльності). Основними видами товарів, що поставляє Товариство своїм контрагентам, є засоби особистої гігієни, товари санітарно-гігієнічного призначення та побутова хімія.
На початок повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України (кінець лютого 2022 року) в строковому оплатному користуванні Товариства, на підставі договору від 01.07.2021 № 35 оренди нежитлових приміщень, знаходились складські приміщення (площею 614,9 кв. м.) та нежитлові приміщення під офіс (площею 83,901 кв. м.), за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, що використовувались ним за напрямками його господарської діяльності.
24.02.2022, ТОВ «Капрі-Трейд» прийнятий наказ № 24/02, яким вирішено провести повну інвентаризацію активів та зобов'язань Товариства, з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 24.02.2022, з обов'язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів. Інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей на складах, а також відвантажених і тих, що перебувають у дорозі вирішено провести в період з 24.02. по 25.02.2022.
За результатами інвентаризації комісією, склад якої визначений наказом від 24.02.2022 № 24/02, складені наступні інвентаризаційні описи:
- інвентаризаційний опис запасів, станом на 25.02.2022, склад 1, за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, яким установлено наявність товару (за наведеною номенклатурою, асортиментом та кількістю) загальною вартістю 6010054,65 грн;
- інвентаризаційний опис запасів, станом на 25.02.2022, склад посуду (4), за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, яким установлено наявність товару (за наведеною номенклатурою, асортиментом та кількістю) загальною вартістю 437494,13 грн;
- інвентаризаційний опис запасів, станом на 25.02.2022, склад 1 (7% ПДВ), за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, яким установлено наявність товару (за наведеною номенклатурою, асортиментом та кількістю) загальною вартістю 292275,58 грн;
- інвентаризаційний опис запасів, станом на 25.02.2022, склад 1 (без ПДВ), за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, яким установлено наявність товару (за наведеною номенклатурою, асортиментом та кількістю) загальною вартістю 11132,81 грн;
- інвентаризаційний опис запасів, станом на 25.02.2022, склад 2, за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, яким установлено наявність товару (за наведеною номенклатурою, асортиментом та кількістю) загальною вартістю 3247,25 грн;
- інвентаризаційний опис запасів, станом на 25.02.2022, склад - обмін, за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, яким установлено наявність товару (за наведеною номенклатурою, асортиментом та кількістю) загальною вартістю 700,80 грн;
- інвентаризаційний опис запасів, станом на 25.02.2022, склад уцінки, за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, яким установлено наявність товару (за наведеною номенклатурою, асортиментом та кількістю) загальною вартістю 11579,75 грн;
- інвентаризаційний опис запасів, станом на 25.02.2022, склад - посуд (уцінка), за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, яким установлено наявність товару (за наведеною номенклатурою, асортиментом та кількістю) загальною вартістю 208,86 грн.
За підсумком результатів проведеної інвентаризації, станом на 25.02.2022, підтверджена фактична наявність товарно-матеріальних цінностей, на орендованих Товариством складах, загальною вартістю 6766693,83 грн.
13.03.2022, виникла пожежа приміщень складської будівлі, власником якої є ТОВ «ГРК «Седам», за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, буд. 26А; орендарем будівлі, зокрема, є ТОВ «Капрі-Трейд».
За комісійним актом про пожежу від 11.04.2022, складеного за участю: головного інспектора ВЗНС ЧРУ ГУ ДСНС України у Чернігівській області Ширая Є.П., провідного інспектора ВЗНС ЧРУ ГУ ДСНС України у Чернігівській області Ігнатенка Д.І., в присутності комерційного директора ТОВ «Капрі-Трейд» Хорошковського В.Д., 13.03.2022, о 3 год. 00 хв. у складській будівлі за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, виникла пожежа за наслідками якої знищені товари побутової хімії і засоби гігієни, що належать, зокрема, ТОВ «Капрі-Трейд».
Згідно з листом начальника Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області Довгопола І. від 12.04.2022 № 13-06/777, ймовірна причина пожежі приміщень складської будівлі, за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, - потрапляння боєприпасів (їх уламків) внаслідок бойових дій.
13.03.2022, ТОВ «Капрі-Трейд» прийнятий наказ № 13/03, яким вирішено провести повну інвентаризацію активів та зобов'язань Товариства, станом на 14.03.2022, з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження, з обов'язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів. Інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей на складах, а також відвантажених і тих, що перебувають у дорозі визначено провести 14.03.2022.
За результатами інвентаризації комісією, склад якої визначений наказом від 13.03.2022 № 13/03, складені наступні інвентаризаційні описи:
- інвентаризаційний опис запасів, станом на 14.03.2022, склад 1, за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, яким установлена фактична втрата товару (за наведеною номенклатурою, асортиментом та кількістю, що попередньо обліковувався за даними бухгалтерського обліку, субрахунок 28.1., вартістю 6010054,65 грн);
- інвентаризаційний опис запасів, станом на 14.03.2022, склад посуду (4), за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, яким установлена фактична втрата товару (за наведеною номенклатурою, асортиментом та кількістю, що попередньо обліковувався за даними бухгалтерського обліку, субрахунок 28.1., вартістю 437494,13 грн);
- інвентаризаційний опис запасів, станом на 14.03.2022, склад 1 (7% ПДВ), за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, яким установлена фактична втрата товару (за наведеною номенклатурою, асортиментом та кількістю, що попередньо обліковувався за даними бухгалтерського обліку, субрахунок 28.1., вартістю 292275,58 грн);
- інвентаризаційний опис запасів, станом на 14.03.2022, склад 1 (без ПДВ), за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, яким установлена фактична втрата товару (за наведеною номенклатурою, асортиментом та кількістю, що попередньо обліковувався за даними бухгалтерського обліку, субрахунок 28.1., вартістю 11132,81 грн);
- інвентаризаційний опис запасів, станом на 14.03.2022, склад 2, за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, яким установлена фактична втрата товару (за наведеною номенклатурою, асортиментом та кількістю, що попередньо обліковувався за даними бухгалтерського обліку, субрахунок 28.1., вартістю 3247,25 грн);
- інвентаризаційний опис запасів, станом на 14.03.2022, склад - обмін, за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, яким установлена фактична втрата товару (за наведеною номенклатурою, асортиментом та кількістю, що попередньо обліковувався за даними бухгалтерського обліку, субрахунок 28.1., вартістю 700,80 грн);
- інвентаризаційний опис запасів, станом на 14.03.2022, склад уцінки, за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, яким установлена фактична втрата товару (за наведеною номенклатурою, асортиментом та кількістю, що попередньо обліковувався за даними бухгалтерського обліку, субрахунок 28.1., вартістю 11579,75 грн);
- інвентаризаційний опис запасів, станом на 14.03.2022, склад - посуд (уцінка), за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, яким установлена фактична втрата товару (за наведеною номенклатурою, асортиментом та кількістю що попередньо обліковувався за даними бухгалтерського обліку, субрахунок 28.1., вартістю 208,86 грн).
За результатами інвентаризації активів Товариства, комісія виявила непридатні до використання товарно-матеріальні цінності, загальною вартістю 6766693,83 грн, внаслідок пожежі, що трапилась 13.03.2022, з причини потрапляння боєприпасів (їх уламків) внаслідок бойовий дій на території міста Чернігів.
За наказом Товариства від 14.03.2022 № 14/03, комісійно складені акти списання товарно-матеріальних цінностей непридатних до використання від 14.03.2022: №№ CпT-000054, CпT-000055, CпT-000056, CпT-000057, CпT-000058, CпT-000059, CnT-000060, CпT-000061.
За результатами судової економічної експертизи, проведеної Черкаським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на замовлення ТОВ «Капрі-Трейд», для подачі до суду, складений висновок від 19.07.2023 № 657/23-23, яким документально підтверджується розмір нестачі в сумі 6766693,83 грн (без ПДВ), встановлений за результатами проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей по складу побутової хімії, станом на 14.03.2022, ТОВ «Капрі-Трейд», за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А.
Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
В позовній заяві Товариство зазначає, що саме Російська Федерація, як держава, збройні формування якої 24.02.2022 вчинили збройну агресію проти України, є відповідальною за завдану юридичній особі шкоду.
За частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 частини 2 цієї статті).
Наведене узгоджується зі змістом частини 2 статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Правові підстави та умови відшкодування збитків визначені, зокрема, положеннями глави 3 та 51 ЦК України та главою 25 ГК України.
Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У п. 4 частини 1 статті 611 ЦК України унормовано, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із частиною 1 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За приписами частини 1 статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.
Згідно з частиною 2 статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала в зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (1); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (2).
Частиною 2 статті 224 та частиною 1 статті 225 ГК України унормовано, що під збитками розуміються витрати зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди в випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується в випадках, установлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується в випадках, установлених цим Кодексом та іншим законом.
Суд зазначає, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія РФ була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, РФ зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.
Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року в справі щодо звинувачень в геноциді за Конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов'язав РФ припинити військову агресію проти України.
Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року “Про Заяву Верховної Ради України “Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надане повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення збройними силами РФ та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії РФ проти України встановленню в судовому порядку не потребує.
Відповідно до статей 1, 2 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
У преамбулі Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вказано, що Україна, згідно з Конституцією України, є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та Законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки в зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Відповідно до частини 3 статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України, в розумінні частини 3 статті 75 ГПК України, є загальновідомим фактом, який закріплений державою на законодавчому рівні, а також визнаний на найвищому міжнародному рівні.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування в справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
24.02.2022, Головним слідчим управлінням Служби Безпеки України у зв'язку з вторгненням збройних сил РФ на територію північних, східних та південних областей України, нанесенням авіаційних та артилерійських ударів, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження за фактами: посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (частина 3 статті 110 Кримінального кодексу України), ведення агресивної війни (частина 2 статті 437 Кримінального кодексу України).
По збройному нападу на Чернігівську область ГУ УСБУ у Чернігівській області внесені відомості до ЄРДР, за частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України, кримінальне провадження № 22022270000000010.
ТОВ «Капрі-Трейд» залучене як потерпілий в кримінальному провадженні № 220022270000000010 за ознаками злочину, передбаченого статтею 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).
Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок збройної агресії РФ, у результаті падіння боєприпасів (їх уламків), 13.03.2022, виникла пожежа в складських приміщеннях, орендованих позивачем за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26А, у зв'язку з чим знищені товарно-матеріальні цінності Товариства загальною вартістю 6766693,83 грн, що встановлено комісійно, за результатами проведеної інвентаризації, та підтверджено висновком судового експерта Сивовою І.В. Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 19.07.2023 № 657/23-23.
Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини в завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини в спірних правовідносинах. Зазначений висновок підтверджується Верховним Судом, зокрема в постанові від 21.04.2021 у справі № 648/2035/17 та в постанові від 14.02.2018 у справі № 686/10520/15-ц.
Суд враховує, що захист права власності гарантується статтею 1 Додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини, а відповідальність за порушення вказаного права покладається безпосередньо на державу і настає в тому випадку, коли будь-яке діяння держави має своїм прямим наслідком застосування до особи забороненого поводження.
За пунктами 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року відповідальність у формі відшкодування збитків у випадку порушення правил і звичаїв ведення воєнних дій покладається саме на державу в цілому, як воюючу сторону. Відтак, стягнення відповідної шкоди також має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції.
Договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності в формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.
Таким чином, відповідно до наведених положень Цивільного кодексу України та наведеної Конвенції, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду.
За таких умов, пред'явлення позовних вимог до Російської Федерації як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту майнових прав позивача.
Як вже зазначалося, частина 2 статті 224 ГК України встановлює, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До розміру реальних збитків (втрат), що позивач зазнав внаслідок збройної агресії РФ, належать втрачені (непридатні до використання) товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 6766693,83 грн, пошкоджені пожежею, спричиненою влучанням в складські приміщення Товариства боєприпасів (їх уламків).
Суд установив, що позивач довів повний склад цивільного правопорушення, за фактом понесення ним реальних збитків. Вимога позивача про стягнення з відповідача суми реальних збитків є законною, обґрунтованою та документально доведеною; крім того є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відповідного відшкодування.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
За частиною 2 статті 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач в установленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
В силу приписів п. 22 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору на момент звернення до суду, відтак, з огляду на задоволення позову, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України в розмірі 81200,33 грн.
Керуючись статтями 13, 14, 42, 46, 73 - 80, 86, 129, 165 - 167, 178, 184, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд
1. Задовольнити в повному обсязі позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Капрі-Трейд» (вул. Максима Залізняка, буд. 138, м. Черкаси, Черкаська область, 18018; код ЄДРПОУ 32268429) до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (вул. Житня, буд. 14, будівля 1, м. Москва, Російська Федерація, 119991) про відшкодування шкоди в сумі 6766693,83 грн.
2. Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (вул. Житня, буд. 14, будівля 1, м. Москва, Російська Федерація, 119991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Капрі-Трейд» (вул. Максима Залізняка, буд. 138, м. Черкаси, Черкаська область, 18018; код ЄДРПОУ 32268429) відшкодування шкоди (реальних збитків) у сумі 6766693,83 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (вул. Житня, буд. 14, будівля 1, м. Москва, Російська Федерація, 119991) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) 81200,33 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.
Повне судове рішення складене та підписане 20.05.2025.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Романенко А.В.