14 травня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/1297/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс", м. Київ
до Буковинського державного медичного університету, м.Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 11915,77 грн.
Суддя Бутирський А.А.
при секретарі Вівчарюк І.Б.
Від позивача - Слободяник І.П. - адвокат (ордер: серія АІ № 1874867 від 16.04.2025 р.)
Від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: ТОВ "Енерго Збут Транс" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Буковинського державного медичного університету про стягнення заборгованості за постачання електричної енергії відповідно до договору № 1/Т від 03.01.2025 р. в сумі 11915,77 грн. з яких: 10941,00 грн. основного боргу, 656,16 грн. пені, 65,65 грн. 3% річних та 252,96 збитків, заподіяних інфляцією.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями позовну заяву передано судді Бутирському А.А.
Ухвалою суду від 28.04.2025 р. відкрито провадження у справі, її розгляд здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 14.05.2025 р.
25.04.2025 року від відповідача надійшла заява, в якій останній визнає позовні вимоги у повному обсязі, а також просить у зв'язну із визнанням позовних вимог до початку розгляду справи по суті вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом повернення 50% судового збору позивачу та стягнути 50% з відповідача.
У судовому засіданні 14.05.2025 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд
Між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії споживачу від 03 січня 2024 року № 1/Т (далі - Договір).
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) і діє до 31 грудня 2024 року (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п.13.1. Договору).
Загальна ціна цього Договору становить 2 157 022, 43 грн. з ПДВ, 1 797 518, 69 грн. без ПДВ, 359 503, 74 грн. ПДВ (п. 5.1. Договору). Очікуваний обсяг закупівлі електричної енергії: 371 500 кВт/год.
Позивачем було поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію за грудень 2024 року у кількості 28 256 кВт/год на загальну суму 220 039,86 грн. Натомість відповідач розрахувався за поставлену електроенергію в грудні 2024 року частково, а саме: у сумі 209 098,86 грн.
Таким чином, відповідач виконав свої зобов'язання не в повному обсязі, що і зумовило виникнення заборгованості на суму 10 941,00 грн.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством (п. 9.1. Договору).
У разі порушення Споживачем строків оплати за Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені, у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, що діяла у період за який сплачується пеня (п. 9.2. Договору).
Відповідно до вищевикладеного за період з 29.01.2025 по 11.04.2025 р. позивачем нараховано 974,77 грн, з яких: пеня - 656,16 грн, 3% річних - 65,65 грн, збитків, заподіяних інфляцією - 252,96 грн.
Судом встановлено, що договір укладено сторонами у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи посвідчено печатками, що відповідає приписами ст.181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.207, 208 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Відповідно, даний договір є правомірним правочином в силу ст.204 ЦК України, оскільки сторонами не доведено зворотного.
Відповідач визнає наявну заборгованість в повному обсязі.
Відповідно до ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки електричної енергії (енергопостачання).
Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.4 ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову суд не вбачає.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, а відповідач за електричну енергію не розрахувався у встановлений строк, суд приходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.
При цьому, у відповідності до вимог ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що в матеріалах справи міститься заява відповідача про визнання позовних вимог, суд повертає позивачу з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору, відповідно до платіжної інструкції №8516 від 14.04.2025 р. при поданні позову у даній справі.
Керуючись ст.ст. 130, 191, 232, 233, 236-238, 240-241 ГПК України, ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Буковинського державного медичного університету (код ЄДРПОУ 02010971, Театральна площа, 2 , м. Чернівці) на користь ТОВ «Енерго Збут Транс» (код ЄДРПОУ 2588390, вул. Златоустівська, 23А, м. Київ) суму основного боргу у розмірі 10 941,00 грн., пеню у розмірі 656,16 грн., 3 % річних у розмірі 65,65 грн. та збитки, заподіяні інфляцією у розмірі 252,96 грн. на загальну суму 11 915,77 грн. та 1514,00 грн. судового збору.
3. Повернути ТОВ «Енерго Збут Транс» (код ЄДРПОУ 2588390, вул. Златоустівська, 23А, м. Київ) з Державного бюджету України - 1514,00 грн. судового збору, сплачених платіжною інструкцією №8516 від 14.04.2025 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 19.05.2025 р.
Суддя А.А. Бутирський