Справа № 199/4171/25
(3/199/2428/25)
іменем України
20.05.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП- НОМЕР_1 , проживаючого у квартирі АДРЕСА_1 ,
- який притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
За участі: захисника - Чеботарьової Ю.В.,
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 2797/0/15-24 від 24.09.2024, змінено з 7 жовтня 2024 року територіальну підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра.
19.03.2025 року о 11:30 годині по вулиці Гагаріна у місті Добропіллі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21099» державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі водій ОСОБА_1 - відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання, будучи належним чином сповіщеним про дату та час розгляду справи ОСОБА_1 не з'явився, однак надав суду пояснення, у яких зазначив, що свою провину у вчиненому правопорушенні він не визнає. ОСОБА_1 зазначив, що він працюючи в КП «Добропільський міський транспорт» 19.03.2025 пройшов огляд у лікаря, отримав дозвіл на виїзд на маршрут, та до керування транспортом він був придатний. Далі, після зупинки працівниками поліції та їх пропозиції проти огляд на стан сп'яніння, він відмовився, оскільки прилад Драгер має похибку навіть коли людина нічого не вживала, а враховуючи те, що він за добу до події вжив малу кількість пива, то подумав, що Драгер може видати похибку. У подальшому працівниками поліції йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, тому він вважає, що даний протокол було складено безпідставно, у зв'язку з чим просив провадження у справі закрити.
Захисник Чеботарьова Ю.В. подала до суду клопотання у якому просила провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №275591, 19.03.2025 року о 11:30 годині по вулиці Гагаріна у місті Добропіллі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21099» державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі водій ОСОБА_1 - відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до відеозапису, долученого до матеріалів провадження, слідує, що будь - яких порушень прав ОСОБА_1 не було, останній відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на вимогу поліцейського, що було зафіксовано на 01 хвилині 43 секунді відеозапису. Про факт керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом «ВАЗ 21099» державний номерний знак НОМЕР_2 свідчить відеозапис з бодікамери поліцейського, де особисто ОСОБА_1 , повідомляє про факт керування транспортним засобом (00 хвилина 20 секунда відеозапису). ОСОБА_1 повідомив працівнику поліції про факт вживання напередодні поїздки алкогольних напоїв (01 хвилина 39 секунда відеозапису).
Що стосується доводів захисника Чеботарьової Ю.В. в частині безпідставності зупинення ОСОБА_1 працівниками поліції, суд відхиляє вказані доводи як неспроможні, оскільки на переконання суду, працівники діяли у спосіб визначений п.7 ч.1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема у якому йдеться про те, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як слідує з матеріалів провадження, дії працівників поліції були правомірними, та під час виконання службових обов'язків, було встановлено що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21099» державний номерний знак НОМЕР_2 та не мав при собі посвідчення водія та реєстраційних документів на транспортний засіб, чим порушив вимоги п.2.1 ПДР, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, про що свідчить постанова серії ЕНА №4304242 від 19.03.2025.
Доводи сторони захисту щодо визнання відеозапису недопустимим через його небезперервність не є слушними, оскільки закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом, оформлення матеріалів адміністративного матеріалу, що може бути встановлено за допомогою інших доказів. Натомість, суддею не встановлено будь-яких порушень з боку працівників поліції чи їх упередженого ставлення до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. При перегляді відеозапису встановлено, що відображена у відеоматеріалах інформація відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлених під час судового розгляду. У зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення клопотання захисника та призначення експертизи з технічного дослідження матеріалів відео звукозапису.
Суд відхиляє як неспроможні доводи захисника в частині відсутності в матеріалах провадження Акту огляду, оскільки як слідує з положень п.10 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 № 1452/735, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Тобто, виходячи з наведеної норми закону, акт огляду долучається в разі проведення такого огляду на стан сп'яніння та встановлення перебування водія в стані сп'яніння, в даному випадку водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, отже огляд на стан сп'яніння взагалі не проводився, а тому складання акту огляду є неспроможним.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, вважаю що вимоги вищезазначеної Інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Інші доводи захисника Чеботарьової Ю.В., під час їх перевірки, не спростовували висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 .
За таких обставин дії ОСОБА_1 , вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому, суддя відхиляє доводи самого ОСОБА_1 , про те, що він працюючи в КП «Добропільський міський транспорт» 19.03.2025 о 07.40 годині пройшов огляд у лікаря, отримав дозвіл на виїзд на маршрут, та до керування транспортом він був придатний, оскільки водій ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, передбачений п. 2.5 ПДР, а саме - не пройшов 19.03.2025 об 11.30 на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Тобто, проходження ОСОБА_1 медичного огляду за місцем роботи, не звільняло його від виконання обов'язку встановленого п. 2.5 Правил дорожнього руху.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:1) про накладення адміністративного стягнення;2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Оскільки саме це стягнення, буде необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При цьому суддя враховує, що керування в стані наркотичного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 401 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605,60 гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
На підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії цієї постанови, а в разі оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, органом державної виконавчої служби в порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя: І.В. Щербина-Почтовик