адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
19.05.2025 Справа № 917/2289/24
Суддя Погрібна С.В., розглянувши матеріали
за позовною заявою Комунального підприємства "Об'єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області Полтавської обласної ради", вул. Коцюбинського, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36039
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест-Текст", вул. Галицька, 38/1, с. Залуква, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77160
про стягнення коштів,
без виклику учасників,
Комунальне підприємство "Об'єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області Полтавської обласної ради" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест-Текст" про стягнення 8 703,66 грн - пені та 4 415,04 грн - штрафу за прострочення строку поставки Товару за Договором № 58 від 14.03.2024.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1450) із запереченнями проти позовних вимог в повному обсязі (вх. № 1927).
Подані відзив та заперечення долучені судом до матеріалів справи.
Рішення виноситься суддею з урахуванням строку перебування у тривалих відпустках та лікарняному.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Обставини справи.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСТ-ТЕКСТ» (надалі по тексту - Постачальник, відповідач) та Комунальним підприємством «Об'єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області Полтавської обласної ради» (надалі по тексту - Замовник, позивач) 14.03.2024 було укладено договір закупівлі за бюджетні кошти № 58 (надалі по тексту - Договір, а.с. 5-12), предметом якого є поставка та передача у власність Замовника форменого одягу, а саме ДК 021:2015 18110000-3 - Формений одяг, надалі по тексту - Товар.
Відповідно до п. 4.1 Договору ціна Договору складає: 799 092,00 (сімсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'яносто дві гривні 00 коп.).
Пунктом 6.1. Договору визначено, що постачання Товару здійснюється на підставі письмової заявки Замовника встановленого зразка (Додаток № 2 до Договору), в якій зазначається найменування, розмір та кількість Товару, надісланої Замовником на адресу Постачальника електронною поштою за адресою oagzuoz@gmail.com, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту її отримання Постачальником. Деталізація розмірів Товару узгоджуються Сторонами під час подачі письмової заявки.
Відповідно до п. 6.3 Договору строк поставки (передачі) Постачальником Товару Замовнику до 30.07.2024 року включно.
Також, сторонами підписано Специфікацію на загальну суму 799 092,00 грн (Додаток 1 до Договору, а.с. 13) та форму Заявки на поставку (Додаток 2 до Договору, а.с. 14).
Згідно видаткової накладної № 48 від 02.04.2024 відповідачем було поставлено позивачу Товар на загальну суму 736 020,00 грн (а.с. 21).
На підставі рахунку на оплату (а.с. 23), позивачем проведено оплату отриманого товару, що підтверджується платіжною інструкцією № 352 від 08.04.2024 (а.с. 22).
Обґрунтування позовних вимог.
Позивач в обґрунтування вимог вказує, що Постачальник частково виконав свої зобов'язання по Договору з поставки Товару на загальну суму 736 020,00 грн.
При цьому, не було здійснено поставку Товару на суму 63 072,00 грн.
Відповідно до п. 8.3 Договору за порушення строків виконання зобов'язання Постачальник сплачує Замовнику пеню, у розмірі 0,1% вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
На надісланий лист позивача від 11.07.2024 № 141, щодо необхідності виконання умов Договору № 58 від 14.03.2024 та претензію № 172 від 11.09.2024 по невідкладному виконанню умов Договору № 58 від 14.03.2024, сплату штрафних санкцій відповідач не відреагував (а.с. 24, 26).
На думку позивача, за прострочення строку поставки Товару на 138 днів Постачальник повинен сплатити пеню у розмірі 8 703,66 грн (вісім тисяч сімсот три гривні 66 коп.) та штраф у розмірі 7% від 63 072,00 грн, який складає 4 415,04 грн (чотири тисячі чотириста п'ятнадцять гривень 04 коп.).
Загальна сума штрафних санкцій становить 13 118,70 грн.
Заперечення відповідача.
Відповідач стверджує, що заявку у формі визначеній як Додаток № 2 до Договору від позивача не отримував.
Статтею 671 ЦК України передбачено, що якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.
Асортимент - це об'єднання (групування) однорідних товарів, що розрізняються за видами, моделями, розмірами, кольорами та іншими ознаками (наприклад, фасон, малюнок, розфасовка, габаритні розміри тощо).
За таких обставин, виконання зобов'язань Постачальником щодо поставки товарів, нерозривно пов'язане із встановленням сторонами порядку надання заявки Покупцем, та в силу вимог статті 671 ЦК України, статті 266 ГК України, ТОВ «БЕСТ-ТЕКСТ», позбавлений можливості поставити товару з огляду на відсутність такого дозволу зі сторони Покупця.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що на підставі статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать статті 174 Господарського кодексу України.
У відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно пункту 5 статті 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Спірні правовідносини між сторонами виникли в зв'язку з укладенням та виконанням договору поставки.
Згідно із статтею 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно із статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У частині 1 статті 662 ЦК України вказано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У статті 664 ЦК України вказано, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 стаття 334 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (стаття 631 ЦК України).
Статтею 671 ЦК України передбачено, що якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.
Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано та узгоджено форму Заявки на поставку (Додаток 2 до Договору, а.с. 14).
Пунктом 6.1. Договору визначено, що постачання Товару здійснюється на підставі письмової заявки Замовника встановленого зразка (Додаток № 2 до Договору), в якій зазначається найменування, розмір та кількість Товару, надісланої Замовником на адресу Постачальника електронною поштою за адресою oagzuoz@gmail.com, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту її отримання Постачальником. Деталізація розмірів Товару узгоджуються Сторонами під час подачі письмової заявки.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивачем не надано доказів надсилання відповідачу письмової заявки встановленого зразка (Додаток № 2 до Договору), в якій зазначено найменування, розмір та кількість Товару.
В свою чергу, згідно пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки базується ще на римській максимі ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності.
За викладеного не правомірними та не обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення пені та штрафу за прострочення строку поставки Товару за Договором № 58 від 14.03.2024, а відтак не підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (статті 76-79 ГПК України).
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240, 241 ГПК України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення підписано 19.05.2025.
Суддя Погрібна С.В.