65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"20" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1849/25
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
розглянувши заяву (вх. № 2-775/25 від 20.05.2025) Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32» про забезпечення позову у справі № 916/1849/25
за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32» (65016, Одеська обл., м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 30-32; код ЄДРПОУ 36154654)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «ОДІСЕЙ-БМУ-11» (65045, Одеська обл., м. Одеса, пров. Успенський, буд. 14; код ЄДРПОУ 01271847),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР СУЧАСНОГО ПРОЕКТУВАННЯ» (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Дерибасівська, буд. 5, офіс 520; код ЄДРПОУ 35695647)
про визнання дій незаконними та такими, що порушують умови договору, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення збитків у розмірі 1 151 908,15 грн,
Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «ОДІСЕЙ-БМУ-11», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР СУЧАСНОГО ПРОЕКТУВАННЯ», в якому просить суд:
1) визнати незаконними дії Товариства з додатковою відповідальністю «ОДІСЕЙ-БМУ-11» щодо самостійного внесення змін до проекту будівництва будинку за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 30-32, без належного погодження з проектною документацією, генеральним проектувальником ТОВ «Центр Сучасного Проектування» та реєстрації змін;
2) визнати дії (відхилення) Товариства з додатковою відповідальністю «ОДІСЕЙ-БМУ-11» від проекту будівництва будинку за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 30-32, розробленого генеральним проектувальником ТОВ «Центр Сучасного Проектування» такими, що є порушенням пунктів 4.4.3, 4.4.7, 7.1, 7.2, 7.5, 7.6, 13.2 договору генерального підряду № б/н від 09.04.2012;
3) зобов'язати відповідача усунути наслідки порушення умов договору відповідно до проекту, розробленого генеральним проектувальником ТОВ «Центр Сучасного Проектування» шляхом здійснення наступних дій:
- закласти отвір в осях 2*-6* А-Б (приміщення 12Б),
- демонтувати стіну в осях 2*-6* В-Г (приміщення 11Б),
- демонтувати бокові двері та закласти отвір в стіні осях 2*-6* А-Б,
- замінити замки в дверному блоці осях 2*-6* В-Г (приміщення 6Б) та надати ключ замовнику будівництва - позивачу;
4) стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «ОДІСЕЙ-БМУ-11» на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32» збитки в розмірі 1 151 908,15 грн, що відповідають вартості юридичних витрат (експертиза - 35 000,00 грн) та прямих збитків (оплата за договором ген. підряду - 1 061 055,40 грн та оплата інформаційних послуг - 55 852,75 грн) для усунення наслідків порушень відповідачем умов договору підряду від 09.04.2012.
В обґрунтування позову покликається на недотримання відповідачем, як генеральним підрядником, умов Договору генерального підряду № б/н від 09.04.2012, а саме вказує на порушення останнім проєкту будівництва, виготовленого генеральним проєктувальником - ТОВ «Центр Сучасного Проектування», що призвело до юридичних ризиків та наслідків, в результаті чого обслуговуючий кооператив (замовник будівництва) поніс збитки у загальному розмірі 1 151 908,15 грн.
Ухвалою від 14.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1849/25, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.06.2025, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР СУЧАСНОГО ПРОЕКТУВАННЯ» в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, якому запропоновано подати до суду пояснення по суті справи.
19.05.2025 позивач подав через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» заяву про забезпечення позову (вх. № 2-775/25 від 20.05.2025), в якій просить суд забезпечити позовні вимоги шляхом:
1) накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з додатковою відповідальністю «ОДІСЕЙ-БМУ-11» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову, та належать Товариству з додатковою відповідальністю «ОДІСЕЙ-БМУ-11» у межах розміру позовних вимог на загальну суму 1 152 055,00 грн.
2) накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке належить Товариству з додатковою відповідальністю «ОДІСЕЙ-БМУ-11» у межах ціни позову 1 152 055,00 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Заяву позивач мотивує тим, що предметом позову є, зокрема, вимога майнового характеру про стягнення з відповідача збитків, у зв'язку з чим, з метою можливості реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову, слід застосувати заходи забезпечення позову, оскільки можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною першою статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За приписами ч.ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, розглядаючи питання забезпечення позову у справах про стягнення заборгованості, сформулювала такі висновки:
- у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23);
- можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. У разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Необхідно відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів (пункт 24);
- накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, причому окремо на те, і на інше - у повній сумі спору, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами (пункт 30);
- за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми позову доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів (пункт 31).
Предметом позову у справі, що розглядається, є у тому числі майнова вимога про стягнення з відповідача збитків у розмірі 1 151 908,15 грн.
Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач, до якого звернено майнову вимогу про стягнення 1 151 908,15 грн, необхідну суму грошових коштів для виконання рішення.
Крім того, згідно з висновками Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми позову доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
Відтак, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову, оскільки це є гарантією того, що рішення суду буде виконано та позивач отримає задоволення своїх вимог, у разі задоволення позову судом. У свою чергу, накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Суд враховує, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Вказані висновки суду цілком відповідають правовій позиції об'єднаної палати Верховного Суду, яку викладено у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
При цьому, питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Слід також зазначити, що у разі задоволення позову у цій справі, відповідач матиме можливість виконати рішення суду, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно, на яке накладено арешт в ході виконавчого провадження.
Приймаючи до уваги, що вказані заходи забезпечення позову застосовуються виключно до закінчення розгляду справи, з урахуванням обмежених строків судового розгляду, суд доходить висновку, що вжиття саме таких заходів є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів відповідача, натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18.
Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 145, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх. № 2-775/25 від 20.05.2025) Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32» про забезпечення позову у справі № 916/1849/25 - задовольнити частково.
2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з додатковою відповідальністю «ОДІСЕЙ-БМУ-11» (65045, Україна, Одеська обл., місто Одеса, провулок Успенський, будинок, 14, код ЄДРПОУ 01271847) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову, та належать Товариству з додатковою відповідальністю «ОДІСЕЙ-БМУ-11», у межах розміру позовних вимог на загальну суму 1 151 908,15 грн.
3. Накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить Товариству з додатковою відповідальністю «ОДІСЕЙ-БМУ-11» (65045, Україна, Одеська обл., місто Одеса, провулок Успенський, будинок, 14, код ЄДРПОУ 01271847) у межах ціни позову 1 151 908,15 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Стягувач: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32» (65016, Одеська обл., м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 30-32; код ЄДРПОУ 36154654).
Боржник: Товариство з додатковою відповідальністю «ОДІСЕЙ-БМУ-11» (65045, Одеська обл., м. Одеса, пров. Успенський, буд. 14; код ЄДРПОУ 01271847).
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання у строк, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвала набирає законної сили 20 травня 2025 р. та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги у строк, передбачений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Волков Роман Володимирович