79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
08.05.2025 Справа № 914/2954/24
За позовом:Фізичної особи-підприємця Бєлаша Василя Володимировича, Волинська обл., с. Самари-Оріхове
до відповідача:Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Шинкарука Віталія Вікторовича, Волинська обл., c. Самари-Оріхові,
а також, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Антимонопольного комітету України, м. Київ
про:визнання недійсним та скасування рішення
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.
Представники учасників справи:
від позивача:Булат Н.О. - адвокатка; Шиян М.В. - адвокат;
від відповідача та третьої особи на стороні відповідача:Оленюк С.Л. - представник;
від третьої особи на стороні позивача:не з'явився.
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Фізична особа-підприємець Бєлаш Василь Володимирович (надалі - Позивач, ФОП Бєлаш В.В.) звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відповідач, Західне АМКУ) про визнання недійсним та скасування рішення.
Ухвалою від 03.12.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 13.01.2025.
Ухвалою від 13.01.2025 залучено Шинкарука Віталія Вікторовича (надалі - Третя особа-1) до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, підготовче засідання у справі відкладено на 03.02.2025.
Ухвалою від 03.02.2025 частково задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб (вх. №386/25 від 30.01.2025), залучено Антимонопольний комітет України (надалі - Третя особа-2) до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання у справі відкладено на 27.02.2025.
Ухвалами від 27.02.2025 відмовлено у задоволенні заяв позивача про залучення до участі у справі третьої особи (вх. №799/25 від 26.02.2025), про забезпечення позову (вх. №800/25 від 26.02.2025), відкладено підготовче засідання у справі на 10.03.2025.
Ухвалою від 10.03.2025 суд відклав підготовче засідання на 17.03.2025.
Ухвалою від 17.03.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 10.04.2025.
Ухвалою від 10.04.2025 судове засідання у справі відкладено на 08.05.2025.
У судове засідання 08.05.2025 представники позивача з'явились, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №11870/25 від 07.05.2025).
Представник відповідача та третьої особи-2 у судове засідання 08.05.2025 з'явився, просив відмовити у задоволенні позову, подав до суду пояснення (вх. №10127/25 від 18.04.2025).
Третя особа-1 не забезпечила явку повноважного представника у судове засідання 08.05.2025.
КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Представницею позивача подано до суду клопотання вх. №11871/25 від 07.05.2025, у якому вона просить долучити до матеріалів справи відповідь Антимонопольного комітету України від 14.04.2025 щодо надання роз'яснень стосовно картелів як виду антиконкурентних узгоджених дій та саме звернення, яке направлялося комітету, від 02.04.2025.
Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників, суд з урахуванням того, що відповідь Антимонопольного комітету України від 14.04.2025 отримано позивачем після закриття підготовчого провадження у справі, задля забезпечення виконань завдань господарського судочинства, повного і всебічного дослідження обставин справи, ухвалив поновити позивачу строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи документи, які є додатками до клопотання вх. №11871/25 від 07.05.2025.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Аргументи позивача.
Позов обґрунтовано тим, що за результатами розгляду справи №63/4-01-23-2023 адміністративною колегією відповідача прийнято рішення №63/133-р/к від 17.10.2024, яким визнано дії позивача та ФОП Шинкарука В.В. щодо узгодження своєї поведінки під час участі у процедурі закупівлі за предметом ДК021:2015:45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи (поточний ремонт вихідної групи з улаштуванням підйомника для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення Ліцею №1 ім. Лесі Українки міста Новограда-Волинського Житомирської області, вул. Родини Косачів, буд.5), ідентифікатор закупівлі UA-2021-07-29-009864-b, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та накладено на позивача штраф у розмірі 68' 000,00 грн.
На думку позивача, рішення №63/133-р/к від 17.10.2024 є незаконним та необґрунтованим, адже таке має імовірнісний характер, ґрунтується на припущеннях, а не беззаперечно встановлених фактах, та є таким, що ухвалене при неповному з'ясуванні обставин, які доводять антиконкурентну узгоджену поведінку. До того ж, розгляд справи №63/4-01-23-2023 здійснювався з порушенням права позивача на ознайомлення з матеріалами такої справи. Відповідач не дослідив усіх обставин та перетинів ринків, не визначив товарні, територіальні (географічні), часові межі ринку, на яку вставлено порушення без чого неможливо стверджувати про наявність шкоди інтересам таких ринків.
Відтак, він просить суд визнати недійсним та скасувати рішення №63/133-р/к від 17.10.2024.
Аргументи відповідача.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що наведені у позові мотиви є декларативними, не спростовують висновків оскаржуваного рішення, що ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах, не враховують ні сукупності наведених у цьому рішенні доказів, ні дійсного правового змісту антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (де правове значення має сама по собі фактична відсутність змагальності внаслідок узгодження учасниками торгів поведінки), ні меж виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України (зокрема, щодо правової кваліфікації наявної події).
У оскаржуваному рішенні встановлено сукупність обставин, які виключають можливість некоординованої поведінки та підлягають оцінці у сукупності. Позов містить виключно думку позивача щодо прийнятого відносно нього рішення, не спростовує встановлених Західним АМКУ під час розгляду справи про захист економічної конкуренції обставин та містить твердження, що не стосуються оскаржуваного рішення (зокрема, в частині дослідження ринку).
Для прийняття оскаржуваного рішення не було підстав для дослідження ринку, оскільки у ньому дії учасників не кваліфікувалися згідно із частиною 3 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Позивач декларативно констатує, що Західне АМКУ не провело дослідження ринку.
Аргументи третьої особи-1.
Третя особа своїм правом на надання пояснень щодо позову, передбаченим статтею 168 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), не скористалась та не виклала у встановлений строк свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення позовних вимог.
Аргументи третьої особи-2.
Третя особа-2 подала до суду пояснення, у яких висловилась проти задоволення позовних вимог, стверджуючи, що оскаржуване рішення прийнято адміністративною колегією Західного АМКУ відповідно до вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Розгляд справи, за результатами якої прийнято рішення, правомірно проводився відділенням.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
У період з 29.07.2021 по 31.08.2021 Ліцеєм №1 імені Лесі Українки міста Новограда-Волинського Житомирської області проводилися електронні торги на предмет закупівлі: Поточний ремонт вхідної групи з улаштуванням підйомника для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення Ліцею №1 імені Лесі Українки міста Новограда-Волинського Житомирської області, вул. Родини Косачів, буд.5 (ідентифікатор закупівлі UA-2021-07-29-009864-b) (надалі - Торги).
Участь у проведенні торгів взяли ФОП Бєлаш В.В., остаточна цінова пропозиція якого становила 419'951,00 грн., та ФОП Шинкарук В.В., остаточна цінова пропозиція якого становила 420'387,00 грн. Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету позивача було визнано переможцем і укладено із ним Договір №92 від 31.08.2021.
На підставі Розпорядження №63/23-рп/к від 02.03.2023 адміністративна колегія Західного АМКУ розпочала розгляд справи №63/4-01-23-2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (ідентифікатор закупівлі: UA-2021-07-29-009864-b).
04.10.2024 відповідач надіслав позивачу Повідомлення №63-02/3643е про проведення розгляду справи №63/4-01-23-2023 у засіданні 17.10.2024, яке було отримане позивачем 08.10.2024 (Т.1; а.с. 126).
17.10.2024 адміністративною колегією Західного АМКУ прийнято Рішення №63/133-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (надалі - Рішення №63/133-р/к), згідно із яким визнано дії ФОП Бєлаша В.В. та ФОП Шинкарука В.В. щодо узгодження своєї поведінки під час участі у процедурі закупівлі UA-2021-07-29-009864-b порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
За вчинене правопорушення на позивача накладено штраф у розмірі 68' 000,00 грн.
Як вбачається з Рішення №63/133-р/к, адміністративна колегія дійшла висновку про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки зібрані докази в своїй сукупності свідчать про те, що на всіх стадіях підготовки пропозицій та участі в торгах позивач і третя особа-1 (надалі - Учасники) були обізнані щодо участі кожного із них у торгах і координували свою поведінку, пов'язану з такою участю, що підтверджується, зокрема, таким:
1. Використання одних ІР-адрес під часті у Торгах та у господарській діяльності.
Учасники подавали свої пропозиції для участі у Торгах з автоматизованого електронного майданчика ТОВ «Zakupivli24». Позивач заходив в аукціон з використанням, серед іншого, ІР-адрес НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Обидва Учасники здійснювали реєстрацію на майданчику ТОВ «Zakupivli24» і завантажували файли початкових пропозицій з однієї ІР-адреси НОМЕР_2 , тобто з тієї, з якої позивач заходив в аукціон. Відповідна ІР-адреса також використовувалась Учасниками для подання податкової звітності у лютому 2021 року. Крім цього, у період проведення Торгів Учасники використовували для подачі податкової звітності ще одну спільну ІР-адресу НОМЕР_1 , тобто ту, з якої позивач заходив в аукціон. На додачу до викладеного, у період проведення Торгів позивач та третя особа-1 здійснювали вхід в систему «інтернет-клієнт-банк» з викладених вище ІР-адрес.
На думку колегії, не може бути випадковим збігом обставин використання Учасниками однакових ІР-адрес у Торгах та господарській діяльності в однакові дні послідовно в часі.
2. Наявність комунікації між Учасниками, зокрема і в період участі у Торгах.
Між учасниками у період з квітня по вересень 2021 року (до та у період проведення Торгів) мали місце телефонні з'єднання та обмін СМС-повідомленнями. Зокрема, обмін повідомленнями відбувався 06.08.2021 - напередодні їх авторизації на майданчику та подання своїх тендерних пропозицій. Вказане свідчить про можливість обміну між Учасниками інформацією, що надало їм змогу координувати свої дії під час підготовки і участі в торгах.
3. Узгодженість дій Учасників при взаємодії з майданчиком.
Учасники завантажували файли початкових пропозицій у Торгах в один день і послідовно в часі з різницею 12 хв. з однієї ІР-адреси, а саме:
- ФОП Бєлаш В.В.: подав 12.08.2021 о 17:35 год.; ІР-адреса НОМЕР_2 ;
- ФОП Шинкарук В.В. подав 12.08.2021 о 17:23 год.; ІР-адреса НОМЕР_2 .
Вказане не може бути випадковим збігом обставин і свідчить про обізнаність Учасників щодо участі кожного із них у Торгах, наявність умов для обміну інформацією та координації своїх дій, пов'язаних з підготовкою та участю у Торгах.
4. Спільні особливості тендерних пропозицій.
Під час дослідження електронних файлів, завантажених Учасниками до електронної системи закупівель, було встановлено, що вони мають спільні властивості, зокрема мають вказаними програму Canon та версію PDF 1.4 (Acrobat 4.х). Наведене свідчить про узгоджену підготовку пропозицій із використанням спільного обладнання.
Крім цього, у довідках про наявність у працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, Учасники зазначили спільного найманого працівника - електромонтера по ремонту і обслуговуванню електроустаткування Оніщука Л.Д. При цьому зазначена особа фактично не перебувала у трудових відносинах із Учасниками і йому не перераховувалися кошти від Учасників.
5. Вчинення дій, що не сприяли перемозі у Торгах.
Третя особа-1 не виконала вимоги Додатків 1 та 2 до тендерної документації замовника, а саме:
- згідно з Додатком 1 учасники повинні були надати довідку у довільній формі про наявність досвіду виконаних аналогічних договорів (не менше 1), копії аналогічного договору, що наведені у Довідці та копії документів, що підтверджують факт їх виконання, відгук про виконання учасником аналогічних договорів (зазначених у довідці) у повному обсязі від замовників. Відгук повинен був містити інформацію про назву предмету закупівлі, номер і дату договору, інформацію про виконання договору в повному обсязі та датований не раніше 2020 року. Зазначеної інформації учасник не надав;
- згідно з Додатком 1 учасники повинні були надати податкову декларацію платника податку (для фізичних осіб-підприємців) за останній звітний період з відміткою контролюючого органу або електронною квитанцією про прийняття такого документу уповноваженим органом або лист-пояснення щодо ненадання такої звітності відповідно до чинного законодавства України. Зазначеного документа учасник не надав;
- згідно з Додатком 2 учасники повинні були надати у довільній формі документи на підтвердження відповідності пропозиції учасника вимогам, визначеним в статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначених документів учасник не надав.
Єдиним критерієм оцінки пропозицій Учасників була ціна. Різниця між ціновими пропозиціями ФОП Бєлаша В.В. (419'951,00 грн.) та ФОП Шинкарука В.В. (420'387,00 грн.) склала 436,00 грн. або 0,1%. При цьому мінімальний крок аукціону становив 2'101,94 грн. Третя особа-2 подала максимальну цінову пропозицію - очікувану вартість замовника. Переможцем у Торгах визнано позивача, який подав найнижчу цінову пропозицію. Обидва Учасники не знижували своїх первинних цінових пропозицій.
Отже, з врахуванням мінімального кроку аукціону та різниці в цінових пропозиціях, ФОП Шинкарук В.В. при участі в аукціоні та зменшенні цінової пропозиції міг отримати перемогу у Торгах. Неподання ним всіх документів та не зменшення своїх цінових пропозицій свідчать про його технічну участь у Торгах.
З огляду на викладене, оскаржуване рішення відповідача мотивовано наявністю узгоджених антиконкурентних дій, ознаками яких є пов'язаність позивача і третьої особи-1 через використання одних ІР-адрес під часті у Торгах та у господарській діяльності, наявність комунікації, зокрема і в період участі у Торгах, узгодженість дій при взаємодії з майданчиком, спільні особливості тендерних пропозицій, вчинення дій, що не сприяли перемозі у Торгах.
З доводами, викладеними в рішенні №63/133-р/к ФОП Бєлаш В.В. не погодився і оскаржив його до суду.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до частини 2 статті 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» однією з основних засад внутрішньої політики в економічній сфері є розвиток конкуренції як основного чинника підвищення ефективності економіки.
Статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництвом визнається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до частини 1 статті 25 ГК України, держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.
Аналогічне за своєю суттю поняття відображено і в статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» №2210-ІІІ від 11.01.2001 із змінами і доповненнями (надалі - Закон).
Наведене визначення дозволяє зробити висновок, що конкуренцією є таке змагання суб'єктів господарювання, яке призводить або може призвести до отримання такими суб'єктами певних економічних переваг. При цьому такі переваги забезпечуються завдяки їх власним досягненням. Наслідком такого змагання є те, що споживачі отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання (учасники конкурентного змагання) не визначають та не диктують умов реалізації товару чи послуг на ринку.
З аналізу положень Закону вбачається, що:
- узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (стаття 5);
- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина 1 статті 6);
- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини 2 статті 6);
- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);
- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);
- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною 2 статті 52 Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, у Рішенні №63/133-р/к адміністративна колегія Західного АМКУ кваліфікувала дії позивача та третьої особи-1 під час проведення Торгів (ідентифікатор закупівлі: UA-2021-07-29-009864-b) за пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону, у зв'язку з чим на позивача накладено штраф у розмірі 68'000,00 грн.
Предметом даного позову є вимога позивача про визнання недійсним та скасування Рішення №63/133-р/к.
Підставами позовних вимог є такі обставини:
- рішення відповідача має переважно імовірнісний характер, оскільки ґрунтується на зроблених ним припущеннях, а не беззаперечно встановлених фактах, та є таким, що ухвалене при неповному з'ясуванні обставин, які доводять антиконкурентну узгоджену поведінку позивача та третьої особи-1 та не доведені належними і допустимими доказами обставини, визнані встановленими у оскаржуваному рішенні. Тим самим відповідачем порушено стандарт доказування в даній категорії справ, який є вищим за баланс ймовірностей;
- розгляд справи здійснено відповідачем з позбавленням позивача права на ознайомлення з матеріалами справи, а відтак з позбавленням права надавати усні/письмові пояснення, заперечення, докази на спростування висновків наведених у поданні;
- відповідач не мав підстав для встановлення факту порушення позивачем, оскільки не дослідив всіх обставин та перетинів ринків, не визначив товарні, територіальні (географічні), часові межі ринку, на якому встановлюється порушення. На переконання позивача, без дослідження ринків, визначення часток всіх учасників ринку неможливо стверджувати про наявність шкоди їх інтересам.
Необхідно зазначити, що в практиці Верховного Суду спори щодо оскаржень рішень органів АМКУ, згідно із якими юридичні особи притягуються до відповідальності за пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону є поширеними, і судом висловлено ряд правових позицій, які є системно впроваджені в судову практику і котрі підлягають застосуванню при розгляді відповідних категорій справ.
До таких позицій можна, зокрема, віднести:
1) підхід до визначення меж обґрунтованості рішення АМК має бути аналогічним тому, який застосовується, зокрема, самими судами у прийнятті судових рішень (постанови ВС від 10.09.2020 у справі №910/23375/17 та від 01.10.2020 у справі №908/540/19);
2) кожна зі справ за участю органів АМК є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині. Господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності (постанова ВС від 15.08.2023 у справі №910/5111/21);
3) для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію (постанова ВС від 15.08.2023 у справі №910/5111/21);
4) недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону (постанова ВС від 29.11.2022 у справі №910/13451/20);
5) Закон не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до статті 86 ГПК України (постанова ВС від 15.08.2023 у справі №910/5111/21).
Враховуючи наведені правові позиції, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд не знаходить підстав для визнання недійсним та скасування Рішення №63/133-р/к.
Зокрема, висновки адміністративної колегії Західного АМКУ про існування обставин, що свідчать про ознаки атиконкурентних узгоджених дій є обґрунтованими, оскільки підтверджуються матеріалами даної справи та доказами, які зібрав відповідач в ході розгляду справи №63/4-01-23-2023.
Так, зі змісту листа ДП «Прозорро» №206/01/2456/04 від 05.11.2021 вбачається, що позивач та третя особа-1 (Учасники) однаково подавали свої пропозиції для участі у Торгах з авторизованого електронного майданчика ТОВ «Zakupivli24». Позивач заходив в аукціон з використанням, серед іншого, ІР-адрес НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (Т.1; а.с. 93).
Суд зазначає, що обидва Учасники 12.08.2021 приблизно у той самий час проводили авторизацію на майданчику « НОМЕР_3 » і завантажували файли початкових пропозицій з однієї ІР-адреси НОМЕР_2 . Так, серед іншого, завантаження файлів початкових пропозицій у Торгах проводилося в один день і послідовно в часі з різницею 12 хв. з однієї ІР-адреси, а саме:
- ФОП Бєлаш В.В.: подав 12.08.2021 о 17:35 год.; ІР-адреса НОМЕР_2 ;
- ФОП Шинкарук В.В. подав 12.08.2021 о 17:23 год.; ІР-адреса НОМЕР_2 .
Викладене вище підтверджується змістом листа АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-211122/25461 від 25.11.2021 (Т.1; а.с. 94-95).
ІР-адреса НОМЕР_2 також використовувалась Учасниками для подання податкової звітності у лютому 2021 року. Крім цього, 01.08.2021 (у період проведення Торгів) Учасники використовували для подачі податкової звітності ще одну спільну ІР-адресу НОМЕР_1 . Вказане підтверджується листом ГУ ДПС у Львівській області від 11.11.2021 (Т.1; а.с. 96-99).
На додачу до викладеного, у період проведення Торгів позивач та третя особа-1 здійснювали вхід до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування (система інтернет-банкінгу) з ІР-адрес НОМЕР_2 та НОМЕР_1 (зокрема, 11.08.2021), що підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-221109/21317 від 10.11.2022 (Т.1; а.с. 100-103).
Не залишається поза увагою суду і те, що між Учасниками мали місце телефонні з'єднання та обмін СМС-повідомленням, зокрема і в період проведення Торгів (06.08.2021), а також те, що електронні файли, завантажені Учасниками до електронної системи закупівель мали спільні властивості, зокрема мали вказаними програму Canon та версію PDF 1.4 (Acrobat 4.х). Відповідні обставини прослідковуються зі змісту листа ПрАТ «Київстар» №13091/01 від 02.05.2024 (Т.1; а.с. 104-105) та скріншотів властивостей документів, які подавалися для участі у Торгах (Т.1; а.с. 107-112).
Зі змісту наявних у матеріалах справи Довідок про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід (Т.1; а.с. 113-115), вбачається, що Учасники зазначили інформацію про наявність у них спільного найманого працівника - електромонтера по ремонту і обслуговуванню електроустаткування ОСОБА_1 . При цьому зі змісту листа ГУ ПФУ України у Волинській області від 09.11.2021 випливає, що Оніщук Л.Д. не перебував у трудових відносинах із Учасниками і йому не перераховувалися кошти від них (Т.1; а.с. 116).
На користь обґрунтованості оскаржуваного рішення свідчить і те, що третя особа-1 не виконала вимоги Додатків 1 та 2 до тендерної документації замовника щодо подання усіх документів та інформації, які вимагалися замовником (Т.1; а.с.117-121).
Під час участі у Торгах ФОП Бєлаш В.В. надав найнижчу цінову пропозицію у розмірі 419'951,00 грн., а ФОП Шинкарук В.В. - у розмірі 420'387,00 грн., тобто максимальну цінову пропозицію, яка відповідала очікуваній вартості замовника. Різниця між цими пропозиціями є незначною та складає 436,00 грн. або 0,1%. Обидва Учасники не знижували своїх первинних цінових пропозицій під час другого та третього раундів торгів (Т.1; а.с. 122-124).
Зважаючи на це, участь ФОП Шинкарука В.В. була суто технічною. На користь наведеного свідчить і те, що мінімальний крок аукціону становив 2'101,94 грн. (Т.1; а.с. 125). Відтак, з врахуванням мінімального кроку аукціону та різниці в цінових пропозиціях, ФОП Шинкарук В.В., маючи реальний намір укласти із замовником договір за результатами проведення аукціону, міг зменшити цінову пропозицію та отримати перемогу у Торгах.
З огляду на викладені вище обставини, суд погоджується з висновками відповідача, що позивач під час підготовки та участі у Торгах (ідентифікатор UA-2021-07-29-009864-b), діяв не самостійно, не змагався із третьою особою-1, що є обов'язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівлі. Такими діями було спотворено результат торгів.
Суд відхиляє доводи позивача, викладені в позовній заяві, оскільки вони не спростовують висновків відповідача про вчинення узгоджених дій, так як зводяться лише до спростування кожної із встановлених відповідачем ознак антиконкурентних дій окремо, без надання оцінки таким ознакам у сукупності.
Що стосується посилань позивача на те, що відповідач не надав йому можливості ознайомитися із матеріалами справи №63/4-01-23-2023, що, на переконання ФОП Бєлаша В.В., є самостійною підставою для визнання недійсним оскаржуваного рішення, то суд відхиляє їх, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2024 представниця позивача зверталася до відповідача із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи без затемнення інформації, яку в попередніх висновках визначено як інформацію з обмеженим доступом (Т.1; а.с. 33-38) та клопотанням про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване необхідністю ознайомлення із матеріалами справи, збір та підготовка яких проводилися відповідачем майже два роки, та надання письмових пояснень, за результатами їх аналізу (Т.1; а.с. 39-42).
У відповідь на ці клопотання відповідач у своїх листах №63-02/3915е від 17.10.2024 та №63-02/3914е від 17.10.2024 повідомив про можливість ознайомлення із матеріалами справи 23.10.2024, а також відмовив у відкладенні розгляду справи, зазначивши, що позивач отримав подання з попередніми висновками у справі та інформацію про призначене на 17.10.2024 засідання 08.10.2024. Крім цього, 09.10.2024 інформацію про такі висновки було розміщено на офіційному веб-сайті Західного АМКУ (Т.1; а.с. 43-46).
Таким чином, відповідач фактично надав представникам позивача можливість ознайомитися із усіма матеріалами справи не до моменту прийняття оскаржуваного рішення, а уже після цього. Вказане у сукупності із тим, що розгляд справи не було відкладено для надання можливості ознайомитися зі значним обсягом матеріалів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, певною мірою ускладнило реалізацію позивачем своїх прав, що гарантовані йому статтею 40 Закону, а саме прав на ознайомлення з матеріалами справи та подання письмових пояснень (заперечень).
Разом з цим, слід зазначити, що згідно із частиною 2 статті 59 Закону порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Наведена норма свідчить, що підставою для скасування або визнання недійсним рішення органів АМК є порушення або неправильного застосування норм процесуального права за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Тобто, порушення АМК норм процесуального права не є обов'язковою підставою для скасування або визнання недійсним рішення органів антимонопольного комітету (правові позиції КГС ВС від 08.09.2022 у справі №910/20229/20 (пункти 6.29, 6.30); від 15.08.2023 у справі №910/5111/21 (пункти 8.40, 8.41) і ін.).
Зважаючи на це, суд, проаналізувавши аргументи позивача у цій частині, дійшов висновку, що обставини, на які посилається ФОП Бєлаш В.В., жодним чином не вплинули на правильність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення.
Що стосується аргументів позивача в частині невстановлення та недослідження відповідачем ринку товару, то суд зазначає таке.
За змістом статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ринок товару (товарний ринок) - це сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.
У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України серед повноважень має право, зокрема, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку (у сфері медіа - за методиками, погодженими з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення), а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на відповідному ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) (пункт 11 частини 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
Процедура розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції визначена Порядком розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженим розпорядженням АМКУ №5 від 19.04.1994, та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за №90/299 (далі - Порядок №90/299).
Відповідно до пункту 3 розділу VII Порядку №90/299 уповноважені на розгляд справи працівники Комітету, територіального відділення, які здійснюють збір та аналіз доказів, проводять дії, спрямовані на всебічне, повне й об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, можуть проводити, зокрема, дослідження регіонального або загальнодержавного ринку.
При цьому, аналіз положень Порядку №90/299 свідчить, що Комітет та його територіальні відділення здійснюють встановлення та дослідження товарного ринку не при всіх порушеннях законодавства про захист економічної конкуренції.
Зокрема згідно абзацу 13 пункту 2 розділу VI Порядку №90/299 у разі подання заяви про порушення, доведення якого потребує дослідження ринку, заявник у заяві висловлює міркування стосовно товарних і територіальних (географічних) меж відповідного ринку, становища суб'єктів господарювання на цьому ринку.
Заперечуючи позовні вимоги, Західне АМКУ покликається на те, що при розгляді справи №63/4-01-23-2023 встановлення та дослідження відділенням товарного ринку не повинно було здійснюватися, оскільки ці обставини не мають стосунку до з'ясування наявності або відсутності антиконкурентних узгоджених дій між позивачем та Шинкаруком В.В., наслідком яких згідно з Рішення №63/133-р/к визначено спотворення результатів торгів (пункт 4 частини другої статті 6 Закону).
Вказані доводи відповідача підтверджуються правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.03.2018 у справі №907/233/16.
Покликання позивача на висновки Верховного Суду про необхідність встановлення та дослідження ринку товару, які викладено в постановах від 18.12.2018 у справі №914/232/18, від 03.11.2020 у справі №910/12464/18 та від 07.12.2021 у справі 910/10412/19 суд відхиляє, оскільки такі є нерелевантними даній справі.
Так, предметом розгляду зазначених справ були визнання недійсним рішення АМКУ в частині визнання вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та частиною третьою статті 6 Закону № 2210 у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринках роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, які призвели до обмеження цінової конкуренції.
А тому, позивач при покликанні на постанови Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №914/232/18, від 03.11.2020 у справі №910/12464/18 та від 07.12.2021 у справі 910/10412/19 помилково ототожнює порушення, яке має місце в даній справі та кваліфікується за пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2210 із порушеннями, передбаченими частиною 3 статті 6 Закону № 2210. Про неможливість такого ототожнення наголошує Верховний Суд в постанові від 19.10.2024 у справі №910/13422/23.
З огляду на те, що в ході розгляду справи позивач не довів належними доказами незаконність оскаржуваного рішення, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом статті 129 ГПК України судові витрати покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір за подання позовної заяви у справі №914/2954/24 покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Покласти на фізичну особу-підприємця Бєлаша Василя Володимировича судовий збір за подання позовної заяви.
3. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повне рішення складено та підписано 19.05.2025.
Суддя Крупник Р.В.