вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
15 травня 2025 рокуСправа № 912/2787/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматок" від 07.05.2025 про відшкодування судових витрат у справі № 912/2787/24
за позовом Кропивницької окружної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Є.Чикаленка, б. 11), поданого в інтересах держави в особі
позивача - 1 - Кропивницької міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, б. 41)
позивача - 2 - Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, б. 22, корп. 2),
до відповідача - 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматок" (02140, м. Київ, просп. Григоренка Петра, б. 39Б, приміщення 105А)
відповідача - 2 - Комунального закладу "Ліцей "Сокіл" Кропивницької міської ради (25005, м. Кропивницький, вул. Короленка, 46)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 2 292 517,34 грн,
за участю представників:
від прокурора - Топонар М.С., Кучеренко І.Ю.,
від позивача - 1 - Люненка І.А.,
від позивача - 2 - участі не брали,
від відповідача - 1 - Невмержицького В.П.,
від відповідача - 2 - участі не брали,
Рішенням від 02.05.2025 у справі № 912/2787/24 Господарський суд Кіровоградської області відмовив у задоволенні позовної заяви Кропивницької окружної прокуратури, поданої в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради, Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматок" (далі - Товариство), Комунального закладу "Ліцей "Сокіл" Кропивницької міської ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 2 292 517,34 грн.
07.05.2025 представник Товариства адвокат Невмержицький Володимир Павлович сформував в підсистемі "Електронний суд" клопотання про відшкодування судових витрат, в якому просить прийняти у господарській справі № 912/2787/24 додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу; стягнути з Кропивницької окружної прокуратури, Кропивницької міської ради та Східного офісу Держаудитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматок" понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 189,67 грн.
На обгрунтування клопотання Товариство зазначає про понесення у справі № 912/2787/24 витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 500 189,67 грн, посилаючись на додані до клопотання договір про надання правничої допомоги №199/1-АО/24 від 01.03.2024, додаткову угоду №02 від 13.11.2024 до договору про надання правничої допомоги №199/1-АО/24 від 01.03.2024, додаткову угоду №03 від 31.12.2024 до договору про надання правничої допомоги №199/1-АО/24 від 01.03.2024, акт приймання-передачі наданих послуг №321 від 12.12.2024, акт приймання-передачі наданих послуг №99 від 02.05.2025, інформаційні повідомлення про зарахування коштів, договір про залучення адвоката №04/01-АО/22 від 04.01.2022, додаткову угоду №22 від 23.12.2022 до Договору №04/01-АО/22 від 04.01.2022 про залучення адвоката, додаткову угоду №51 від 29.12.2023 до договору №04/01-АО/22 від 04.01.2022 про залучення адвоката, додаткову угоду №104 від 13.11.2024 до договору №04/01-АО/22 від 04.01.2022 про залучення адвоката, доручення №13/11/2024-1 від 13.11.2024, додаткову угоду №112 від 23.12.2024 до договору №04/01-АО/22 від 04.01.2022 про залучення адвоката, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, сертифікати про підвищення рівня кваліфікації адвоката за 2020-2024 роки.
Товариство посилається на очевидну нетиповість та складність господарської справи № 912/2787/24, позовні вимоги в якій поставили під сумнів його репутацію як надавача послуг та публічно висвітлили його потенційний конфлікт з органами державної влади/місцевого самоврядування.
Товариство зазначає, що наразі активним є кримінальне провадження № 2023121010002021 від 18.07.2023, в якому досудове розслідування здійснюється в тому числі відносно директора Товариства, і висновки суду, отримані за результатами розгляду судової справи, можуть бути вкрай важливими для законності та об'єктивності постановленого в межах кримінального провадження вироку.
Товариство повідомляє, що послуги йому були надані адвокатами Адвокатського об'єднання «Ел Сі Еф» (керівником судової практики, старшим та молодшим юристами), а також залученим Адвокатським об'єднанням «Ел Сі Еф» адвокатом - Володимиром Невмержицьким, який є досить визнаним фахівцем у галузі права та який здійснював безпосереднє представництво інтересів Товариства в Господарському суді Кіровоградської області; загальний час, витрачений співробітниками адвокатського об'єднання на роботу над проєктом, становив більше 50 годин.
На переконання Товариства, суми витрат, які Товариство сплатило Адвокатському об'єднанню «ЕЛ СІ ЕФ» за надані юридичні послуги, є ринковими та співмірними із цінами на подібні послуги в інших юридичних компаніях відповідного рівня.
Товариство повідомляє, що Юридична група LCF, до корпоративної структури якої входить Адвокатське об'єднання «Ел Сі Еф», за наслідками загальноукраїнського дослідження «ТОП-50 провідних юридичних фірм України 2021 року», входить до ТОП-10 юридичних компаній України.
Ухвалою від 08.05.2025 суд призначив судове засідання на 15.05.2025.
Ухвала від 08.05.2025 вручена учасникам справи 09.05.2025 доставленням в їхні Електронні кабінети 08.05.2025 о 20:14, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 84-88).
Кропивницька міська рада подала заперечення на клопотання Товариства, в яких просить відмовити в стягненні витрат на правничу допомогу, а в разі якщо суд дійде висновку про стягнення витрат - зменшити їхній розмір.
На обгрунтування заперечень Кропивницька міська рада зазначає, що не виступала ініціатором позову, який був поданий Кропивницькою окружною прокуратурою.
Кропивницька міська рада також вказує, що заявлена до стягнення сума є необгрунтованою і надмірною.
Прокурор подав до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому просить зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням ТОВ «Арматок» у справі № 912/2787/24.
На обгрунтування клопотання прокурор вказує на «задвоєння» сум, які Товариство просить стягнути за деякі надані адвокатом послуги.
Прокурор зазначає, що заява про відкладення розгляду справи, подана представником Товариства, стосувалася тимчасової непрацездатності представника, а не підготовки до розгляду та самого процесу розгляду справи в суді для Товариства; підготовка та подання до суду клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції є організаційним питанням, представник Товариства самостійно обирав спосіб участі в судовому засіданні, тому вказане не є за своєю природою правовою допомогою та не може бути включено в судові витрати. Прокурор звертає увагу, що в судовому засіданні 02.05.2025 судом лише оголошено резолютивну частину рішення про відмову в задоволенні позовної заяви прокурора, тому включення до вартості послуг послуги з комунікації за наслідками судового засідання є необґрунтованим.
Прокурор вказує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони.
Прокурор зазначає, що заявлена до відшкодування сума витрат становить 500 189,67 грн, яка майже удвічі перевищує суму, заявлену Товариством у попередньому (орієнтовному) розрахунку (300 000 грн).
На переконання прокурора, заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 500 189,67 грн не є пропорційним до предмета спору та характеру спірних правовідносин.
Інші учасники справи на клопотання Товариства не відреагували.
У судовому засіданні 15.05.2025 брали участь представники Товариства та Кропивницької міської ради, а також прокурори.
Представник Товариства клопотання підтримав і просив його задовольнити з наведених у клопотанні підстав. Зазначив, що заяву, передбачену частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, Товариство зробило в пункті 136 відзиву на позовну заяву. У відповідь на запитання суду повідомив, що не робив усних заяв у порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України; висловився про відсутність необхідності відкладення судового засідання або оголошення у ньому перерви для додаткової підготовки до розгляду клопотання, в тому числі для ознайомлення з клопотанням прокурора про зменшення судових витрат. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 27.01.2022 у справі № 921/221/21, вказав, що процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми заяви, яка подається в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Прокурори в судовому засіданні проти клопотання Товариства заперечували і просили зменшити розмір витрат на правничу допомогу з підстав, наведених у клопотанні про зменшення відповідних витрат. Вказали, що у кримінальному провадженні № 2023121010002021 не повідомлено про підозру жодній особі, а належність Адвокатського об'єднання «Ел Сі Еф» до Топ-10 юридичних компаній не є загальновідомим фактом і потребує доказування на загальних підставах.
Представник Кропивницької міської ради проти клопотання Товариства заперечував і просив відмовити в стягненні витрат на правничу допомогу, а в разі якщо суд дійде висновку про стягнення витрат - зменшити їхній розмір, з підстав, наведених у письмових запереченнях.
Заслухавши в судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши їхні пояснення, зазначені в письмових клопотаннях і запереченнях, дослідивши наявні у справі докази понесення судових витрат на правничу допомогу та зміст пунктів 135, 136 відзиву Товариства на позовну заяву, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в ухваленні додаткового рішення з огляду на таке.
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно із статтею 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин третьої-п'ятої статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Згідно з частинами першою, третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Як передбачено частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У частині восьмій статті 129 Господарського процесуального кодексу України не встановлено вимог щодо форми заяви про подання доказів, проте за своїм змістом така заява має свідчити про чіткий намір особи протягом п'яти днів після ухвалення рішення подати до суду докази, які підтверджують розмір судових витрат, з метою подальшого вирішення судом питання про їх розподіл.
Положеннями статті 221 Господарського процесуального кодексу України визначено: якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
У пункті 6.15 постанови від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду виснував, що положення статей 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України у сукупності з положеннями статті 221 Господарського процесуального кодексу України дають підстави дійти висновку, що у разі подання стороною таких доказів до закінчення судових дебатів у справі, суд може вирішити питання розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення. У разі якщо сторона (з поважних причин) до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву суд може вирішити питання про судові витрати шляхом ухвалення додаткового рішення.
Ураховуючи відповідні висновки Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, суд висновує, що вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення суду можливе лише у разі, якщо сторона до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву; передбачена частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України заява може подаватися як письмово, так і усно, але за своїм змістом має свідчити про чіткий намір особи протягом п'яти днів після ухвалення рішення подати до суду докази, які підтверджують розмір судових витрат, з метою подальшого вирішення судом питання про їх розподіл.
У відзиві Товариства на позовну заяву (т.2, а.с. 48) зазначено:
«4.1. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат:
135. Відповідно до ст. 165 ГПК України Товариство заявляє, що очікує понести судові витрати у зв'язку із розглядом даної справи в суді першої інстанції орієнтовно в розмірі 300 000,00 грн., зокрема, витрат на правову допомогу та можливих інших витрат, які будуть уточнені згідно вимог законодавства.
136. Відповідач заявляє, що докази та підтвердження понесення судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу, надану адвокатом, будуть подані останнім у встановлений ГПК України строк.»
Зміст пункту 136 відзиву, на переконання суду, не є заявою, передбаченою частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 221 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, формулювання пункту 136 відзиву не містить чіткого наміру Товариства подати докази понесення судових витрат після ухвалення рішення суду.
Як з'ясував суд з пояснень представника Товариства у судовому засіданні 15.05.2025, усних заяв у порядку частини восьмої статті 129, частини першої статті 221 Господарського процесуального кодексу України представник Товариства не робив.
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов переконання, що до закінчення судових дебатів у цій справі, як це передбачено частиною восьмою статті 129 та частиною першою статті 221 Господарського процесуального кодексу України, Товариство не заявило, як в усній, так і в письмовій формі про намір подати до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення докази, що підтверджують розмір понесених Товариством судових витрат на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд вирішує, серед іншого, питання, як розподілити між сторонами судові витрати.
За частиною третьою статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Суд зазначає, що можливість вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог обумовлюється наявністю заяви сторони, поданої до закінчення судових дебатів у справі, щодо неможливості подання доказів понесення судових витрат до закінчення судових дебатів у справі та щодо їх подання після ухвалення рішення суду (частина восьма статті 129, частина перша статті 221 Господарського процесуального кодексу України).
На дату ухвалення рішення суду (02.05.2025) у справі були наявні докази понесення прокурором судових витрат із сплати судового збору; доказів понесення Товариством витрат на правничу допомогу адвоката матеріали справи не містили, так само як і письмової або усної заяви Товариства про намір подати відповідні докази після ухвалення рішення суду.
Суд вказав у рішенні від 02.05.2025, що судові витрати у справі становить судовий збір, сплачений прокурором за подання позовної заяви, і розподілив ці судові витрати, зазначивши, що у зв'язку з відмовою в позові, стягувати судовий збір з відповідачів не належить.
Надаючи відповідь на посилання представника Товариства на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові 27.01.2022 у справі № 921/221/21, суд зазначає таке.
У пунктах 3.6, 3.7 відповідної постанови Верховний Суд вказав, що при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, мають бути дотримані дві умови: докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду; до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.
Верховний Суд у справі № 921/221/21 вказав, що відповідно до матеріалів справи, у тексті позовної заяви (пункт 5 прохальної частини) позивачкою зроблено заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій нею також зазначено, що докази несення таких витрат будуть подані в порядку та строки, передбачені частиною восьмою статті 129 ГПК України. Також у позові наведено попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.
Суд зауважує, що в пункті 136 відзиву Товариства на позовну заяву не зазначено про подання доказів понесення судових витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, не зазначено про подання доказів понесення судових витрат в порядку та строки, передбачені частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, як вказано вище, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в справі № 910/9714/22, яка була ухвалена пізніше (02.02.2024) за постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в справі № 921/221/21 (27.01.2022), викладений правовий висновок, за змістом якого вирішити питання розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення суд може у разі подання стороною доказів понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі, а шляхом ухвалення додаткового рішення - у разі якщо сторона до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву.
У пункті 136 відзиву на позовну заяву Товариство зазначило, що "докази та підтвердження понесення судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу, надану адвокатом, будуть подані останнім у встановлений ГПК України строк".
У цій ситуації принцип «jura novit curia» не є застосовним і загального посилання на подання доказів у встановлений ГПК України строк не є достатнім для того, щоб вважати зміст пункту 136 відзиву заявою в порядку частини восьмої статті 129, частини першої статті 221 Господарського процесуального кодексу України, оскільки аналіз положень частини восьмої статті 129 у сукупності з положеннями частини першої статті 221 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що для вирішення питання про судові витрати шляхом ухвалення додаткового рішення відповідна заява сторони має містити чіткий намір сторони подати докази понесення судових витрат після ухвалення рішення суду.
При цьому відсутність у процесуальному законі конкретних вимог щодо змісту та форми заяви, передбаченої частиною восьмою статті 129, частиною першою статті 221 Господарського процесуального кодексу України, не звільняє сторону від обов'язку зробити таку заяву у чіткій, зрозумілій словесній формі на будь-якій стадії судового процесу до закінчення судових дебатів.
Ураховуючи вищенаведене в сукупності, господарський суд відмовляє у прийнятті додаткового рішення про стягнення з Кропивницької окружної прокуратури, Кропивницької міської ради та Східного офісу Держаудитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматок" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 500 189,67 грн.
Суд також зазначає, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).
У зв'язку з тим, що суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення, аргументи учасників справи щодо співмірності/неспівмірності, обгрунтованості/необгрунтованості понесених Товариством витрат на правничу допомогу не потребують відповідей суду, оскільки такі аргументи мають оцінюватися судом у разі ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правничу допомогу, правових підстав для чого (для ухвалення додаткового рішення) суд у цій справі не вбачає.
Керуючись статтями 129, 221, 234-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у прийнятті додаткового рішення про стягнення з Кропивницької окружної прокуратури (ідентифікаційний код: 02910025), Кропивницької міської ради (ідентифікаційний код: 26241020), Східного офісу Держаудитслужби (ідентифікаційний код: 40477689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматок" (ідентифікаційний код: 36223906) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 500 189,67 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду в десятиденний строк.
Копії ухвали направити учасникам справи до Електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд".
Дата складення повної ухвали - 20.05.2025.
Суддя Б.М. Кузьміна