ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.05.2025Справа № 910/2741/25
За позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан експертс"
про стягнення 39288,54 грн
Суддя Сташків Р.Б.
Без повідомлення (виклику) сторін.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Експертс" (далі - відповідач) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві (далі - позивач) 39288,54 грн пені нарахованої за прострочення виконання відповідачем зобов'язання з договором з виготовлення проектно-кошторисної документації від 27.05.2024 №147Г/24, частину пені та штрафу вже було стягнуто рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі №910/15313/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 відкрито провадження у справі № 910/2741/25, розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзиву на позов не подавав.
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідач не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у зв'язку із чим ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.03.2025 була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Київ, вул. Мечникова, 2-А).
Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв'язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.05.2024 між позивачем як замовником та відповідачем як виконавцем укладено Договір з виготовлення проєктно-кошторисної документації № 147Г/24 (далі - Договір), за умовами якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання за плату відповідно до умов цього Договору за Завданням на проєктування виконати роботи з виготовлення проєктно-кошторисної документації по об'єкту: "Капітальний ремонт підвальних приміщень ГУ ДСНС України у м. Києві та захисної споруди цивільного захисту (сховища) № 111403 2-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 13"; "Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту (сховища) № 111407 7-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Світлицького, 37"; "Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту (сховища) № 113831 25-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Героїв Полку "Азов", 6" (далі - роботи) та передати їх результат замовнику, а саме: виготовлену проєктно-кошторисну документацію щодо об'єктів капітального ремонту (далі - робочий проєкт) після завершення її погодження та отримання позитивного звіту експертизи.
Проєктно-кошторисна документація повинна містити відповідні креслення, обґрунтування, пояснювальні записки та інші матеріали, що визначають обсяг і зміст робіт, та повинна відповідати ДБН на нове будівництво, на реконструкцію, на капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури (п. 1.2 Договору).
Пунктом 1.3 Договору визначено, що отримана внаслідок виконання цього Договору проєктно-кошторисна документація є власністю замовника.
Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість робіт з виготовлення проєктно-кошторисної документації по об'єкту складає 1403162,00 грн, у тому числі ПДВ 233860,33 грн.
За умовами п. 2.3 Договору оплата за виконану виконавцем розробку проєктно-кошторисної документації по об'єкту здійснюється замовником поетапно на підставі підписаних Актів здачі-приймання виконаних проєктних робіт, які складаються виконавцем та подаються для підписання замовнику по кожному об'єкту в порядку, передбаченому розділом 5 цього Договору, протягом 30 календарних днів від дати передачі документації по об'єкту з відповідним позитивним експертним звітом.
Відповідно до п. 4.1 Договору загальний строк виконання робіт: 120 календарних днів з моменту укладення Договору.
Строки виконання основних етапів робіт по Договору визначаються відповідно до технічної специфікації (Додаток № 1 до Договору), яка є невід'ємною частиною цього Договору (п. 4.2 Договору).
Згідно з п. 5.1 Договору завдання на проєктування готується виконавцем та затверджується замовником в строк 5 робочих днів з дати підписання Договору по кожному об'єкту окремо.
Відповідно до п. 5.6 Договору після завершення проєктних робіт та отримання позитивного експертного звіту виконавець складає, підписує та передає замовнику 2 (два) примірники Акту здачі-приймання виконаних проєктних робіт разом з проєктною документацією, позитивний експертний звіт та супровідний лист з комплектом проєктної документації по відповідному етапу передбачених цим Договором, оформленими відповідно до п. 5.2 цього Договору.
Термін розгляду замовником передано виконавцем розробленої документації та Акту здачі-приймання виконаних робіт не включається до строків виконання робіт (п. 5.11 Договору).
Пунктом 6.3.1 Договору визначено, що виконавець зобов'язаний забезпечити якісне виконання проєктних робіт у строки, встановлені даним Договором.
Відповідно до п. 7.6 Договору за порушення виконавцем строків виконання робіт, передбачених Договором, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості невиконаних робіт, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості невиконаних робіт.
Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором (п. 10.1 Договору).
Додатками № 1 та № 2 до Договору сторонами погоджено Технічну специфікацію та Завдання на виконання проєктних робіт відповідно.
26.07.2024 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти Додаток № 2 до Договору в новій редакції.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору щодо виконання робіт, позивач звертався до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача нарахованих пені в сумі 98221,34 грн та штрафу в сумі 98221,34 грн, на тій підставі, що граничним строком виконання робіт за Договором було 24.09.2024, натомість відповідачем порушено означений строк та не виконано роботи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі №910/15314/24 було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Урбан експертс» порушено взяті на себе зобов'язання за Договором в частині виконання робіт вартістю 1403162 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені у сумі 98221 грн 34 коп. та штрафу у сумі 98221 грн 34 коп було задоволено.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення 39288,54 грн пені нарахованої за прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором позивач обґрунтовує тим, що ним у межах справи №910/15313/24 подавалась заява про збільшення позовних вимог, однак суд не прийняв її до розгляду, оскільки така була подана з пропуском встановлених нормами ГПК України строків.
Позивач зазначає, що заявлена ним сума пені - 39288,54 грн нарахована за період з 04.12.2024 по 31.12.2024 на підставі п. 7.6 Договору.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проєктних робіт, а відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проєктних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проєктну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
До договору підряду на проведення проєктних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно частин 1, 2 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.1 Договору загальний строк виконання робіт: 120 календарних днів з моменту укладення Договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі №910/15314/24 встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо виконання умов Договору, а саме розробки проєктно-кошторисної документації вартістю 1403162 грн, у зв'язку із чим суд визнав правомірним застосування до відповідача п. 7.6 Договору та присудив до стягнення з відповідача нараховані позивачем пені та штрафу за період з 25.09.2024 по 03.12.2024.
Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У цьому ж спорі позивач просить суд стягнути донараховану ним пеню у сумі 39288,54 грн за період з 04.12.2024 по 31.12.2024.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 7.6 Договору за порушення виконавцем строків виконання робіт, передбачених Договором, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості невиконаних робіт, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості невиконаних робіт.
Матеріали цієї справи не містять доказів того, що відповідачем було виконано умови Договору та передано позивачу готові роботи.
Судом перевірено розрахунок заявленої позивачем до стягнення суми пені у розмірі 39288,54 грн, визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати у які позивачем включено лише судовий збір, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 165, 178, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан експертс" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2-А; ідентифікаційний код: 40381892) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13; ідентифікаційний код: 38620155) пеню у сумі 39288 (тридцять дев'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн 54 коп., а також 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Р.Б. Сташків