ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.05.2025Справа № 910/3445/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», м.Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс», м. Київ
про стягнення 48345,96 грн,
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення 48 345,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним як страховиком транспортного засобу Fiаt 500 державний номер НОМЕР_1 , здійснено виплату страхувальнику страхового відшкодування за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини водія автомобіля Chery державний номер НОМЕР_2 . Внаслідок чого до позивача на підставі статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги до особи, винної у спричиненні шкоди страхувальнику позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/3445/25. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження.
Ухвалою від 24.03.20125 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) водіями транспортних засобів не було визначено винну у настанні дорожньо-транспортної пригоди особу. До того ж, відповідачем наголошено, останнього не було запрошено на огляд пошкодженого транспортного засобу перед його відновленням, а визначено розмір відшкодування на підставі фактичних витрат на відновлювальний ремонт.
Позивач у відповіді на відзив проти доводів відповідача заперечив посилаючись на те, що нормами чинного законодавства не визначено такої вимоги до складання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу), як визначення винної особи, зміст повідомлення містить схему дорожньо-транспортної пригоди, яка чітко вказує на те, дії якого з водіїв стали причиною її настання. Також позивачем наголошено, що відповідач не навів обґрунтування того, що його відсутність під час огляду пошкодженого транспортного засобу призвела до неправомірності визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
З огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «все включено» №208429Га3кг від 28.08.2023 з ОСОБА_1 . Предметом договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Fiаt 500 державний номер НОМЕР_1 .
25.08.2024 сталась дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу Fiаt 500 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Chery державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом).
27.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
27.08.2024 представниками Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» здійснено огляд транспортного засобу, за наслідками чого було складено відповідний акт.
Згідно рахунку №0000013912 від 27.08.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Мегаполіс» (станція технічного обслуговування) вартість відновлювального ремонту автомобіля Fiаt 500 державний номер НОМЕР_1 становила 48345,96 грн.
Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування, за наслідками чого складено страхові акти №ARX4218252 від 05.09.2024 на суму 45211,76 грн та №ARX42265 від 14.09.2024 на суму 3134,20 грн.
Позивачем було виконано свої обов'язки за договором добровільного страхування наземного транспорту «все включено» №208429Га3кг від 28.08.2023 й виплачено суму страхового відшкодування на загальну суму 48 345,96 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1083611 від 10.09.2024 та №1084997 від 16.09.2024.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 25.08.2024 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Chery державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інтер-Поліс» згідно полісу серії ЕР №216491258. Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності страховика по майну 160 000 грн та франшизу у розмірі нуль грн.
11.11.2024 Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» було направлено на адресу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» заячву про виплату страхового відшкодування №0012359/Х/ІНС від 04.11.2024.
Проте, як вказує позивач та не заперечує відповідач, вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» відповідачем задоволено не було, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем наголошено, що у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) водіями транспортних засобів не було визначено винну у настанні дорожньо-транспортної пригоди особу. До того ж, відповідачем наголошено, останнього не було запрошено на огляд пошкодженого транспортного засобу перед його відновленням, а визначено розмір відшкодування на підставі фактичних витрат на відновлювальний ремонт.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.
Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
За змістом статті 980 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України «Про страхування» залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.
Згідно з положеннями статті 999 Цивільного кодексу України і статей 6, 7 Закону України «Про страхування» за вольовою ознакою страхування може бути добровільним і обов'язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.
Згідно з ч.1 ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст.1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.
Отже, після виплати позивачем своєму страхувальнику страхового відшкодування за шкоду, завдану 25.08.2024 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля Fiаt 500 державний номер НОМЕР_1 , до позивача в порядку суброгації перейшло право зворотної вимоги відшкодування збитків, яке страхувальник позивача мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту «все включено» №208429Га3кг від 28.08.2023 та статей 993 і 1191 Цивільного кодексу України, набуло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Як було встановлено вище, дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу Fiаt 500 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Chery державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом).
Відповідно до пункту 33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Згідно з абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» № 1306 від 10.10.2001, визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка, водії таких транспортних засобів після складення ними зазначеного повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.
Судом встановлено, що наявне в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортні засоби, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже, враховуючи вищенаведене, беручи до уваги приписи чинного законодавства, суд приймає європротокол як належний доказ настання 25.08.2024 дорожньо - транспортної пригоди за участю транспортного засобу Fiаt 500 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Chery державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Дослідивши схему та обставини дорожньо-транспортної пригоди, які вказані водіями у повідомленні, суд дійшов висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу Chery державний номер НОМЕР_2 , оскільки фактично схема пригоди вказує на е, що водій останнього виїзжав заднім ходом та не переконався у безпечності руху та здійснив зіткнення з іншим автомобілем - Fiаt 500 державний номер НОМЕР_3 , внаслідок чого останній і зазнав ушкоджень.
В контексті означеного господарський суд погоджується із посиланням позивача на те, що відповідно до п.10.1, 10.2 Правил дорожнього руху, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище у сукупності, суд дійшов висновку, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту «все включено» №208429Га3кг від 28.08.2023 та статей 993 і 1191 Цивільного кодексу України, набуло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме - до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності водія (власника) транспортного засобу Chery державний номер НОМЕР_4 , тобто до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс».
В контексті розміру заявленої до стягнення шкоди судом враховано, що статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону). Крім того, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункти 32.4, 32.7 статті 32 Закону).
Таким чином, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Норма ч.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п.п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль Fiаt 500 державний номер НОМЕР_1 - 2022 року випуску, а дорожньо-транспортна пригода сталася 25.08.2024, тобто строк експлуатації не перевищує 7 років.
Таким чином, відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу Fiаt 500 державний номер НОМЕР_1 є таким що, дорівнює 0 (нулю).
Пунктом 7.39 вказаної Методики визначено, що винятком, стосовно використання зазначених вище вимог є, зокрема, випадок якщо колісні транспортні засоби експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) та якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
Проте, доказів існування обставин, які є винятковими відповідно до п. 7.39 Методики, стосовно застрахованого позивачем автомобіля матеріали справи не містять.
Судом було встановлено, що 27.08.2024 представниками Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» здійснено огляд транспортного засобу, за наслідками чого було складено відповідний акт.
Згідно рахунку №0000013912 від 27.08.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Мегаполіс» (станція технічного обслуговування) вартість відновлювального ремонту автомобіля Fiаt 500 державний номер НОМЕР_1 становила 48345,96 грн.
Наразі, суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що представник останнього не був присутній під час огляду пошкодженого транспортного засобу.
При цьому, суд виходить з того, що статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
В контексті обов'язку з доказування суд звертає увагу сторін на те, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
У ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Проте, відповідачем всупереч принципу змагальності учасників судового процесу обґрунтованості визначеного розміру шкоди доказово не спростовувано, клопотання про призначення судової експертизи з метою встановлення вартості відновлювального ремонту автомобіля не заявлено, обставин того, що його відсутність під час огляду колісного транспортного засобу призвела до невірного визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля також не довів.
А отже, відповідні заперечення відповідача суд до уваги не приймає як такі, що позбавлені належного доказового обґрунтування.
З урахуванням наведеного вище у сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення 48 345,96 грн.
Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення 48 345,96 грн - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033, м.Київ, вул.Володимирська, буд.9, ЄДРПОУ 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування в сумі 48 345,96 грн та судовий збір в розмірі 3028 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.
Повний текст складено 19.05.2025.
Суддя В.В. Князьков