ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.05.2025Справа № 910/2011/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтед Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВР Технологія"
про стягнення 282385,72 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайтед Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВР Технологія" про стягнення за договором оренди обладнання від 03.09.2020 № HUA-P-197-20 основного боргу в розмірі 98 140 грн., 54 913,49 грн. інфляційних втрат, 118 686,65 грн. пені, 10 655,58 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Дана ухвала суду доставлена відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи. Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
03.09.2020 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди обладнання № HUA-P-197-20, згідно п. 2.1. якого Орендодавець зобов'язується передати Орендарю Обладнання, а Орендар прийняти його в оренду, сплатити орендну плату (п. 5.1. Договору) та своєчасно повернути Обладнання Орендодавцю по закінченні терміну оренди.
Пунктом 2.2. Договору визначено, що Перелік орендованого Обладнання та його комплектність конкретизується в Специфікаціях до цього Договору. Зміна переліку орендованого Обладнання здійснюється за згодою Сторін шляхом підписання нової Специфікації, без переоформлення Договору.
Згідно з пунктом 5.1. Договору вартість послуг з оренди Обладнання (орендна плата) складається з двох частин: Орендної складової - безпосередньо вартості оренди Обладнання, включаючи вартість проведення регламентних технічних обслуговувань (у том) числі вартість необхідних для цього витратних матеріалів та утилізацію відпрацьованих) без урахування вартості доставки Обладнання та вартості послуг по заправці ДГУ паливом (п.5.1.1. Договору). Експлуатаційної складової (експлуатаційні витрати) - безпосередньо забезпечення експлуатації Обладнання, включаючи доставку Обладнання на Об'єкт і з Об'єкту, підключення Обладнання і інші послуги. Експлуатаційна складова орендної плати оплачується Орендарем тільки в разі, якщо доставка Обладнання здійснюється за погодженням Сторін Орендодавцем. Орендар сплачує експлуатаційну складову понад орендну складову. Орендодавець залишає за собою право збільшити вартість експлуатаційної складової, попередньо узгодивши підвищення вартості з Орендарем не пізніше ніж за З (три) робочих дня (пункт 5.1.2. Договору).
Вартість однієї доби оренди (орендної складової) вказується в Специфікаціях до цього договору. (пункт 5.2. Договору).
У пункті 5.3. Договору передбачено, що оплата Орендарем орендної плати проводиться авансовими платежами на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання рахунку, але не пізніше 2 (двох) банківських днів до закінчення оплаченого термін) оренди.
Згідно з пунктом 5.4 Договору до 25 числа місяця наступного за звітним місяцем, а також протягом 5 (п'яти) робочих днів після закінчення терміну оренди, визначеного цим Договором Орендодавець надає Орендарю підписаний (завізований) сервісним інженером Орендодавця Акт наданих послуг у 2 (двох) примірниках і рахунки на оплату заборгованості по оренді, якщо така є і на оплату наступного місяця оренди при її продовженні. Орендар зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання підписати Акт наданих послуг і передати один екземпляр Орендодавцю способом, що забезпечує його гарантовану доставку або надати письмову мотивовану відмову від підписання Акта із зазначенням причини не підписання. Якщо протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня отримання Орендарем оригіналів документів Орендодавець не отримає підписаний з боку Орендаря Акт наданих послуг або письмову мотивовану відмову від його підписання, послуги вважаються наданими Орендодавцем належним чином і прийнятими Орендарем без претензій. Акт наданих послуг в такому разі підписується Орендодавцем в односторонньому порядку з проставленням відповідної позначки.
Пунктом 5.5. Договору визначено, що рахунок для здійснення платежів за цим Договором вважається отриманим Орендарем вдень, коли такий рахунок був переданий Орендодавцем з використанням факсимільних засобів зв'язку або електронною поштою.
Відповідно до пункту 5.6 Договору орендар здійснює оплату оренди Обладнання шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця вказаний в цьому Договорі.
Зобов'язання Орендаря по оплаті вважається виконаним з дати надходження грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця (пункт 5.7. Договору).
За змістом пункту 6.6. Договору при виникненні заборгованості Орендаря по оплаті оренди, Орендодавець вправі призупинити експлуатацію наданого Орендарю Обладнання, письмово повідомивши Орендаря за 2 (два) робочих дні додати припинення експлуатації. Експлуатація Обладнання відновлюється тільки після погашення Орендарем всієї заборгованості.
03.09.2020 між сторонами підписана Специфікація № 1 до Договору, відповідно до якої вартість 1 доби (орендної складової) становить: 2400,00 грн/доба з ПДВ - оренда 22.09.2020-07.10.2020 1760, 00 грн/доба з ПДВ - оренда 08.10.2020- 21.10.2020 2100, 00 грн/доба з ПДВ - оренда 22.10.2020-05.11.2020 При оренді понад 12 годин на добу вартість збільшується на 20%. При оренді менше 30 діб - 2400,00 грн/доба з ПДВ.
На виконання умов договору, 21.09.2020 сторони склали Акт приймання-передачі обладнання в оренду обладнання - Дизель-генераторна установка Опіз Уіза Р2450Х (резервна потужність - 275/220 кВА/кВт, номінальна потужність - 250/200 кВА/кВт), серійний номер 12946; Об'єкт - місце знаходження обладнання протягом всього терміну оренди: м. Мукачево, вул. Грибоєдова, 20, каналізаційна насосна станція (на етапі будівництва); адреса прийому-передачі обладнання: м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 13.
Відповідно до підписаних обома сторонами актів наданих послуг загальна вартість наданих послуг за Договором становить 139 100 грн., а саме: за актом наданих послуг № 2721 від 30.09.2020 складає 24 200,00 грн; за актом наданих послуг № 3114 від 31.10.2020 складає 62 400,00 грн; за актом наданих послуг № 3456 від 30.11.2020 складає 52 500,00 грн.
У свою чергу, відповідач на підставі рахунку №3850 від 21.09.2020 сплатив у рахунок оплати вартості послуг з оренди та експлуатаційних витрат грошові кошти в сумі 41 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1505 від 21.09.2020 року.
Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 98 140 грн., щодо необхідності погашення якої 02.12.2020 позивачем направлено відповідачу лист № 215.
У відповідь, гарантійним листом від 17.02.2021 № 17/21 відповідачем зазначено, що у зв'язку із запровадженням карантину на території України здійснення оплати заборгованості за договором оренди обладнання №HUF-P-197-20 від 03.09.2020 буде здійснено із затримкою, та запропоновано графік погашення боргу.
Надалі, позивачем направлені відповідачу претензії від 29.09.2021 № 224, від 19.04.2023 № 159, в яких позивач вимагав здійснити оплату заборгованості за договором оренди обладнання від 03.09.2020 №HUF-P-197-20.
21.04.2023 позивачем отримано від відповідача гарантійний лист № 21/04 про визнання заборгованості в розмірі 98 140 грн., оплату якої відповідач гарантує даним листом згідно з наведеним графіком.
Оскільки відповідач заборгованість за договором оренди обладнання від 03.09.2020 №HUF-P-197-2 так і не погасив, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1. ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).
Судом установлено, що на виконання умов договору оренди обладнання №HUF-P-197-20 від 03.09.2020 між сторонами підписані за період вересень-листопад 2020 року акти наданих послуг на загальну суму 139 100 грн., з якої відповідачем оплачено лише 41000 грн.
При цьому, відповідачем надавалися позивачу гарантійні листи від 17.02.2021 № 17/21, від 21.04.2023 № 21/04 щодо погашення боргу за договором оренди обладнання №HUF-P-197-20 від 03.09.2020, однак доказів виконання відповідачем обов'язку з оплати наданих позивачем послуг матеріали справи не містять.
Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 98 140 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 54 913,49 грн. інфляційних втрат, 118 686,65 грн. пені та 10 655,58 грн. 3% річних.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 9.2 Договору за порушення термінів оплати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Із наданого позивачем розрахунку слідує, що останнім нараховано на суму боргу в розмірі 98 140 грн. за період із 01.07.2021 до 11.02.2025 пеню в сумі 118 686,65 грн.
Однак, суд зауважує, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого строку, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, за який нараховуються штрафні санкції - шість місяців.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17.
У той же час, пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаний пункт введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року, і дія вказаного Закону фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, дія якого тривала до 30.06.2023 року.
З огляду на наведене, після закінчення строку дії карантину, правові підстави для нарахування пені за період більший, ніж передбачено частиною 6 статті 232 ГК України, відсутні.
Отже, суд здійснив арифметичний перерахунок пені за період з 01.07.2021 до 30.06.2023 включно, за яким із відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 69 173,91 грн.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, останнім нараховано на суму боргу в розмірі 98 140 грн. за період із 01.07.2021 до 11.02.2025 три проценти річних у сумі 10 655,58 грн. та за період липень 2021 року - січень 2025 року інфляційні втрати в сумі 54 913,49 грн.
За арифметичним перерахунком суду, нараховані позивачем три проценти річних у сумі 10 655,58 грн. та 54 913,49 грн. інфляційних втрат підлягають стягненню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, суд зауважує, що позивачем надмірно сплачено судовий збір у розмірі 0,13 коп., порядок повернення якого встановлений у статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтед Україна" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВР Технологія" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, будинок 29; ідентифікаційний код 33545105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтед Україна" (01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, будинок 28/2, н.п. №43; ідентифікаційний код 34807286) 98 140 (дев'яносто вісім тисяч сто сорок) грн. основного боргу, 69 173 (шістдесят дев'ять тисяч сто сімдесят три) грн. 91 коп. пені, 10 655 (десять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 58 коп. трьох процентів річних, 54 913 (п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот тринадцять) грн. 49 коп. інфляційних втрат, а також 2794 (дві тисячі сімсот дев'яносто чотири) грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова