ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.05.2025Справа № 910/10221/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Панасюк Ю.М., розглянувши матеріали справи
за заявою Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у справі №910/10221/23
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 423379,30 грн
за участі представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача (заявника) - Прасол А.С.
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 200167,50 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 у справі №910/10221/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі у розмірі 104782,97 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі №910/10221/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10221/23 задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4949,84 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Також, додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10221/23 задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
20.05.2024 на виконання вказаних судових рішень Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
21.04.2025 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшла заява про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, у якій відповідач (заявник) просить суд визнати такими, що не підлягають виконанню накази Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі №910/10221/23 про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час затримки роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі у розмірі 104782,97 грн; витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4949,84 грн та 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2025 прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання.
В судовому засідання 15.05.2025 представника відповідача (заявника) підтримав подану заяву, просив суд задовольнити.
Позивач (стягувач) уповноваженого представника в судове засідання 15.05.2025 не направив.
Розглянувши подану Акціонерним товариством «Українська залізниця» заяву про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у справі №910/10221/23, суд дійшов висновку про те, вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів заяви вбачається, що з метою виконання виданих Господарським судом міста Києва 20.05.2024 наказів, Печерським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавчі провадження №75196000, №75195664, №75195797, які приєднано до зведеного виконавчого провадження №53314543.
Звертаючись із вказаною заявою, заявник зазначив, що ним поза межами виконавчих проваджень було добровільно та повністю виконано рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 у справі №910/10221/23, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024, вказавши, що 10.06.2024 АТ «Українська залізниця» було сплачено на користь позивача:
- середній заробіток за час затримки роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі у розмірі 84350,28 грн, згідно платіжної інструкції №406246 від 10.06.2024;
- компенсацію витрат на професійну правничу допомогу на виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у розмірі 3984,62 грн, згідно платіжної інструкції №406763 від 10.06.2024;
- компенсацію витрат на професійну правничу допомогу на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у розмірі 805 грн, згідно платіжної інструкції №406764 від 10.06.2024.
Також, заявник вказав, що АТ «Українська залізниця», як податковий агент сплатило:
- податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18860,95 грн, згідно платіжної інструкції №406247 від 10.06.2024 та військовий збір у розмірі 1571,74 грн, згідно платіжної інструкції №406248 від 10.06.2024 з отриманого ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі;
- податок на доходи фізичних осіб у розмірі 890,97 грн, згідно платіжної інструкції №405776 від 10.06.2024 та військовий збір у розмірі 74,25 грн, згідно платіжної інструкції №405777 від 10.06.2024 з отриманої ОСОБА_1 компенсації витрат на професійну правничу допомогу на виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024;
- податок на доходи фізичних осіб у розмірі 180 грн, згідно платіжної інструкції №405778 від 10.06.2024 та військовий збір у розмірі 15 грн, згідно платіжної інструкції №405779 від 10.06.2024 з отриманої ОСОБА_1 компенсації витрат на професійну правничу допомогу на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Суд зазначає, що обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Резолютивна частина рішення суду, якого, а також накази, видані на виконання вказаного рішення, містять точні суми стягнутих з відповідача грошових коштів, які підлягають сплаті відповідачем на користь позивача.
Як вбачається з матеріалів заяви та пояснень представника заявника, відповідачем вказані суми сплачено позивачу не у повному обсязі, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню у зв'язку з відсутністю обов'язку.
Відповідачу не надано права довільно тлумачити рішення суду, визначаючи, яка частина зі стягнутих судом грошових коштів підлягає сплаті на користь позивача.
Додатково суд зазначає, що стягнута з Акціонерного товариства «Українська залізниця» сума середнього заробітку за час затримки роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі у розмірі 104782,97 грн не є заробітною платою та не прирівнюється до заробітної плати, а тому сплату АТ «Українська залізниця» податків та інших обов'язкових платежів з вказаної суми як податковим агентом, на виконання рішення суду у розмірі 20432,69 грн, слід вважати помилковою та така сума повинна бути повністю сплачена на користь позивача, а вирішення питання оподаткування вищезазначеної суми покладається виключно на ОСОБА_1 зважаючи на природу вказаної суми.
Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 на момент виплати відповідачем йому присуджених сум, перебував у трудових відносинах із АТ «Українська залізниця», що в свою чергу свідчить про недоведеність відповідачем наявності у нього підстав діяти як податковий агент ОСОБА_1 .
Щодо сплаченого відповідачем податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманої ОСОБА_1 компенсації витрат на професійну правничу допомогу на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024, суд зазначає, що присуджені до стягнення судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, не є доходом позивача, не відносяться до загального оподатковуваного доходу платника податків, а є компенсацією (відшкодуванням) понесених ОСОБА_1 його витрат, які позивач поніс внаслідок звернення з позовом до суду за захистом порушених прав та інтересів.
Посилання заявника на індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 11.01.2023 судом відхиляються, оскільки індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і не є обов'язковою для суду, та може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у справі №910/10221/23.
Керуючись статтею ч.2 ст.232, 233, 234, 327 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у справі №910/10221/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.
Дата підписання: 19.05.2025
Суддя Я.В. Маринченко