Справа № 909/607/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
про залишення заяви без руху у справі про неплатоспроможність
20.05.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., розглянувши матеріали позовної заяви № 4239/25 від 15.05.2025 за заявою ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
без виклику представників сторін
Через підсистему "Електронний суд" гр. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Заявниця звернувся до суду у зв'язку із наявністю прострочених зобов'язань перед кредиторами, у зв'язку з існуванням обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржниця не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що у неї відсутні фінансові можливості погашати вимоги перед кредиторами. Посилається на необхідність коштів на лікування брата, на необхідність оплачувати навчання сина, необхідність переїзду в інше місто, сплату оренди та комунальних послу, послуг рієлтора, військовий стан.
Розглянувши заяву та додані до заяви документи, господарський суд дійшов висновку про залишення заяви і доданих до неї документів без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з частини 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у частині 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з вимогами статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що в порушення вимог частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, гр. ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано належних доказів, що підтверджують обставини, викладені нею у вказаній заяві, та наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу, зокрема:
- не надано належних доказів (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), які підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Згідно конкретизованого списку кредиторів заявником (боржником) зазначено, що у неї наявна заборгованість у розмірі 616494,66грн. перед 25 - ти кредиторами (банком та мікрофінансовими організаціями), з якими укладено договори, проте до матеріалів заяви заявником не додано договори (первинні докази), що укладені з: ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ», ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», ТОВ «СВЕА ФІНАНС'ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП», ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», ТОВ «ФК «Є ГРОШІ», ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ», ТОВ «КРЕДІПЛЮС», ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» , ТОВ «МАНІВЕО» ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ»
Отже, заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано копії всіх кредитних договорів, укладених між боржником та його кредиторами, а також доказів, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов'язання, з окремим визначенням розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором, засвідчені належним чином.
Суд встановив, що заявниця як додаток до заяви долучала список кредиторів, у якому навела перелік кредиторів, вказала дані кредитних договорів, зокрема суму кредиту, строк кредиту, а також зазначила поточну заборгованість по кожному з них.
Натомість вказівка на поточну заборгованість не дозволяє достовірно встановити заборгованість за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо і склад грошових вимог згідно з частини 3 статті 115 КУзПБ. Крім того, до складу основного зобов'язання за кредитним договором можуть входити не тільки суми повернення кредиту, але й суми відсотків, комісій тощо, строк сплати яких може не збігатись зі строком повернення кредиту.
Пунктом 5 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно до частини 2 статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами згідно вимог статті 76-77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Заявник у своїй заяві посилається на підстави, передбачені частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначив суми грошових вимог за правочинами, копії яких не надав до матеріалів справи (або надав неналежної якості), тобто не підтвердив належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність. Наведене, в свою чергу, унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Аналізуючи зміст наведених положень законодавства, суд вважає, що належним виконанням вимог статей 91, 162, 164 ГПК України, а також п.п. 3 та 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, є подання копій правочинів, що підтверджують підстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання, які мають містити точне знакове відтворення змісту чи документної інформації оригіналу цих договорів.
Разом з тим, суд звертає увагу, що надання лише договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2022р. по справі №917/1604/21.
Згідно наданих гр. ОСОБА_1 декларацій за 2022-2025 роки, розділи ІV, V, VI, VIІ, VIІІ, IX, XІ, XІІ, XІІІ, ХІV не містять жодних відомостей про доходи, майно, активи та фінансові зобов'язання членів сім'ї боржника, проставлено "Член сім'ї інформації не надав".
Водночас, до заяви боржником не додано доказів звернення до членів сім'ї та відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була їй для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Крім того, відповідно до пункту 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Водночас, до заяви Заявниця не додала доказів самостійного звернення до державних установ в письмовій формі щодо отримання відповідних відомостей, або відмову державних установ в письмовій формі щодо інформації яка необхідна була заявниці для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Так, у справі №910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Суд звертає увагу, що заявницею у Декларації про майновий стан боржника за 2021-2025 роки у розділі ІІ зазначено, що її чоловік ОСОБА_2 - "доходу не отримує".
Разом з тим, відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу, що зазначені у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування ОСОБА_2 отримував дохід у 2022році від Снятинської районної державної лікарні ветеринарної медицини у розмірі 145860,61грн.; отримував дохід у 2023році від Снятинської районної державної лікарні ветеринарної медицини у розмірі 142602,30грн., отримував дохід у 2024році від Тернопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини у розмірі 230878,54грн, отримував дохід у 2025році (січень, лютий, березень) від Тернопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини у розмірі 79921,40грн.
Отже, подані заявником декларації про майновий стан боржника за 2021-2025 роки не можуть вважатись належним доказом виконання заявником пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Також, відповідно до частини 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). Метою такого плану є відновлення платоспроможності боржника.
Судом зазначається, що у відповідності до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. План реструктуризації повинен бути реальний, тобто ґрунтуватися на документах і доказах, які не повинні ставитися судом під сумнів.
Як зазначає Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі №910/8306/20 законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості. Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Наказом Міністерства юстиції України №3258/5 від 24.10.2019 затверджено примірну форму плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність.
Однак, поданий боржником проект плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності не відповідає зазначеній примірній формі. В поданому плані реструктуризації взагалі не визначено розміру кредиторських вимог по кожному договору, не вказано графіку та розміру погашення кожної з них.
Таким чином, поданий боржником проект плану реструктуризації боргів не відповідає передбаченим КУзПБ вимогам щодо форми та змісту зазначеного документа.
Відповідно до частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно.
Згідно Довідки № 31/34/25-50/N від 13.05.2025року, виданої РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях, за ОСОБА_1 , транспортні засоби не зареєстровані.
Разом з тим, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 17 липня 2004 року укладено шлюб, про що свідчить Свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2 від 19 липня 2004 року та Актовий запис про шлюб № 56 від 17.07.2004 року.
Частиною 1 ст.61 ЦК України визначено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 ЦК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
У поданій заяві зазначено, що 10.11.2021 придбано автомобіль Автомобіль Nissan Almera 2001р.в.
Документи, що підтверджують право власності на транспортний засіб придбані (отримані) у фізичних чи юридичних осіб є нотаріально засвідчені в країні придбання або в консульських установах чи в посольствах України в країні придбання договори купівлі-продажу, міни чи дарування.
В свою чергу заявницею не надано доказів права власності на нерухоме та рухоме майно, оскільки Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта підтверджує право реєстрації, а не право власності об'єкта нерухомого майна.
У поданій заяві зазначено про наступні рахунки в банках, які відкриті на Майданську Христину Юріївну: АТ «Універсал Банк» - НОМЕР_3 - залишок коштів на рахунку - 5.03 грн; АТ «Райффайзен Банк» - НОМЕР_4 - залишок коштів на рахунку - 258.54грн.; АТ «Райффайзен Банк» - НОМЕР_5 - залишок коштів на рахунку - 2.10 грн.; АТ «Ощадбанк» - НОМЕР_6 - залишок коштів на рахунку - 0.00 грн.
Заявниця у заяві зазначила, що інших відкритих рахунків у банківських установах в межах України і закордоном не має.
Разом з тим, ОСОБА_1 надала довідки про рух коштів тільки від АТ «Універсал Банк», АТ «Райффайзен Банк».
Отже, заява не містить викладу обставин (фактів) про те, що боржник припинила погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців та не вказано у заяві і не додано до неї доказів на їх підтвердження (в тому числі й про дату, з якої починається обчислення двомісячного строку та доказів цієї дати).
Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу (частина 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, подана заявником (боржником) заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.
Враховуючи, що заява гр. ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подано без додержання вимог Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне залишити її без руху, повідомити заявника про допущені недоліки та надати в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для їхнього усунення, а також попередити заявницю про те, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Керуючись статтями 37, 113, 116 Кодексу України з питань банкрутства, статтями 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.
Встановити строк на усунення недоліків 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху.
Запропонувати боржнику усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду:
- примірники договорів з ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ», ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», ТОВ «СВЕА ФІНАНС'ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» , ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» , ТОВ «ФК «Є ГРОШІ» , ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» ,ТОВ «КРЕДІПЛЮС», ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» , ТОВ «МАНІВЕО» ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» (копії кредитних договорів, укладених між боржницею та її кредиторами, а також докази, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов'язання, з окремим визначенням розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором).
- належним чином заповнені декларації про майновий стан боржника за 2022-2025 роки, складених у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства та наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №22627/5.
- проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства за формою, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України №3258/5 від 24.10.2019.
- письмові відомості щодо розміру щомісячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань перед банківськими та мікрофінансовими установами, перелік яких наданий в заяві;
- письмові відомості про припинення упродовж двох місяців погашення кредитів чи інших планових платежів що становлять більше 50 відсотків місячних платежів.
- надати суду належним чином засвідченої копії документу, що підтверджують право власності на рухоме майно (транспортний засіб Автомобіль Nissan Almera 2001р.в. );
- обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
Роз'яснити заявниці, що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили 20.05.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повне судове рішення підписано 20.05.2025
Суддя П. А. Шкіндер