номер провадження справи 9/133/24
13.05.2025 Справа № 908/2059/24
м.Запоріжжя
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОН ПЛЮС» про розстрочення виконання рішення у справі № 908/2059/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОСТ БУД», код ЄДРПОУ 41375696
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОН ПЛЮС», код ЄДРПОУ 36721337
про стягнення суми 1 113 396,40 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
За участю представників:
від позивача: Шахрай О.В.;
від відповідача (заявника): не з'явився
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.10.2024 у справі №908/2059/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОСТ БУД» задоволений частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОН ПЛЮС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОСТ БУД» суму 542504,98 грн основного боргу, суму 36538,01 грн - 3% річних, суму 136110,16 грн інфляційних витрат, суму 211725,58 грн пені. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. З відповідача на користь позивача стягнуто суму 12211,42 грн витрат зі сплати судового збору, суму 13709,65 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Центрального апеляційного господарського від 23.04.2025 рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2024 у справі № 908/2059/24 залишено без змін.
24.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОН ПЛЮС» про розстрочення виконання рішення у справі № 908/2059/24.
Згідно з протоколом передачі від 24.04.2025 заяву передано на розгляд раніше визначеному у справі складу суду - судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 25.04.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОН ПЛЮС» про розстрочення виконання рішення у справі № 908/2059/24 прийнято до розгляду та призначено судове засідання з її розгляду на 13.05.2025.
Згідно з ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У судове засідання 13.05.2025 заявник (відповідач) не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд заяви в судовому засіданні 13.05.2025 за відсутності заявника.
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОН ПЛЮС» про розстрочення виконання рішення у справі № 908/2059/24 мотивована наступним. На сьогоднішній день ТОВ «ГАЛКОН ПЛЮС» має дуже скрутне фінансове становище, фінансовий стан є збитковим. Введення воєнного стану на території України з 2022 року, відсутність нових замовлень, великий тиск державної податкової політики на підприємців тільки посилює це положення. Підтвердженням зазначених обставин є фінансова звітність малого підприємства за 2024 рік, з якої вбачається збитковість діяльності відповідача. Також заявник просив врахувати наявність судових рішень у справах за позовами до ТОВ «ГАЛКОН ПЛЮС», в яких відповідач також є боржником та сплачує кошти кредиторам в 2025 році, зокрема: рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 у справі №908/112/25, яким стягнуто з ТОВ «ГАЛКОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ГРОСТ БУД» грошові кошти в загальному розмірі загальну суму 654299,72 грн. З огляду на вищевикладене, ТОВ «ГАЛКОН ПЛЮС» не в змозі погасити заборгованість у розмірі 952799,80 грн (542504,98 грн основного боргу, 36538,01 грн - 3% річних, суму 136110,16 грн інфляційних витрат, 211725,58 грн пені, 12211,42 грн витрат зі сплати судового збору та 13709,65 грн. витрат на професійну правничу допомогу) одразу, при цьому, щоб це не призвело до повного зупинення господарської діяльності відповідача або повного знищення відповідача, як суб'єкта господарської діяльності. Не зважаючи на важкий фінансових стан, ТОВ «ГАЛКОН ПЛЮС» має намір виконати свої зобов'язання перед позивачем. Надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення Господарського суду Запорізької області у справі №908/2059/24 дасть можливість боржнику самостійно виконати рішення суду у даній справі при максимальному дотриманні співмірності наслідків для боржника та з інтересом кредитора отримати зазначені грошові кошти у повному обсязі, не порушуючи баланс інтересів обох сторін. У разі примусового виконання судового рішення зі стягнення 952799,80 грн, додаткова оплата відповідачем витрат виконавчого провадження не тільки стане непомірним тягарем для відповідача, але й не призведе до виплат заборгованості кредиторам відповідача, в тому числі на користь ТОВ «ГРОСТ БУД». Заявник зазначив, що розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а навпаки організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду. Водночас, розстрочення виконання рішення в даній справі на 12 місяців не порушить баланс інтересів сторін, а сприятиме досягненню мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. На підставі ст. 331 ГПК України просив розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2024 у даній справі, шляхом сплати відповідачем суми боргу рівними частинами по 79400,00 грн строком на 12 місяців, починаючи з дня ухвалення судом рішення про розстрочення виконання судового рішення.
Представник позивача в судовому засіданні 13.05.2025 проти задоволення заяви ТОВ «ГАЛКОН ПЛЮС» заперечив з підстав, зазначених у запереченнях, що надійшли до суду 05.05.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 03.05.2025), зазначивши зокрема про наступне. Сам по собі важкий фінансовий стан заявника, в розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, не є тією виключною обставиною, яка б давала підстави для відстрочення виконання рішення суду, адже її наявність (відсутність) залежить, зокрема, від власної діяльності суб'єкта господарювання - заявника. Посилання на дані Фінансового звіту за 2024 рік є необ'єктивним, оскільки відповідач не надає інформації на підтвердження факту наявності чи відсутності грошових коштів на рахунках для виконання зобов'язань, руху грошових коштів. Також просив суд звернути увагу щодо динаміки збитковості ТОВ «ГАЛКОН ПЛЮС» протягом тривалого часу, так відповідно до даних платформи Opendata (https://opendatabot.ua/c/36721337) на час укладення договору підряду (2021 рік) ТОВ «ГАЛКОН ПЛЮС» мав збиток у розмірі - 1020300 грн; 2022 рік - збиток 294400,00 грн, 2023 рік - збиток 708000,00 грн. Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання і, відповідно, нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв'язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін. Скрутний фінансовий стан в будь-якому разі не є безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення. Невиконання боржником зобов'язання протягом тривалого часу, а саме - з моменту його виникнення (обов'язок з оплати виник ще 28 квітня 2022 року), в тому числі відсутність часткової оплати боргу, свідчить про недобросовісність виконання взятих на себе зобов'язань. ТОВ «ГАЛКОН ПЛЮС» мав більше ніж достатньо часу для погашення наявної заборгованості. Станом на день подання заяви відповідачем не здійснено жодного платежу на виконання рішення суду, що могло б свідчити про реальні наміри відповідача щодо його виконання. Звертаючись із заявою про розстрочку виконання рішення боржник не надав жодних гарантій, що рішення господарського суду буде ним виконуватись, в т.ч. яким чином та за рахунок яких коштів; не надано доказів, які б підтверджували його дійсні наміри щодо вжиття заходів, спрямованих на фактичне виконання рішення протягом зазначеного часу. У зв'язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації негативний вплив розповсюджується на всіх суб'єктів підприємницької діяльності, підприємства, установи та організації України, які знаходяться в рівних умовах та здійснюють свою господарську діяльність в однаковому несприятливому економічному становищі в країні та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язань. Відтак, вважає, що боржник при зверненні до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду у даній справі не надав жодних доказів на підтвердження виняткових обставин в розумінні статті 331 ГПК України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення та які б могли бути підставою для розстрочки його виконання. Просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду від 24.10.2024 у справі № 908/2059/24.
Розглянувши матеріали заяви, оцінивши представлені в обґрунтування заяви докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст. 326 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у параграфі 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Разом з тим, за приписами частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Частинами 3 та 4 статті 331 ГПК України встановлено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1)ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (ч. 5 ст. 331 ГК України).
Надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду. Разом з тим, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. При цьому, матеріальний стан визначено як обставину, яка також враховується судом, але стосовно саме фізичної, а не юридичної особи, що вбачається з п. 2 ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення. Суд встановлює наявність обставин з якими закон пов'язує можливість відстрочення або розстрочення виконання рішення суду в кожному конкретному випадку на підставі доказів поданих заявником.
Також вирішення питання про розстрочення або відстрочення виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержані балансу інтересів сторін. Суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Мотивуючи свою заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі № 908/2059/24 відповідач посилається на скрутне фінансове становище та збитковий фінансовий стан, введення воєнного стану на території України з 2022 року, великий тиск державної податкової політики.
На підтвердження скрутного фінансово-економічного стану заявником до заяви додано копію фінансової звітності малого підприємства за 2024 рік.
Суд звертає увагу, що практика Європейського суду з прав людини свідчить, що «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (§ 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004).
При цьому, як було зазначено судом вище, матеріальний стан визначено як обставину, яка також враховується судом, але стосовно саме фізичної, а не юридичної особи, що вбачається з п. 2 ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо посилання заявника на введений в Україні військовий стан, суд зазначає, що у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації негативний вплив в тій чи іншій мірі розповсюджується на всіх суб'єктів підприємницької діяльності, підприємства, установи та організації України, які знаходяться в рівних умовах та здійснюють свою господарську діяльність в однаковому несприятливому економічному становищі в країні та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, суд зазначає, що спір у даній справі № 908/2059/24 виник саме з вини відповідача; з рішення суду від 24.10.2024 у даній справі вбачається, що зобов'язання відповідача з оплати виконаних робіт виникло ще у квітні 2022.
Також, вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення суду, суд також враховує інтереси позивача (стягувача), наявність інфляційних процесів у економіці держави, відсутність з боку боржника навіть часткової оплати боргу протягом тривалого часу та бере до уваги категоричну незгоду позивача на надання відповідачу розстрочки.
В свою чергу сплата відповідачем заборгованості на користь позивача за рішенням суду у даній справі не може ставитись в залежність від фінансових результатів господарської діяльності відповідача. Скрутне фінансове становище юридичної особи в будь-якому разі не є тією обставиною, яка б давала підстави для розстрочення виконання судового рішення.
Звертаючись із заявою про розстрочення виконання рішення боржник не надав жодних гарантій, що рішення господарського суду буде ним виконуватись, в т.ч. яким чином та за рахунок яких коштів; не надано доказів, які б підтверджували його дійсні наміри щодо вжиття заходів, спрямованих на фактичне виконання рішення протягом зазначеного часу.
Станом на день розгляду заяви відповідачем не здійснено жодного платежу на виконання рішення суду, що могло б свідчити про реальні наміри відповідача щодо його виконання.
Крім того, строк на який позивач просить розстрочити виконання судового рішення - на 12 місяців, починаючи з дня ухвалення судом рішення про розстрочення виконання судового рішення шляхом сплати відповідачем суми боргу рівними частинами по 79400,00 грн, перевищує максимально можливий строк, визначений в ч. 5 ст. 331 ГПК України - один рік з дня ухвалення рішення у справі № 908/2059/24 (рішення у справі ухвалено 24.10.2024).
На підставі усього вищевикладеного, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОН ПЛЮС» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2025 у справі № 908/2059/24 відмовляється.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКОН ПЛЮС» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2024 у справі № 908/2059/24 - відмовити.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.05.2025.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (повного тексту ухвали) в порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва