вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"20" травня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/272/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Сисин С.В., розглянувши клопотання представника відповідача ФОП Логачова Й.В. - адвоката Орбан Н. Л. про поновлення строку для надання відзиву від 14.05.2025 (зареєстровано за вх.№02.3.1-02/4632/25 та вх.№02.3.1-02/4639/25 від 14.05.2025) у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СФ-Транс», код ЄДРПОУ - 45234604, місцезнаходження - 01133, місто Київ, провулок Госпітальний, будинок, 1-а, квартира, 62,
до відповідача: фізичної особи-підприємця Логачова Йосипа Валерійовича, РНОКПП - НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ,
про стягнення помилково сплачених коштів в сумі 67700,00 грн
без виклику представників сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СФ-Транс» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 11.03.2025 до фізичної особи-підприємця Логачова Йосипа Валерійовича (далі - відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 67700,00 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/272/25 визначено головуючого суддю Сисина С.В. що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2025.
Згідно з ухвалою від 19.03.2025 відкрито провадження у справі; задоволено клопотання позивача про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання на 14.04.2025.
14.04.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «СФ-Транс» надійшла заява від 11.04.2025 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (зареєстрована за вх.№02.3.1-02/3491/25), у якій зазначено, що така заява подана представником ТОВ «СФ-Транс» - Блізнєцовим Євгенієм Анатолійовичем. На підтвердження повноважень Блізнєцова Є.А. на представництво інтересів ТОВ "СФ-Транс" у даній справі долучена довіреність ТОВ «СФ-Транс», у якій наявний підпис від імені директора товариства Фесюна С.О., відтиск печатки підприємства і зазначено, що довіреність видана на 1 (один) рік та дійсна до 19.11.2025.
14.04.2025 через канцелярію Господарського суду Закарпатської області від представника ФОП Логачов Й.В. - адвоката Орбан Наталії Леонідівни (яка представляє інтереси згідно ордеру серії АО №1171068 від 14.04.2025) надійшло клопотання від 14.04.2025 (зареєстроване за вх. №02.3.1-02/3506/25), згідно з яким представник відповідача просить надати доступ для ознайомлення з матеріалами справи №907/272/25 в електронному варіанті, встановити додатковий строк для подачі відзиву, відкласти призначене на 14.04.2025 судове засідання у зв'язку з участю в судовому засіданні 14.04.2025 о 13:00 год. у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області.
У судове засідання, призначене на 14 годину 14.04.2025 позивач та відповідач, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання, не уповноважили своїх представників для участі в справі.
Ухвалою суду від 14.04.2025 задоволено клопотання представника ФОП Логачов Й.В. - адвоката Орбан Н.Л. від 14.04.2025 в частині відкладення судового засідання, відкладено судовий розгляд справи на 14 травня 2025 р. на 11:00 год.; відмовлено у задоволенні клопотання представника ФОП Логачов Й.В. - адвоката Орбан Н.Л. від 14.04.2025 у частині надання додаткового строку на подання відзиву на позовну заяву; повернуто без розгляду ТОВ «СФ-Транс» - заяву від 11.04.2025, яка подана від імені цього товариства Блізнєцовим Є.А., про проведення судового засідання, призначеного на 14.04.2025 у в режимі відеоконференції, оскільки у долученій до заяви копії довіреності ТОВ «СФ-Транс» на уповноваження Блізнєцова Є.А. представляти інтереси товариства не зазначено дату вчинення довіреності, що - з огляду на приписи ч. 3 ст. 247 ЦК України - вказує про нікчемність такої довіреності та відсутність у Блізнєцова Є.А. повноважень на представництво інтересів ТОВ «СФ-Транс» у справі №907/272/25.
Ухвала суду від 14.04.2025, в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи згідно з частиною 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України була направлена до Електронного кабінету позивача та представника відповідача 15.04.2025.
Враховуючи відсутність електронного кабінету, ухвала суду від 14.04.2025 направлена ФОП Логачову Й.В. поштовою кореспонденцією згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0601135495313 від 15.04.2025 за місцем реєстрації адреси фізичної особи-підприємця (по місцезнаходженню) згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: 88000, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, Студентська набережна, будинок 22, 6.
18.04.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «СФ-Транс» надійшла заява від 18.04.2025 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (зареєстрована за вх.№02.3.1-02/3740/25), у якій зазначено, що така заява подана директором ТОВ «СФ-Транс» - Фесюн Сергієм Олеговичем. У заяві останній повідомляє про неможливість прибути у судове засідання, призначене на 14.05.2025 через територіальну віддаленість його місцезнаходження, а тому Фесюн С.О. просить провести судове засідання, призначене на 14.05.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через сайт «Eazycon». До заяви також долучено докази направлення її копії відповідачу - ФОП Логачову Й.В.
Ухвалою суду від 23.04.2025 задоволено клопотання позивача - ТОВ «СФ-Транс» від 18.04.2025 (зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/3740/25 від 18.04.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, постановлено провести судове засідання, призначене на 14 травня 2025 р. на 11:00 годину за участі директора позивача (ТОВ «СФ-Транс») - Фесюн Сергія Олеговича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
09.05.2025 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0601135495313 від 15.05.2025 про надіслання ухвали від 14.04.2025, направлене на адресу відповідача ФОП Логачова Й.В. - АДРЕСА_2 , з зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».
09.05.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «СФ-Транс» надійшла заява від 09.05.2025 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (зареєстрована за вх.№02.3.1-02/4494/25), у якій зазначено, що така заява подана представником ТОВ «СФ-Транс» - Блізнєцовим Євгенієм Анатолійовичем. У заяві останній повідомляє про неможливість прибути у судове засідання, призначене на 14.05.2025 через територіальну віддаленість його місцезнаходження, а тому Блізнєцов Є.А. просить провести судове засідання, призначене на 14.05.2025 на 11:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через сайт «Eazycon». На підтвердження повноважень Блізнєцова Є.А. на представництво інтересів ТОВ «СФ-Транс» у даній справі долучена довіреність ТОВ «СФ-Транс», у якій наявний підпис від імені директора товариства Фесюна С.О., відтиск печатки підприємства і зазначено, що довіреність видана на 1 (один) рік та дійсна до 19.11.2025.
Оскільки у долученій до заяви копії довіреності ТОВ «СФ-Транс» на уповноваження Блізнєцова Є.А. представляти інтереси товариства не зазначено дату вчинення довіреності, що - з огляду на приписи ч. 3 ст. 247 ЦК України - вказує про нікчемність такої довіреності та відсутність у Блізнєцова Є.А. повноважень на представництво інтересів ТОВ «СФ-Транс» у справі №907/272/25, ухвалою суду від 13.05.2025 повернуто без розгляду заяву ТОВ «СФ-Транс» від 09.05.2025 (зареєстрована за вх.№02.3.1-02/4494/25), яка подана від імені цього товариства Блізнєцовим Є.А. про проведення судового засідання, призначеного на 14.05.2025 на 11:00 годину в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через сайт «Eazycon».
Ухвалою суду від 14.05.2025 задоволено клопотання позивача від 13.05.3025 про відкладення (перенесення) розгляду справи, яке 14.05.2025 надійшло в суд через систему «Електронний суд» (зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/4625/25); розгляд справи відкладено на 11.06.2025 на 14:45 год.
14.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Орбан Н.Л. надійшло клопотання від 14.05.2025 про поновлення строку на подачу відзиву (зареєстроване за вх.№02.3.1-02/4632/25), у якому представник відповідача просить поновити строк для подання відзиву та долучити до матеріалів справи відзив, разом з доданими до нього документами.
14.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Орбан Н.Л. надійшов відзив на позовну заяву від 14.05.2025 (зареєстрований за вх.№02.3.1-02/4639/25).
Обґрунтовуючи доводи клопотання про поновлення строку на подання відзиву, представник відповідача зазначає, що позивач декілька разів звертався з позовною заявою, яку Господарський суд Закарпатської області повертав позивачу, у зв'язку з чим позов ТОВ «СФ-Транс» змінювався. Водночас, відповідач не отримував матеріали позовної заяви та ухвали суду, про зміст позову йому стало відомо після ознайомлення представника позивача з матеріалами справи в електронному вигляді.
З врахуванням наведеного, просить поновити встановлений судом процесуальний строк для надання відзиву по справі №907/272/25 та долучити до матеріалів справи відзив.
До клопотання представника відповідача від 14.05.2024 долучено докази направлення відзиву у електронний кабінет позивача через систему «Електронний суд».
Розглядаючи заяву представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову..
Частинами 1 і 4 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 119 ГПК України).
Приписами ч. 5 і 6 ст. 119 ГПК України передбачено, що пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
У силу приписів ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України), що зумовлює обов'язок суду, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Отже, суд зобов'язаний забезпечити дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов'язків, оскільки протилежне матиме наслідком порушення гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
У постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
При цьому, відповідно до приписів ГПК України, учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належних їм процесуальних прав, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання відповідних заяв.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, слід наголосити на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу положень ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Рівні можливості щодо здійснення своїх процесуальних прав і обов'язків є ключовим елементом змагальності сторін як одного із принципів господарського судочинства.
Розглядаючи клопотання, суд вбачає підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, врахувавши, що згідно відповіді №8528811 від 28.03.2025 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, сформованої на запит суду, встановлено, що відповідач ФОП Логачов Й.В. (РНОКПП - НОМЕР_1 ) не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд». Суд враховує, що рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалами суду, направлені на адресу відповідача, повернулись на адресу суду з зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання», а представнику відповідача - адвокату Орбан Н.Л. надано доступ до матеріалів справи в електронному вигляді після задоволення її клопотання щодо цього від 14.04.2025.
За таких обставин, з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, надання сторонам можливості реалізації прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України; беручи до уваги доводи, наведені представником відповідача у відзиві та у клопотанні про поновлення строку на подання відзиву; враховуючи принцип змагальності сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2, ст.13 ГПК України), що зумовлює обов'язок суду, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; положення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 року, "Мала проти України" від 03.07.2014, "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, згідно з якими принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них; беручи до уваги приписи ст. 119 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав до задоволення клопотання представника відповідача про поновлення строку на подачу відзиву і долучення відзиву до матеріалів справи.
Водночас, до відзиву на позовну заяву долучені копії міжнародних товарно-транспортних накладних.
У той же час, у вказаних міжнародних товарно-транспортних накладних наявні відомості на іноземній мові, зокрема, що стосується відомостей про відправника; одержувача; місце розвантаження вантажу; місце та дата завантаження вантажу; документи, які додаються; кількість місць; ряд пакування; найменування вантажу, перевізника тощо.
З приводу долучених до відзиву на позовну заяву копій міжнародних товарно-транспортних накладних, частина відомостей у яких складена на іноземній мові, суд звертає увагу на відсутність перекладу цих документів на державну мову, що свідчить про те, що такі докази (копії міжнародних товарно-транспортних накладних) у порушення п.1 ч. 6 ст. 165 ГПК України не підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача. Такі висновки суду вбачаються з наступних норм чинного законодавства.
Частиною 1 ст. 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.
У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.1999 № 10-рп/99 зазначено, що положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом ( частина п'ята статті 10 Конституції України).
Згідно з пунктом 4 ч. 1 ст. 92 Конституції України порядок застосування мов визначається виключно законами України.
Частина 1 ст. 1 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачає, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Відповідно до ч. 1 ст. 14 цього Закону у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Приписами ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Вищевказана норма кореспондується зі ст. 10 ГПК України, згідно ч. 1 якої господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні №8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб'єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.
Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (надалі - Інструкція).
Так, пунктом 1 розділу І вказаної Інструкції визначено, що вхідна кореспонденція - це документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду.
За змістом пункту 8 розділу І Інструкції вбачається, що діловодство в суді ведеться державною мовою. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Отже, враховуючи такі норми законодавства, вбачається, що до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.
Частиною 3 ст. 80 ГПК України зазначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
У відповідно до ч. 1 та 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що відповідачем в порушення вимог п. 1 ч. 6 ст. 165 ГПК України не надано доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача з посиланням на міжнародні товарно-транспортні накладні, оскільки окремі відомості доданих представником відповідача до відзиву на позовну заяву копій міжнародних товарно-транспортних накладних викладені іноземною мовою, і такі відомості вказаних документів не перекладені на українську мову.
Керуючись ст. 2, 119, 234 ГПК України, суд
1. Задовольнити клопотання представника відповідача ФОП Логачова Й.В. - адвоката Орбан Н.Л. про поновлення строку для надання відзиву від 14.05.2025 (зареєстроване за вх.№02.3.1-02/4632/25 від 14.05.2025) та поновити відповідачу процесуальний строк на подання відзиву.
2. Долучити до матеріалів справи відзив представника відповідача ФОП Логачова Й.В. - адвоката Орбан Н.Л. від 14.05.2025 (зареєстрований за вх.№02.3.1-02/4639/25 від 14.05.2025) разом з доданими до нього документами.
3. Запропонувати відповідачу не пізніше ніж за три дні до наступного судового засідання надати суду переклади українською мовою, засвідчені належним чином, долучених до відзиву на позовну заяву копій міжнародних товарно-транспортних накладних, відомості в яких викладені іноземною мовою, разом з доказами направлення таких документів на адресу позивача.
4. Ухвала в частині поновлення строку на подання відповіді на відзив може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду, згідно зі ст. 256 ГПК України, подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали).
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в іншій частині не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.В.Сисин