вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
19 травня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/276/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Декет Тараса Васильовича, м. Винограді
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПММ 2024»,м. Мукачево
про стягнення заборгованості
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
За участі представників сторін:
Сторони не викликалися
Фізична особа-підприємець Декет Тарас Васильович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 ) заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПММ 2024» (вул. Соборна, буд. 24/а, м. Мукачево, Мукачівський р-н, Закарпатська обл., 89600, код в ЄДРПОУ : 45620316) про стягнення заборгованості в розмірі 249 993,00 грн.
Ухвалою суду від 19.03.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання письмових заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (згідно з довідкою про доставку електронного листа від 19.03.2025), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, взявши до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач не здійснив поставку товару, що була оплачена позивачем згідно рахунку №122 для передоплати поставки дизельного палива «ДП-Л-Євро 5 ВО» у кількості 5 910,000 л. за ціною 249 993,00 грн з ПДВ.
Відповідач не виконав зобов'язання із поставки товару протягом 7 днів з моменту направлення вимоги. Враховуючи прострочення виконання зобов'язання із поставки товару та заявлену позивачем вимогу у листі у відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України про повернення суми попередньої оплати у разі прострочення поставки, не повернення на момент подання цього позову усієї суми попередньої оплати, що стало підставою для стягнення із відповідача суми попередньої оплати в розмірі 249 993,00 грн.
Правова позиція відповідача.
Відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
30 вересня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПММ 2024» (далі по тексту - Відповідач або Постачальник) виставило Фізичній особі-підприємцю Декету Тарасу Васильовичу (далі по тексту - Позивач або Покупець) рахунок №122 (для передоплати поставки дизельного палива «ДП-Л-Євро 5 ВО» у кількості 5 910,000 л. за ціною 249 993,00 грн з ПДВ.
Позивач здійснив Відповідачу передоплату за вищевказаний товар на вказану суму згідно платіжної інструкції №1626 від 01.10.2024. Відповідачем, в свою чергу, поставку товару здійснено не було.
Враховуючи, що між сторонами не було узгоджено строку поставки товару, то позивач згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України надіслав відповідачу претензію-вимогу про поставку дизельного палива «ДП-Л-Євро 5 ВО» у кількості 5 910,000 л. на суму 249 993,00 грн протягом 7 днів з дня пред'явлення вимоги.
Керуючись ч. 2 ст. 693 ЦК України, позивач у претензії-вимозі, водночас, зазначив відповідачу, що у разі не здійснення поставки вказаного товару протягом 7 днів від дня пред'явлення вимоги невідкладно вимагається повернути суму попередньої оплати шляхом її перерахування на рахунок позивача.
Позивач зазначає, що вказана вимога була надіслана відповідачу спочатку засобами електронного зв'язку через месенджер Viber. На вказану вимогу від відповідача також засобами електронного зв'язку через месенджер Viber було повідомлено, що звернення буде виконано до 25 листопада 2024 року. Водночас з такого повідомлення чітко не випливало, що саме буде виконано та в яку саме дату до 25.11.2024. Крім того, відповідач не повідомляв позивача про передання передплаченого палива якому-небудь перевізнику для його поставки позивачу, водночас жоден перевізник не поставляв передплачене відповідачеві паливо позивачу.
16.01.2025 позивач направив на адресу відповідача вищевказану претензію-вимогу у паперовому примірнику цінним листом з описом вкладення засобами поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА».
Вказана претензія-вимога повернулась Позивачу у зв'язку із «відсутністю одержувача за вказаною адресою». У трекінгу Укрпошти зазначено, що вказану вимогу повернуто відправнику 21.01.2025 року. Тобто, відповідач мав можливість отримати таку вимогу щонайпізніше 21.01.2025 року, однак не вжив заходи щодо отримання поштової кореспонденції за своїм місцезнаходженням.
Жодної поставки чи повернення передплачених коштів відповідач не здійснив.
Керуючись вищенаведеним. Позивач у відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України про повернення суми попередньої оплати у разі прострочення поставки, просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 249 993,00 грн.
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2024 Позивач здійснив Відповідачу передоплату за поставки дизельного палива «ДП-Л-Євро 5 ВО» у кількості 5 910,000 л. за ціною 249 993,00 грн з ПДВ відповідно до рахунку №122 від 30 вересня 2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією від №1626 від 01.10.2024.
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
16.01.2025 позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу у паперовому примірнику цінним листом з описом вкладення засобами поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА».
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Вказаний лист був надісланий відповідачу на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказана претензія-вимога повернулась Позивачу у зв'язку із «відсутністю одержувача за вказаною адресою».
У постанові Верховного Суду від 13.06.2018 року в справі №522/799/16-ц здійснено правозастосування, яке вважаємо релевантним і до даного спору, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Відповідач не виконав зобов'язання із поставки товару протягом 7 днів з моменту направлення вимоги.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За таких обставин, суд вважає подані позивачем документи належними та допустимими доказами в розумінні ст. 76-77 ГПК України. Відповідачем не надано доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем на суму 249 993,00 грн.
Враховуючи вище зазначені обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку щодо заперечення позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 249 993,00 грн є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими, тому підлягають задоволенню.
Положеннями статей 13-14 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на відповідача покладається 2999,91 гривень витрат на оплату судового збору.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПММ 2024» (вул. Соборна, буд. 24/а, м. Мукачево, Мукачівський р-н, Закарпатська обл., 89600, код в ЄДРПОУ - 45620316) на користь Фізичної особи-підприємця Декета Тараса Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 ) суму заборгованості в розмірі 249 993,00 грн (двісті сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні, нуль копійок), а також 2999,91 грн (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 91 копійка) витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст судового рішення складено 20.05.2025
Суддя Андрейчук Л. В.