вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.05.2025м. ДніпроСправа № 904/2054/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Скеля" про витребування доказів у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Скеля", м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Гокунь Анни Петрівни, м. Дніпро
про стягнення попередньої оплати на виконання умов договору поставки, складеного за спрощеною процедурою у загальному розмірі 518 176,69 грн.
Суддя Бєлік В.Г.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК-Скеля" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Гокунь Анни Петрівни (далі-відповідач) попередню оплату на виконання умов договору поставки, складеного за спрощеною процедурою, згідно платіжних інструкцій №3528 від 01.12.2022 та №3564 від 29.12.2022 у загальному розмірі 518 176,69 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 402 127,20 грн., 3% річних у розмірі 27 810,72 грн., збитки від інфляції у розмірі 88 238,77 грн.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 772,65 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.
06.05.2025 до суду, через систему "Електронний суд", від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
20.05.2025 до суду, через систему "Електронний суд", від позивача надійшла відповідь на відзив.
20.05.2025 до суду, через систему "Електронний суд", від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому просить витребувати у Фізичної особи-підприємця Гокунь Анни Петрівни оригінали договору поставки товару № 1/122022 від 01.12.2022 року, видаткових накладних № 02т-245 від 29.12.2022 року, № 02т-243 від 19.12.2022 року, № 02т-245 від 01.12.2022 року, № 02т-244 від 23.12.2022 року, та довіреностей № 1 від 19.12.2022 року, № 1 від 23.12.2022 року, № 1 від 29.12.2022 року.
Клопотання мотивоване тим, що відповідач надав до суду у якості доказів підроблені документи, для підтвердження доводів Позивача візуальний огляд надасть можливість в цьому переконатися, тому, існує необхідність витребувати у Відповідача оригінал договору поставки товару № 1/122022 від 01.12.2022 року, видаткових накладних № 02т-245 від 29.12.2022 року, № 02т-243 від 19.12.2022 року, № 02т-245 від 01.12.2022 року, № 02т-244 від 23.12.2022 року, та довіреностей № 1 від 19.12.2022 року, № 1 від 23.12.2022 року, № 1 від 29.12.2022 року, для огляду та ознайомлення та для вирішення питання щодо призначення експертизи зазначених документів. Оскільки оригіналу примірника оригінал договору поставки товару № 1/122022 від 01.12.2022 року, видаткових накладних № 02т-245 від 29.12.2022 року, № 02т-243 від 19.12.2022 року, № 02т-245 від 01.12.2022 року, № 02т-244 від 23.12.2022 року, та довіреностей № 1 від 19.12.2022 року, № 1 від 23.12.2022 року, № 1 від 29.12.2022 року, у Позивача в наявності не має тому, відповідно до статей 13, 14 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Розглянувши клопотання про витребування доказів, суд зважає на наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до п. 2, п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами ч.1, ч. 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.1, ч.2, ч.4 ст. 91 ГПК України).
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).
Натомість, положення ГПК України передбачають можливість учасника спору звернутися до суду із заявою про витребування доказів, які цей учасник самостійно не може отримати.
Згідно з ч.1, ч.2, ч.4 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
З аналізу вищенаведених норм ГПК України вбачається, що учасник процесу, у випадку неможливості самостійно подати суду певні докази, може звернутися до суду із відповідним клопотанням.
Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Приписами ст. 169 ГПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Порядок витребування доказів у сторони спору визначено положеннями вже згадуваної ст. 80 ГПК України, а також ст. 81 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Відповідно до ч. 4, ч. 7 ст. 81 ГПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною 5 статті 13 ГПК України встановлено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Норми ГПК України передбачають можливість витребування доказів за клопотанням учасника справи, однак, при цьому, встановлює умови, за яких таке клопотання може бути задоволено.
З аналізу норм ГПК України можна дійти висновку, що сторона спору може ставити перед судом питання про витребування доказів, які вона сама не може здобути, однак у такому порядку може бути витребувано не будь який доказ, який за переконанням учасника спору має бути у його розпорядженні та у матеріалах справи, а лише той доказ, який стосується розгляду спору у справі, в межах якої вимагається його витребування. Водночас такий доказ має стосуватися обставин, що входять у предмет доказування при розгляді справи, а на особу, яка клопоче про витребування доказу, покладається обов'язок зазначити обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
Заявляючи клопотання про витребування доказів, відповідачем в порушення ст. 81 ГПК України не надано доказів вжиття заходів для отримання документів, які він просить витребувати, самостійно, не надано доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання таких доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 42, 80, 81, 169, 170, 182, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Скеля" про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її підписання (20.05.2025) та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Копію ухвали направити учасникам справи в електронній формі до їх електронних кабінетів в ЄСІТС.
Суддя В.Г. Бєлік