вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.05.2025м. ДніпроСправа № 904/1650/25
За позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, м. Чернігів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", м. Дніпро
про стягнення 87 880,00 грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" кошти за невикористані скретч-картки на загальну суму 87 880,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю №СК57/202-В/317 від 19 грудня 2022 року в частині повної та своєчасної поставки товару, за який позивачем була здійснена попередня оплата.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025 справу №904/1650/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 11.04.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Ухвалу суду від 11.04.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 11.04.2025 (о 20:24год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 50).
Пунктом 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 28.04.2025. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
19 грудня 2022 року між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (постачальник, відповідач) укладено договір про закупівлю №СК57/202-В/317 (а.с. 8-10).
За умовами пункту 1.1 договору постачальник приймає на себе зобов'язання передати замовнику у власність бензин А-95 в талонах (скретч - картках) на 10 л (код за ЄЗС ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти) далі - товар, а замовник зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар:
бензин А-95,у кількості 5 500 літрів, за ціною з урахуванням ПДВ 52,00 грн / літр, усього з ПДВ 286 000,00грн.
Продаж товару здійснюється відповідно Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (п. 1.2 договору).
Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (талони або скретч-картки по 10 л) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (п. 1.3 договору).
Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.4 договору).
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим замовником по кількості і якості з моменту отримання товару згідно умов договору (п. 2.1 договору).
Згідно пункту 3.1 договору ціна цього договору становить: 286 000грн 00коп. (двісті вісімдесят шість тисяч грн 00 коп.), у тому числі: ПДВ 18 710,28грн (вісімнадцять тисяч сімсот десять грн 28 коп.).
Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.2 договору).
Оплата товару здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов'язків стосовно партії товару, оплата якої здійснена на інші реквізити (п. 2.1, 2.2 договору).
Строк поставки товару - до закінчення терміну дії довірчого документу (п. 5.1 договору).
В пункті 5.2 договору сторони погодили місце поставки (передачі) товарів:
передача замовнику товару за цим договором здійснюється постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів замовника при пред'явленні довіреними особами замовника скретч-карток (талонів) (п.5.2.1);
скретч-картка (талон) є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках (талонах) вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати замовнику товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці ()талоні) (п. 5.2.2).
Умови постачання товару - самовивезення. Замовник зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.3 договорів).
Постачальник не несе ніякої відповідальності у разі неотримання замовником товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.4 договору).
Замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлений товар; приймати поставлений товар згідно накладної на товар (п. 6.1 договору).
В пункті 6.3 договору визначено, що постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором (п. 7.1 договору).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього договору та діє до 31.12.2022 (п. 10.1, 10.2 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
ТОВ "Інтекс Інвест" виставило позивачу рахунок - фактуру №0057/0000390 від 19.12.2022 на суму 286 000,00грн (а.с. 41).
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 286 000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3751 від 19.122022 (а.с. 42 на звороті).
На виконання умов договору сторонами складено, підписано та скріплено печаткою видаткову накладну №0057/0000358 від 19.12.2022 на суму 286 000,00грн на поставку 5 500,00 літрів палива (а.с. 41 на звороті).
Постачальником було надано замовнику специфікацію №0057/0000358-С відпущених скретч - карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної №0057/0000358 від 19.12.2022, а саме: 2710124512 бензин А-95, скретч-картка УкрА95 15л, купюри - 15, у кількості 32 картки, у кількості 480 літрів; 2710124512 бензин А-95, скретч-картка УкрА95 10л, купюри - 10, у кількості 502 картки, у кількості 5020 літрів (а.с. 42).
Відповідач здійснював поставку товару через мережу партнерських АЗС (Авіас, Укрнафта, ANP), про що свідчить довідка від 23.12.2022. Скретч-картки, що видані відповідачем, мають спільний логотип "авіас", а сайт avias.ua вказаний у рахунку- фактурі (а.с. 7).
Орієнтовно з середини грудня 2024 року, в м. Чернігові та в Чернігівській області, відсутнє паливо на АЗС відповідача (фото непрацюючих АЗС додані до матеріалів справи, а.с. 24-37).
Позивач зазначає, що така тривала відсутність палива перешкоджає належному виконанню завдань та функцій позивачем, забезпеченню його транспортним сполученням, заправці засобів генерації електроенергії під час періодичного припинення електропостачання в адміністративних приміщеннях.
У березні 2025 року позивач звернувся до відповідача з листом за вих.№2500-11-8/16866 від 10.03.2025 з проханням віднайти змогу для заправки автотранспорту Головного управління за придбаними талонами (стретч-картками) або обміняти на талони партнерських автозаправних станцій. У разі відсутності такої можливості - повернути сплачені Головним управлінням кошти на загальну суму 214 320,00грн (а.с. 11-12).
Позивач зазначає, що станом на момент звернення до суду за договором не використано скретч-картки на 1690 літрів бензину А-95, номіналом 10 літрів, у кількості 169 штук, а саме: 303525766140 - 303525766159, 303525766164 - 303525766169, 303525766174 - 303525766179, 303525766188 - 303525766191, 303525766200-303525766203, 303525766220 - 303525766229, 303525766240 - 303525766271, 303525766274 - 303525766277, 303525766281 - 303525766283, 303525766300 -303525766339, 303525766344 - 303525766359, 303525766370, 303525766371, 303525766374 - 303525766377, 303525766398, 303525766399, 303525766414 -303525766419, 303525766440, 303525766441, 303525766454 - 303525766459, 303525766470, 303525766471 (а.с. 13 - 23 на звороті).
Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов'язання, здійснено попередню оплату за товар, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання з поставки не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення попередньої оплати у розмірі 87 880,00грн, що і стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору, строк дії договору, строк та порядок поставки, наявність/відсутність підстав для повернення попередньої оплати за договором.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Суд зазначає, що підписання сторонами видаткової накладної №0057/0000358 від 19.12.2022 не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує передачу талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, з моменту передання відповідачем за видатковою накладною скретч-карток на пальне позивачу, останній набув право на отримання нафтопродуктів в об'ємах, які зазначені у видатковій накладній №0057/0000358 від 19.12.2022.
Передача талонів на пальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу придбаний ним згідно договору товар, а саме: бензин А-95 у кількості 5 500 літрів.
За умовами договору передбачено можливість отримання позивачем оплаченого ним товару шляхом пред'явлення ним на АЗС скетч-картки на відповідну кількість літрів палива. Тобто, придбаний позивачем товар за договором у вигляді бензину А-95 у кількості 5 500 літрів по факту перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред'явлення довірчих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених скретч-карт.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар на загальну суму 87 880,00грн, яка є предметом даного спору.
Відповідач, доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав.
Згідно частин першої, другої ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.
Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі не поставки товару.
З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 87 880,00грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3028,00грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", п.8.23 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Ціна позову становить 87 880,00грн, отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 2 422,40грн (3028,00грн * 0,8).
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 003,78грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1628 від 03.04.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 44, 47).
За приписами частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 581,38грн (3003,78грн - 2 422,40грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 422,40грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення 87 880,00грн - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (ідентифікаційний код 39821153; вул. Мандриківська, буд. 47, оф. 206/2, м. Дніпро, 49600) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ідентифікаційний код 21390940; вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005) заборгованість у розмірі 87 880,00грн (вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40коп.), видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.
Рішення підписано - 20.05.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва