14.05.2025 року м. Дніпро Справа № 912/3035/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Дарміна М.О., Чус О.В..
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
від третьої особи-3: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Фізичної особи-підприємця Погрібної Любов Василівни
на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2024 р.
( суддя Коваленко Н.М., м. Кропивницький,
повний текст додатковго рішення складено 10.12.2024 р.)
у справі
за позовом
Акціонерного товариства
"Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЦЕФЕЙ",
м. Київ
до відповідача:
Фізичної особи-підприємця Погрібної Любов Василівни,
м. Кропивницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача:
- Білого Дмитра Борисовича,
м. Кропивницький
- Погрібного Олександра Григоровича,
м. Кропивницький
про заборону використання знаків для товарів та послуг
1. Короткий зміст позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 06.11.2024 р. у справі № 912/3035/19 позов задоволено повністю. Заборонено Фізичній особі-підприємцю Погрібній Любові Василівні використовувати будь-якими шрифтами та алфавітами позначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 124382 від 25.06.2010 р. шляхом нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Погрібної Любові Василівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 1 921,00 грн. судового збору та 19 612,80 грн. судових витрат на судову експертизу.
До господарського суду від ТОВ "Маркхолдер" та АТ "ЦЕФЕЙ" надійшли заяви про стягнення судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу з Відповідача - ФОП Погрібної Л. В..
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2024 р. у справі № 912/3035/19 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Погрібної Любові Василівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 15 000,00 грн витрат на правову допомогу. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Погрібної Любові Василівни на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЦЕФЕЙ" 25 000,00 грн витрат на правову допомогу.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним додатковим рішенням суду, Фізична особа-підприємець Погрібна Любов Василівна звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати додаткове рішення і ухвалити нове рішення яким відмовити у розподілі понесених АТ "Цефей" 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та відмовити у розподілі понесених ТОВ "Макхолдер" 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що місцевий суд не дотримався вимоги ч. ч. 1, 2 ст. 126, ч. 13 ст. 129 ГПК України, оскільки розподілив витрати на правову допомогу, понесені залученим з порушенням вимог ст. 52 ГПК України Позивачем АТ "Цефей" та розподілив витрати на правову допомогу, понесені залученою з порушенням вимог ст. 50 ГПК України Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача ТОВ "Маркхолдер".
При цьому Скаржник наголошує на тому, що за змістом рішення суду від 06.11.2024 р. є посилання на те, що за заявами № б/н від 23.07.2024 р. ТОВ "Маркхолдер" та № б/н від 01.08.2024 р. АТ "ЦЕФЕЙ" ( в порядку ст. 52 ГПК України ) господарський суд ухвалою від 01.08.2024 р. здійснив заміну Позивача - ТОВ "Маркхолдер" на його правонаступника АТ "ЦЕФЕЙ". Залучив ТОВ "Маркхолдер" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача. Ухвала суду від 01.08.2024 р. відносно заміни Позивача - ТОВ "Маркхолдер" на його правонаступника АТ "ЦЕФЕЙ" та залучення ТОВ "Маркхолдер" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача оскаржена. Отже, висновок місцевого суду про те, що у даній справі АТ "ЦЕФЕЙ" має статус Позивача, а ТОВ "Маркхолдер" має статус Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача є передчасним.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від ТОВ "Маркхолдер" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Товариство посилається на те, що заміна Позивача на АТ «Цефей» відбулася правомірно в порядку правонаступництва згідно до ст. 52 ГПК України, а ТОВ «Маркхолдер» був залучений судом в окремому порядку третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на стороні Позивача відповідно до ст. 50 ГПК України. Важливо, що коли спір виник з вини Відповідача, то відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені та в інтересах ТОВ «Маркхолдер», в даній конкретній справі стягнені судом витрати на правову допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи.
Від АТ «Цефей» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Товариство посилається на те, що заміна Позивача на АТ «Цефей» відбулася правомірно в порядку ст. 52 ГПК України, а ТОВ «Маркхолдер» був залучений судом третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на стороні Позивача, на законних підставах в порядку ст. 50 ГПК України. ГПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах Позивача, в даній конкретній справі стягнені судом витрати на правову допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Крім цього, спір виник з вини Відповідача, тому відповідно до ч. 9 ст.129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Щодо судових витрат, то Позивач зазначає, що попередній розрахунок судових витрат АТ «Цефей» під час апеляційного розгляду справи складається з наступного: витрати на правничу ( правову ) допомогу в розмірі 15 000,00 грн. Докази на підтвердження витрат на правничу ( правову ) допомогу в суді апеляційної інстанції будуть надані суду протягом 5 днів з дня ухвалення рішення апеляційним судом.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.01.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Дармін М.О., Чус О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 14.05.2025 р..
Сторони та треті особи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Від ТОВ «Маркхолдер» надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.
Від АТ "ЦЕФЕЙ" надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.
Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін та третіх осіб.
У судовому засіданні 14.05.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ТОВ "Маркхолдер" до Відповідача про заборону використання знаків для товарів та послуг з вимогою заборонити ФОП Погрібній Л.В. використання торгового знаку, шляхом здійснення демонтажу вивіски з позначенням " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою розташування ювелірного магазину ( м. Кропивницький, вул. Правди, буд. 1 а).
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав про незаконне використання ФОП Погрібною Л.В. торгового знаку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за місцем здійснення господарської діяльності шляхом нанесення його на вивіску ювелірного магазину, що розташовується в місті Кропивницькому за адресою: вул. Правди, буд. 1 а, оскільки Відповідачем не укладено відповідних ліцензійних договорів з власником знаку - ТОВ "Маркхолдер".
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 р. здійснено заміну Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" на його правонаступника Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЦЕФЕЙ". Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" до участі у справі № 912/3035/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача.
08.08.2024 р. до Господарського суду Кіровоградської області через систему "Електронний суд" від ТОВ "Маркхолдер" надійшла заява № б/н від 08.08.2024 р. про намір стягнення витрат на правничу допомогу.
Крім того у судовому засіданні 06.11.2024 р. представником ТОВ "Маркхолдер" до закінчення судових дебатів було зроблено заяву про подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 06.11.2024 р. у справі № 912/3035/19 позов задоволено повністю. Заборонено Фізичній особі-підприємцю Погрібній Любові Василівні використовувати будь-якими шрифтами та алфавітами позначення УКРЗОЛОТО, що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 124382 від 25.06.2010 р. шляхом нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Погрібної Любові Василівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 1 921,00 грн. судового збору та 19 612,80 грн. судових витрат на судову експертизу.
07.11.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Маркхолдер" надійшла заява № б/н від 07.11.2024 р. про надання доказів та стягнення судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу з вимогами: Долучити до справи № 912/3035/19 надані Позивачем документи щодо витрат на професійну правову (правничу) допомогу: копія акту про надання послуг від 06.11.2024 р.; копія детального опису робіт (наданих послуг) від 06.11.2024 р.. Стягнути з Відповідача - ФОП Погрібної Любові Василівни на користь Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" судові витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 15 000 грн.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2024 р. призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 26.11.2024 р..
12.11.2024 р. до господарського суду через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява № б/н від 11.11.2024 р. з вимогами: Долучити до матеріалів справи докази щодо понесених Позивачем витрат на правову (правничу) допомогу: копію Акту приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт від 08.11.2024 р., копію детального опису наданих послуг (робіт) від 08.11.2024 р., копію Додаткової угоди № 3 від 19.07.2024 р. до договору від 10.02.2023 р. про надання правової допомоги, копію договору про надання правової допомоги від 10.02.2023 р.. Стягнути з Відповідача ФОП Погрібної Любов Василівни на користь Позивача АТ "ЦЕФЕЙ" судові витрати на професійну правову ( правничу ) допомогу, надану під час розгляду справи у першій інстанції, в розмірі 25 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2024 р. у справі № 912/3035/19 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Погрібної Любові Василівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 15 000,00 грн витрат на правову допомогу. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Погрібної Любові Василівни на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЦЕФЕЙ" 25 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Судове рішення мотивоване тим, що зважаючи на відсутність клопотання та заперечень учасників справи стосовно розміру заявлених до стягнення сум грошових коштів правової допомоги, з огляду на предмет позову та розмір витрат Третьої особи та Позивача на професійну правничу допомогу, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих послуг, господарський суд вважає, що витрати ТОВ "Маркхолдер" на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн та АТ "Цефей" в розмірі 25 000,00 грн документально доведені, є співмірними з предметом позову, змістом та обсягом наданих послуг, тому згідно вимог ст. 129 ГПК України мають бути покладені на Відповідача.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а додаткове рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції.
Апеляціййне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог апеляційної скарги, наведених Скаржником, які і стали підставою для відкриття апеляційного провадження.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження.
У контексті доводів апеляційної скарги та висновків суду попередньої інстанціі, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 12 частини 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Отже, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є принципом господарського судочинства, а статті 123, 129 ГПК України - нормами процесуального права, які регламентують види судових витрат, розподіл судових витрат та визначають оптимальний порядок застосування.
Відповідно до ст. 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Ст. 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За пунктом 9 частини 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення ( пункт 6 частини 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах 1, 2 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини 2 ст. 126, частини 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено ( див. постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
Згідно з частиною 5 ст. 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі недотримання вимог частини 4 ст. 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ( частина 6 ст. 126 ГПК України ).
Верховний Суд, застосовуючи частину 6 ст. 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 р. у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19 ).
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Суд попередньої інстанції зазначив, що на підтвердження понесення адвокатських витрат третьою особою ТОВ "Маркхолдер" надано: договір №1 від 08.02.2021 р. про надання правової допомоги; ордери на надання правової допомоги серії ЗП № 111055 від 08.02.2021 р. та АР № 1113996 від 10.02.2023 р.; додаткові угоди № 1 від 01.09.2021, №2 від 10.09.2021, №3 від 06.10.2021, №4 від 08.10.2021 р. до договору про надання правової допомоги №1 від 08.10.2021 р.; Акт б/н від 06.11.2024 р. приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 1 від 08.02.2021 р.; детальний опис наданих послуг (робіт), здійснених адвокатом Гриценко Ю.В. за договором № 1 про надання правової допомоги від 08.02.2021 р. ( з урахуванням додаткової угоди № 4 від 08.10.2021 р. ) під час супроводження господарської справи № 912/3035/19.
При цьому, господарським судом було встановлено, що 08.02.2021 р. адвокатом Гриценко Юлією Вікторівною ( Адвокат ) та ТОВ "Маркхолдер" (Клієнт) укладено Договір №1 про надання правової допомоги (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Адвокат зобов'язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта.
Відповідно до п. 1.2. Договору Адвокат приймає на себе обов'язки представляти права і законні інтереси Клієнта в: в будь-яких установах, організаціях, на підприємствах незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності при вирішенні питань, пов'язаних з судовими справами; в усіх правоохоронних органах; в судах загальної юрисдикції (цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної спеціалізації, а також справ про адміністративні правопорушення), в судах першої інстанції, апеляційної інстанції, касаційної інстанції, Верховному суді з усіма правами, які надано законом позивачу, заявнику, скаржнику, відповідачу, третій особі та потерпілому, в тому числі з правом пред'явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення, ухвали, постанови, судового наказу; у відповідному відділі державної виконавчої служби з питань, пов'язаних з виконанням судових та інших рішень.
01.09.2021 р. адвокатом Гриценко Юлією Вікторівною та ТОВ "Маркхолдер" укладено Додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 1 від 08.02.2021 р., відповідно до п. 1. якої, керуючись п. 5.4. Договору, Сторони домовилися змінити п. 4.1. Договору, виклавши його в наступній редакції: "За надання правової допомоги та інших послуг за цим Договором КЛІЄНТ сплачує АДВОКАТУ гонорар в розмірі, що визначається Додатковою угодою до цього Договору ( далі - Угодою )".
08.10.2021 р. адвокатом Гриценко Юлією Вікторівною та ТОВ "Маркхолдер" укладено Додаткову угоду №4 до договору про надання правової допомоги № 1 від 08.02.2021 р., якою узгоджено, що відповідно до п. 4.1. Договору в редакції Додаткової Угоди № 1 від 01.09.2021 р. до Договору про надання правової допомоги № 1 від 08.02.2021 р., Сторони визначили фіксований гонорар Адвокату, що не залежить від обсягу наданих послуг і часу, витраченого адвокатом, за надання правової (правничої) допомоги щодо супроводження (підготовка, подача, направлення заяв, клопотань, пояснень, заперечень, скарг, відзивів, відповідей на відзив, участь в судових засіданнях тощо) судових господарських справ, а саме зокрема: за супровід даної справи № 912/3035/19, фіксований розмір гонорару в суді першої інстанції становить 15 000,00 грн.
Гонорар сплачується Клієнттом протягом 30-ти днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг за фактом надання правової допомоги. ( п. 2 Додаткової угоди №4 від 08.10.2021 р. до договору про надання правової допомоги № 1 від 08.02.2021 р.).
Договір та Додаткові угоди до нього підписано сторонами та скріплено печаткою ТОВ "Маркхолдер".
Згідно з Актом № б/н від 06.11.2024 р. приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 1 від 08.02.2021 р., наведено найменування документів/робіт, які виконано Адвокатом згідно з переліком.
Відповідно до п. 2 вказаного Акта гонорар за надані послуги ( виконані роботи ) складає 15 000 грн.
Клієнт не має претензій до Адвоката за надані ним послуги за Договором ( п. 3 Акта ).
Також ТОВ "Маркхолдер" надано детальний опис наданих послуг ( робіт ), здійснених адвокатом Гриценко Ю.В. за договором № 1 про надання правової допомоги від 08.02.2021 р. року (з урахуванням додаткової угоди № 4 від 08.10.2021 р. ) під час супроводження господарської справи № 912/3035/19 з зазначенням часу, витраченого на вказані послуги (роботи).
Враховуючи викладене, загальна вартість виконаних послуг складає 15 000,00 грн.
Як встановлено матеріалами справи, адвокат Гриценко Ю.В. брала безпосередню участь у розгляді справи, представляючи інтереси ТОВ "Маркхолдер" з 23.07.2021 р..
Враховуючи категорію спору та перелік і об'єм наданих послуг, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі послуги є фактично наданими, а їх вартість відповідає критерію розумності, враховуючи справу, що розглянута.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу Позивачем ( АТ "ЦЕФЕЙ" ) було надано: договір б/н від 10.02.2023 р. про надання правової допомоги, додаткова угода б/н від 01.02.2024 р. та додаткова угода № 3 від 19.07.2024 р. до договору про надання правової допомоги від 10.02.2023 р., ордер на надання правничої допомоги серія АР № 1189062 від 24.07.2024 р., Акт від 08.11.2024 р. приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 10.02.2023 р.; детальний опис наданих послуг (робіт), здійснених адвокатом Усковою О.В. за договором про надання правової допомоги від 10.02.2023 р. під час супроводження розгляду господарської справи в першій інстанції № 912/3035/19.
Господарським судом було встановлено, що 10.02.2023 р. адвокатом Усковою Олесею Вячеславівною (Адвокат) та АТ "Цефей" ( Замовник ) укладено Договір про надання правової допомоги б/н ( далі - Договір від 10.02.2023 р. ), за умовами п. 1.1. якого Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.
За умовами п. п. 3.1. - 3.2. Договору від 10.02.2023 р., за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. Договору Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі визначеною додатком №1 до цього Договору. В ціну Договору не включені фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов'язань за Договором.
Згідно з п. 4.1. Договору від 10.02.2023 р., розмір оплати праці Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору.
Додатковою угодою № 3 від 19.07.2024 р. до договору про надання правової допомоги від 10.02.203 р. адвокат Ускова О.В. ( Адвокат ) та АТ "ЦЕФЕЙ" ( Замовник ) погодили, що відповідно до п. 4.1. Договору Сторони визначають фіксований гонорар Адвокату, що не залежить від обсягу наданих послуг і часу, витраченого адвокатом, за надання правової (правничої) допомоги щодо супроводження (підготовка, подача, направлення заяв, клопотань, пояснень, заперечень, скарг, відзивів, відповідей на відзив, участь в судових засіданнях тощо) судових господарських справ, а саме за супровід даної справи № 912/3035/19 в суді першої інстанції у розмірі 25 000,00 грн.
Гонорар сплачується Замовником протягом 30-ти днів з моменту підписання Сторонами Ату приймання-передачі наданих послуг за фактом надання правової допомоги ( п. 2. Додаткової угоди № 3 від 19.07.2024 р. до договору про надання правової допомоги від 10.02.2023 р.).
Згідно з Актом № б/н від 08.11.2024 р. приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 10.02.2023 р., наведено найменування документів/робіт, які виконано Адвокатом згідно з переліком.
Відповідно до п. 2. вказаного Акта гонорар за надані послуги (виконані роботи) складає 25 000,00 грн.
Замовник не має претензій до Адвоката за надані ним послуги за Договором (п.3.Акта).
Також АТ "Цефей" надано детальний опис наданих послуг ( робіт ), здійснених адвокатом Усковою за договором про надання правової допомоги від 10.02.2023 р. під час супроводження розгляду господарської справи № 912/3035/19 з зазначенням часу, витраченого на вказані послуги ( роботи ).
Враховуючи викладене, загальна вартість виконаних послуг складає 25 000,00 грн.
Як встановлено матеріалами справи, адвокат Ускова О.В. брала безпосередню участь у розгляді справи, представляючи інтереси АТ "Цефей".
Враховуючи категорію спору та перелік і об'єм наданих послуг, місцевий господарський суд дійшов висновку, що такі послуги є фактично наданими, а їх вартість відповідає критерію розумності, враховуючи справу, що розглянута.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Отже, як слушно зауважив господарський суд - в данному випадку сторони у відповідних договорах домовилися про фіксований розмір гонорару адвокатів.
Частинами 1-2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару ( фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Саме на сторону, яка подає клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, а не на суд, покладено обов'язок доказування неспівмірності витрат на правову допомогу.
Відповідачем та третіми особами не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатів.
Господарський суд послався на врахування того, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом і клієнтом з питань визначення розміру гонорару чи його зменшення можливо лише за умови обґрунтованості та наявності доказів підтвердження невідповідності витрат фактично наданим послугам ( постанови Верховного Суд від 20.11.2020 р. у справі № 910/13071/19, від 21.04.2021 р. у справі № 488/1363/17, провадження № 61-11991св20).
Пославшись на відсутність клопотання та заперечень учасників справи стосовно розміру заявлених до стягнення сум грошових коштів правової допомоги, з огляду на предмет позову та розмір витрат Третьої особи та Позивача на професійну правничу допомогу, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих послуг, господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що витрати ТОВ "Маркхолдер" на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн та АТ "Цефей" в розмірі 25 000,00 грн документально доведені, є співмірними з предметом позову, змістом та обсягом наданих послуг, тому згідно вимог ст. 129 ГПК України мають бути покладені на Відповідача.
Щодо доводів Скаржника пов'язаних із передчасністю висновку місцевого суду про те, що у даній справі АТ "ЦЕФЕЙ" має статус Позивача, а ТОВ "Маркхолдер" має статус Третьої особи, у зв'язку із оскарженням ухвали суду від 01.08.2024 р., то суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Верховного Суду від 16.01.2025 р. у cправі № 912/3035/19 касаційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 р. в частині заміни сторони у справі ( процесуальне правонаступництво ), залишену без змін у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024 р. у справі № 912/3035/19, - без змін.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване додаткове рішення підлягає залишенню без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Погрібної Любов Василівни - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2024 р. у справі № 912/3035/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 19.05.2025 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус