ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
14 травня 2025 року Справа № 903/154/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю.
секретар судового засідання Петрук О.В.,
представники учасників справи:
позивача - Усаченко М.О.;
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шинкарук Наталії Анатоліївни на ухвалу господарського суду Волинської області від 13.02.2025, повний текст якої складено 13.02.2025 у справі №903/154/25 (суддя Слободян О.Г.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Шинкарук Наталії Анатоліївни
с.Самари Ковельського району Волинської обл., Україна
до Natura Ekspert Krzysztof Gruszczyk м.Люблін, Республіка Польща
про стягнення 55 386,39 Євро заборгованості по розрахунках та штрафу
В лютому 2025 року Фізична особа-підприємець Шинкарук Наталія Анатоліївна (надалі в тексті - Підприємець) звернулася до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Natura Ekspert Krzysztof Gruszczyk 55 386,39 Євро заборгованості по розрахунках та штрафу згідно укладеного контрактом №1 від 15.08.2024, з яких: 47 177,50 Євро вартості поставленого товару та 8 208,89 євро штрафу за прострочення виконання зобов'язання. Також просить вирішити питання про судові витрати згідно ГПК України.(арк.справи 1-4).
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 13.02.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі №903/154/25.(арк.справи 8-9).
Висновок про відмову суд першої інстанції вмотивував відсутністю в укладеному між сторонами контракті №1 від 15.08.2024 умови щодо визначення підсудності у випадку виникнення спору між сторонами щодо виконання даного контракту. Водночас, оскільки предметом позову за його змістом і матеріалами є вимога позивача (продавця за договором) про стягнення із відпові-дача (покупця за договором) оплати за поставлений товар, при цьому місцезнаходження покупця - територія іноземної держави, зокрема: Республіка Польща, то відповідно до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України, суд відмовив у відкритті провадження у праві, оскільки заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Суд також зауважив на відсутності доказів сплати судового збору та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви.
Не погоджуючись із ухвалою, ФОП Шинкарук Н.А. подала скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 13.02.2025, а справу №903/154/25 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. (арк.справи 12-18).
На думку Апелянта, оскаржувана ухвала прийнята із порушенням норм процесуального та матеріального права.
Обґрунтовуючи скаргу Позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового вис-новку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства України, адже оскільки умовами Договору не визначена підсудність для спорів, що виникають з нього, то на підставі положень Закону України «Про міжнародне приватне право», позивач, який є продавцем за зовнішньоекономічним контрактом має право звернутись до суду за місцем свого проживання чи перебування.
Апелянт звертає увагу, що в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не надано оцінки доводам позивача щодо підстав для пред'явлення позову саме до Господарського суду Волинської області, а саме п.12 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право», яким визначено інші випадки визначені міжнародним договором чи законом й в контексті пред'явленого позову саме цей пункт підлягає застосуванню при визначенні підсудності у правовідносинах, в яких у договірному порядку підсудність не була визначена.
Крім того, Скаржник вважає, що встановивши, що Позивачем не надано доказів сплати судового збору та докази направлення копії позовної заяви Відповідачу, місцевий господарський суд повинен був залишити позовну заяву без руху.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 відкрито провадження у справі №903/154/25 та призначено до розгляду на 14.05.2025.(арк.справи 42).
В судовому засіданні апеляційної інстанції 14.05.2025 представник ФОП Шинкарук Н.А. підтримав доводи апеляційної скарги та надав суду усні пояснення, представник Natura Ekspert Krzysztof Gruszczyk повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, проте така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника Підприємця, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2024 ФОП Шинкарук Н.А. та Natura Ekspert Krzysztof Gruszczyk уклали контракт №1 (надалі в тексті - Контракт), відповідно до п.1.1 якого, продавець продає, а покупець купує лікарські рослини: трава кропива (Urtica dioica) L).
Згідно п.2.1. Контракту, кількість товару: трава кропиви - 18 871,00 кг (273 баулів), 1 баул + 0,3 кг, 18948,40 кг BRUTTO.
Постачання товару здійснюється на умовах CPT 21-110 OSTROW LUBELSKI (Польща). Датою постачання вважається дата штемпеля на накладну митною службою країни експортера. (п.п.3.1., 3.4. Контракту).
Розділом 4 Контракту визначено, що базова валюта договору - Євро. Вартість 1 кг товару складає: трава кропива (Urtica dioica) - 2,5 Євро. Загальна вартість асортименту складає: трава кропива (Urtica dioica) - 47 177,50 Євро.
Згідно пункту 5.1. Контракту, розрахунок на товар проводиться шляхом безготівкового пере-казу на рахунок продавця, після поставки товару до пункту призначення покупця, на підставі рахунку виставленого продавцем потягом 30 днів.
Покупець зобов'язаний сплатити вартість товару відповідно до п.5.1. цього Договору.(п.6.2. Контракту).
Розділом 10 Контракту, сторони погодили санкції та рекламації, а саме: За недотримання встановлених у цьому Контракті строків оплати або відвантаження товару винна сторона зобов'-язана сплатити штраф іншій стороні у розмірі 0,1% вартості простроченого до відвантаження товару за день прострочення. Величина штрафу, обумовленого п.8.1. не може перевищити 20% загальної суми цього Контракту. У разі розірвання цього Контракту винна сторона виплачує іншій стороні компенсацію у розмірі вартості витрат, понесених стороною щодо виконання обов'язків цього контракту. Термін пред'явлення рекламацій за кількістю отриманого покупцем товару становить 10 днів із моменту його отримання. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від подальшого виконання зобов'язань за цим контрактом.
Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Термін контракту становить 07.08.20024 - 07.01.2025.(п.п.11.1, 11.2 Контракту).
Матеріалами оскарження стверджено, що згідно Контракту, позивачем 16.08.2024 було поставлено відповідачу товар, що підтверджується декларацією ЕК 10 АА, відповідно до якої, вантажовідправником є ФОП Шинкарук Н.А., АДРЕСА_1 , а вантажоодержувачем зазначено Natura Ekspert Krzysztof Gruszczyk, 20-023, Lublin, ul.Fryderyka Chopina 14 Polska NIP PL 9191005609.
Згідно п.17 даної електронної декларації, країною призначення є Польща.
З матеріалів оскарження вбачається, що 16.08.2024 Підприємцем виставлено рахунок- фактуру №1 на оплату вартості поставленого товару на суму 47 177,50 Євро.
Вважаючи, що несплатою заборгованості за поставлений товар, Відповідач порушив права Позивача, останній звернувся до господарського суду Волинської області (за місцем свого прожи-вання) з позовом про стягнення з іноземного підприємства Natura Ekspert Krzysztof Gruszczyk заборгованості по розрахунках в сумі 47 177,50 Євро, що складає вартість поставленого товару та 8 208,89 Євро штрафу за прострочення виконання зобов'язання.
Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду Волинської області від 13.02.2025 ФОП Шинкарчук Н.А. відмовлено у відкритті провадження у справі №903/154/25.(арк.справи 8-9).
Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга обґрунтована та підлягає до задоволення, з огляду на наступне:
Відповідно до приписів ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За приписами частин 1, 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господ-дарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передба-чених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
До приватноправових відносин з іноземним елементом застосовуються приписи Закону України від 23 червня 2005 року №2709-IV «Про міжнародне приватне право». Приватноправові відносини - це відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (пункти 1 і 2 частини першої статті 1 названого Закону).
Статтею 43 Закону України «Про міжнародне приватне право» закріплено право сторін договору на вибір права, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом визначені статтею 366 ГПК України, якою встановлено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною першою статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право», підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.
Стаття 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює, що суди розгляд-дають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:
1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;
2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаход-ження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;
3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;
4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;
5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;
6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;
7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;
8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;
9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;
10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;
11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України;
12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
Статтею 77 цього Закону встановлена виключна підсудність справ з іноземних елементом судам України.
Таким чином, перш ніж вирішувати спір з вимогою до юридичної особи - нерезидента за нормами Господарського процесуального кодексу України, суд повинен визначити, чи підсудна справа за участю іноземної особи господарським судам України на підставі норм Закону України «Про міжнародне приватне право» та чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі №910/11287/16.
24.05.1993 між Україною і Республікою Польща підписано договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, який ратифікований постановою Верхов-ної Ради України №3941-XII від 04.02.1994 (надалі договір між Україною і Республікою Польща), у статті 2 якого встановлено, що суди і органи прокуратури договірних сторін, що далі іменуються «установи юстиції», надають взаємну правову допомогу у цивільних та кримінальних справах.
Згідно з п.1 ст.33 договору між Україною і Республікою Польща, зобов'язання, що виника-ють з договірних відносин, визначаються законодавством тієї договірної сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини виб-раному ними законодавству.
Відповідно до п.2 ст.33 договору між Україною і Республікою Польща, у справах, зазначених в пункті 1, компетентним є суд тієї договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу відповідач. компетентним є також суд тієї договірної сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу позивач, якщо на цій території знаходиться предмет спору або майно відповідача.
Згідно з ч.3 ст.33 договору між Україною і Республікою Польща, компетенція, про яку йде мова в пункті 2, може бути змінена за згодою учасників договірних відносин.
Так, предметом спору у цій справі є стягнення з Natura Ekspert Krzysztof Gruszczyk на користь ФОП Шинкарук Н.А. 55 386,39 Євро заборгованості та штрафу згідно контракту №1 від 15.08.2024.
Natura Ekspert Krzysztof Gruszczyk є іноземним суб'єктом господарювання, нерезидентом України, місцезнаходженням якого є Республіка Польща.
Досліджуючи умови укладеного між сторонами Контракту, колегія суддів встановила, що контракт №1 від 15.08.2024 не містить умови щодо визначення підсудності у випадку виникнення спору між сторонам щодо виконання даного контракту.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги, що відповідно до ст.124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Отже, вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суд повинен керуватись не тільки нормами внутрішнього процесуального законодавства, а й нормами, які містяться перш за все у двосторонніх міжнародних договорах про правову допомогу та інших міжнародних договорах.
Згідно частин 2, 3 ст.32 Закону України «Про міжнародне приватне право» у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.
Разом з тим, пунктом 1 частини 1 ст.44 цього ж Закону - у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право від-повідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є: 1) продавець - за договором купівлі-продажу.
Водночас колегія суддів вважає, що за своєю правовою природою контракт №1 від 15.08.2024 є договором купівлі-продажу. Тому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору є продавець, яким в даній справі є ФОП Шинкарук Н.А. Відтак правочин більш тісно пов'язаний саме з законодавством України, а тому розгляд даної справи належить здійснювати за правилами господарського судочинства України.
Таким чином, оскільки місцезнаходженням ФОП Шинкарук Н.А. є АДРЕСА_1 , то позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення заборгованості та штрафу за Контрактом №1 від 15.08.2024 до Господарського суду Волинської області.
Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).
На переконання суду апеляційної інстанції доводи Скаржника є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Натомість ухвала Господарського суду Волинської області від 13.02. 2025 у даній справі підлягає скасуванню, як така, що ухвалена із порушенням норм процесуаль-ного і неправильним застосуванням матеріального права та перешкоджає подальшому провад-женню у справі. Тому справу №903/154/25 необхідно направити до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.
Керуючись ст.ст.34,86,129,232,233,240,270,275,277,282,284,287 Господарського процесу-ального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шинкарук Наталії Анатоліївни на ухвалу господарського суду Волинської області від 13.02.2025 у справі №903/154/25 задоволити.
2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 13.02.2025 у справі №903/154/25 скасувати. Справу направити до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Павлюк І.Ю.