вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" травня 2025 р. Справа№ 927/70/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Тищенко О.В.
Мальченко А.О.
за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.
за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 20.05.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства «Бахмацький міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бахмацької міської ради Чернігівської області
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 (повний текст складено і підписано 24.03.2025)
у справі № 927/70/25 (суддя А.С.Сидоренко)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до Комунального некомерційного підприємства «Бахмацький міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бахмацької міської ради Чернігівської області
про стягнення 484 220,02 грн.
Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 342 403,23 грн. за поставлений у період з січня по березень 2023 року за договором постачання природного газу № 20-2082/22-БО-Т від 26.12.2022, але неоплачений природній газ, а також пені в сумі 81 840,83 грн., 3 % річних в сумі 17 184,79 грн. та інфляційних втрат в сумі 42 791,17 грн.
В суді першої інстанції відповідач правом на подання відзиву не скористався
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 у справі № 927/70/25 позовні вимоги задоволено повністю.
При розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті поставленого за спірним договором у період з січня по березень 2023 року природного газу, , а відтак позивач має право на стягнення як вартості такого газу, так і пені, 3 % річних та інфляційних втрат у заявлених до стягнення розмірах.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Комунальне некомерційне підприємство «Бахмацький міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бахмацької міської ради звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 у справі № 927/70/25 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та винесеним при незастосуванні норм процесуального права, які підлягали застосуванню.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:
- сторонами у спірному договору погоджено обсяги природного газу, які мають бути поставлені та передбачено, що перегляд та коригування замовлених відповідачем обсягів природного газу може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, проте з матеріалів справи вбачається, що вказані позивачем обсяги є більшими, ніж погоджено сторонами у спірному договорі;
- позивачем, в порушення п. 3.5.2. спірного договору, відповідачу не направлялись акти приймання-передачі газу, підписані уповноваженим представником позивача, проте такі акти можуть вважатися підписаними лише у випадку направлення їх позивачем відповідачу та неповернення останнім;
- суд першої інстанції не здійснив належної оцінки достовірності поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат і 3% річних, оскільки не витребував офіційні джерела індексів інфляції та не перевірив їх відповідність законодавчим вимогам і судовій практиці, зокрема постановам Верховного Суду. Більш того, суд не здійснив самостійну перевірку правильності застосування індексів інфляції та періоду нарахування, що є порушенням процесуальних норм та призводить до неналежного обґрунтування рішення;
- при вирішення спору сторін по суті суд першої інстанції мав врахувати обставини, які унеможливили своєчасне виконання зобов'язання, зокрема, затримки бюджетного фінансування, відсутність коштів на рахунках бюджетної установи тощо, проте суд першої інстанції не витребував пояснень з цього приводу, не дослідив фактичні обставини причин прострочення, чим порушив принцип повного з'ясування обставин справи.
Відповідно до витягу протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2025 справу № 927/70/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Мальченко А.О., Іоннікова І.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Бахмацький міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бахмацької міської ради Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 у справі № 927/70/25, постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 910/10520/24 призначено до розгляду на 20.05.2025 об 11 год. 20 хв., витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/70/25.
24.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріли цієї справи.
30.04.2025 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на те, що:
- умовами спірного договору (п.п. 2.2-2.4) саме на відповідача покладений обов'язок здійснювати моніторинг свого споживання природного газу та робити необхідні дії для такого обмеження у разі перевищення замовлених обсягів;
- за змістом пп. 3.5.1., п. 3.5 спірного договору саме відповідач має надати позивачу не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ і саме на вказаного акту позивач формує свій акт, проте відпорних даний відповідачем позивачу надано не було, з огляду на що останній при визначені обсягів спожитого газу керувався інформацію з Інформаційної платформи Оператора ГТС (лист №ТОВВВИХ-24-11435 від 26.07.2024)
- за відсутності належним чином оформлених актів приймання-передачі природного газу (неповернення їх позивачу), саме дані Інформаційної платформи (узгоджене у договірному порядку джерело інформації про спожиті обсяги природного газу), адміністратором якої є Оператор ГТС України, є належним та допустимим доказом, який доводить реальних рух товару, а саме постачання природного газу.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 № 09.1-08/1250/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/70/25 у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 05.05.2025.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 справа № 927/70/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Мальченко А.О., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Бахмацький міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бахмацької міської ради Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 у справі № 927/70/25 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Мальченко А.О., Тищенко О.В.), учасників справи повідомлено, що розгляд апеляційної скарги відбудеться у раніше визначені дату та час, а саме 20.05.2025 об 11 год. 20 хв.
Станом на 20.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу, інших клопотань від учасників справи не надходило.
Відповідач в судове засідання представників не направив.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Під час розгляду справи представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.
26.12.2022 позивач (Постачальник) та відповідач (Споживач) уклали договір постачання природного газу №24-2082/22-БО-Т (далі - Договір), в п. 1.1 якого погодили, що Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ (далі- газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 Газове паливо (природний газ), а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб. За цим Договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711:21:00:00) власного видобутку (природний газ на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п.п. 1.2, 1.3).
Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з січня 2023 року до березень 2023 року, в кількості 9,8 тис. куб. метрів, у т.ч. по місяцях (розрахункові періоди):
у січні 2023 - 3,5 тис. м3;
у лютому 2023 - 3,5 тис. м3;
у березні 2023 - 2,8 тис. м3.
Загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору (пп. 2.1.1 Договору);
Підписанням цього Договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника (Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідного до вимог Кодексу ГТС (пп. 2.3 Договору).
У п. 2.4 Договору сторонами погоджено, що перегляд та користування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, в т.ч. протягом відповідного розрахункового періоду.
За змістом п. 3.1 Договору право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі.
Постачання газу за цим Договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (п. 3.2 Договору).
Згідно з п. 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Підпунктами 3.5.1. - 3.5.4 Договору визначено, що Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірник акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженими представниками постачальника. Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.
Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16 390,00 грн., крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн.
Згідно п. 5.1 Договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку.
-70% фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числі (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов п.п 3.5.4 п. 3.5 цього Договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Відповідно до п. 5.3. Договору оплата за природній газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у розділі 14 цього Договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися з поставлений природній газ відповідно до Договору.
Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.
Згідно з п. 5.4 Договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем:
- у першу чергу відшкодовуються витрати Постачальника, пов'язані з одержанням виконання;
- у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;
- у третю чергу погашається основна сума заборгованості за використаний природній газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання Споживачу.
Відповідно до п.6.2 Договору споживач зобов'язався, зокрема прийняти на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.
Постачальник має право, зокрема, отримати оплату за переданий за цим Договором природний газ в розмірі та в строки, визначені цим Договором (п.6.3 Договору).
Згідно пункту 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Даний Договір набирає чинності з 01 січня і діє в частині поставки газу до 31 березня 2023 року включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п.13.1 Договору).
На виконання умов Договору позивач у період з січня 2023 року по березень 2023 року поставив відповідачеві природний газ на загальну суму 415 449,91 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2023, 28.02.2023, 31.03.2023.
Колегія суддів зазначає, що такі акти відповідачем підписані не були, проте пунктом 3.5.4 Договору встановлено, зокрема, що у випадку не повернення відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-ого числа місця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість такого газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 Договору
Слід зазначити, що обсяги природного газу, зазначені в актах приймання-передачі природного газу, підтверджується роздруківками з інформаційної платформи, що адмініструється Оператором ГТС, копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідач, в свою чергу, частково розрахувався з позивачем сплативши 73 046,68 грн., що підтверджується довідкою по рахункам банківських установ.
З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом у якому просить стягнути з відповідача основний боргу в сумі 342 403,23 грн., пеню в сумі 81 840,83 грн., 3 % річних в сумі 17 184,79 грн. та інфляційні втрати в сумі 42 791,17 грн.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Закон України «Про ринок природного газу» визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.
Ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG (п. 33 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», замовник - фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання, зокрема, послуг транспортування природного газу та розподілу природного газу.
Згідно з п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.
Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу»).
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 3 цієї ж статті, права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.
Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним (ч. 2 цієї ж статті).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», договір постачання повинен містити такі істотні умови:
1) обов'язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов'язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника;
2) обов'язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі;
3) обов'язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними;
4) обов'язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації;
5) обов'язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником;
6) порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вірно встановлено судом першої інстанції на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу у січні-березні 2023 року природний газ в обсязі 25,09682 тис. м3 на загальну суму 415 449,91 грн, що серед іншого підтверджується також інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом 56ХS00012L95I00D в період 01.01.2023 по 31.03.2023, а відповідач в рахунок оплати такого газу сплатив 73 046,68 грн., а відтак неоплаченим залишив газ на загальну суму 342 403,23грн.
Посилання відповідача на те, що сторонами у Договору погоджено обсяги природного газу, який має бути поставлений та передбачено, що перегляд та коригування замовлених відповідачем обсягів природного газу може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, проте з матеріалів справи вбачається, що вказані позивачем обсяги є більшими, ніж погоджено сторонами у Договорі, колегія суддів відхиляє та зауважує відповідачу на тому, що умовами Договору (п.п. 2.2-2.4) саме на відповідача покладений обов'язок здійснювати моніторинг свого споживання природного газу та робити необхідні дії для такого обмеження у разі перевищення замовлених обсягів;
За таких обставин суд першої інстанції цілком вірно задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 342 403,23 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 81 840,83 грн., 3 % річних в сумі 17 184,79 грн. та інфляційних втрат в сумі 42 791,17 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Згідно пункту 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Враховуючи те, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого за Договором природного газу, позивач відповідно до положень Договору та ЦК України має право нарахувати пеню, 3% річних та інфляційні втрати та звернутися за їх стягненням до суду.
Перевіривши виконані позивачем розрахунки пені , 3 % річних та інфляційних втрат колегія суддів вважає їх вірними.
При цьому колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача про те, що для перевірки розрахунків інфляційних втрат необхідно витребувати офіційні джерела індексів інфляції, оскілки інформація щодо індексів інфляції є загальнодоступною.
Щодо посилань відповідача на те, що при вирішення спору сторін по суті суд першої інстанції мав врахувати обставини, які унеможливили своєчасне виконання зобов'язання, зокрема, затримки бюджетного фінансування, відсутність коштів на рахунках бюджетної установи тощо, проте суд першої інстанції не витребував пояснень з цього приводу, не дослідив фактичні обставини причин прострочення, чим порушив принцип повного з'ясування обставин справи, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відсутність бюджетних асигнувань чи будь яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що, зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та «Бакалов проти України».
З огляду на вказані обставини суд першої інстанції цілком вірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 81 840,83 грн., 3 % річних в сумі 17 184,79 грн. та інфляційних втрат в сумі 42 791,17 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 у справі № 927/70/25, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Комунального некомерційного підприємства «Бахмацький міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бахмацької міської ради Чернігівської області задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Бахмацький міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бахмацької міської ради Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 у справі № 927/70/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2025 у справі № 927/70/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено 20.05.2025.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді О.В. Тищенко
А.О. Мальченко