вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" травня 2025 р. Справа№ 910/13060/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тищенко А.І.
Сибіги О.М.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 01.05.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 30.01.2025
у справі №910/13060/24 (суддя Г.П. Бондаренко - Легких)
за позовом Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Харківгаз"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 485 314, 74 грн
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариства "Оператор Газорозподільної системи "Харківгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіонально філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 485 314, 74 грн, з яких: 440 381, 31 грн основний борг, 17 482, 53 грн 3 % річних, 27 450, 90 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань зі своєчасної та повної оплати вартості спожитої послуги з розподілу природного газу за договором розподілу природного газу №0942142960WP016 від 01.01.2016.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд виходив з того, що відповідачем доведено неможливість доступу до обладнання за адресою: м. Куп'янськ, вул. Тополина, 36В та відповідно неможливість споживання послуги позивача з розподілу газу, що вказує на недоведеність виникнення у відповідача обов'язку з оплати таких послуг в силу об'єктивних та незалежних від нього обставин. Ураховуючи специфіку спірних правовідносин у справі та встановлені обставини, що обмежують безперешкодне провадження відповідачем господарської діяльності на об'єкті ВЧДР, суд дійшов висновку, що позивачем у цій справі не доведено факт надання послуг за умовами Типового договору розподілу природного газу (№0942142960WP016 від 01.01.2016), укладеного між сторонами за спірні періоди. Відтак, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 440 381, 31 грн не підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 30.01.2025 у справі №910/13060/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджував, що:
- судом надано хибної оцінки щодо наявності форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах;
- відповідачем не було надано належного доказу, який би засвідчив факт пошкодження об'єктів газоспоживання відповідача та/або його внутрішньобудинкової системи газопостачання, що б свідчило про неможливість виконання своїх зобов'язань за Типовим договором розподілу природного газу №0942142960WР016 від 01.01.2016 за період квітень 2022 - листопад 2022, травень 2023 (надання послуги з розподілу природного газу та неможливість отримання такої послуги споживачем);
- сам по собі факт окупації не є підставою для звільнення споживача від обов'язку оплати наданих послуг за розподіл природного газу споживачеві, що не є побутовим;
- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань №22024220000001172 від 18.11.2024 не є належним та допустимим доказом неможливості споживання послуг з розподілу природного газу.
Крім того, до апеляційної скарги позивачем долучено додаткові докази, а саме копію листа Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 29.01.2025 №В/18, які з огляду на приписи частини третьої статті 269 ГПК України, не враховуються колегією суддів під час апеляційного перегляду, оскільки доведення обставин, на які сторона може посилатися як на підставу своїх вимог або заперечень, має здійснюватися у суді першої інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (постанови від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013 та інші). Водночас, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (постанови від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19).
Такі висновки викладено в постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №922/331/23.
Узагальнені доводи та заперечення сторін
17.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Узагальнені доводи відзиву відповідача зводяться до того, що:
- відповідачем надано суду першої інстанції розрахунок нарахувань та оплат за спожитий природний газ за весь спірний період. Відповідно до цих даних заборгованість за послуги розподілу природного газу, заявлена позивачем до стягнення відсутня. Тож, судом першої інстанції цілком справедливо та обґрунтовано ухвалено рішення, яким відмовлено в задоволенні позову в зв'язку з недоведеністю позивачем факту та обсягів надання послуг розподілу природного газу в оспорюваний період;
- враховуючи місце розташування газоспоживаючого обладнання відповідача очевидним є те, що воно опинилося з початку широкомасштабної військової агресії РФ на територію України в тимчасовій окупації, а після деокупації і по цей час знаходиться в зоні близькій до лінії фронту та проведення активних бойових дій. Загальновідомими також є факти щоденних обстрілів та бомбардування Куп'янського регіону Харківської області. Зазначене доводить обставини неможливості в таких умовах здійснення відповідачем господарської діяльності на зазначеній території та виконання ним умов договору в частині споживання послуги розподілу природного газу відповідними об'єктами газоспоживання;
- певні розбіжності в зазначенні адрес місцезнаходження об'єктів споживача виникли з вини позивача та жодним чином не спростовують наведені відповідачем аргументи щодо пошкодження/руйнування об'єктів газоспоживання, розташованих на території ВЧДР.
25.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній заперечив доводи наведені у відзиві та підтримав свою позицію викладену в апеляційній скарзі.
27.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв та клопотань
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025 апеляційну скаргу у справі №910/13060/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025, у зв'язку з перебуванням суддів Тарасенко К.В. та Кравчука Г.А. у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/13060/24.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25.02.2025, справу №910/13060/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у справі №910/13060/24. Судове засідання призначено на 08.04.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13060/24.
11.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника та заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 задоволено заяву представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
20.03.2025 матеріали справи №910/13060/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
24.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2025 задоволено заяву представника Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 08.04.2025 оголошено перерву на 01.05.2025.
У судовому засіданні 01.05.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання 01.05.2025 з'явились представники позивача та відповідача, які надали пояснення по справі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
01.01.2016 між АТ "Оператор ГРМ "Харківгаз" та АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання № 0942142960WР016 до умов типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 (надалі - договір).
Адреса об'єкта (точки комерційного обліку): Куп'янськ-Вузловий, вул. Тополина (Постишева), 36, корп. В.
Послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача (пункт 1.4. Типового договору).
Згідно пункту 2.1 договору, оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач - прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Цей договір укладається на невизначений строк (пункт 12.1. Типового договору).
Умовами пункту 6.1. Типового договору встановлено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 6.3. Типового договору передбачено, що величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до цього договору розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 6.4. Типового договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем внормовано, що річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року (пункт 4 глави І розділу І Кодексу газорозподільних систем).
В акті приймання-передачі природного газу №ХА00042135 від 30.09.2021 сторони узгодили величину річної замовленої потужності на 2022 рік у розмірі 416 714, 91 м.куб. та відповідно величину замовленої потужності на місяць у розмірі 34 726, 24 м.куб.
Згідно пункту 6.8 Типового договору, надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
На виконання умов Типового договору позивач склав наступні акти наданих послуг:
- №ХАЯ82007180 від 30.04.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у квітні 2022 склав 34 726, 24 м.куб., вартість наданих послуг складає 82 926, 26 грн з ПДВ;
- №ХАЯ82008802 від 31.05.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у травні 2022 склав 34 726, 24 м.куб., вартість наданих послуг складає 82 926, 26 грн з ПДВ;
- №ХАЯ82010450 від 30.06.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у червні 2022 склав 34 726, 25 м.куб., вартість наданих послуг складає 82 926, 29 грн з ПДВ;
- №ХАЯ82012242 від 31.07.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у липні 2022 склав 34 726, 24 м.куб., вартість наданих послуг складає 82 926, 26 грн з ПДВ;
- №ХАЯ82013928 від 31.08.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у серпні 2022 склав 2 240, 4 м.куб., вартість наданих послуг складає 5 350, 08 грн з ПДВ;
- №ХАЯ82017246 від 31.10.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у жовтні 2022 склав 5 601, 01 м.куб., вартість наданих послуг складає 13 375, 21 грн з ПДВ;
- №ХАЯ82018717 від 30.11.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у листопаді 2022 склав 34 726, 25 м.куб., вартість наданих послуг складає 82 926, 29 грн з ПДВ;
- №ХАЯ82020612 від 31.12.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у грудні 2022 склав 34 726, 24 м.куб., вартість наданих послуг складає 82 926, 26 грн з ПДВ.
Окрім цього, позивач в заяві про усунення недоліків уточнив борговий період та додав травень 2023, так за актом приймання-передачі природного газу №ХА00054284 від 30.09.2022 сторони узгодили величину річної замовленої потужності на 2023 рік у розмірі 102 512, 36 м.куб. та відповідно величину замовленої потужності на місяць у розмірі 8 542, 70 м.куб.
Згідно акта №БХ000008211 від 31.05.2023 об'єм розподіленого споживачу природного газу у травні 2023 склав 8 542, 70 м.куб., вартість наданих послуг складає 20 399, 94 грн з ПДВ.
За доводами позивача внаслідок військової агресії РФ проти України у Харківській області були пошкоджені деякі газорозподільні станції, у зв'язку з чим позивач зменшив вартість потужностей по об'єкту відповідача за рахунок днів протягом яких не забезпечувався цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу. Тому об'єм (обсяг) замовленої потужності об'єкта відповідача в актах наданих послуг за серпень, жовтень 2022 визначено у розмірі меншому, ніж розрахована річна замовлена потужність в перерахунку на місяць, а акт наданих послуг за вересень 2022 взагалі не складався.
Відповідно до пункту 6.6. Типового договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Згідно підпункту 1 пункту 7.2. та підпункту 1 пункту 7.4. Типового договору, оператор ГРМ має право отримувати від споживача оплату за цим договором, а споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Позивач стверджує, що станом на квітень 2022 року у відповідача існувала переплата у розмірі 6 955, 22 грн, яку позивач зарахував в акт №ХАЯ82007180 від 30.04.2022. Крім цього, відповідач здійснив часткову оплату по акту №ХАЯ82017246 від 31.10.2022 на суму 6 420, 06 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №455452 від 31.07.2023 та повну оплату по акту №ХАЯ82020612 від 31.12.2022 у розмірі 82 926, 26 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №455453 від 31.07.2023.
Таким чином, неоплаченою відповідачем залишилась сума у розмірі 440 381, 31 грн.
Згідно пункту 11.1. Типового договору, спори між Споживачем і Оператором ГРМ вирішуються шляхом досудового врегулювання спорів у прозорий, справедливий і швидкий спосіб.
Позивач неодноразово в 2023 році направляв відповідачу листи з актами, в яких просив підписати акти та здійснити оплату за надані послуги.
Однак відповідач підписані акти не повернув та доказів здійснення оплати у розмірі 440381, 31 грн у позивача відсутні.
Згідно пункту 11.4. Типового договору, у разі недосягнення між Споживачем та Оператором ГРМ згоди спірні питання вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством, у тому числі в судовому порядку.
З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу з квітня по серпень 2022, жовтень-листопад 2022 та в травні 2023 у загальному розмірі 440381,31 грн, а також додатково нараховані 3% річних у розмірі 17 482, 53 грн та інфляційні втрати у розмірі 27 450, 90 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що за спірний період він з об'єктивних причин не мав доступу до газорозподільного об'єкту, у зв'язку з чим не отримував від позивача послуг з розподілу природного газу; що за спірний період у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за рахунок зарахування наявної попередньої оплати, зарахування зустрічних однорідних умов та не здійснення оплат за час перебування об'єкта в окупації.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Типовий договір розподілу природного газу затверджується регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним (ч. 2 ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу").
Разом з цим, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Відповідно до підпунктів 1, 3-5, 7 Глави 3 Розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні оператора ГРМ.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що з 24.02.2022 і по теперішній час у зв'язку з веденням бойових дій, мінування території та руйнацією об'єкта, який зазначений в заяві-приєднанні №0942142960WP016 від 01.01.2016, а саме ВЧДР "Ремонтне вагонне депо Куп'янськ", відповідач не здійснює господарської діяльності та не отримує послуг по розподілу природного газу від позивач на зазначеному об'єкті.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про непідтвердження відповідачем настання обставин непереборної сили з огляду на наступне.
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та наразі триває.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1364 від 06.12.2022 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений наказом Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 територія міста Куп'янськ Куп'янської міської територіальної громади (Харківська область):
- з 24.02.2022 по 09.09.2022 - перебувала в окупації;
- з 09.09.2022 по 17.09.2022 - велись активні бойові дії;
- з 17.09.2022 по теперішній час - територія можливих бойових дій.
Отже, наведені обставини є загальновідомими та в силу ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказуванню.
Листом від 10.03.2023 №НЗТ-37/157 у відповідь на досудове попередження позивача від 22.03.2023 №СЛ-31К (містяться в матеріалах справи) відповідач повідомляв позивача про відсутність у нього як резидента України доступу до його підрозділу - ВЧДР, послуги розподіл природного газу, на яких наголошує позивач, відповідачу не надавались. ВЧДР не споживало послуги розподілу природного газу, кінцевий споживач відповідних послуг в окреслений період відповідачу не відомий.
Відповідачем під час розгляду судом першої інстанції на підтвердження наявності обставин непереборної сили були надані такі документи:
- запит відповідача до Департаменту цивільного захисту Харківської обласної військової адміністрації та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 16.03.2023 №ННЗ-1-41/68 щодо доступу до залізничної інфраструктури на території Куп'янського району Харківської області;
- відповідь Департаменту цивільного захисту Харківської обласної військової адміністрації від 27.03.2023 №03-01-02/742 про ведення бойових дій та не проведення заходів розмінування;
- лист відповідача до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області від 28.06.2023 №Н/НЗТ-41/162 про надання інформації про підтверджені факти влучання та пошкодження (руйнування) об'єктів відповідача, вжитих заходів з розмінування залізничної інфраструктури;
- відповідь Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області від 06.07.2023 №1738;
- реєстр втрачених об'єктів основних засобів відповідача, розташованих за адресою: м. Куп'янськ, Куп'янська міськрада, смт Куп'янськ-Вузловий, вул. Постишева (вулиця Тополина), будинок 36в;
- витяг з ЄРДР про внесення Слідчим відділом УСБУ у Харківській області відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024220000001172 за фактом пошкодження/знищення майна ВЧДР внаслідок порушення законів та звичаїв війни шляхом обстрілу з невстановленого типу снарядів території м. Куп'янськ військовослужбовцями збройних сил російської федерації та інших незаконних збройних формувань у період з 24.02.2024 по 09.09.2022;
- відповідь на досудове попередження позивача з повідомленням останнього про настання обставин непереборної сили листами від 10.03.2023 №НЗТ-37/157;
- матеріали кримінального провадження №22023220000000595 від 28.04.2023 за частиною першою статті 111-2 Кримінального кодексу України в частині доказів ведення в період окупації на території місцезнаходження газоспоживаючого обладнання відповідача діяльності створеного окупаційною владою державного підприємства та підтвердження руйнації об'єктів відповідача.
Таким чином, неможливість доступу до території місцезнаходження обладнання - м. Куп'янськ, вул. Тополина, 36В з причин ведення бойових дій відповідачем належним чином підтверджено.
Більше того, станом на дату прийняття рішення місто Куп'янськ з 17.09.2022 по теперішній час відноситься до територій можливих бойових дій, що підтверджує продовження обставин неможливості доступу до обладнання. А тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про недоведеність обставин неможливості доступу до обладнання за адресою: м. Куп'янськ, вул. Тополина, 36В та відповідно неможливість споживання послуги позивача з розподілу газу в розумінні ст. 75 ГПК України.
При цьому, заперечення позивача, щодо того, що адресою надання послуг з розподілу природного газу, згідно Додатку 4 до Типового договору розподілу природного газу (№0942142960WP016 від 01.01.2016) є Куп'янськ-Вузловий, вул. Тополина, 36В, а у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024220000001172 від 18.11.2024 зазначено м. Куп'янськ, Куп'янськ-Вузловий вул. Тополина, 36В, правомірно відхилено місцевим судом, оскільки згідно відомостей, які містяться на офіційному веб-сайті Куп'янської міської ради, смт Куп'янськ-Вузловий територіального входить до складу міста Куп'янськ (https://kupyansk-gromada.gov.ua/pro-gromadu-09-00-20-04-10-2023/).
Відтак, за наведених обставин в сукупності, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що відповідачем доведено неможливість доступу до обладнання за адресою: м. Куп'янськ, вул. Тополина, 36В та відповідно неможливість споживання послуги позивача з розподілу газу, що вказує на недоведеність виникнення у відповідача обов'язку з оплати таких послуг в силу об'єктивних та незалежних від нього обставин.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що складені позивачем в односторонньому порядку та на підставі самостійно визначеної потужності на 2023 рік за замовчуванням Акти наданих послуг за спірний період - не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 74, 75, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України споживання відповідачем послуг з розподілу газу.
Таким чином, ураховуючи специфіку спірних правовідносин та встановлені судом обставини, що обмежують безперешкодне провадження відповідачем господарської діяльності на об'єкті ВЧДР, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про недоведеність позивачем факту надання послуг за умовами Типового договору розподілу природного газу (№0942142960WP016 від 01.01.2016), укладеного між сторонами за спірні періоди, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 440 381, 31 грн не підлягають задоволенню.
Крім того, враховуючи похідний характер 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Таким чином, оцінивши подані докази, враховуючи що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У свою чергу, викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз".
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 30.01.2025 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у справі №910/13060/24 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз".
Матеріали справи №910/13060/24 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 19.05.2025 після виходу судді Тищенко А.І. з відпустки
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді А.І. Тищенко
О.М. Сибіга