вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" травня 2025 р. Справа № 910/2457/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Козир Т.П.
Скрипки І.М.
Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024
повний текст рішення складено та підписано 06.08.2024
у справі № 910/2457/24 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Державного підприємства «Сетам»
до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
про стягнення 117 053,69 грн,-
Короткий зміст позовних вимог
Державне підприємство «Сетам» (далі - ДП «Сетам», виконавець) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА, замовник) про стягнення заборгованості за договорами №2004 від 26.07.2021 та №25 (2309) від 11.04.2022 у розмірі 117 053,69 грн, з яких: 116 699,76 грн - основного боргу та 353,93 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після закінчення строку дії договорів №2004 від 26.07.2021 та №25 (2309) від 11.04.2022 відповідачем не здійснено повернення активів з майданчиків та складів ДП «Сетам», у зв'язку з чим позивачем нараховано оплату за надані послуги зберігання, які АРМА не оплачено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 по справі № 910/2457/24 позов задоволено. Стягнуто із Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на користь Державного підприємства «Сетам» 116 699,76 грн - основного боргу, 3% річних у розмірі 353,93 грн та 3 028, 00 грн судового збору.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи факт надання Державним підприємством «Сетам» послуг зі зберігання активів на суму 116 699,76 грн. Відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 по справі № 910/2457/24, 27.08.2024 від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове, яким відмовити у позові повністю.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Крім того скаржник вважає, що висновки викладені в ньому не відповідають дійсним обставинам справи, що є підставою для його скасування.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024, матеріали апеляційної скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів по справі № 910/2457/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Козир Т.П., Вовк І.В.
02.09.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2457/24.
19.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/2457/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/2457/24. Ухвалено справу № 910/2457/24 за вказаною апеляційною скаргою розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з відставкою судді Вовка І.В.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2024 справу № 910/2457/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сибіги О.М., суддів Козир Т.П., Скрипки І.М.
18.11.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження справу №910/2457/24 за апеляційною скаргою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024. Ухвалено справу № 910/2457/24 за вказаною апеляційною скаргою розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 26.07.2021 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Державним підприємством «Сетам» укладено договір №2004 (далі - договір №2004), відповідно до якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги зберігання та складування ДК 021:2015:63120000-6 (послуги зі зберігання активів) відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною договору (додаток 1) та зобов'язується повернути замовнику активи відповідно до умов цього договору, а замовник прийняти надані послуги та оплатити їх.
За умовами пункту 1.2. договору №2004 послугами є зберігання активів, на які накладено арешт або конфіскованих у кримінальному провадженні, переданих замовником виконавцю для зберігання відповідно до акту приймання-передачі.
Згідно із п. 1.3. договору №2004 строк зберігання активів обраховується з моменту передачі їх виконавцю, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі та закінчується з моменту повернення активу замовнику, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 2.1. договору №2004 ціна договору становить 741 450,00 грн, у тому числі ПДВ - 123 575,00 грн, згідно специфікації (додаток 1) та протоколу погодження договірної ціни (додаток 3), що є невід'ємними його частинами.
Згідно з п. 2.3. договору №2004 розрахунки за надані послуги здійснюються у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування замовником коштів на рахунок виконавця на підставі акту приймання-передачі наданих послуг (далі - акт).
Пунктом 2.4. договору №2004 передбачено, що замовник здійснює оплату протягом п'яти робочих днів з дати підписання сторонами акту.
Згідно з п. 4.1.6. договору №2004 виконавець зобов'язаний повернути активи замовнику після закінчення строку їх зберігання або на першу вимогу замовника протягом одного робочого дня. Повернення активів фіксується актом приймання-передачі зі зберігання.
Договір №2004 набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині зобов'язань, що лишилися невиконаними, до їх повного виконання (п. 8.1. договору).
Крім того, між сторонами підписано специфікацію, яка є додатком 1 до цього договору. Додатком 3 оформлено протокол погодження договірної ціни.
Додатковим договором №1 від 26.07.2021 сторонами викладено п. 2.1. договору в наступній редакції: «Ціна цього договору становить 589 452,75 грн, у тому числі ПДВ - 98 242,13 грн, відповідно до специфікації (додаток 1) та протоколу погодження договірної ціни (додаток 3), що є невід'ємними його частинами».
Додатковим договором №2 від 29.12.2021 сторонами викладено п. 8.1. договору в наступній редакції: «Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 28.02.2022, а в частині зобов'язань, що лишилися невиконаними, до їх повного виконання.».
Додатковим договором №3 від 24.01.2022 сторонами викладено п. 2.1. договору в наступній редакції: «Ціна послуг на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022 року, визначається в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі та ціна за послуги на період із 01.01.2022 по 28.02.2022 становить 117 890,55 грн, у тому числі ПДВ - 19 648,43 грн».
У подальшому, 11.04.2022 між замовником та виконавцем укладено договір №25 (2309) (далі - договір №25), відповідно до якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги зберігання та складування ДК 021:2015:63120000-6 (послуги зі збереження активів) відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною договору (додаток 1) та зобов'язується повернути замовнику в схоронності активи відповідно до умов цього договору, а замовник прийняти надані послуги та оплатити їх.
Зі змісту договорів №2004 та №25 вбачається, що умови пунктів 1.2., 1.3., 2.2., 2.3., 2.4., 4.1.6. договорів є ідентичними.
У відповідності до п. 2.1. договору №25, ціна договору становить 628 050,00 грн, відповідно до специфікації (додаток 1) та протоколу погодження договірної ціни (додаток 3), що є невід'ємними його частинами.
За умовами пункту 8.1. договору №25 він набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до моменту припинення чи скасування воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», але в будь-якому випадку не пізніше ніж до 31.12.2022 року, а в частині зобов'язань, що залишилися невиконаними, до їх повного виконання.
Між сторонами також підписано специфікацію, що є додатком 1 до договору №25 (2309) від 11.04.2022.
Додатком 3 до договору №25 (2309) від 11.04.2022 сторонами оформлено протокол погодження договірної ціни.
Звертаючись до місцевого господарського суду з даним позовом, ДП «Сетам» стверджувало, що після закінчення строку дії договору №2004, з урахуванням додаткового договору №2 від 29.12.2021 та договору №25, АРМА не ініціювало повернення активів з майданчиків та складів позивача, у зв'язку із чим позивачем нараховано відповідачу оплату за надані послуги, які АРМА не було сплачено.
18.01.2024 позивачем надіслано на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості за надані послуги у розмірі 116 699,76 гривень.
Разом з вказаною претензією було надіслано рахунки на оплату, а також акти приймання-передачі наданих послуг для підписання, зокрема:
- рахунок на оплату №38 від 18.01.2024 за послуги зі збереження активів (відповідальне зберігання транспортних засобів) за лютий 2022 року на суму 52 230,36 грн та акт приймання-передачі наданих послуг №1653 від 18.01.2024 на суму 52 230,36 грн;
- рахунок на оплату №54 від 18.01.2024 за послуги зі збереження активів (відповідальне зберігання транспортних засобів) за березень 2022 року на суму 27 741,40 грн та акт приймання-передачі наданих послуг № 1736 від 18.01.2024 на суму 27 741,40 грн;
- рахунок на оплату №16 від 18.01.2024 за послуги зі збереження активів (відповідальне зберігання транспортних засобів) за січень 2023 року на суму 2 883,00 грн та акт приймання-передачі наданих послуг № 652 від 18.01.2024 на суму 2 883,00 грн;
- рахунок на оплату №23 від 18.01.2024 за послуги із збереження активів (відповідальне зберігання транспортних засобів) за лютий 2023 року на суму 2 604,00 грн та акт приймання-передачі наданих послуг № 1187 від 18.01.2024 на суму 2 604,00 грн;
- рахунок на оплату №37 від 18.01.2024 за послуги із збереження активів (відповідальне зберігання транспортних засобів) за березень 2023 року на суму 2 883,00 грн та акт приймання-передачі наданих послуг № 1939 від 18.01.2024 на суму 2 883,00 грн;
- рахунок на оплату №53 від 18.01.2024 за послуги із збереження активів (відповідальне зберігання транспортних засобів) за квітень 2023 року на суму 2 790,00 грн та акт приймання-передачі наданих послуг № 2785 від 18.01.2024 на суму 2 790,00 грн;
- рахунок на оплату №67 від 18.01.2024 за послуги із збереження активів (відповідальне зберігання транспортних засобів) за травень 2023 року на суму 2 883,00 грн та акт приймання-передачі наданих послуг № 3490 від 18.01.2024 на суму 2 883,00 грн;
- рахунок на оплату №85 від 18.01.2024 за послуги із збереження активів (відповідальне зберігання транспортних засобів) за червень 2023 року на суму 2 790,00 грн та акт приймання-передачі наданих послуг № 4036 від 18.01.2024 на суму 2 790,00 грн;
- рахунок на оплату №95 від 18.01.2024 за послуги із збереження активів (відповідальне зберігання транспортних засобів) за липень 2023 року на суму 2 883,00 грн та акт приймання-передачі наданих послуг № 4650 від 18.01.2024 на суму 2 883,00 грн;
- рахунок на оплату №110 від 18.01.2024 за послуги із збереження активів (відповідальне зберігання транспортних засобів) за серпень 2023 року на суму 2 883,00 грн та акт приймання-передачі наданих послуг № 5417 від 18.01.2024 на суму 2 883,00 грн;
- рахунок на оплату №121 від 18.01.2024 за послуги із збереження активів (відповідальне зберігання транспортних засобів) за вересень 2023 року на суму 2 790,00 грн та акт приймання-передачі наданих послуг № 5897 від 18.01.2024 на суму 2 790,00 грн;
- рахунок на оплату №145 від 18.01.2024 за послуги із збереження активів (відповідальне зберігання транспортних засобів) за жовтень 2023 року на суму 2 883,00 грн та акт приймання-передачі наданих послуг № 6731 від 18.01.2024 на суму 2 883,00 грн;
- рахунок на оплату №155 від 18.01.2024 за послуги із збереження активів (відповідальне зберігання транспортних засобів) за листопад 2023 року на суму 2 790,00 грн та акт приймання-передачі наданих послуг № 7495 від 18.01.2024 на суму 2 790,00 грн;
- рахунок на оплату №166 від 18.01.2024 за послуги із збереження активів (відповідальне зберігання транспортних засобів) за грудень 2023 року на суму 2 883,00 грн та акт приймання-передачі наданих послуг № 8174 від 18.01.2024 на суму 2 883,00 грн.
У відповіді за вих. №168/6.1-33-24/6.2 АРМА повідомлено про недотримання позивачем вимог законодавства у оформленні претензії та відмовлено у її задоволенні у зв'язку з відсутністю правових підстав для сплати грошових коштів.
При цьому, відповідачем наведені вище акти приймання-передачі наданих послуг не підписано та не повернуто, заперечень щодо обсягу та їх вартості також не надано, рахунки не оплачено.
Крім того, 06.02.2024 позивачем надіслано на адресу відповідача рахунок на оплату №12 від 31.01.2024 за послуги із збереження активів (відповідальне зберігання транспортних засобів) за січень 2024 року на суму 2 883,00 грн та акт приймання-передачі наданих послуг №930 від 31.01.2024 на суму 2 883,00 грн.
АРМА рахунок на оплату №12 від 31.01.2024 та акт приймання-передачі наданих послуг № 930 від 31.01.2024 отримало 07.02.2024, проте підписаного акту приймання-передачі наданих послуг № 930 від 31.01.2024 не повернуто, рахунок також не оплачено, заперечень щодо обсягу наданих послуг та їх вартості не надано.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів заборгованості за надані послуги зі зберігання активів у загальному розмірі 116 699,76 грн. Також, позивач просив стягнути 3% річних у сумі 353,93 грн, які були нараховані на суму основного боргу за період з 22.01.2024 по 27.02.2024.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем не доведено надання послуг зі збереження активів на суму 116 699,76 грн, оскільки підписані сторонами акти приймання-передачі наданих послуг на зазначену суму відсутні. За наведених обставин відповідач просив відмовити у задоволені позову повністю.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №2004 та №25 за надані послуги зберігання та складування активів.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як вже було зазначено, між позивачем та відповідачем укладено договір №2004 та №25, відповідно до яких позивач зобов'язався надати відповідачу послуги зі зберігання і складування активів та повернути відповідачу їх в схоронності, а відповідач, в свою чергу прийняти надані послуги та оплатити їх.
Умовами укладених договорів встановлено строк надання послуг, зокрема, згідно з умовами договору №2004 з урахуванням додаткового договору №2, строк надання послуг за ним: з дати його підписання сторонами та до 28.02.2022, а згідно з умовами договору №25, строк надання послуг за ним: з дати його підписання сторонами та до моменту припинення чи скасування воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», але в будь-якому випадку не пізніше ніж до 31.12.2022 року, а в частині зобов'язань, що лишилися невиконаними, до їх повного виконання.
Згідно із п. 4.1.6. договорів виконавець зобов'язаний повернути активи замовнику після закінчення строку зберігання або на першу вимогу замовника протягом одного робочого дня. Повернення активів фіксується актом приймання-передачі активів зі зберігання.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується АРМА, що після закінчення строку дії договорів №2004 та №25, і відповідно, закінчення строку надання послуг зі зберігання активів, замовником в порушення п. 4.1.6. договорів, не здійснено повернення активів з майданчиків та складів позивача, у зв'язку із чим ДП «Сетам» продовжувало надавати послуги.
Так, пунктами 2.3, 2.4 укладених договорів передбачено, що розрахунки за надані послуги здійснюються у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування замовником коштів на рахунок виконавця на підставі акту приймання-передачі наданих послуг. Замовник здійснює оплату протягом п'яти робочих днів з дати підписання сторонами акту.
18.01.2024 позивачем направлено на адресу відповідача для підписання акти приймання-передачі наданих послуг: №1653 за лютий 2022 року на суму 52 230,36 грн, №1736 за березень 2022 року на суму 24 775,94 грн, №652 за січень 2023 року на суму 2 883,00 грн, №1187 за лютий 2023 року на суму 2 604,00 грн, №1939 за березень 2023 року на суму 2 883,00 грн, №2785 за квітень 2023 року на суму 2 790,00 грн, №3490 за травень 2023 року на суму 2 883,00 грн, №4036 за червень 2023 року на суму 2 790,00 грн, №4650 за липень 2023 року на суму 2 883,00 грн, №5417 за серпень 2023 року на суму 2 883,00 грн, №5897 за вересень 2023 року на суму 2 790,00 грн, №6731 за жовтень 2023 року на суму 2 883,00 грн, №7495 за листопад 2023 року на суму 2 790,00 грн, №8174 за грудень 2023 року на суму 2 883,00 грн та відповідні рахунки на оплату.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем наведені акти приймання-передачі наданих послуг та рахунки на їх оплату разом із претензією про погашення заборгованості отримано 22.01.2024, втім за надані позивачем послуги грошові кошти не сплачено, підписані акти приймання-передачі не повернуто, при цьому, будь-яких заперечень щодо обсягу, якості та вартості наданих послуг також не надано.
Крім того, як вірно встановлено місцевим господарським судом, 06.02.2024 позивачем надіслано на адресу відповідача рахунок на оплату №12 від 31.01.2024 за послуги зі зберігання активів (відповідальне зберігання транспортних засобів) за січень 2024 року на суму 2 883,00 грн та акт приймання-передачі наданих послуг № 930 від 31.01.2024 на суму 2 883,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем цей рахунок та акт отримано 07.02.2024, проте підписаного акту приймання-передачі наданих послуг № 930 від 31.01.2024 також не повернуто, рахунок не оплачено, заперечень щодо обсягу, якості наданих послуг та їх вартості не надано.
Отже, з наведеного вище вбачається, що після закінчення строку дії договорів №2004, №25 та строку надання послуг за ними, відповідачем не ініційовано процедури повернення активів із зберігання, що було чітко передбачено п. 4.1.6. договорів, у зв'язку з чим позивачем продовжено надання послуг із зберігання переданих йому активів.
Відповідно до ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.
Так, матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем претензії про сплату заборгованості за надані послуги зі зберігання активів за актами приймання-передачі наданих послуг від 18.01.2024: №1653, №1736, №652, №1187, №1939, №2785, №3490, №4036, №4650, №5417, №5897, №6731, №7495, №8174 та відповідні рахунки на їх оплату 22.01.2024, тобто кінцевий строк оплати за цими актами настав 29.01.2024.
Також, з огляду на отримання відповідачем 07.02.2024 акту приймання-передачі наданих послуг № 930 від 31.01.2024 та рахунку №12, кінцевий строк оплати за ним настав 14.02.2024.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, ДП «Сетам» надано АРМА послуги зі зберігання активів на загальну суму 116 699,76 грн, які останнім не було оплачено.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Державного підприємства «Сетам» про стягнення із Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів основної заборгованості за надані послуги зі зберігання активів у розмірі 116 699,76 грн.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних, які були нараховані на суму основного боргу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт не виконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати наданих позивачем послуг, ДП «Сетам», відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано 3% річних у розмірі 353,93 грн на прострочену суму грошових зобов'язань за період з 22.01.2024 по 27.02.2024.
Так, перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок, колегією суддів встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 273,62 грн, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 80,31 грн позивачу належить відмовити, у зв'язку з невірним розрахунком. Таким чином, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.
Колегія суддів апеляційного суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Так, за наведених обставин, висновки місцевого господарського суду не можна вважати такими, що відповідають приписам статей 86, 236, 238, 261 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного, об'єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що свідчить про наявність підстав для зміни оскаржуваного рішення.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи в частині розрахунку суми 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача. Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/2457/24 підлягає зміні в частині розміру 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на зміну рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/2457/24 в частині розміру 3% річних, зміні підлягає і розподіл судових витрат. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/2457/24 залишається без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/2457/24 - задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/2457/24 - змінити.
3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/2457/24 в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, місто Київ, вулиця Бориса Грінченка, будинок 1; ідентифікаційний код 41037901) на користь Державного підприємства «Сетам» (01001, місто Київ, вулиця Стрілецька, будинок 4-6; ідентифікаційний код 39958500) основного боргу у розмірі 116 699,76 грн (сто шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять гривень 76 копійок), 3% річних у сумі 273,62 грн (двісті сімдесят три гривні 62 копійки) та 3025,92 грн (три тисячі двадцять п'ять гривень 92 копійки) витрат зі сплати судового збору.
В іншій частині позову відмовити.».
4. Стягнути з Державного підприємства «Сетам» (01001, місто Київ, вулиця Стрілецька, будинок 4-6; ідентифікаційний код 39958500) на користь Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, місто Київ, вулиця Бориса Грінченка, будинок 1; ідентифікаційний код 41037901) 2,49 грн (дві гривні 49 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 910/2457/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді Т.П. Козир
І.М. Скрипка