Справа № 638/9645/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/1191/25 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.4 ст.185 КК України
14 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
потерпілої - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 березня 2025 року стосовно ОСОБА_7 , -
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 26 березня 2025 року у підготовчому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження відносно нього на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України - задоволено.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221200000860 від 12 квітня 2024 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - закрито на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 11 квітня 2024 року близько 12 год 00 хв, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 прийшов за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_8 . Так, ОСОБА_7 діючи в умовах воєнного стану, умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, підійшов до вхідних дверей до вказаної квартири, які були зачинені на навісний замок та який ОСОБА_7 за допомогою заздалегідь підготовленого предмету зірвав з дверей.
Після чого, ОСОБА_7 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на викрадення чужого майна, проник до приміщення вказаної квартири звідкіля викрав вентилятор колонний-підлоговий сірого кольору ТМ «Klarstein» серійний номер 10029344, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 3563 від 03 травня 2024 року складає 1783 грн 82 коп., та скляну миску для сервіровки фруктів в коробці ТМ «Konya», вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 3563 від 03 травня 2024 року складає 210 грн.
Після чого, ОСОБА_7 з місця скоєного злочину з викраденим майном зник, обернувши його на свою користь, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1993 грн 82 коп.
Дії ОСОБА_7 кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні крадіжки майна, яка поєднана з проникнення у житло, вчинену в умовах воєнного стану, на загальну суму 1993 грн 82 коп., що на час вчинення кримінального правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що застосовувався у 2024 році, тобто, відповідно до Закону України №3886-ІХ від 18 липня 2024 року, ці діяння не є кримінально-караними на теперішній час, у зв'язку з чим кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 просить ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 березня 2025 року стосовно ОСОБА_7 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягає застосуванню - ст.162 КК України та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме ст.337, 370, 372, п.5 ч.2 ст.412 КПК України.
Призначити новий судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 в суді першої інстанції.
Зазначає, дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфікуються за ч.4 ст.185 КК України, з кваліфікуючою ознакою «поєднане з проникненням у житло». Натомість, об'єктивна сторона ст.162 КК України полягає, зокрема, в незаконному проникненні до житла чи іншого володіння особи. Тому, на переконання прокурора, в діях обвинуваченого вбачається наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК, в зв'язку з чим під час судового розгляду суду необхідно було відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого в закритті кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України та в подальшому застосувати ч.3 ст.337 КПК України щодо зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення на менш тяжке, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду, яка викладена у Постанові від 21 серпня 2024 року у справі №127/26638/23.
Поряд із цим, у порушення вимог п.5 ч.2 ст.412 КПК України, судове провадження здійснено за відсутності потерпілої, належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання. Суд, не з'ясувавши позицію потерпілої щодо підстав перебування ОСОБА_7 у їхніх приміщеннях, закрив провадження щодо останнього без належних підстав.
Заслухавши доповідь головуючого судді, вислухавши доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення, просивши ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий судовий розгляд, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також думку обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_8 , які не заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Разом з тим, судом першої інстанції не дотримано зазначених вимог кримінального процесуального закону з огляду на наступне.
У пункті 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України зазначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що ч.3 ст.314 КПК України передбачає вичерпний перелік рішень, які має право прийняти суд у підготовчому судовому засіданні.
Так, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.
З ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 26 березня 2025 року вбачається, що суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні за клопотанням обвинуваченого закрив кримінальне провадження № 12024221200000860 від 12 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_7 на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, проти чого не заперечував обвинувачений.
З наведеного вбачається, що ч. 3 ст. 314 КПК України, в цьому випадку, не передбачено можливості закриття провадження з підстав, визначених п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, а тому відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України, суд першої інстанції повинен був провести підготовку до судового розгляду.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 479-2 КПК України, суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції, закривши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
При цьому, як слушно зазначається в апеляційній скарзі прокурора, суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 за епізодом таємного викрадення майна у потерпілої ОСОБА_8 кваліфікуються за ч.4 ст.185 КК України, з кваліфікуючою ознакою «поєднане з проникненням у житло», а тому в діях обвинуваченого вбачається наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зазначені вище обставини для закриття кримінального провадження з підстав набуття 09 серпня 2024 року чинності Закону України від 18 липня 2024 року №3886-IX, яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна), повинні бути перевірені судом під час розгляду кримінального провадження по суті висунутого обвинувачення, з урахуванням особливостей судового провадження, визначених ст.479-2 КПК України, та з урахуванням правових висновків, викладених у постанові об'єднаної палати ККС ВС від 07 жовтня 2024 року (справа №278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24).
Допущені порушення кримінального процесуального закону, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, є істотними і такими, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно з вимогами п. 3 ч.1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 статті 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Оскільки справа по суті обвинувачення судом першої інстанції не розглядалася, то суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути зазначені порушення вимог процесуального закону, оскільки зазначені обставини не були досліджені в суді першої інстанції , тому що у даному конкретному випадку повинен продовжуватись судовий розгляд кримінального провадження судом першої інстанції.
Вирішуючи питання про подальший рух кримінального провадження після скасування вироку, колегія суддів виходить з наступного.
Порушення судом першої інстанції вищезазначених вимог КПК України не відноситься до передбаченого в ч.1 ст.415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п. 2, 10, 15, 16 ч.1 ст.7 КПК України - законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, належить врахувати те, що необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - є частиною національного законодавства.
З огляду на викладене, з метою дотримання вказаних засад кримінального провадження, що гарантуються чинним КПК України, оскаржувану ухвалу належить скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст.415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Доводи прокурора про розгляд провадження за відсутності потерпілої, яка належним чином не повідомлена про дату, час та місце судового засідання, не заслуговують на увагу та спростовуються наявною письмовою заявою потерпілої ОСОБА_8 про розгляд справи без її участі, у зв'язку з відсутністю вільного часу та робочою зайнятістю. Окрім іншого, потерпіла зазначила, що вона підтримує свої покази надані під час досудового розслідування, матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_7 не має, міру покарання просила обрати на розсуд суду (арк.34).
Разом з цим, при новому судовому розгляді суду першої інстанції належить врахувати, що під час апеляційного розгляду потерпіла ОСОБА_8 повідомила, що примирилась з обвинуваченим, який є її братом, та будь-яких претензій до нього не має. Зазначені обставини мають істотне значення при новому судовому розгляді, у тому числі, у разі зміни обвинувачення на ч.1 ст.162 КК України, а тому суду першої інстанції належить викликати та допитати потерпілу в судовому засіданні з цього приводу.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, під час якого необхідно усунути зазначені порушення кримінального процесуального закону, всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини провадження, й прийняти законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 26 березня 2025 року стосовно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді: