Справа № 554/5697/25 Номер провадження 11-сс/814/418/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
14 травня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 18 квітня 2025 року,
Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 березня 2025 року за №12025170460000120, задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_8 , і застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 16 червня 2025 року, підозрюваній
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Прилуки Чернігівської обл., проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимій, останній раз -
25 січня 2022 року Пирятинським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Одночасно визначено ОСОБА_6 заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень, і постановлено покласти на ОСОБА_6 у разі внесення застави обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрювана може: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, обставини й тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, визначене за його вчинення покарання та неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам із урахуванням усіх обставин провадження у їх сукупності.
Урахувавши положення ст.ст.182, 183 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В апеляційній скарзі підозрювана ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 18 квітня 2025 року та застосувати їй запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що вона вчинила лише один епізод кримінального правопорушення з необережності, щиро розкаюється, має матір похилого віку, яка потребує її допомоги, попередньо дотримувалась належної процесуальної поведінки, а тому їй можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, у вигляді домашнього арешту.
Прокурор та підозрювана були належним чином повідомлені про місце, дату, час апеляційного розгляду, до суду не з'явились і заявили клопотання про здійснення розгляду апеляційної скарги за їх відсутності.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, вивчила матеріали провадження, обговорила доводи апелянта та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За змістом ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ВП №1 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області здійснювалось досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 березня 2025 року за №12025170460000120 (а.п.6).
Досудовим розслідуванням установлено, що 12 березня 2025 року в період часу з 13 години 05 хвилин до 13 години 06 хвилин ОСОБА_6 у приміщенні магазину «Паркетник» по вул. Небесної Сотні, 86-А в м. Полтава в умовах воєнного стану, діючи повторно, з прямим умислом і корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, таємно викрала належний ОСОБА_9 шуруповерт «DeWalt DCF887D2, вартістю 6 204 гривні.
17 квітня 2025 року слідчим ОСОБА_7 за погодженням із прокурором ОСОБА_8 повідомлено ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно та в умовах воєнного стану (а.п.83-85).
18 квітня 2025 року слідчий ОСОБА_7 за погодженням із прокурором ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням про застосування підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із одночасним визначенням їй застави - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, мотивуючи подане клопотання наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, ризиків, визначених у п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливістю інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам (а.п.1-86).
Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання слідчого застосував ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначив їй заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, із покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в разі внесення застави.
Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини необхідності затосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мають місце, підтверджуються достатніми на цьому етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
За практикою Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року констатовано, що термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Розглядаючи клопотання про застосування підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрювана може: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, обставини й тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином і за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам із урахуванням усіх обставин провадження у їх сукупності.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 зазначеного вище злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні вагомими доказами, зокрема, даними: протоколів оглядів технічного носія інформації з камер відеоспостереження від 22 березня та 05 квітня 2025 року, в тому числі за участю потерпілого ОСОБА_9 , якими підтверджено те, що 12 березня 2025 року приблизно о 13 годині 05 хвилин ОСОБА_6 у приміщенні магазину «Паркетник» по вул. Небесної Сотні, 86-А в м. Полтава таємно викрала шуруповерт «DeWalt DCF887D2», поклавши його собі пакет, і залишила з ним приміщення магазину (а.п.44-51); висновку товарознавчої експертизи №СЕ-19/117-25/6795-ТВ від 25 березня 2025 року про те, що ринкова вартість вказаного вище шуруповерта, який був у вжитку, становить 6 204 гривні, та іншими доказами в кримінальному провадженні.
При цьому, колегія суддів зауважує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів правильно визначив, що причетність ОСОБА_6 до вчинення злочину, підозра в якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Ураховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження в цьому кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. За практикою Європейського суду з прав людини, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що і має місце в досліджуваній ситуації.
У свою чергу, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваної в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, наявні у справі факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування в клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, що, в свою чергу, дає підстави для застосування до неї запобіжного заходу з метою забезпечення кримінального провадження.
Що стосується ймовірності вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України, в аспекті незаконного впливу на потерпілого, то про існування ризику вчинення названих дій саме щодо потерпілого не порушувалось питання в клопотанні слідчого, через це слідчий суддя зайве послався на наявність такого ризику щодо потерпілого. Однак зазначене вище порушення не є істотним з огляду на те, що само по собі не спростовує висновки слідчого судді щодо виду застосованого ОСОБА_6 запобіжного заходу.
З перевірки матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 неодноразово судима за корисливі злочини проти власності, за що як відбувала тривалі строки покарань у місцях позбавлення волі, так і звільнялась від відбування заходу примусу з випробуванням із встановленням іспитового строку, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком (а.п.63-68, 77-82), не працює, має: матір похилого віку, двох неповнолітніх дітей, у вихованні яких участь не брала, за попереднім місцем проживання характеризувалась негативно, перебувала на обліку в Прилуцькому наркологічному диспансері (а.п.60), на обліку в лікаря психіатра не знаходиться, не має міцних соціальних зв'язків.
Відповідно до ст.178 КПК України колегія суддів, ураховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 після попередніх засуджень за корисливі кримінальні правопорушення інкримінованого їй тяжкого злочину проти власності в умовах воєнного стану - за обставин найбільш несприятливого для суспільства часу, тяжких умов, у яких опинилося суспільство, що має високий ступінь суспільної небезпеки, дані про особу підозрюваної та її поведінки в їх сукупності, вважає, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .
З викладеного вище слідує, що слідчий суддя в ході прийняття рішення про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, й зазначені обставини підтверджені достатніми даними.
На цьому етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним стороною обвинувачення під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання підозрюваній більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі й домашнього арешту, про що порушується питання в апеляційній скарзі.
Водночас, застосувавши підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя на підставі ч.3 ст.183 КПК України визначив ОСОБА_6 заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка за своїм розміром є мінімальною згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України. Обраний же розмір застави з урахуванням обставин інкримінованого ОСОБА_6 злочину, даних про особу підозрюваної, у співставленні з ризиками, передбаченими п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, відповідає вимогам ч.4 ст.182 КПК України, здатен забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та відповідає справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи.
Тому зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.
При цьому, з даних офіційного веб-порталу «Судова влада України», змісту долучених прокурором супровідного листа та обвинувального акта вбачається, що це кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч.4 ст.185 КК України було направлено до Подільського районного суду м. Полтава для судового розгляду й наразі воно перебуває на стадії судового провадження.
Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 18 квітня 2025 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4