Справа № 642/3595/21 Номер провадження 22-ц/814/1621/25Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т.В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
14 травня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу за апеляційною скаргою керівника Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова Харківської області на ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 16 січня 2025 року (час ухвалення судового рішення з 09:30:53 до 10:06:39; дата виготовлення текста судового рішення - 20 січня 2025 року) у справі за позовом керівника Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Державного реєстратора КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області Луценка Павла Геннадійовича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни, ТОВ «Хука Ентерпрайз», ОСОБА_4 про скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсними правочинів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 16 січня 2025 року затверджена мирова угода в цивільній справі №642/3595/21, яка укладена між Харківською міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю «ПКФ «КОМФОРТ ПЛЮС» на таких умовах:
«1.Сторони домовились, що Відповідач зобов'язується протягом 6-и (шести) місяців з дня винесення рішення Харківською міською радою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 звернутись із заявою про затвердження землевпорядної документації із землеустрою та надання з користування (оренду) земельної ділянки по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-2» по АДРЕСА_1 , а Харківська міська рада зобов'язується розглянути дану заяву у відповідності по вимог чинного земельного та містобудівного законодавства.
2.Сторони беруть на себе зобов'язання після прийняття рішення Харківською міською радою про затвердження відповідної землевпорядної документації та надання в користування (оренду) вищевказаної земельної ділянки укласти договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
3.Сторони узгодили, що Відповідач протягом 1-го (одного) місяця після затвердження судом даної мирової угоди, зобов'язується сплатити судовий збір за подання Позивачем позовної заяви у вказаній справі (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), шляхом перерахування коштів у сумі 22 700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот грн. 00 коп.) на рахунок Харківської обласної прокуратури.
4. Сторони узгодили, що Відповідач після укладення договору оренди землі зобов'язується провести у встановленому ч.5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядку реконструкцію нежитлової будівлі літ. «А-2» по АДРЕСА_1 .
5. У разі невиконання Відповідачем умов передбачених п.п.1,3 цієї мирової угоди протягом строку встановленого п.п.1,3 цієї мирової угоди, а також у разі невиконання умов цієї мирової угоди, встановлених п.п.2,4 цієї мирової угоди, Відповідач вважається таким, що визнає в повному обсязі позовні вимоги та зобов'язується здійснити перебудову нежитлової будівлі літ.«А-2» по АДРЕСА_1 до стану, що існував до самочинної реконструкції відповідно до технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 20.11.2012 року (інвентаризаційна справа № 70364, реєстровий № 14183), та самостійно шляхом звернення до Державного реєстратора (нотаріуса) вжити заходів щодо припинення права власності на вказану нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 334,6 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 6078763101).
6. Сторони домовились, що з моменту виконання Відповідачем пунктів 1-5 цієї мирової угоди, Позивач - Харківська міська рада, відмовляється від пред'явлення ухвали про затвердження мирової угоди на примусове виконання до органів державної виконавчої служби.
7. У разі невиконання Відповідачем умов цієї мирової угоди протягом строків встановлених пунктами 1, 3 цієї мирової угоди, Позивач має право пред'явити ухвалу про затвердження цієї мирової угоди на примусове виконання до органів державної виконавчої служби.
8. За цим документом стягувачем є Харківська міська рада, боржником є ТОВ «ПКФ «КОМФОРТ ПЛЮС».
9. Сторони домовились, що будь-які витрати, пов'язані з виконанням цієї мирової угоди, що виникатимуть чи можуть виникнути після її затвердження судом, покладаються на Відповідачів.
10. Ухвала Київського районного суду м.Полтави про затвердження цієї мирової угоди є виконавчим документом згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження».
11.Сторони цієї мирової угоди повністю усвідомлюють умову, мету та суть мирової угоди.
12. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї мирової угоди. Наслідки цієї мирової угоди відповідно ст.ст. 207-208 ЦПК України Сторонам відомі.
13. Уся інформація, викладена в цій мировій угоді, сприймається Сторонами як повною мірою достовірна. Кожна Сторона окремо несе повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена у цій мировій угоді.
14. Мирова угода складена у 3-ох примірниках на 3-х аркушах кожна, перший - для Суду, другий - для Позивача, третій - для Відповідача.
15. Мирова угода з боку Позивача підписується головним спеціалістом - юрисконсультом сектору правового забезпечення діяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного відділу правового забезпечення Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Мироненком О.О., який діє в порядку самопредставництва на підставі положення про Департамент земельних відносин Харківської міської ради, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, посадової інструкції та довіреності № 08-21/251/2-24 від 24.01.2024 року.
16. Мирова угода з боку Відповідача підписується адвокатом Головко Аліною Ігорівною, яка діє на підставі договору про надання правничої допомоги від 30.11.2023 № б/н, яким передбачено право адвоката укладати мирові угоди в інтересах Клієнта, ордеру на надання правничої допомоги В1 № 1194101, якими не передбачено обмежень повноважень адвоката, та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2477 від 10.01.2019 року, виданого Радою адвокатів Полтавської області
17. Наслідки закриття провадження у справі у зв'язку з укладенням мирової угоди Сторонам відомі та зрозумілі.
18. Наслідки невиконання затвердженої судом мирової угоди Відповідачу зрозумілі.
19. Дана мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом з постановленням відповідної ухвали та діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за цією мировою угодою.»
Провадження по справі за позовом керівника Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Державного реєстратора КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області Луценка Павла Геннадійовича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни, ТОВ «Хука Ентерпрайз», ОСОБА_4 про скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсними правочинів - закрито.
Керівник Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова Харківської області в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги стверджується, що позовні вимоги прокурора з урахуванням заяви від 04.10.2021 про збільшення розміру позовних вимог та залучення до участі у справі співвідповідача, а також від 14.11.2023 про зміну предмету позову, передбачають, зокрема, позовну вимогу до ТОВ «ПКФ «КОМФОРТ ПЛЮС» про усунення перешкод у користуванні Харківською міською територіальною громадою належною їй земельною ділянкою шляхом зобов'язання привести самовільно зайняту земельну ділянку у придатний для використання стан, який існував до початку дій щодо самовільного зайняття, включаючи знесення будь-якого самочинно збудованого нерухомого майна.
Укладена мирова угода суперечить закону та інтересам територіальної громади в особі Харківської міської ради.
У межах розгляду цієї справи встановлено, що земельна ділянка комунальної форми власності, загальною площею 0,0991 га, розташована по АДРЕСА_1 , використовується відповідачами за відсутності документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або права оренди. Отже, фактично встановлено факт порушення п.б ч.1 ст.211 ЗК України, а саме самовільного зайняття земельної ділянки, отже оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав прийняті за відсутності правовстановлюючих документів як на нерухоме майно, так і на земельну ділянку під цим майном.
Територіальна громада, як власник об'єктів права комунальної власності, делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Отже, воля територіальної громади, як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
У цій справі встановлені порушення прав позивача. Як наслідок, суду необхідно встановити належний та ефективний спосіб захисту прав позивача з огляду на обставини цієї справи. Зважаючи на обставини цієї справи, які існували на момент звернення позивача з позовом та прийняття рішення судом першої інстанції, для захисту порушеного права власності позивача необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України. Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за відповідачами, заявлені ним позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсним договорів та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом зобов'язання відповідача привести самовільно зайняту земельну ділянку у придатний для використання стан, який існував до початку дій щодо самовільного зайняття, включаючи знесення будь-якого самочинно збудованого нерухомого майна опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення. Якщо позивач прагне захистити свої права, порушені внаслідок самочинного будівництва, він має право звернутися до суду з позовною вимогою, сформульованою відповідно до положень частин 4 або 5 ст. 376 ЦК України. Тобто позивач у цій справі може подати позов про визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості (ч. 5 ст. 376 ЦК України) або про знесення спірного об'єкта нерухомості (ч. 4 ст. 376 ЦК України).
Разом із цим, умови мирової угоди про надання дозволу, затвердження відповідної землевпорядної документації та надання в користування (оренду) вищевказаної земельної ділянки, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 , не поновлюють інтересів територіальної громади в особі Харківської міської ради, оскільки за умовами, затвердженої судом мирової угоди, міська рада не отримує жодних прав на спірне майно, розташоване на землях комунальної власності, та останнє фактично залишається у приватній власності відповідачів.
Згідно умов затвердженої Київським районним судом м. Полтави мирової угоди територіальна громада міста Харкова, інтереси якої уособлює Харківська міська рада, за відсутності обґрунтованих підстав та всупереч інтересам територіальної громади м.Харкова безпідставно позбавилась права на відновлення порушених інтересів, оскільки умови мирової угоди не містять жодних привілеїв для територіальної громади міста, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог.
Затверджуючи мирову угоду, суд першої інстанції не врахував заперечення з цього питання, надісланого окружною прокуратурою на адресу суду через систему «Електронний суд» 26.07.2024, про те, що затвердження судом мирової угоди у справі за позовом прокурора в інтересах держави в особі уповноваженого органу є можливим виключно у випадку відмови прокурора від подальшого підтримання позову.
За змістом укладеної мирової угоди нерухоме майно, самовільно збудоване на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної форми власності, безпідставно залишається у приватній власності відповідача, а Харківська міська рада, беручи на себе зобов'язання затвердити у майбутньому заяву відповідача про затвердження землевпорядної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду, не отримує від цього жодних привілеїв.
Визначаючи вказані обов'язки Харківської міської ради щодо винесення рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, розгляд землевпорядної документації із землеустрою та, після її затвердження, надання в користування (оренду) земельної ділянки, сторони мирової угоди не враховують, що розташовані на спірній земельній ділянці самочинно збудовані бокси для автомобілів відповідно до чинного законодавства, зокрема ст. ст. 178, 316, 317, 376 ЦК України, не можуть бути в цивільному обороті. За таких обставин Харківська міська рада, до сфери повноважень якої належить розпорядження землями комунальної власності, зокрема, шляхом їх продажу або передачі в оренду на конкурентних засадах не може в законний спосіб розпорядитись спірною земельною ділянкою шляхом її передачу в оренду виключно на конкурентних засадах. Тобто визначений умовами мирової угоди механізм унеможливлює ефективне розпорядження спірною земельною ділянкою у вказаний законний спосіб, є формою «легалізації» самочинного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності та створює передумови для набуття прав на таку земельну ділянку виключно в обхід встановленої законом процедури земельних торгів (ч. 2 ст. 134 ЗК України).
14 травня 2025 року через систему «Електронний суд» апеляційним судом отримане клопотання адвокатки Головко А.І., представниці ТОВ «ПКФ «Комфорт Плюс», про відкладення розгляду справи.
Подане клопотання обгрунтоване тим, що адвокатка Головко А.І. не має можливості приймати участь у судовому засіданні, оскільки приймає участь у слідчих діях в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про обгрунтованість заявленого клопотання, апеляційний суд керується висновками, що викладені у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року (справа № 361/8331/18), згідно яких «відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Виходячи з доводів касаційної скарги, причиною неявки до суду апеляційної інстанції представника відповідача є надання переваги участі у розгляді іншої справи.
Отже, оскільки поважність причин неявки представника відповідача судом апеляційної інстанції не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), розгляд апеляційним судом справи у відсутності відповідача та його представника не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.»
Як убачається з матеріалів справи, адвокатка Головко А.І., представниця ТОВ «ПКФ «Комфорт Плюс», приймала участь у судовому засіданні суду першої інстанції 16 січня 2025 року (т.5 а.с.35-36), у цей же день вона подала суду заяву про отримання копії ухвали суду першої інстанції (т.5 а.с.41) і 20 січня 2025 року копія ухвали надіслана в електронний кабінет адвокатки Головко А.І. (т.5 а.с.46), копія ухвали суду отримана нею також поштою (т.5 а.с.53,54).
13 травня 2025 року адвокатка Головко А.І., представниця ТОВ «ПКФ «Комфорт Плюс», через систему «Електронний суд» подала апеляційному суду заяву про участь у судовому засіданні 14 травня 2025 року у режимі відеоконференції, яка була задоволена ухвалою судді-доповідача.
Клопотання адвокатки Головко А.І., представниці ТОВ «ПКФ «Комфорт Плюс», обгрунтоване виключно її зайнятістю в іншій судовій справі за відсутності будь-яких підтверджень цієї обставини, проте у будь-якому випадку надання адвокатом, представником учасника справи, переваги участі у розгляді іншої справи не може бути підставою для відкладення справи.
Попередньо перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
З наведених підстав подане клопотання задоволенню не підлягає.
Відзив на апеляційну скаргу у розумінні положень ст.360 ЦПК України судом не отримано.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Київського районного суду м.Полтави з 06.02.2023 року перебуває цивільна справа за позовом керівника Новобаврської окружної прокуратури м.Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Державного реєстратора КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області Луценка Павла Геннадійовича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни, ТОВ «Хука Ентерпрайз», ОСОБА_4
Предметом спору у справі з урахуванням заяв прокурора про збільшення позовних вимог і зміну предмету позову є такі вимоги :
- визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Луценка П.Г. від 28.11.2018 (індексний номер рішення - 44298789) про державну реєстрацію змін об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 6078763101, відповідно до яких площу належної ОСОБА_1 на праві власності нежитлової будівлі літ.«А-2» по АДРЕСА_1 змінено зі 164,6 кв.м. на 334,6 кв.м;
- визнання недійсним договору дарування від 24.01.2019, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Ємцем І.О. (реєстровий №194), укладеного між ОСОБА_1 (дарувальником) та ОСОБА_2 (обдаровуваною) щодо нежитлової будівлі літ.«А-2», загальною площею 334,6 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 6078763101; номер запису про право власності: 29985087);
- визнання недійсним договору іпотеки від 24.01.2019, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Ємцем І.О. (реєстровий №201), укладеного між ОСОБА_2 (іпотекодавцем) та ОСОБА_3 (іпотекодержателем) щодо нежитлової будівлі літ.«А-2», загальною площею 334,6 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 6078763101);
- припинення судовим рішенням, відповідно до вимог абз.3 ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іпотеки (запис про іпотеку від 24.01.2019 під №29986878), зареєстрованої на підставі договору іпотеки від 24.01.2019, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Ємцем І.О. (реєстровий №201);
- визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса ХМНО Малахової Г.І., як державного реєстратора, від 08.02.2021 (індексний номер рішення - 56509424) про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нежитлову будівлю літ.«А-2», загальною площею 334,6 кв.м по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 24.01.2019, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Ємцем І.О. (реєстровий №194), а також декларації про готовність об'єкта до експлуатації серії ХК101210125731;
- визнання недійсним правочину у формі передачі 09.02.2021 ОСОБА_2 нежитлової будівлі літ.«А-2», загальною площею 334,6 кв.м. по АДРЕСА_1 у статутний капітал ТОВ «ХУКА ЕНТЕРПРАЙЗ» (код ЄДРПОУ 43103829), на підставі якого приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. за вказаним товариством 09.02.2021 проведено державну реєстрацію права власності на означену нежитлову будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 6078763101; номер запису про право власності: 29985087);
- визнання недійсним правочину у формі передачі 19.02.2021 з боку ТОВ «ХУКА ЕНТЕРПРАЙЗ» (у порядку виплати вартості частки колишньому учаснику) ОСОБА_4 нежитлової будівлі літ.«А-2», загальною площею 334,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , на підставі якого приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. за ОСОБА_4 19.02.2021 проведено державну реєстрацію права власності на означену нежитлову будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 6078763101; номер запису про право власності: 40668514);
- припинення судовим рішенням, відповідно до вимог абз.3 ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права власності ОСОБА_4 на нежитлову будівлю літ.«А-2», загальною площею 334,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , державну реєстрацію якого проведено 19.02.2021 приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 6078763101; номер запису про право власності: 40668514);
- визнання недійсним правочину у формі передачі 09.08.2021 ОСОБА_4 нежитлової будівлі літ.«А-2», загальною площею 334,6 кв.м. по АДРЕСА_1 у статутний капітал ТОВ «ПКФ «КОМФОРТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41359889), на підставі якого приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. за вказаним товариством 09.08.2021 проведено державну реєстрацію права власності на означену нежитлову будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 6078763101; номер запису про право власності: 43398437);
- припинення права власності ТОВ «ПКФ «КОМФОРТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41359889) на нежитлову будівлю літ.«А-2», загальною площею 334,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , державну реєстрацію якого проведено 09.08.2021 приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 6078763101; номер запису про право власності: 43398437);
- усунення перешкод у користуванні Харківською територіальною громадою належною їй земельною ділянкою шляхом зобов'язання ТОВ «ПКФ «КОМФОРТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41359889) привести самовільно зайняту (шляхом самочинної добудови Баглаєнком А.М. в період часу з 12.11.2018 по 24.01.2019 до нежитлової будівлі літ.«А-2» (вулканізація та автомийка) споруди (боксів для автомобілів)) земельну ділянку, площею 0,0991 га, розташовану по АДРЕСА_1 (є прилеглою до земельної ділянки, площею 0,025 га, з кадастровим номером: 6310137200:04:054:0011) у придатний для використання стан, який існував до початку дій щодо самовільного зайняття, включаючи знесення будь-якого самочинно збудованого нерухомого майна.
Заявлені вимоги мотивовані порушенням прав Харківської територіальної громади внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності і здійснення на ній самочинного будівництва.
12.06.2024 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява про затвердження мирової угоди, яка подана представником позивача Харківської міської ради Мироненком О.О. спільно з ТОВ «ПКФ «КОМФОРТ ПЛЮС», від імені якого діє Головко А.І., в якій просили визнати укладену між ними мирову угоду і закрити провадження у справі (т.с.4, а.с.75-79).
26.07.2024 року керівником Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова подано заперечення на заяву про затвердження мирової угоди, згідно якої затвердження мирової угоди у справі за позовом прокурора в інтересах держави в особі уповноваженого органу є можливим виключно у випадку відмови прокурора від подальшого підтримання позову; наголошувалося, що керівник Новобаварської окружної прокуратури не відмовляється від свого права підтримувати позов і вимагає розглянути справу по суті.
Затверджуючи мирову угоду, суд першої інстанції виходив з того, що мирова угода приєднана до матеріалів справи. В угоді сторонам роз'яснені наслідки такого рішення та закриття провадження у справі, що передбачені ч.7 статті 49 та ч.1 статті 207 ЦПК України. З даними умовами мирової угоди представник Харківської міської ради Мироненко О.О. спільно з представником ТОВ «ПКФ «КОМФОРТ ПЛЮС» Головко А.І. погодилися, підписавши угоду.
Мирова угода укладена між Харківською міською радою і ТОВ «ПКФ «КОМФОРТ ПЛЮС», не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів керується такими міркуваннями.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 207 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом (пункт 5 частини першої статті 255 ЦПК України).
Отже, за змістом наведеної норми закону суд має перевірити відповідність умов мирової угоди законодавству, що регулює спірні правовідносини.
Виконуючи наведену вимогу закону та перевіряючи доводи прокурора про те, що умови укладеної угоди суперечать земельному законодавству у частині розпорядження землями комунальної власності на конкурентних засадах, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування норми права у спірних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2025 року у справі № 132/50/24, у якій хоча і був відмінний предмет і підстави позову, проте Верховний Суд проаналізував законність умов мирової угоди, за якими особа отримує в оренду (у власність) земельну ділянку комунальної власності поза конкурсною процедурою.
У наведеній справі Верховний Суд виклав такі висновки.
«Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 185/8179/22 (провадження № 14-84цс24) зазначила, що мирова угода є юридичним документом, який створюється сторонами процесу і затверджується судом з метою вирішення спору шляхом досягнення взаємної згоди. Загальний наслідок укладення мирової угоди полягає в тому, що сторони приймають умови, які для них є прийнятними, замість того, щоб покладати вирішення спору на суд. Тому припинення судового процесу та закриття провадження у справі, за змістом частини четвертої статті 207 ЦПК України, є безальтернативним результатом затвердження судом мирової угоди.
За своїм змістом процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох послідовних дій, що вчиняються сторонами та судом: 1) сторони справи укладають мирову угоду; 2) сторони повідомляють суд про укладання мирової угоди, подавши до суду спільну письмову заяву про це; 3) суд роз'яснює сторонам наслідки укладення сторонами мирової угоди; 4) суд перевіряє: чи не обмежені представники сторін вчинити дії з укладання мирової угоди; чи мирова угода укладається сторонами на підставі взаємних поступок; чи стосується мирова угода лише прав та обов'язків сторін; якщо у мировій угоді сторони вийшли за межі предмета спору, то чи мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб; 5) суд постановляє ухвалу, якою: затверджує мирову угоду; вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету; закриває провадження у справі. Затвердження мирової угоди змістовно є сукупністю процесуальних дій і рішень суду та сторін справи, які становлять системну послідовність.
…
Відповідно до цього пункту мирової угоди міська рада, з урахуванням загального строку виконання прийнятих відповідачем на себе зобов'язань згідно з пунктом 2 цієї мирової угоди, зобов'язалася протягом розумних строків вжити заходів щодо формування земельної ділянки під об'єктами нерухомості, в тому числі затвердження відповідачу землевпорядної документації з визначенням категорії і цільового призначення земельної ділянки, оформлення прав користування землею та укладення договору оренди земельної ділянки, внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідного запису щодо права оренди цієї земельної ділянки.
За змістом частин першої-третьої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (частини перша-третя статті 124 ЗК України).
Земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 134 ЗК України).
Земельне законодавство базується на принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю (пункти «б», «ґ» статті 5 ЗК України).
Законодавець, запроваджуючи регулювання щодо надання землі у користування, не міг мати на меті стимулювання зловживань, посилення соціальної нерівності і спрямованість на неправовий та непрозорий перерозподіл основного національного багатства - землі. Отже, відповідне законодавство слід тлумачити таким чином, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності в оренду - право оренди такої земельної ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
Таким чином, лише після проведення земельних торгів у формі аукціону укладається відповідний договір.
Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16.
З урахуванням викладеного, взятий Калинівською міською радою у мировій угоді обов'язок щодо надання в оренду земельної ділянки саме ОСОБА_1 без проведення земельних торгів виходить за межі її повноважень, суперечить закону, посилює соціальну нерівність та непрозорий перерозподіл землі.»
Пунктами 1,2 затвердженої судом першої інстанції мирової угоди передбачено, що Харківська міська рада зобов?язується винести рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , у подальшому - розглянути заяву про затвердження землевпорядної документації із землеустрою та надання з користування (оренду) земельної ділянки по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-2» у відповідності по вимог чинного земельного та містобудівного законодавства; надалі сторони зобов'язуються укласти договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Отже, наведені умови мирової угоди передбачають зобов?язання сторін укласти договір оренди без проведення земельних торгів, що суперечить приписам ст.124, ст.134 ЗК України.
Мирова угода, як і матеріали справи, не містять посилань на докази (обставини), передбачені ч.2 ст.134 ЗК України.
Враховуючи встановлене, слід визнати, що суд першої інстанції не виконав вимоги ч.5 ст.207 ЦПК України, а саме не перевірив умови мирової угоди на їх відповідність вимогам земельного законодавства, зробив помилковий висновок про те, що мирова угода не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін.
З наведених підстав ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - поверненню до суду для продовження розгляду.
Інші доводи апеляційної скарги прокурора апеляційний суд не перевіряє, так як встановлені апеляційним судом обставини є самостійними і достатніми для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.367, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу керівника Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова Харківської області задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 16 січня 2025 року скасувати, справу за позовом керівника Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Державного реєстратора КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області Луценка Павла Геннадійовича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни, ТОВ «Хука Ентерпрайз», ОСОБА_4 про скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсними правочинів, повернути до Київського районного суду м. Полтави для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дати виготовлення повного текста постанови.
Повний текст постанови виготовлений 14 травня 2025 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді А.І. Дорош
В.М. Триголов