Справа № 552/3267/21 Номер провадження 22-ц/814/1921/25Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
14 травня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.,
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвокатки Комаренко Оксани Валеріївни, представниці ОСОБА_1 , на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2025 року (час ухвалення рішення з 14:35:58 до 15:29:15; дата виготовлення повного тексту ухвали не зазначена) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики і зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2025 року задоволено клопотання адвоката Пожидаєва В.О., представника ОСОБА_2 , - призначено у справі судову експертизу відео звукозаписів, які містять «розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 », зміст яких відображено в описовій частині клопотання (т.2, а.с.136-140).
На вирішення експертів поставлені такі питання:
1.Чи є надана для дослідження фонограма оригіналом чи копією?
2.Чи містить надана на дослідження фонограма оригіналом чи копією?
3.Чи брав участі ОСОБА_2 у розмові, що зафіксована на наданому носії інформації?
4.Яка інформація Щодо дати та часу створення міститься в метаданих файлу і його назві?
5.Чи належать голоси і мовлення, зафіксовані у файлі з іменем: « запис 1 боргу на 120 тис не існує», який міститься в матеріалах справи на СД тиску на наданому для дослідження оригінальному матеріальному носієві (мобільний телефон) записі з аналогічним змістом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ? Якщо так, то які слова й висловлювання промовлені кожним із них?
Проведення експертизи доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (код ЄДРПОУ 25574067, адреса: м.Полтава, пров.Рибальський, буд.8).
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
В розпорядження експертам надані матеріали цивільної справи №552/3267/21, провадження № 2/552/7/25.
Зобов'язано ОСОБА_1 надати експертам оригінальний пристрій, яким зафіксована фонограма розмови сторін по справі, інформацію про назви файлів, їх місцезнаходження на вказаному пристрої, а також інформацію про те, за допомогою якої програми було створено аудіо запис розмови.
Надано експертам дозвіл на застосування руйнуючих методів дослідження копії аудіозапису.
Заборонено експертам застосовувати методи дослідження, що призведуть до знищення оригіналів запису.
Обов'язок по оплаті експертизи покладено на 1-4 запитання на ОСОБА_2 (тел. НОМЕР_1 ), на 5 запитання - на ОСОБА_1 (тел. НОМЕР_2 ).
Провадження по справі до закінчення проведення експертизи зупинено.
В апеляційній скарзі адвокатка Комаренко О.В., представниця ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати у частині визначення експертної установи, у хвалити у цій частині нове судове рішення, яким проведення судової експертизи відео- звукозапису доручити Національному науковому центру Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд, обираючи експертну установу, якій доручено провести дослідження, проігнорував доводи ОСОБА_1 та його представниці про те, що Полтавський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України не проводить судові експертизи з ототожнення особи за лінгвістичними ознаками усного мовлення і в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів необхідності (можливості) проведення експертизи саме в Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України.
Відзив на апеляційну скаргу апеляційним судом не отриманий.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадження Київського районного суду м.Полтави перебуває справа позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики і зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним.
Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 05 липня 2021 року (т.1 а.с.18).
Ухвалою суду від 26 січня 2022 року у справі призначена судова почеркознавча експертиза і 01 серпня 2023 року судом отриманий висновок експерта №1647 від 30 червня 2023 року (т.2 а.с.15-20).
Ухвалою суду від 08 вересня 2023 року у справі призначена судова лінгвістично-психологічна експертиза (т.2 а.с.42).
05 грудня 2024 року судом отримано висновок експертів № 23962/24011 від 27 листопада 2024 року (т.2 а.с.72-94).
У січні 2025 року адвокатом Пожидаєвим В.О., представником ОСОБА_2 , заявлено клопотання про призначення експертизи відеозвукозапису (т.2 а.с.136-140), яке мотивоване тим, що для проведення призначеної судом психолого-лінгвістичної експертизи ОСОБА_1 надав експертам аудіозаписи розмов начеб-то з ОСОБА_2 , які останнім заперечуються. У клопотанні заявлено про доручення проведення експертизи Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України.
17 лютого 2025 року адвокатка Комаренко О.В., представниця ОСОБА_1 , також подала суду клопотання про призначення судової експертизи відео- звукозапису, проте просила доручити проведення експертизи Національному науковому центру Інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С. Бокаріуса, у якому, зокрема, посилалася на те, що Полтавський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України не проводить дослідження щодо ототожнення особи за лінгвістичними ознаками мовлення, а за обставинами справи є істотним встановлення факту участі ОСОБА_2 у досліджуваній розмові і з?ясування, які слова (фрази) були промовлені кожним із учасників розмови.
Постановляючи ухвалу про призначення у справі експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що вирішення запропонованих питань потребує спеціальних знань, висновки експерта по заявленим питанням є істотними для правильного вирішення спору.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства відносяться, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.
Відповідно частин 1, 2, 4, 5 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно з статтею 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Основним доводом апеляційної скарги є твердження про те, що визначена судом експертна установа - Полтавський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, не проводить дослідження щодо ототожнення особи за лінгвістичними ознаками мовлення.
З приводу наведених доводів апеляційний суд зауважує таке.
Відповідно до ч.3 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
У будь-якому випадку, визначаючи експерта чи експертну установу, суд має переконатися, що останні уповноважені (мають можливість) проводити такий вид експертизи.
Як слідує з інформації, розміщеної на офіційному сайті (https://poltavandekc.pp.ua), експерти Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проводять експертизи/експертні дослідження відео-, звукозапису за експертними спеціальностями:
7.1 «Технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису»,
7.2 «Дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення, акустичних сигналів та середовищ».
Об'єктами досліджень експертизи відео-, звукозапису є сигналограми: фонограми (запис сигналів звуку), відеограми (запис сигналів зображення), відеофонограми (запис сигналів звуку та зображення), зафіксовані на матеріальних носіях, а також пристрої запису аудіо-, відеоінформації.
Види досліджень, що проводяться під час експертизи відео-, звукозапису:
- ідентифікаційні дослідження голосу та мовлення людини (встановлення індивідуальної та групової тотожності осіб шляхом порівняння їх голосів та мовлення на досліджуваних сигналограмах і зразках);
- діагностичні дослідження голосу та мовлення людини (встановлення певних ознак голосу та мовлення особи);
- дослідження пристроїв звуко- та відеозапису. Ідентифікаційні та діагностичні дослідження щодо встановлення технічних умов і технології отримання запису (встановлення тотожності пристрою запису, наявності або відсутності ознак монтування);
- ідентифікаційні та діагностичні дослідження звукового середовища (встановлення тотожності та характеристик звукового середовища за ознаками досліджуваного об'єкта).
Для проведення ідентифікації голосу та мовлення людини, крім спірного запису, надається запис зі зразками голосу та мовлення людини, участь якої в розмові слід встановити. Зразки з усним мовленням повинні бути зафіксовані з достатнім рівнем запису, виконані на якісній апаратурі, мати мовну співставність із спірним записом та достатній об'єм (5 хвилин розмови без пауз для кожної особи, чия мова ототожнюється).
З огляду на наведену інформацію доводи апеляційної скарги про неможливість ототожнення (ідентифікації) особи за лінгвістичними ознаками мовлення є неспроможними.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвокатки Комаренко Оксани Валеріївни, представниці ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 14 травня 2025 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: А.І.Дорош
В.М.Триголов