іменем України
смт Зарічне
20 травня 2025 року Справа № 561/382/25
Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Зейкан Н. М.
з участю секретаря судових засідань Левчук І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
26 березня 2025 року позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №28.08.2023-100001437 від 28.08.2023 року у розмірі 17838 грн 01 коп та суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2422,40 грн.
В позовній заяві вказував, що 28 серпня 2023 року між сторонами укладено кредитний договір №28.08.2023-100001437, за яким ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 9000 грн строком на 70 днів. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов'язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості. Невиконання відповідачем умов договору дають право позивачу стягнути з ньогої заборгованість за кредитом у судовому порядку.
Відповідно до вимог ч. 5 ст.279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було надано строк п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву. Відзив до суду не надходив.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Дослідивши копію пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 28.08.2023 року від імені позичальника ОСОБА_1 , підтвердження укладання кредитного договору №28.08.2023-100001437 від 28.08.2023 року, паспорта споживчого кредиту, які підписані одноразовим ідентифікатором «С722», суд з урахуванням положень ст. 207, 639 ЦК України, ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", доходить висновку, що 28 серпня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №28.08.2023-100001437 в електронній формі.
Зі змісту заявки від 28.08.2023 року та підтвердження укладення кредитного договору №28.08.2023-100001437, вбачається, що сума кредиту за вказаним кредитним договором становить 9 000 грн; кредит надається 28.08.2023 року на строк 70 днів з дати його отримання; дата повернення кредиту - 05.11.2023; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.3% за 1 (один) день користування кредитом; комісія пов'язана з наданням кредиту становить 1350 грн.
Відповідно до п.6.1 оферти, позичальник ОСОБА_1 зобов'язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: повернення кредиту, сплата процентів - до дати, вказаній у Заявці, яка є невідємною частиною даної оферти.
Позивач ТОВ "Споживчий центр" виконав свої зобов'язання, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 9 000,00 грн, що підтверджується копією квитанції від 28.08.2023 року.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором. Також ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК Українивоно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до копії довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №28.08.2023-100001437 від 28.08.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором складає 17 838,01 грн, з них: 9000,00 - основний борг, 7488,01 - проценти, які нараховані за період з 28 серпня 2023 року по 05 листопада 2023 року, 1350.00 грн - комісія.
Відповідачем ОСОБА_1 вищевказаний розрахунок не спростований, власних розрахунків останнім не подано, тому даний розрахунок судом приймається, як достовірний.
Викладене дає підстави для висновку, що відповідач ОСОБА_1 передбачені кредитним договором зобов'язання щодо повернення суми кредиту та відсотків за його користування у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.
Згідно із ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк. Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 280-284, 351 - 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Киїів, вул.Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) заборгованість за кредитним договором №28.08.2023-100001437 від 28.08.2023 року в розмірі 17838,01 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн 01 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул.Саксаганського, буд.133-А, 01032, ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Головуючий Н.М. Зейкан