Справа № 557/179/25
Провадження № 1-кп/557/69/2025
20 травня 2025 року селище Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Гоща в режимі відеоконференцзв'язку клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богдан Рахівського району Закарпатської області, у кримінальному провадженні № 62023240030000270 від 21.12.2024 в скоєнні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 408 КК України,
В провадженні Гощанського районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023240030000270 від 21.12.2024, про обвинувачення ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 408 КК України.
Прокурор Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 408 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
20.12.2024 ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 20.12.2024 останнього повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України. 23.12.2024 року стосовно ОСОБА_3 слідчим суддею Рахівського районного суду Закарпатської області застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 16.02.2025 року.
25.03.2025 стосовно ОСОБА_3 ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23.05.2025 року.
Прокурор зазначає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України та які були встановлені ухвалою слідчого судді від 23.12.2024 року, не зменшилися та не змінилися. Таким чином, враховуючи обставини скоєння злочину, його тяжкість, особу обвинуваченого, його характеризуючі дані, існують об'єктивні ризики можливості, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 .
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Захисник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, вважає за можливе вирішити питання про обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував щодо продовження запобіжного заходу.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, ознайомившись з матеріалами клопотання і кримінального провадження, суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Поряд з цим, положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, вимогами ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Разом з тим, при вирішенні заявленого прокурором клопотання про продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя також враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних інтересів, що потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.
Відповідно до положень ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі Конвенція) нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
Наведені в клопотанні обставини, якими прокурор мотивує клопотання про продовження обвинуваченому на стадії судового розгляду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, свідчать про наявність обставин, які на підставі розумної оцінки сукупності даних, що наведені в клопотанні, дають підстави визначити, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Встановлено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, і не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, а тому, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у вчиненні цього злочину, останній може переховуватися від суду. Відповідно до практики ЄСПЛ («Сулаоя проти Естонії»), тяжкість вказаного покарання, якому може бути підданий підозрюваний чи обвинувачений можна законно розглядати, як підставу, що може спонукати до втечі. ОСОБА_3 з метою уникнення покарання може покинути своє місце проживання, якщо до нього буде застосований запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином, прокурором доведено існування зазначених у клопотанні ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
За таких обставин, суд вбачає, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
За таких обставин клопотання про продовження на стадії судового розгляду запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, тому вважаю за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.04.2025 року включно.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення ОСОБА_3 розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 336, 369 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богдан Рахівського району Закарпатської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 18 липня 2025 року включно, без визначення розміру застави, та утримувати його в Державній установі "Закарпатська установа виконання покарань № 9".
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1