Провадження 3/557/306/2025
Справа 557/630/25
19 травня 2025 року с-ще Гоща
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділення поліції № 5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичної особи-підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
Відносно ОСОБА_1 07 квітня 2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 657284, з якого вбачається, що останній 07 квітня 2025 року о 15 годині 30 хвилин на АДРЕСА_2 , будучи фізичною особою-підприємцем, у приміщенні власного кіоску №1 «Країна солодощів» здійснював продаж алкогольних напоїв без певної ліцензії на здійснення такої діяльності, чим порушив вимоги п. 7 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом поліції за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні своєї винуватості у вчиненні означеного вище правопорушення не визнав, пояснив, що є фізичною особою-підприємцем та на даний час перебуває на стадії отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме пивом, у зв'язку із чим торгівля вказаним товаром у його кіоску «Країна солодощів» не здійснюється та не здійснювалася така на час приїзду працівників поліції. Щодо вилученого в ході огляду пива, то таке, як зауважив ОСОБА_1 він придбав у експедитора, який реалізує напої, для власного споживання своєму батькові ОСОБА_2 і збирався забрати його додому після закінчення робочого дня.
Тому, ОСОБА_1 просив провадження в справі відносно нього за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу наступного висновку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 657284 від 07 квітня 2025 року, ОСОБА_1 07 квітня 2025 року о 15 годині 30 хвилин на вул. Незалежності, 11 в с-щі Гоща, будучи фізичною особою-підприємцем, у приміщенні власного кіоску №1 «Країна солодощів» здійснював продаж алкогольних напоїв без певної ліцензії на здійснення такої діяльності, чим порушив вимоги п. 7 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
За змістом ч. 1 ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Таким чином, за матеріалами справи ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме здійснення господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно чинного законодавства, ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»).
Як убачається з п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального, вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини, що ліцензуються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
При цьому, відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Господарська діяльність включає як виробничу діяльність, у процесі якої виробляється продукція, вироби народного споживання та інші матеріальні цінності, так і невиробничу діяльність, пов'язану з виконанням різних видів робіт, у тому числі науково-дослідних, надання послуг, результати яких відчужуються як товар.
Відповідно до приписів ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Таким чином, важливими ознаками господарської діяльності є її систематичність (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) та здійснення суб'єктом на власний ризик з метою одержання прибутку.
При цьому, складаючи протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, уповноважена особа зобов'язана довести наявність таких ознак у діях особи, тобто наявність усіх ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбачених диспозицією вказаної статті.
Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито об'єктивну сторону правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки не зазначено кому саме ОСОБА_1 продавав алкогольні напої, в якій кількості та що такий продаж мав систематичний характер та був факт отримання ним доходу.
Як убачається з матеріалів справи, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 657284 приєднано акт вилучення від 07 квітня 2025 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , рапорт чергового органу поліції Кухоцької І.
З наданих ОСОБА_1 виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, у приміщенні кіоску №1 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , здійснює господарську діяльність, яка має на меті одержання прибутку.
При таких обставинах необхідною ознакою здійснення господарської діяльності, яка має на меті отримання прибутку, тобто підприємництва, в даному випадку є факт реалізації алкогольних напоїв.
Проте, як свідчать матеріали справи, такого факту не зафіксовано, зокрема з досліджених матеріалів убачається, що працівниками поліції не надано до суду жодного доказу того, що у приміщенні кіоску №1 «Країна солодощів», особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, здійснювалася торгівля спиртними напоями (пивом), а так само в матеріалах справи відсутні докази того, що метою здійснення ОСОБА_1 торгівлі пивом було отримання прибутку, яка є обов'язковою умовою здійснення господарської діяльності. Протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей щодо того, за якою ціною здійснювалася реалізація алкогольних напоїв (пива) та чи були від продажу отримані будь-які грошові кошти.
Отже, матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП будь-яких допустимих та належних доказів проте, що останній, будучи фізичною особою - підприємцем, здійснював реалізацію алкогольних напоїв (пива) без відповідної ліцензії з метою отримання прибутку, не встановлено.
Само по собі вилучення алкогольної продукції, що стверджується даними протоколу, не є достатньою підставою вважати закінченим склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доведеною.
В силу вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З даних положень Основного Закону виходить, що суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише за наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Таким чином, дослідивши та перевіривши в ході розгляду усі наявні в справі докази, суддя приходить переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для притягнення його до адміністративної відповідальності, встановлено не було.
При цьому всі можливості для усунення сумнівів вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про наявність підстав для притягнення за наведених обставин ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому, за вказаних обставин провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
При вирішенні питання щодо вилучених алкогольних напоїв, суддя, враховуючи те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а також те, що вилучене пиво згідно наданих останнім пояснень купувалось за його кошти, приходить висновку, що вилучені алкогольні напої слід повернути власнику.
Керуючись ст.ст. 164, 264, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вилучені для тимчасового зберігання згідно акта вилучення від 07 квітня 2025 року алкогольні напої - пиво «Опілля», 6 пляшок по 1 л, пиво «Тетерів», 6 пляшок по 1,2 л, пиво «Віденське», 8 пляшок по 1 л, які знаходяться у Гощанському відділі ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, - повернути власнику фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Ю.В. Оленич