Подільський районний суд міста Полтави
Справа № 553/4462/24
Провадження № 2/553/378/2025
Іменем України
19.05.2025м. Полтава
Подільський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Ткачука Ю.А.
за участю секретаря судового засідання Чоповда А.В.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання дитини, -
09.12.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Позовна заява мотивована тим, що вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, у якому у них народились діти: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
15 липня 2024 року рішенням Ленінського районного суду м. Полтави шлюб між ними розірвано.
Донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття, навчається у Словацькому університеті м. Трнава, спеціальність соціолог не денній формі навчання.
Проживання в гуртожитку коштує 80 євро, еквівалент в гривні по курсу станом на день звернення до суду 3505,60 грн.
Відповідач є працездатною особою, перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 .
Оскільки витрати на навчання, проживання та інші потреби дитини є значними, а відповідач не бере участь в їх покритті, просить стягнути з відповідача аліменти на користь дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/4 від доходу відповідача щомісячно, починаючи з 04.09.2024.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 09.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, в подальшому заявою від 15.01.2025 вимоги ухвали було виконано недоліки усунені.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 17.01.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання дитини.
31.03.2025 представником відповідача ОСОБА_6 , було надано відзив на позовну заяву, з якої встановлено, що ОСОБА_2 щомісячно особисто перераховує грошові кошти своїй донькі ОСОБА_4 , що підтверджується банківськими квитанціями, не уникає відповідальності щодо утримання дітей.
08.04.2025 позивачка ОСОБА_1 надала відповідь на відзив, зазначила, що донька навчається за кордоном, не має власного доходу та не може самостійно себе забезпечити, позивачкою здійснюється фінансова підтримка доньки під час особистих візитів у вигляді готівкових коштів, вимога про стягнення доходу відповідача не перевищує допустиму частку згідно з ст. 183 СК України та зазначає про рівність батьків щодо утримання дитини.
16.05.2025 представником відовідача було надано заперечення в порядку ст. 180 ЦПК України, зазначила, що долучені позивачкою іноземні документи про навчання ОСОБА_4 не пройшли спрощену процедуру легалізації, а тому не є належними доказами, також встановлено, що повнолітня ОСОБА_4 , проживає окремо від позивача, та не позбавлена права самостійно звернутись до суду з вищевказани позовом, акцентує увагу, що відповідчем здійснюється регулярна щомісячна грошова підтримка доньки, шляхом перерахування грошових коштів на її особисту банківську карту, що підтерджується випискою з рахунку.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. Зазначила, що витрати на навчання, проживання та інші потреби доньки є значними. Підтвердила, що відповідач переаховує кошти на картку доньки, але їх розмір є недостатнім, оскільки донька потебує грошових котів на одяг, достатній рівень харчування, та інші потреби. Про те, що необхідно було надавати докази на підтвердження розміру цих витрат була необізнана.
Відповідча ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що спілкується з дітьми, підтримує їх фінансово, доньці кожного місяця перераховує грошові кошти на її картку в середньому по 6000-7000 грн., розуміє всю відповідальність та обов'язок який на нього покалдено, як на батька та буде в подальшому матеріально підримувати доньку.
Представник відповідача адвокат Баранова В.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.
Згідно з положеннями ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Судом та матеріалами справи встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.08.2003 року, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , видане 09 серпня 2003 року.
У шлюбі у сторін народилися діти, а саме донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
15 липня 2024 року рішенням Ленінського районного суду м. Полтави шлюб між сторонами розірвано.
Донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття, навчається у Трнавському університеті у Трнаві на філософському факультеті за спеціальністю «Соціологія та соціальна антропологія», освітня програма «Соціологія» зі стандартною тривалістю навчання 3 роки, починаючи з 01.09.2024 з очікуваним терміном завершення навчання у червні 2026 року, проживає в студентському гуртожитку ім. Мілоша Ухра, з щомісячною оплатою послуг проживання, ціна яких встановлюється Прейскурантом.
Відповідно до наданої суду довідки про доходи від 07.05.2025 ОСОБА_2 , є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , отимує заробітну плату в межах п'ятдесяти п'яти тисяч грн., щомісячно.
Відповідно до листа Подільського ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерсва юстиції (м.Суми), встановлено, що відповідно до судового наказу №553/1907/24 від 07.08.2024 виданого Ленінським районним судом м.Полтави з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісчно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, до досягненням ОСОБА_4 повноліття, а потім починаючи з 04.09.2024 стягувати аліменти у розмірі чпстини заробітку платника аліментів до досягнення повноліття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заборгованість по аліментам станом на 01.05.2025 відсутня.
Згідно інформації АТКБ «ПРИВАТБАНК» від 07.05.2025 про окремі операції, ОСОБА_2 на картку ОСОБА_4 перераховувались кошти: 03.09.2024 - 2000,00 грн, 09.10.2024 - 7500,00 грн, 06.12.2024 - 5000,00 грн, 13.01.2025 - 6000,00 грн, 07.02.2025 - 6000,00 грн. 07.03.2025 - 7000,00 грн, 08.04.2025 - 6000,00 грн. 07.05.2025 - 6000,00 грн, із зазначенням призначення платежів - аліменти.
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Аналогічний висновок по застосуваннюст.199 СК України міститься і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Згідно ч. 1, 5, 6ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що повнолітня донька сторін продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу доньці на період навчанняз врахуванням його заробітку.
Також судом встановлено, що ОСОБА_2 надає постійну матеріальну допомогу доньці, регулярно здійснює грошові перекази на рахунок доньки.
Таким чином, суд вважає, що періодичні перерахування ОСОБА_2 коштів на користь доньки ОСОБА_4 , свідчать про визнання відповідачем потреби доньки в матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням, а також вказує на те, що відповідач надає доньці таку допомогу.
Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і дітьми щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 192 і 194 197 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту наведених норм при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів, ОСОБА_1 обґрунтовувала заявлені вимоги тим, що повнолітня донька навчається і потребує матеріальної допомоги, в тому числі для покритят витрат на проживання в гуртожитку, при цьому будь яких належних та допустимих доказів на підтвердження розміру таких витрат в сумі 80 евро щомісячно, не надала. Також, позивач не надала жодних доказів на підтвердження розміру витрат пов'язаних з навчанням доньки (придбання необхідної учбової літератури, канцелярського приладдя, продуктів харчування, вартості проїзду, одягу, взуття та іншого).
Окрім цього, позивачкою не надано документів про свої доходи, що безперечно впливає на вирішення питання про стягнення аліментів, адже такий обов'язок лежить на обох батьках.
Також варто зазначити, що відповідач сплачуючи аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_5 , також здійснює регулярні перерахування коштів на рахунок доньки.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що відповідачем спростовано, що повнолітня ОСОБА_4 , перебуває лише на утриманні матері, яка звернулася до суду з відповідним позовом, оскільки відповідач теж надає матеріальну допомогу доньці, таким чином, вимога про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 180,181,182,184, 191 СК України, ст.ст. 133,137,263-265, 280, 281, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання дитини, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки в апеляційному порядку повністю або частково, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду або через Подільський районний суд м. Полтави.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 20.05.2025 року.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. А. Ткачук