Справа № 301/1095/25
1-кс/301/116/25
"19" травня 2025 р. м. Іршава
Слідча суддя Іршавського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , заступника начальника СВ ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою у кримінальному провадженні№12025071100000206 від 19 травня 2025 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Іршава, Іршавського району, Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, раніше судимого вироком Іршавського районного суду №301/218/25 від 20 лютого 2025 року за ч.4 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України -
Заступник начальника СВ ВП № 1 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що у провадженні слідчого відділення відділення поліції №1 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області знаходяться виділені матеріали кримінального провадження №12025071100000206, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
13.04.2025 року до чергової частини ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, надійшла заява від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_2 , про те, що 13.04.2025 року у період з 13:00 години по 13:20 годину, невідома особа, таємно, із жіночної сумки бежевого кольору, яка знаходилась на підвіконнику в кімнаті «Сестринська» в будівлі КНП «Іршавська МЛ», що в м. Іршава, вул. Медична, 16, Хустського району, таємно викрала гаманець чорного кольору, в якому знаходились грошові кошти у сумі 3600 гривень, чим спричинила матеріальну шкоду заявниці.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13 квітня 2025 року, у період часу з 13 годин 11 хвилин по 13 години 24 хвилини, ОСОБА_5 , будучи раніше судимим вироком Іршавського районного суду №301/218/25 від 20 лютого 2025 року, за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, якщо протягом 1 року і 6 місяців іспитового строку не вчинить нового злочину, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_3 , перебуваючи в будівлі «Комунального некомерційного підприємства Іршавська міська лікарня»», що за адресою місто Іршава, вулиця Медична, №16, Хустського району, Закарпатської області, діючи умисно, з корисних спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись в тому, що їхні дії є непоміченими для сторонніх осіб, попередньо знаючи про те, що указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, на території України введено режим воєнного стану, який неодноразово було продовжено та діє по теперішній час, шляхом відкриття ключем замка на дверях «Сестринської палати», та відкривши двері, проникли до приміщення вказаної палати, звідки із жіночої сумки бежевого кольору, без маркування, яка знаходилась на підвіконнику, таємно скоїли крадіжку жіночого гаманця чорного кольору із шкірозамінника в якому знаходились грошові кошти в сумі 3600 гривень, які належать медсестрі терапевтичного відділенні КНП «Іршавська МЛ», ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканці АДРЕСА_2 .
Після чого заволодівши викраденим майном ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 , з місця вчинення злочину зникли, розпорядилися викраденим на власний розсуд, таким чином спричинивши потерпілій ОСОБА_9 , матеріальну шкоду на суму 3600 гривень.
01 травня 2025 року, повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення, вчинена в умовах воєнного стану, вчинена повторно.
Обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, підтверджується наступними матеріалами:
Заявою від ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення від 13.04.2025;
Протоколом огляду місця події від 13.04.2025;
Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , від 14.04.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , від 14.04.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , від 14.04.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , від 14.04.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , від 14.04.2025;
Протокол допиту свідка ОСОБА_14 , від 14.04.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , від 14.04.2025;
Висновком експерта №СЕ-19/107-25/5401-Д від 15.04.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , від 17.04.2025;
Протоколом огляду документа від 21.04.2025;
19 травня 2025 року процесуальним прокурором - прокурором Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 , було винесено постанову про виділення матеріалів кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_1 в нове провадження №12025071100000206 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
19 травня 2025 року о 13:00 годин. ОСОБА_5 , на підставі ухвали Іршавського районного суду №301/1095/25 від 02.05.2025 року було затримано з метою приводу останнього до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 та заступник начальника СВВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, разом із його захисником ОСОБА_6 проти клопотання сторони обвинувачення заперечили. Так, захисник ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_5 наміру переховуватися від органу досудового розслідування не мав, зазначив, що його підзахисний хворіє та потребує лікування, просить обрати йому запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, так як вважає, що ризики на які посилається сторона обвинувачення в повному обсязі є необґрунтованими, оскільки вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України не доведена.
Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя прийшла до наступного.
Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно до ч. 1 ст. 115 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Слідча суддя встановила, що 01 травня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
19 травня 2025 року о 13:00 годин. ОСОБА_5 , на підставі ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області №301/1095/25 від 02.05.2025 року було затримано з метою приводу останнього до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, а саме: протоколом огляду місця події від 13.04.2025; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , від 14.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , від 14.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , від 14.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , від 14.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , від 14.04.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_14 , від 14.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , від 14.04.2025; висновком експерта №СЕ-19/107-25/5401-Д від 15.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , від 17.04.2025; протоколом огляду документа від 21.04.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Водночас слідча суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідча суддя вважає встановленим та доведеним органом досудового розслідування існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжкого злочину. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду у разі визнання його винним.
Вказане в сукупності дає підстави слідчій судді прийти до висновку, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Слідча суддя, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, враховуючи, що докази по кримінальному провадженню в повному обсязі не зібрано, вважає, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може впливати на потерпілу, свідків, експертів, спеціалістів з метою дачі, зміни показань на його користь, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які на даний час ще не встановлені органом досудового розслідування,
Також ОСОБА_5 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, чи штучно створити докази, які б підтверджували його невинуватість у вчиненні інкримінованих злочинів, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1ст. 177 КПК України.
При цьому слідча суддя виходить з того, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає надання стороною обвинувачення доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Таким чином суд приходить до висновку, що ризики передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які лежать в основі клопотання сторони обвинувачення знаходять своє підтвердження та не спростовані стороною захисту. При цьому оцінка наявності існування ризиків проводиться у контексті чинників, перелічених у ч. 1 ст. 178 КПК. Така позиція суду базується на основі практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено: «Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідча суддя вважає, що відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідча суддя враховує, що згідно ч. 1 ст.176 КПК України тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду; ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого злочину. Крім того, слідча суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного.
Застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, особистого зобов'язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваною обов'язків.
В частині доводів сторони захисту проти клопотання сторони обвинувачення, слідча суддя зазначає, що вказані обставини жодним чином не стали для підозрюваного тим стримуючим фактором, який би запобіг ймовірному вчиненню ним вищезазначеного кримінального правопорушення, а тому з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих підозрюваному дій, слідча суддя в цілому вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу.
Доводи сторони захисту щодо застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, у зв'язку із тим, що такий потребує лікування слідчою суддею відхиляються з огляду на те, що медичних висновків щодо неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчій судді не надано, також з урахуванням характеризуючих даних особи підозрюваного, який вчинив тяжкий злочин передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, наявність існування ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, те що ОСОБА_5 раніше судимий вироком Іршавського районного суду №301/218/25 від 20 лютого 2025 року за ч.4 ст.185 КК України до покарання вигляді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, якщо протягом 1 року і 6 місяців іспитового строку не вчинить нового злочину, слідча суддя приходить до висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відтак, на думку слідчої судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об'єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, приходить до висновку про задоволення клопотання органу досудового розслідування. Застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, в даному випадку, не зможе запобігти наявним ризикам та досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.
Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193-198, 395 КПК України, слідча суддя.
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх обов'язків, передбачених цим Кодексом в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 грн. (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят гривень).
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати в межах строку досудового розслідування до 17 липня 2025 року включно.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відвідувати розважальні заклади;
- здати на зберігання до Іршавського відділу Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків до 17 липня 2025 року включно.
Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Копію ухвали надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань № 9».
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 20 травня 2025 року о 09 год. 55 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1