Справа №: 148/762/25
Провадження № 3/148/401/25
30 квітня 2025 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась,
за ст. 184 ч. 1 КУпАП,
21.03.2025 року близько 14:15 год. за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння, явний запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, хитка хода, що унеможливлювало належним чином виконувати обов'язки по вихованню своєї доньки ОСОБА_2 2017 року народження, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.184 ч. 1 КУпАП.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
У судові засідання, призначені на 09.04.2025, 21.04.2025 та 30.04.2025 особа, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення не прибула, про причини неявки суд не повідомила, про день та час слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином (а.с.10-16). Клопотань або заяв про відкладення слухання справи до суду не надала.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються протягом 15 діб.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Із довідки про причини повернення поштової кореспонденції Ф.20 (а.с.14 зворот) та Витягів з текінку АТ «УКРПОШТА», з ПК КП «Д-3» (а.с.15-16) вбачається, що адресатка відсутня за вказаною адресою. Адресою проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено АДРЕСА_1 .
Верховний Суд не одноразово зазначав, що у тому випадку, якщо судова повістка повертається до суду з причин того, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, а особа вважається повідомленою належним чином.
Отже, у разі, якщо судову повістку направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, враховуючи те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи відбудеться за викликом Тульчинського районного суду, то вважаю, що адресат повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Звертаю увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належним адресом та яка повернулася в суд у зв'язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.
З огляду на те, що поведінка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, за допомогою SMS-сповіщень, відповідно до власноручно підписаної заявки щодо такого способу повідомлення (а.с.8), повідомлялась про дати, час та місце розгляду справи (а.с.10 зворот, 11 зворот, 13 зворот), не вжила заходів для явки до суду, відсутності за повідомленою під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення адресою та не отримання поштової кореспонденції, свідчить про свідоме затягування розгляду справи та зловживання процесуальними правами з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року) неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, з огляду на викладене, ОСОБА_1 будучи своєчасно та належним чином повідомленою про судові засідання, в судові засідання призначені на 09.04.2025, 21.04.2025 та 30.04.2025 не з'явилась, клопотань про відкладення слухання справи суду не надала, у зв'язку з чим справа розглядається без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 268 ч. 1 КУпАП.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 184 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з'явилась у судове засідання, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за викликом Тульчинського районного суду, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 , вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП і повинна нести передбачену законом відповідальність.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Із змісту ст. 9 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 369776 від 21.03.2025, копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , CD-диском з записом події, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначених на окремому аркуші щодо визнання особистої вини.
При призначенні адміністративного стягнення прийнято до уваги, а також враховано характер та ступінь тяжкості скоєного правопорушення, перевіривши існування обтяжуючих та пом'якшуючих обставин, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, має на утриманні неповнолітню особу, офіційно не працює, визнання нею своєї вини, її ставлення до вчиненого, неявка у судове засідання, майновий та сімейний стан, а тому адміністративне стягнення необхідно накласти в межах санкції у вигляді попередження, що на розсуд суду є достатнім та необхідним для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
В силу ст. 40-1 КУпАП, на підставі ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає стягненню судовий збір, в розмірах встановлених законодавством України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1,184 ч. 1, 221, 268, 283, 287 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст.184 ч. 1 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави (отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, рахунок UA 908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)) у розмірі 605,60 (Шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області.
Штраф підлягає сплаті у 15-денний строк з дня вручення постанови або залишення апеляційної скарги без задоволення.
Копії платіжних документів подаються до органу, від імені якого накладено стягнення, у триденний строк з дня сплати.
Своєчасно несплачений штраф буде примусово стягнутий у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, за умови несвоєчасної сплати штрафу та виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП та витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області.
Суддя О.О. Дамчук