Справа 688/1431/25
№ 2-а/688/13/25
Рішення
Іменем України
19 травня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Цідик А.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нього було прийнято постанову № 182 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до цієї постанови, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 постановлено накласти на позивача штраф у сумі 17000 грн. В постанові зазначено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 не уточнив свої військово-облікові дані; особисто в семиденний строк не повідомляв зміни своїх облікових даних в орган та не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.11.2024 р. № 1182985.
Позивач зазначив, що повістку йому не вручали, про її наявність він не знав, жодних повідомлень про її надходження до відділення УКРПОШТИ не отримував.
Про направлення спірної повістки дізнався в усній формі лише 18.02.2025, коли сам приїхав до ІНФОРМАЦІЯ_4 через те, що 17.02.2025 при зупинці на блок посту йому було повідомлено, що він перебуваю в розшуку. Після чого він звернувся в ІНФОРМАЦІЯ_5 , де перевіривши дану інформацію щодо розшуку, йому надали повістку, в якій вказали з'явитися 18.02.2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Прийняття оскаржуваної постанови від 27.02.2024 мало місце поза межами встановленого ст. 38 КпАП України строку, що є також самостійною підставою для її скасування.
Крім того його паспорт (серія НОМЕР_1 виданий Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області від 23.12.1998 року) був вилучений у нього в серпні 2023 року щодо уточнення даних відносно статусу громадянина України.
В липні місяці 2024 року він, за місцем свого проживання, з'явився в ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо оновлення своїх облікових даних і надав довідку про вилучення паспорта.
За таких обставин вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, просив поновити строк для оскарження постанови, який пропущений з поважних причин (хвороба) та є незначним, постанову про адміністративне правопорушення від 27.02.2025 року, якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено штраф у розмірі 17000 грн скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Позивач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, направив суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не направляв.
2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 03.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.04.2025. За клопотанням позивача судове засідання відкладено на 06.05.2025. 02.05.2025 позивач направив клопотання про долучення доказів. У зв'язку із зайнятістю в кримінальному провадження (колегіальний розгляд) судове засідання відкладено на 19.05.2025.
3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 27.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято постанову № 182 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до цієї постанови, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 постановлено накласти на позивача штраф у сумі 17000 грн. В постанові зазначено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11.04.2024 року (тобто у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно) не уточнив свої військово-облікові дані у відповідності до підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ а саме: адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані, в тому числі інформацію про актуальний стан свого здоров'я у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності). Починаючи з 24.02.2022 року (з моменту оголошення мобілізації в Україні) по 18.02.2025 року (день прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 - день виявлення тривалого правопорушення) особисто в семиденний строк не повідомляв зміни своїх облікових даних в орган (районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, де він перебував на військовому обліку), а саме: про зміну місця роботи (навчання), про зміну місця проживання, про стан свого здоров'я, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності).
Також ОСОБА_2 не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.11.2024 р. № 1182985 на 14:00 годину 26.11.2024 року, для уточнення даних. Зазначена повістка надсилалась йому через AT «Укрпошта» за адресою реєстрації, що вказана в електронній системі « ІНФОРМАЦІЯ_7 », а саме: АДРЕСА_1 , була не вручена і повернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою в Довідці (форма № 20): «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також ОСОБА_2 надав заяву про відмову від проходження ВЛК за вх. №2/1899 від 18.02.2025 року, мотивуючи це тим, що міграційна служба України не видала йому новий паспорт та не підтвердила або спростувала його громадянство України. Проте відповідно до положень Постанови КМУ від 21 жовтня 2022 р. № 1202 «Про Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану» паспорти громадян України у формі картки, строк дії яких закінчився за 30 днів до 24 лютого 2022 р. та після 24 лютого 2022 р.. та паспорти громадянина України зразка 1994 року, до яких не вклеєно фотокартку особи у разі досягнення нею 25- чи 45- річного віку, строк вклеювання до яких настав за 30 днів до 24 лютого 2022 р. та після 24 лютого 2022 p., є документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та підлягають обміну або вклеюванню нових фотокарток відповідно до досягнутого віку протягом 30 календарних днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.
При перевірці всіх обставин справи, а саме: зібраних документів, отриманих пояснень від ОСОБА_3 (зазначених в протоколі), відповідно яких стало відомо, що він з 2018 року проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
У зв'язку з не оновленням своїх облікових даних (актуального стану здоров'я, сімейного стану, місця роботи, місця фактичного проживання), неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_4 за надісланою на його адресу реєстрації повісткою, в свою чергу другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_4 було направлено до місцевого відділу національної поліції звернення через систему АІТС «ОБЕРІГ» щодо доставления ОСОБА_3 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП. 18 лютого 2025 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Своїми неправомірними діями, які виразились в неоновленні своїх військово-облікових даних, в тому числі актуальної інформації адреси фактичного проживання, стану здоров'я, місця роботи та неявкою за повісткою військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІX, частини третьої статті 17 Закону України «Про оборону України», частини 10 статті 1 та частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзацу третього частини першої та абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення в особливий період, яке передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Оскаржувану постанову позивач отримав поштою 19.03.2025 та звернувся до суду з позовом 01.04.2025.
4.Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 235 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке полягає, зокрема у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.
Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, правила військового обліку визначені у Додатку №2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487. Попередні правила були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016р. №921.
З 05.01.2023 в Україні діють нові правила військового обліку, які встановлені Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, яка набрала чинності 05.01.2023.
Згідно з абзацами 5, 6 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. У разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», який набув чинності 20 квітня 2017 року, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно з частиною третьою статті 14 Закону України № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
5.Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
У позовній заяві позивач зазначає про те, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо 19.03.2025, що підтверджується відповідними даними трекінгу поштового відправлення. До суду він звернувся 01.04.2025, оскільки хворів, що підтверджується копією КТ КНП «Обухівська БЛІЛ» від 27.03.2025.
Беручи до уваги обставини, викладені позивачем на обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови, суд вважає за необхідне визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч. 2-3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Зі змісту оскаржуваної постанови випливає суть обвинувачення ОСОБА_1 , яке полягає в тому, що він не оновив своїх військово-облікових даних, в тому числі актуальної інформації адреси фактичного проживання, стану здоров'я, місця роботи та не з'явився за повісткою як військовозобов'язаний.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Правила військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів»), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 р. набули чинності 05.01.2023 року.
Згідно з п. 8 Додатку 2 - Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», військовозобов'язані повинні повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Згідно з Правилами військового обліку призовників і військовозобов'язаних (додаток № 1 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних»), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016р., які діяли до 04.01.2023, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Відповідачем не доведено, що у ОСОБА_1 відбулися зміни персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», про які не було відомо органу, в якому він перебуває на військовому обліку. А тому у нього не виникло обов'язку особисто повідомляти в семиденний строк орган, в якому він перебуває на військовому обліку.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються - за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч. 5 ст. 5, ст.ст. 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Відповідач не довів, що, будучи органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, вчинив передбачені законом заходи для самостійної актуалізації військово-облікових даних ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Приписами п. 2 п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 08.10.2024 року Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв'язку внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку.
Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15 березня 2009 року, передбачено, зокрема, що Рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач не довів, що на ім'я позивача було сформовано повістку №1182985, у якій вказано про необхідність з'явитись 26.11.2024 о 14:00 для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Будь-яких даних про те, що повістка була направлена засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням на адресу місця проживання позивача, матеріали справи не містять. Відповідач не надав суду дані трекінгу поштового відправлення, з метою перевірки вказаних обставин.
Також, сам позивач під час складання протоколу про адміністративне правопорушення повідомив про відсутність отримання повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, як і самої повістки.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не перевірив доводи позивача щодо неналежного сповіщення про надходження повістки, маючи при цьому реальну можливість, що тягне за собою скасування оскаржуваної постанови і закриття провадження у справі.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тому позов підлягає задоволенню.
6.Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з наявної у матеріалах справи квитанції від 27.03.2025 року, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір в сумі 605,60 грн, який підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань призначених для ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 77, 121-122, 139, 246, 268-269, 271, 286 КАС України, ст.ст. 7, 251, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 182 від 27 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань призначених для ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Алла ЦІДИК