Справа № 450/5878/24 Провадження № 2/450/961/25
"03" березня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Данилів Є.О.
при секретарі Хохолик О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про предмет спору: стягнення заборгованості за кредитним договором,-
стислий виклад позиції позивача та відповідача :
підстава позову (позиція позивача):
13.09.2018 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №Z75.00204.004334410, відповідно до умов якого отримав кредит в розмірі 18000 гривень, строком на 36 місяців, зі сплатою 10,00 % річних. Банк свої зобов'язання по договору виконав повністю, разом з тим, відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість за кредитним договором у сумі 33 992,12 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 11 059,47 гривень; заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 3 515,03 гривень, заборгованість за іншими процентними платежами у сумі 19 417,62 гривень. 25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва - ТОВ «Росвен Інвест Україна») укладено договір факторингу №01.02-31/23, відповідно до умов якого ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №Z75.00204.004334410 від 13.09.2018 року. З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № Z75.00204.004334410 від 13.09.2018 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 в розмірі 33 992,12 гривень, а також судові витрати.
29.12.2018 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № С-205-007454-18-980, відповідно до умов якого отримав кредит в розмірі 3000,00 гривень, строком на 24 місяців, зі сплатою 24,00 % річних. Банк свої зобов'язання по договору виконав повністю, разом з тим, відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість за кредитним договором у сумі 8 652,53 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 2 968,27 гривень; заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 5 684,26 гривень, заборгованість за іншими процентними платежами у сумі 00,00 гривень. 25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва - ТОВ «Росвен Інвест Україна») укладено договір факторингу №01.02-31/23, відповідно до умов якого ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договорами Z75.00204.004334410 від 13.09.2018 року, № С-205-007454-18-980 від 29.12.2018 року.
З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № С-205-007454-18-980 від 29.12.2018 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 в розмірі 8 652,53 гривень, а також судові витрати.
Позиція відповідача: представник відповідача подав на адресу суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що кредитор за споживчим договором кредитування не має права нараховувати по споживчому кредиту проценти, пені, штрафи, тощо, більше половини тіла кредиту.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст.178 та ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
28.01.2025 ухвала суду про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
13.09.2018 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №Z75.00204.004334410, відповідно до умов якого отримав кредит в розмірі 18000 гривень, строком на 36 місяців, зі сплатою змінної процентної ставки, яка на момент укладення договору становить 10,00% річних.
Банк свої зобов'язання по договору виконав в повному обсязі, що стверджується ордером-розпорядженням №1 про видачу кредиту від 13.09.2018 року та випискою по рахунку відповідача.
25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва - ТОВ «Росвен Інвест Україна») укладено договір факторингу №01.02-31/23, відповідно до умов якого ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №Z75.00204.004334410 від 13.09.2018 року.
На момент ухвалення рішення в суду відсутня інформація, що договір факторингу №01.02-31/23 від 25 липня 2023 року у встановленому законом порядку відповідачем оспорено та чи такий визнавався недійсним.
29.12.2018 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №С-205-007454-18-980, відповідно до умов якого отримав кредит в розмірі 3000,00 гривень, строком на 24 місяців, зі сплатою змінної процентної ставки, яка на момент укладення договору становить 24,00% річних.
Банк свої зобов'язання по договору виконав в повному обсязі, що стверджується прибутковим позабалансовим ордером від 29.12.2018 року та випискою по рахунку відповідача.
25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва - ТОВ «Росвен Інвест Україна») укладено договір факторингу №01.02-31/23, відповідно до умов якого ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № С-205-007454-18-980 від 29.12.2018 року.
На момент ухвалення рішення в суду відсутня інформація, що договір факторингу №01.02-31/23 від 25 липня 2023 року у встановленому законом порядку відповідачем оспорено та чи такий визнавався недійсним.
Відповідно до позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19 червня 2019 у справі №643/17966/14-ц,стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно з ст.6, ч. 1 ст.627 та ч. 1 ст.628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1, ч. 2ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідачем заперечується розмір нарахованих процентів за користування кредитом, однак не заперечується факт укладення відповідного кредитного договору та отримання кредиту.
Покликання відповідача є безпідставними, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів на спростування факту наявності чи розміру заборгованості. Відповідачем також не надано суду доказів сплати суми тіла кредиту та суми заборгованості по відсоткам.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом ст.509, ч. 3 ст.526 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положеннями ст.598,599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ході розгляду справи стороною позивача доведено те, що позивач на даний час є законним правонаступником стягувача за укладеними договорами, боржником за якими є відповідач.
Стороною відповідача наданий позивачем розрахунок не спростовано, як і не надано доказів належного виконання договірних зобов'язань та сплати коштів в добровільному порядку.
Судом було встановлено, що відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором та відповідно до умов договору відступлення права вимоги, а також розрахунків заборгованості станом на 26.12.2024 року сума боргу відповідача перед новим кредитором ТОВ «Свеа Фінанс» за кредитним договором № Z75.00204.004334410 від 13.09.2018 року становить 33 992,12 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 11 059,47 гривень; заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 3 515,03 гривень, заборгованість за іншими процентними платежами у сумі 19 417,62 гривень, за кредитним договором № С-205-007454-18-980 від 29.12.2018 року становить 8 652,53 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 2 968,27 гривень; заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 5 684,26 гривень, заборгованість за іншими процентними платежами у сумі 00,00 гривень.
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № Z75.00204.004334410 від 13.09.2018 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та відповідачем у розмірі 33 992,12 гривень, № С-205-007454-18-980 від 29.12.2018 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та відповідачем у розмірі 8 652,53 гривень.
При цьому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2422,4 гривень судового збору.
Керуючись ст. 141, 246, 259, 264, 265,280-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитними договорами Z75.00204.004334410 від 13.09.2018 року, № С-205-007454-18-980 від 29.12.2018 року в розмірі 42 644,65 грн (сорок дві тисячі шістсот сорок чотири гривні 65 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне рішення суду складено 03.03.2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
СуддяЄ. О. Данилів