Справа № 450/4480/24 Провадження № 2/450/576/25
"28" квітня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Данилів Є.О.
при секретарі Хохолик О.І.
з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника служби у справах дітей Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області - Іванової Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області
про (предмет позову):
позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/ 4 частки усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви 20.09.2024 року і до досягнення дітьми повноліття,
стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.,
підстава позову (позиція позивача): 19.07.2008 між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб. У шлюбі в них народилися діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом з позивачем. Відповідач не виконує батьківських обов'язків, відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавився успіхами дітей, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, їх навчанням та розвитком, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з дітьми, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу. Однак на момент подання позовної заяви має труднощі в утриманні дітей, оскільки відповідач матеріальної допомоги не надає та повністю самоусунулася від своїх батьківських обов'язків. Позивач зазначає, що відповідач не має інших дітей на утриманні, однак точний розмір доходу позивачу невідомий. Вважає, що з відповідача на утримання сина слід стягувати аліменти в розмірі 1/ 4 частки усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви 20.09.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
позиція відповідача: на виклики суду не з'явилася, при вирішенні спору покладається на розсуд суду.
позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору служби у смправах дітей Давидівської сільської ради Львівського району: представник третьої особи в судовому засіданні
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
28.10.2024 року ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі 19 липня 2008 року, який зареєстрований виконавчим комітетом Кротошинської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим повторно 03 травня 2024 року, актовий запис № 03.
Від шлюбу у них народилися дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 25.11.2008, виданим Кротошинською сільською радою Пустомитівського району Львівської області, актовий запис № 18; дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 04.04.2012, виданим Кротошинською сільською радою Пустомитівського району Львівської області, актовий запис № 03.
Діти проживають разом з батьком, що підтверджується актом обстеження за місцем проживання Давидівської сільської ради від 27.06.2024 року.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.11.2024 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 19 липня 2008 року Виконавчим комітетом Кротошинської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, актовий запис № 03.
У характеристиці Кротошинського ліцею від 28.06.2024 року було надано характеристику ОСОБА_4 згідно з якої ОСОБА_6 зарекомендувала себе як старанна, відповідальна дівчинка. Прийшовши до ліцею, ОСОБА_6 погано читала, писала, плутала букви. Зараз у дитини спостерігаємо стрімкий прогрес. Вона покращила успішність: краще читає, пише, переказує. Зараз навчається на середньому рівні. Має зорову, аудіальну, механічну пам'ять. Виявляє логічне, образне, творче мислення. Має здібності до вивчення предметів гуманітарного циклу. На уроках ОСОБА_6 старанна, уважна, виконує домашні завдання. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Ініціативна, відповідальна, проявляє лідерські якості, залучає учнів до громадської діяльності. Роксолана добра, товариська, весела, чесна, дисциплінована, самостійна, не піддається чужому впливу. Користується повагою серед однокласників. Має багато друзів, широке коло спілкування.
Відповідно до цієї ж Характеристики вказано, що матір ОСОБА_6 - ОСОБА_3 не контактує з класним керівником, не цікавиться освітнім процесом, не приймає участі у вихованні дочки.
Відповідно до Характеристика наданої Відокремленим структурним підрозділом «ЛЬВІВСЬКОГО ФАХОВОГО КОЛЕДЖУ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА БІЗНЕСУ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ» від 08.07.2024 року №189 вказано, що ОСОБА_5 навчається у ВСП «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу Національного університету харчових технологій» з 1 вересня 2023 року. За період навчання зарекомендувала себе як добре вихована (ввічлива, стримана, толерантна) та товариська дівчина, яка легко знайомиться з новими людьми і має багато друзів. ОСОБА_7 є комунікабельною, зацікавлена у співрозмовнику, швидко вливається у колектив. Студентка виявляє достатній рівень загального розвитку, має добру пам'ять, легко засвоює матеріал, але через розсіяність і неуважність мас достатній та середні рівні навчальних досягнень. Навчається не в повну міру своїх можливостей. Має схильність до вивчення гуманітарних дисциплін; водночас важче даються математично природничі дисципліни. Середні бал академічної успішності - 6,07, заборгованостей з дисциплін не має. Пропусків занять без поважної причини не допускала. ОСОБА_7 сумлінно виконує громадські доручення. За характером спокійна і доброзичлива. Уникає конфліктів. На критику реагує правильно. Вміє оцінити ситуацію, яка склалась, та знайти правильний вихід з неї. Серед одногрупників користується заслуженою повагою.
Давидівською сільською радою Львівського району Львівської області надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки вона ухилився від виконання батьківських обов'язків, не проявляє любові та заінтересованості щодо дітей, разом з ними не проживає, не цікавляться розвитком, станом здоров'я та навчанням, не бере участі у їх вихованні, не піклуються про духовний, фізичний і моральний розвиток синів, не спілкуються із ними в обсязі необхідному для їх нормального самоусвідомлення.
Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України), є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою, та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.
Аналізуючи доводи позивача, якими він обґрунтовує свою вимогу про позбавлення батьківських прав стосовно дочок, суд приходить до висновку про їх доведеність. При розгляді даної справи судом встановлено, що мати ухиляється від виконання батьківських обов'язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю (батьком).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц зроблено висновок щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
За ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд враховує висновок Давидівської сільської ради від 04.03.2025 року, яким остання не заперечує проти позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є доцільним, оскільки відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не створює належних умов для виховання та утримання дитини, письмово надала згоду на позбавлення його батьківських прав щодо дітей а тому позовні вимоги обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України від 2002 року сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (пункти 2 і 3 статті 5 Сімейного кодексу України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини. У статтях 151 та 163 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на "особисте виховання" малолітніх дітей та на те, щоб вони проживали з ними. Права батьків, у тому числі тих, хто живе окремо від дитини, на виховання дитини і спілкування з нею можуть бути обмежені лише законом (статті 153 і 157). Згідно ч. 3 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
Положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Стаття 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У відповідності з ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», на момент розгляду справи у суді, прожитковий мінімум для дитини віком від 6 років до 18 років з 1 січня - 3196 гривні.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що кожен з батьків повинен приймати рівну участь у духовному розвитку та матеріальному забезпеченні дитини. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини.
Тому з врахуванням, наведеного, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дитини, що встановлений ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та заява відповідача про визнання позовних вимог, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню, та слід стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/ 4 частки усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви 20.09.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Виходячи із вищенаведеного та зазначених у ст. 3 ЦК України засад розумності, справедливості і добросовісності цивільного законодавства, інтересів дитини, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовної заяви та доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.
Питання судових витрат підлягає вирішенню у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 247, ст. 259, 263, 265 ЦПК України суд,
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1 , - задоволити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/ 4 частки усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви 20.09.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 07.05.2025 року.
Учасники справи: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ; орган опіки та піклування Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 04372313, с. Давидів, вул. Незалежності, 1А.
СуддяЄ. О. Данилів