Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2660/15-ц
16.05.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування рішення органу місцевого самоврядування,
31.08.2015 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів Широківської сільської ради та ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування рішення органу місцевого самоврядування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачці на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Виноградівської державної нотаріальної контори 29 серпня 2008 року. Будинок зареєстровано у Держаному реєстрі права власності на нерухоме майно 13.09.2008 року. В 2008 році позивачка звернулася із заявою до Широківської сільської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі земельної ділянки у власність для обслуговування будинку та ведення особистого селянського господарства і рішенням 27 сесії 5-го скликання Широківської сільської ради від 15 серпня року за № 269 позивачці надано дозвіл на виготовлення технічної документації по передачі земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25га , яка розміщена по АДРЕСА_1 та 0,28 га для ведення особистого селянського господарства за цією ж адресою.
Для виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку звернулась до Виноградівського землевпорядного комунального підприємства «Земля», а пізніше до інших землевпорядних організацій. Представниками цих землевпорядних організацій було здійснено виїзд до вказаної земельної ділянки з метою її заміру та встановлення меж між ділянкою позивачки та суміжною, що виділена відповідачу ОСОБА_2 на підставі державних актів на право приватної власності серії ЯЛ № 752967 від 24 травня 2012 року площею 0,25 га для обслуговування будинку та державного акта на право приватної власності серії ЯШ № 966 від 02 грудня 2009 року площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 .
Позивачка вказує, що не змогла виготовити державний акт на земельну ділянку по тій причині, що відповідач по справі ОСОБА_2 , який проживає по сусідству, постійно знищує межові знаки та частково захопив земельну ділянку позивачки. Вона неодноразово зверталася із заявами до Широківської сільської ради та до правоохоронних органів, щоб вирішили спір щодо межових знаків. Члени земельної комісії села досить часто приходили на місце та за допомогою рулетки вимірювали їх земельні ділянки, але це не може прийматись до уваги, так як не відповідає теперішнім вимогам проведення замірів. У сільської ради відсутня можливість для встановлення межі в системі координат, через відсутність відповідного обладнання, що підтверджується листом за № 71 від 15.05.2013 року.
Для проведення замірів 20 травня 2011 року був запрошений представник землевпорядної організації ВЗКП «Земля» Кедик, який в присутності суміжних землекористувачів та членів земельної членів с. Широке за допомогою спеціального приладу для встановлення меж та згідно державного акту провів заміри та встановив межові знаки з початку та до кінця земельної ділянки. В зв'язку з цим було складено протокол засідання земельної комісії. Але пізніше відповідач ОСОБА_2 знищив межові знаки.
Крім того, при виготовленні технічної документації по передачі земельної ділянки у власність для обслуговування будинку та ведення особистого селянського господарства ФОП ОСОБА_3 , виявив, що відповідач ОСОБА_2 порушив межу та зменшив розміри земельної ділянки позивачки по ширині, починаючи з початку ділянки на 0,12 м, далі 0,81 м, 0,56 м, 0,45 м, 0, 38 м та закінчуючи 0,50 м, що підтверджується кадастровим планом земельної ділянки. За таких обставин позивачка вважала, що для врегулювання спору необхідно призначити судову будівельно-технічну експертизу.
Позивачка також зазначає, що вирішила звернутись до суду із позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, для цього звернулась до адвоката для оформлення позовної заяви в суд і при отриманні відповіді на запит адвоката від 14.07.2015 року за № 52 виявилось, що Широківська сільська рада на засіданні сорок першої сесії п'ятого скликання без відома позивачки постановила рішення за № 419 від 21 вересня 2009 року наступного змісту:
надати безоплатно у приватну власність земельні ділянки жителям с.Широке для обслуговування та будівництва житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства
116. ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 пл. 0,50 га, 0,25 га - АДРЕСА_4 та 0,25 га - АДРЕСА_5 , зменшила позивачці земельну ділянку на 0,03 га для ведення особистого селянського господарства. При тому, що адреси земельних ділянок вказала не позивачки.
Позивачка вважає, що рішення сесії є незаконним, оскільки органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Позивачкою виготовлені проекти технічної документації на земельну ділянку пл. 0,25 га для обслуговування будинку та ведення особистого селянського господарства пл. 0,28 га по АДРЕСА_1 на підставі рішення 27 сесії 5-го скликання Широківської сільської ради від 15 серпня 2008 року за № 269. Рішення за № 419 від 21 вересня 2009 року 41 сесії п'ятого скликання Широківської сільської ради прийняте без відома та без згоди позивачки , без скасування попереднього рішення за №269 від 14.08.2008 року. Доказом того, що в дійсності позивачка користується постійно земельною ділянкою пл. 0,53 га, а не 0,50 га є акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за №96 від 05 жовтня 2009 року, складений державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області Лутаком М.М. В цьому акті зафіксовано, що за дворогосподарством по АДРЕСА_1 числиться 0,53 га землі.
Позивачка зазначає, що 3-х річний строк позовної давності для звернення до суду про скасування рішення за № 419 від 21 вересня 2009 року сорок першої сесії п'ятого скликання Широківської сільської ради пропустила з поважних причин, тому що лише у кінці липня 2015 року їй стало відомо про його існування, коли була отримана адвокатом відповідь на запит .
У зв'язку з наведеним позивачка звернулася до суду з даним позовом та просила суд: поновити трирічний строк давності для скасування рішення за № 419 від 21 вересня 2009 року сорок першої сесії п'ятого скликання Широківської сільської ради; визнати недійсним та скасувати рішення за № 419 від 21 вересня 2009 року сорок першої сесії п'ятого скликання Широківської сільської ради про передачу ОСОБА_1 , мешканці АДРЕСА_3 пл. 0,50 га , а саме: 0,25 га - Гагаріна, АДРЕСА_4 та 0,25 га - АДРЕСА_1 ; зобов'язати відповідача ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_2 , усунути перешкоди в користуванні позивачкою ОСОБА_1 земельною ділянкою для обслуговання будинку та ведення селянського господарства по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 ; зобов'язати відповідача ОСОБА_2 відновити межу відповідно до кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_1 , складеного ФОП ОСОБА_3 в 2011 році; стягнути з відповідачів на користь позивачки судові витрати по справі.
27.01.2016 представником відповідача Широківської сільської ради подано заперечення на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги заперечує та пояснює наступне. Гр. ОСОБА_1 заявою від 21.09.2009 звернулась до Широківської сільської ради з заявою про приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 в розмірі 0,50 га. У відповідності до вказаної заяви Широківською сільською радою було прийняте законне рішення від 21.09.2009 року за № 419 про надання безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки 0,25 га для обслуговування та будівництва житлового будинку, та 0,25 га для ведення особистого селянського господарства. Щодо посилання позивачки з приводу невірно зазначених адрес земельних ділянок у рішенні, то вказане є наслідком технічної описки допущенної при складанні списку наданих земельних ділянок, та може бути виправлено за заявою зацікавленої особи в будь-який час, при цьому позивачка не зверталась до сільської ради з відповідною заявою про виправлення вказаної технічної описки. Крім того позовні вимоги не можуть бути задоволені з огляду на пропуск позивачкою встановлених законом строків звернення до суду, у зв'язку з чим представник відповідача просить суд застосувати у вказаному спорі наслідки спливу строків позовної давності. Одночасно просить суд розгляд справи провести без його участі (Т.1 а.с. 58).
Ухвалою суду від 17.06.2021 за клопотанням представника позивачки - адвоката Дидинської Б.М. первісного відповідача Широківську сільську раду замінено на належного відповідача, як правонаступника - Виноградівську міську раду Закарпатської області ( Т.2 а.с. 36-37).
Представником відповідача Виноградівської міської ради Закарпатської області 21.07.2021 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого міська рада заперечує позовні вимоги ОСОБА_1 та в задоволенні позову просить відмовити посилаючись на те, що у позивачки відсутні документи, які посвідчують її право власності (користування на земельну ділянку, що є підставою для відмови в захисті її прав (інтересів) відповідно до положень ст. 152 Земельного кодексу України. Спірне рішення прийняте Широківською сільською радою за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.09.2009 (Т.2 а.с.47-55).
Сторони та їх представники будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися.
Представник позивачки адвокат Дидинська Б.М. подала до суду письмову заяву про розгляд справи у відсутність позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд такі задоволити, а також вирішити питання про стягнення судових витрат: 13 000 грн за проведення земельно-технічної експертизи та судовий збір.
У відповідності до положень ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи без сторін на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Виноградівської державної нотаріальної контори 29 серпня 2008 року. Будинок зареєстровано у Держаному реєстрі права власності на нерухоме майно 13.09.2008 року.
В 2008 році позивачка звернулася із заявою до Широківської сільської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі земельної ділянки у власність для обслуговування будинку та ведення особистого селянського господарства.
Рішенням 27 сесії 5-го скликання Широківської сільської ради Виноградівського району від 15 серпня року за № 269 позивачці ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації по передачі земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га , яка розміщена по АДРЕСА_1 та 0,28 га для ведення особистого селянського господарства за цією ж адресою.
На підставі вказаного рішення позивачка замовила у Виноградівського землевпорядного комунального підприємства «Земля» та отримала технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 та технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 є суміжним землекористувачем, оскільки належна йому земельна ділянка розташована поруч із спірною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 .
Суміжні земельні ділянки належать відповідачу ОСОБА_2 на підставі державних актів на право приватної власності серії ЯЛ № 752967 від 24 травня 2012 року площею 0,25 га для обслуговування будинку та державного акта на право приватної власності серії ЯШ № 966 від 02 грудня 2009 року площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 .
Позивачка вказує, що не змогла виготовити державний акт на земельну ділянку по тій причині, що відповідач по справі ОСОБА_2 , який проживає по сусідству, постійно знищує межові знаки та частково захопив земельну ділянку позивачки.
Підстави та порядок набуття права на землю, а також порядок передачі земельних ділянок, визначено у ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України.
Із зазначених норм випливає, що отримання земельної ділянки у власність або в користування супроводжується різними діями зацікавленої особи, прийняттям відповідних рішень органу місцевого самоврядування (щодо дачі згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки, про затвердження проекту відведення та про передачу земельної ділянки).
Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з статтею 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.
Відповідно до положень ст. 55 Закону України "Про землеустрій" межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.
Відповідно до пункту 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками , затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті приймання-передачі межових знаків на зберігання.
Відповідно до вимог ст. ст. 106, 107 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 ЗК України - власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
З матеріалів справи встановлено, що позивачка роками позбавлена можливості погодити межі земельної ділянки та виготовити правовстановлюючі документи на земельні ділянки, оскільки відповідач по справі ОСОБА_2 , який проживає по сусідству, постійно знищує межові знаки та частково захопив земельну ділянку позивачки, що призвело до порушення прав та інтересів позивачки, як суміжного землекористувача.
Як стверджує позивачка та не спростовано відповідачами без згоди позивачки у неї захоплено відповідачем ОСОБА_2 частину земельної ділянки, яка перебувала в її користуванні.
Так, для проведення замірів 20 травня 2011 року був запрошений представник землевпорядної організації ВЗКП «Земля» Кедик, який в присутності суміжних землекористувачів та членів земельної членів с.Широке за допомогою спеціального приладу для встановлення меж та згідно державного акту провів заміри та встановив межові знаки з початку та до кінця земельної ділянки. В зв'язку з цим було складено протокол засідання земельної комісії. Але пізніше відповідач ОСОБА_2 знищив межові знаки.
При виготовленні технічної документації по передачі земельної ділянки у власність для обслуговування будинку та ведення особистого селянського господарства ФОП ОСОБА_3 , виявив, що відповідач ОСОБА_2 порушив межу та зменшив розміри земельної ділянки позивачки по ширині, починаючи з початку ділянки на 0,12 м, далі 0,81 м, 0,56 м, 0,45 м, 0, 38 м та закінчуючи 0, 50 м, що підтверджується кадастровим планом земельної ділянки.
Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004р., розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його незаконність.
У лютому 2015 року позивачка дізналася, що Широківська сільська рада на засіданні сорок першої сесії п'ятого скликання без її відома постановила рішення за № 419 від 21 вересня 2009 року наступного змісту:
надати безоплатно у приватну власність земельні ділянки жителям с.Широке для обслуговування та будівництва житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства
116. ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 пл. 0,50 га, 0,25 га - АДРЕСА_4 та 0,25 га - АДРЕСА_5 .
Даним спірним рішенням сільська рада зменшила позивачці земельну ділянку на 0,03 га для ведення особистого селянського господарства та адреси розташування земельних ділянок вказала не правильно.
Суд приходить до переконання, що пропущений позивачкою трирічний строк позовної давності для звернення до суду із вимогою про оскарженні рішення сільської ради слід поновити, як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки про існування спірного рішення сільської ради позивачці стало відомо лише у кінці липня 2015 року, коли була отримана адвокатом відповідь на запит від 14.07.2015 року за № 52 ( Т. 1 а.с. 21-25).
Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
У даному випадку Рішення за № 419 від 21 вересня 2009 року 41 сесії п'ятого скликання Широківської сільської ради прийняте без скасування попереднього рішення за №269 від 14.08.2008 року, що є порушенням прав позивачки і підлягає скасуванню в судовому порядку.
Доказом того, що в дійсності позивачка користується постійно земельною ділянкою пл. 0,53 га, а не 0,50 га є акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за №96 від 05 жовтня 2009 року, складений державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області Лутаком М.М. В цьому акті зафіксовано, що за дворогосподарством по АДРЕСА_1 числиться 0,53 га землі.
Згідно ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.
Так згідно ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Згідно до ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
Захист прав на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними актів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів особи.
Суд відхиляє твердження представника відповідача Виноградівської міської ради про те, що права позивачки не порушуються, оскільки вона є користувачем земельної ділянки і на такій розміщений належний позивачці на праві власності житловий будинок.
На підставі наведеного суд прийшов до переконання, що спірним рішенням Широківської сільської ради № 419 від 21 вересня 2009 року порушено права позивачки як землекористувача (зменшено позивачці земельну ділянку на 0,03 га для ведення особистого селянського господарства) і таке слід скасувати, відповідно позовні вимоги ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування підлягають до задоволення.
Висновком судової земельно-технічної експертизи від 27.04.2017 за № 2839/2840, проведеної старшим судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Сенейко І.Б. на виконання ухвали суду від 20.05.2016 встановлено наступне.
1. Земельні ділянки, що знаходяться в користуванні ОСОБА_1 відповідають площі яка зазначена у рішенні Широківської сільської ради від 21.09.2009 - 0,50 га, однак не відповідають площі, що зазначена у рішенні Широківської сільської ради від 14.08.2008 становить - 0,53 га. Тексти рішень не містять опису меж по периметру, відтак встановив відповідність місця їх розміщення (межі) не надається можливим.
2. Земельні ділянки, що знаходяться у власності ОСОБА_2 не відповідають площам, що зазначені в рішенні Широківської сільської ради від 31.10.2008 - 0,40 га, та в рішенні Широківської сільської ради від 17.07.2009 - 0.,0 га. Тексти рішень не містять опису меж по периметру, відтак встановити відповідність місця їх розміщення (межі) не надається можливим
3. У фактичному користуванні ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка (земельні ділянки) площею 0,50 га (5000.0 кв.м) .
4. У фактичному користуванні ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 знаходиться земельна ділянка (земельні ділянки) площею 0,5085 га (5085.0 кв.м) .
5. Тверді межові знаки між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують. Місце розташування твердих межових знаків між досліджуваними земельними ділянками зображено червоними колами в таблиці №3 додатку №2 до висновку.
6. Узгодження меж земельних ділянок не відповідає ст. 198 Земельного кодексу України.
7. Існуючі межі земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідають зазначеним у Державних актах на право власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_2 .
8. Межі між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідають межам, що зазначені в кадастрових планах.
20.03.2018 в судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю представника позивачки ОСОБА_4 було проведено допит старшого судового експерта ОСОБА_5 і він надав пояснення про те, що експертиза проведена відповідно до наданих матеріалів і містить відповіді на поставлені питання (Т.1 а.с. 178-179).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов'язки.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати, що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із їх недоведеністю.
В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
За таких встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що діями відповідача ОСОБА_2 порушуються права позивачки ОСОБА_1 , як суміжного землекористувача, у зв'язку з чим позовні вимоги заявлені до ОСОБА_2 також підлягають до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачка просить суд стягнути з відповідачів судові витрати, а саме: 13 000 грн за проведення земельно-технічної експертизи та судовий збір.
Статтею 141 ЦПК України передбачено вирішення питання розподілу судових витрат між сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом немайнового характеру позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 243,60 грн ( Т. 1 а.с. 1).
Також за проведення судової земельно-технічної експертизи позивачка сплатила 8808, 00 грн ( Т.1 а.с. 109).
У зв'язку з задоволенням позовних вимог, відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивачки належить стягнути судовий збір на загальну суму 243,60 грн, тобто по 121,80 грн судового збору з кожного відповідача та витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи у загальному розмірі 8808,00 грн - по 4404,00 грн з кожного відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13,18, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦП України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.
Поновити ОСОБА_1 трирічний строк давності для скасування рішення за № 419 від 21 вересня 2009 року сорок першої сесії п'ятого скликання Широківської сільської ради.
Визнати недійсним та скасувати рішення за № 419 від 21 вересня 2009 року сорок першої сесії п'ятого скликання Широківської сільської ради про передачу ОСОБА_1 , мешканці АДРЕСА_3 земельної ділянки пл. 0,50 га, а саме: 0,25 га - Гагаріна, АДРЕСА_4 та 0,25 га - АДРЕСА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_2 , усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою для обслуговання будинку та ведення селянського господарства по АДРЕСА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_2 відновити межу відповідно до кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_1 , складеного ФОП ОСОБА_3 в 2011 році.
Стягнути з Виноградівської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04053677) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_3 судові витрати, а саме: 121,80 грн судового збору та 4404,00 грн витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_3 судові витрати, а саме: 121,80 грн судового збору та 4404,00 грн витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийТ. Ю. Левко