Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/5111/23
09.05.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовною заявою цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства “Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 та Акціонерного товариства “Страхова компанія “Країна» про відшкодування збитків,
02.08.2023 представник Приватного акціонерного товариства “Закарпаттяобленерго» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування збитків.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 24.04.2019 р. близько 06 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "Mercedes-Benz", номерний знак № НОМЕР_1 в с. Нове Село, Берегівського району по вул. Центральна 164, не врахував безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням транспортного засобу внаслідок чого скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої було пошкоджено залізобетонну опору №60 від ЗТП-513 фідер Л-2 «Б. Хмельницького», яка є власністю Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго". Внаслідок пошкодження вищезазначеної опори, вона стала непридатною для подальшої експлуатації та потребувала заміни, чим Приватному акціонерному товариству "Закарпаттяобленерго" було завдано матеріальної шкоди. Розмір завданих Товариству збитків у результаті ДТП, що відбулось 24.04.2019 р. по вул. Центральна, с. Нове Село, Берегівського району, Закарпатська область, згідно Акту ПЛ- 0,4 кВ від ЗТП-513 Л-2 Б. Хмельницького , с. Нове Село, складає 10 941,10грн. З метою отримання відомостей про винуватця вказаної дорожньо-транспортної події до Виноградівського відділу поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області було подано заяву №522-29/246 від 26.04.2019 року. Однак, відповідь від поліції з відомостями, що особа яка спричинила ДТП встановлена, а матеріали передані до суду, надійшла на адресу Товариства 28.05.2019 року за вх. №2911/116-24 і ПрАТ «Закарпаттяобленерго», яке є потерпілою стороною в даній ДТП фактично було позбавлено права брати участь в розгляді вищезазначеної справи.
ПрАТ «Закарпаттяобленерго» направлена заява про видачу постанови у справі про адміністративне правопорушення 11.06.2019 року №300/522-28 до Виноградівського районного суду Закарпатської області. У відповідь Виноградівський районний суд надав копію постанови від 20.05.2019 року по справі №299/1335/19. Зі змісту вищезазначеної постанови по справі №299/1335/19 вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_1 , 24.04.2019 року о 06-00 годині в с.Нове Село по вул.Центральній, 164 Виноградівського району, керував транспортним засобом марки Мерседес Е200, д.н.з. № НОМЕР_1 , не врахував безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням та скоїв наїзд на електроопору. Транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Пізніше, до керівництва Виноградівського РЕМ, звернувся житель с. ОСОБА_2 , який заявив, що саме він є винуватцем ДТП, однак просив звернути увагу, що в нього наявний діючий Договір (Поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/4283213 від 02.10.2018 року в AT «Страхова компанія «Країна», у зв'язку з чим просив суму завданої Товариству шкоди погасити за рахунок страхового відшкодування.
Юридичним відділом ПрАТ «Закарпаттяобленерго» було підготовлено необхідний пакет документів та відправлено заяву про страхове відшкодування від 02.07.2019 року №116-25/4045 на адресу AT «Страхова компанія «Країна». 09.09.2019 року на адресу ПрАТ «Закарпаттяобленерго» надійшов лист відмова за вихідним №10619 від 30.08.2019 року, зі змісту якого вбачалось, що (мовою оригіналу) «... Відповідно до Вашого повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за вх. №14743/19 від 05 липня 2019 року, ПАТ «СК» «Країна» було направлено експерта для огляду пошкодженого майна та 12 липня 2019 року складено акт огляду від 12 липня 2019 року, в якому зазначено, що на момент огляду пошкоджена електроопора відновлена...». ПАТ «СК «Країна» прийнято Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування від 30.08.2019 року № 10619 .
28.11.2019 року №116-25/7857 ПрАТ «Закарпаттяобленерго» був направлений лист аварійному комісарові ОСОБА_3 про надання пояснень. У вищезазначеному листі позивач звертав увагу на той факт, що у звіті про результати огляду майна/обладнання/ТЗ/вантажу/інше від 12.07.2019 року, виконаному аварійним комісаром ОСОБА_3 було зазначено, що електроопора №60 «розлам-відновлена», однак такий висновок не відповідає дійсності, тому що залізобетонна електроопора №60 була не відновлена, а замінена на нову, а пошкоджена опора зберігалась на території Виноградівського РЕМ ПрАТ «Закарпаттяобленерго» за адресою АДРЕСА_1 . Окрім того, зазначалось, що розламана залізобетонна опора, як в цьому випадку, не може бути відновлена чи відремонтована. В свою чергу аварійним комісаром ОСОБА_3 було надано Товариству пояснення від 23.01.2020 року, в яких він зазначив, що 12.07.2019 року ним було оглянуто місце ДТП за адресою АДРЕСА_2 , де було виявлено, що опора №60 була замінена на нову. Після чого, ОСОБА_3 було оглянуто місце зберігання опори за адресою АДРЕСА_1 , у якої розламано бетон та деформовано арматуру. Також експертом було зазначено, що фотокарток у кількості 10 шт. було надано замовнику, тобто AT «СК» Країна».
Позивач звертав увагу страховика на той факт, що останньому відомий характер пошкоджень залізобетонної опори №60, як відомо і про те, що пошкоджена опора не була відновлена та її було оглянуто аварійним комісаром, у зв'язку з чим, відмова у здійсненні страхового відшкодування на підставі «відновлення» опори та неможливості здійснення розрахунку збитку - незаконна. Незважаючи на вищезазначені заходи, потерпіла сторона не отримала жодного відшкодування за шкоду завдану внаслідок ДТП від 24.04.2019 року по вулиці Центральній в с.Нове Село.
Позивач також зазначає, що строк позовної давності для звернення до суду не сплив, оскільки відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259. 362. 559. 681. 728. 786.1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Указом Президента України №2102-ІХ від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався. Указом Президента України від 01.05.2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року). Таким чином, строк позовної давності щодо відшкодування шкоди , який не сплив на дату введення в Україні воєнного стану 24.02.2022 року, і був продовжений, позивачем не пропущено.
У зв'язку з неведеним позивач звернувся до суду з даним позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» суму завданих матеріальних збитків спричинених ДТП на загальну суму 10941,10 грн та сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі 2684,00 грн.
25.10.2023 відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Нечаєв В.В. подав до суду відзив на позовну заяву, за яким проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що згідно з вимогами обов'язкового страхування, на момент вчинення ДТП у відповідача був дійсний страховий поліс. І саме ця обставина визначає ключовий аспект системи обов'язкового страхування. Головна мета обов'язкового страхування полягає в тому, щоб передбачити фінансову захищеність сторін, які постраждали внаслідок ДТП. У цьому контексті, весь тягар відшкодування постраждалим повинна нести страхова компанія, оскільки саме вона бере на себе зобов'язання здійснювати виплати в разі збитків, спричинених страховикові на шляху вирішення страхового випадку. Це важлива функція страхових компаній, яка допомагає забезпечити фінансовий захист учасників ДТП. Таким чином, обов'язкове страхування визначає суть своєї ролі в тому, щоб гарантувати фінансовий захист та відшкодування збитків, а ця функція покладається на страхову компанію, яка має дійсний страховий поліс учасника ДТП.
У своїй позовній заяві позивач описує його проблеми із AT «Страхова компанія «Країна». Даний позов вони повинні були подавати до страхової компанії, а не до ОСОБА_1 , або хоча б зазначити страхову компанію як ще одного відповідача по справі, оскільки вона є безпосереднім учасником даного спору. Всі документи (докази), які містяться у додатках до позовної заяви отримувала страхова компанія, а ОСОБА_1 навіть не знав і ніяк не міг дізнатися про такі. Зазначаючи, що «... Станом на сьогоднішній день потерпіла сторона не отримала жодного відшкодування за завдану шкоду внаслідок ДТП від 24.04.2019», позивач скаржиться на Страхову компанію, яка так і не виконала свої обов'язки та зобов'язання. Всі обставини, які описуються у позовній заяві - це опис всіх дій страхової компанії та все, що відбувалося між позивачем і AT «СК «Країна». Відповідач ніяким чином не був залучений у даній ситуації. Відповідач так і не отримав Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування від 30.08.2019 №10619. Він не знав і не міг знати, що страхова компанія, якій він платив за страхування відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування. Внаслідок бездіяльності позивача тривалістю у 4 роки виникає питання. Чому позивач не звертався до суду раніше? Введення в Україні воєнного стану - це не привід для таких маніпулятивних дій Позивача. Посилаючись на Прикінцеві та перехідні положення п.19 ЦК України, позивач шукає вигоди і користується складною ситуацією в Україні. Протягом чотирьох років позивач не згадував про даний інцидент, не надсилав жодних повідомлень чи листів. У зв'язку з наведеним представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Нечаєв В.В. просить суд у задоволенні позовних вимог ПрАТ “Закарпаттяобленерго» - відмовити повністю ( а.с. 64-72).
29.11.2023 представник позивача ПрАТ “Закарпаттяобленерго» подав до суду відповідь на відзив, згідно якого зазначає, що відзив відповідача ОСОБА_1 поданий з порушенням норм ЦПК України і просить суд залишити відзив на позовну заяву без розгляду ( а.с. 91-102).
Ухвалою суду від 29.01.2024, за клопотанням представника позивача, до справи залучено в якості співвідповідача Акціонерне товариство “Страхова компанія “Країна» (а.с. 125-126).
01.03.2024 представник співвідповідача АТ “Страхова компанія “Країна» подав до суду відзив на позовну заяву за яким повідомляє, що проти позову заперечує з огляду на наступне. 02 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та AT «СК «Країна» було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/4283213 (далі - Поліс), відносно транспортного засобу «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з страховою сумою на одного потерпілого, за шкоду заподіяну майну - 100 000,00 гри., франшиза - 2 000,00 гри. 24 квітня 2019 року, о 06 год. 00 хв. в с. Нове Село по вул. Центральній, 164, Виноградівського району Закарпатської області, мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , під час якої останній не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору. 25 квітня 2019 року AT «СК «Країна» отримало повідомлення про ДТП від ОСОБА_1 05 липня 2019 року позивач звернувся до AT «СК «Країна» із заявою про страхове відшкодування, з документами в якості додатків до неї та повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. 12 липня 2019 року, представником AT «СК «Країна», в присутності представника ПрАТ «Закарпаттяобленерго», було здійснено огляд місця події та складено відповідний Акт огляду місця події/пошкодженого майна. Відповідно до листа Приватного підприємства «ЕКОРТ», які були уповноваженими представниками AT «СК «Країна» для проведення огляду та оцінки пошкодженого майна, що замовлення на проведення оцінки збитку, заподіяного внаслідок пошкодження електроопори № 60, яка знаходиться у Виноградівському районі, с. Нове Село, вул. Центральна, 164, не може бути виконано, оскільки об'єкт огляду відновлено. Невиконання позивачем свого обов'язку, передбаченого ст. 33.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме збереження пошкодженого майна у тому стані, в якому воно знаходилося після пошкодження, до тих пір, поки його не огляне Страховик, потягло за собою неможливість страховика встановити розмір заподіяної шкоди позивачу як того вимагає Закон, у зв'язку з чим AT «СК «Країна» листом від 30 серпня 2019 року повідомило позивача про прийняте рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування по заявленому випадку.
Крім цього представник співвідповідача зазначає, що законодавство України, не передбачає солідарного обов'язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у свою чергу, AT «СК «Країна», уклавши договір страхування цивільно-правової відповідальності, взяло на себе обов'язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі, в порядку закріпленому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У зв'язку з наведеним представник співвідповідача AT «СК «Країна» просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог до AT «СК «Країна» повністю.
09.04.2024 представник позивача подав до суду заяву про зміну предмету позову, за якою просить суд змінити предмет позову у цивільній справі №299/5111/23 та вважати предметом позову у даній справі позовні вимоги в наступній редакції - Стягнути :
- з ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (код ЄДРПОУ 00131529, адреса місцезнаходження: вул. Головна, 57, с. Оноківці, Ужгородський район, Закарпатська область, 89412) частину суми завданих матеріальних збитків спричинених ДТП, яке мало місце 24 квітня 2019 року, о 06 год. 00 хв. в с. Нове Село по вул. Центральній, 164, Закарпатської області , а саме, суму франшизи за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у розмірі 2 000,00 грн.;
- з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» Код ЄДРПОУ:20842474 Місцезнаходження: Україна, 84176, м.Київ, вул. Електриків, 29-А на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (код ЄДРПОУ 00131529, адреса місцезнаходження: вул. Головна, 57, с. Оноківці, Ужгородський район, Закарпатська область, 89412) частину суми завданих матеріальних збитків спричинених ДТП, яке мало місце 24 квітня 2019 року, о 06 год. 00 хв. в с. Нове Село по вул. Центральній, 164, Закарпатської області, на суму у розмірі 8 941,10 грн;
- з ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 та з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (код ЄДРПОУ: 20842474 адреса місцезнаходження: Україна, 84176, м.Київ, вул. Електриків, 29-А) на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (код ЄДРПОУ 00131529, адреса місцезнаходження: вул. Головна, 57, с. Оноківці, Ужгородський район, Закарпатська область, 89412) сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) пропорційно до задоволених вимог.
Цього ж дня (09.04.2024) представник позивача подав до суду відповідь на відзив співвідповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», згідно якого мотиви відзиву заперечує та просить суд залишити без розгляду відзив відповідача АТ «СК «Країна» від 26.02.2023 р. за №1143/24 при розгляді цивільної справи №299/5111/23(а.с.186-198).
Крім цього в ході розгляду справи представник позивача подав до суду заяву про розподіл судових витрат, згідно якої просить стягнути з відповідачів понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн ( а.с. 160-175).
Представник співідповідача подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (а.с. 177-183).
Сторони та їх представники будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача Кльофа В.І. подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у відсутність сторони позивача.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Нечаєв В.В. подав до суду заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у їх відсутність та відмовити в задоволенні позовних вимог.
У відповідності до положень ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи без сторін на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_1 , 24.04.2019 року о 06-00 годині в с.Нове Село по вул.Центральній, 164 Виноградівського району, керував транспортним засобом марки Мерседес Е200, д.н.з. № НОМЕР_1 , не врахував безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням та скоїв наїзд на електроопору. Транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Ці обставини встановлені постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області по справі №299/1335/19 від 20.05.2019, за якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.. Постанова набрала законної сили 31.05.2019.
В результаті даної ДТП було пошкоджено залізобетонну опору №60 від ЗТП-513 фідер Л-2 «Б. Хмельницького», яка згідно довідки від 22.06.2023 р. за № 542-16/723 є власністю позивача ПрАТ "Закарпаттяобленерго".
Внаслідок пошкодження вищезазначеної опори, вона стала непридатною для подальшої експлуатації та потребувала заміни.
Розмір завданих Товариству збитків у результаті ДТП, що відбулось 24.04.2019 р. по вул. Центральна, с. Нове Село, Берегівського району, Закарпатська область, згідно Акту ПЛ- 0,4 кВ від ЗТП-513 Л-2 Б. Хмельницького ,с. Нове Село, складає 10 941,10 грн.
Разом з тим, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована.
Так, 02 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та AT «СК «Країна» було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/4283213 (далі - Поліс), відносно транспортного засобу «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з страховою сумою на одного потерпілого, за шкоду заподіяну майну - 100 000,00 гри., франшиза - 2 000,00 грн.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон).
Відповідно до п. 22.1 ст.22 Закону страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно з п. 31.1. ст. 31 Закону, розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.
Законом встановлено порядок отримання страхового відшкодування.
Так, згідно до п.33.1 ст.33 Закону, Страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.
Відповідно до п. 33.1. ст.33 Закону, водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Обов'язкове страхування визначає суть своєї ролі в тому, щоб гарантувати фінансовий захист та відшкодування збитків, а ця функція покладається на страхову компанію, яка має дійсний страховий поліс учасника ДТП.
У даному випадку 25 квітня 2019 року AT «СК «Країна» отримало повідомлення про ДТП від ОСОБА_1
05 липня 2019 року позивач звернувся до AT «СК «Країна» із заявою про страхове відшкодування, з документам в якості додатків до неї та повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Так, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст. 980 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі ^755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок, що відшкодування коди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо- гранспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до пунктів 37.1.1, 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Із аналізу наведених норм спеціального Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону , їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону строк є присічним і поновленню не підлягає.
Отже, право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) в порядку, який визначено ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року по справі № 465/4287/15.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов^язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно з вимогами обов'язкового страхування, на момент вчинення ДТП у Відповідача ОСОБА_1 був дійсний страховий поліс. І саме ця обставина визначає ключовий аспект системи обов'язкового страхування. Головна мета обов'язкового страхування полягає в тому, щоб передбачити фінансову захищеність сторін, які постраждали внаслідок ДТП.
У цьому контексті, весь тягар відшкодування постраждалим повинна нести страхова компанія, оскільки саме вона бере на себе зобов'язання здійснювати виплати в разі збитків, спричинених страховикові на шляху вирішення страхового випадку. Це важлива функція страхових компаній, яка допомагає забезпечити фінансовий захист учасників ДТП.
Таким чином, обов'язкове страхування визначає суть своєї ролі в тому, щоб гарантувати фінансовий захист та відшкодування збитків, а ця функція покладається на страхову компанію, яка має дійсний страховий поліс учасника ДТП.
З матеріалів справи встановлено, що Відповідач ОСОБА_1 так і не отримав Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування від 30.08.2019 №10619. Він не знав, що страхова компанія, якій він платив за страхування відмовила Позивачу у виплаті страхового відшкодування.
12 липня 2019 року, представником AT «СК «Країна», в присутності представника ПрАТ «Закарпаттяобленерго», було здійснено огляд місця події та складено відповідний Акт огляду місця події/пошкодженого майна .
Відповідно до листа Приватного підприємства «ЕКОРТ», які були уповноваженими представниками AT «СК «Країна» для проведення огляду та оцінки пошкодженого майна, що замовлення на проведення оцінки збитку, заподіяного внаслідок пошкодження електроопори № 60, яка знаходиться у АДРЕСА_2 , не може бути виконано, оскільки об'єкт огляду відновлено.
Невиконання позивачем свого обов'язку, передбаченого ст. 33.3. Закону, а саме збереження пошкодженого майна у тому стані, в якому воно знаходилося після пошкодження, до тих пір, поки його не огляне Страховик, потягло за собою неможливість страховика встановити розмір заподіяної шкоди Позивачу як того вимагає Закон, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки Законом визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (ст. 22.2. Закону). Розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.
Тобто, розмір заподіяної шкоди не може визначатися на підставі «Акту ПЛ- 0.4кВ від ЗТП-513 Л-2 Б.Хмельницького с. Нове Село», наданого позивачем, оскільки він не є Звітом, Актом, Висновком про оцінку, складеним оцінювачем або експертом, у розумінні Закону; більш того, як вбачається із наданого позивачем Розрахунку, до вартості пошкодженого майна включено, крім іншого, витрати на оплату праці, соціальні відрахування, загальновиробничі витрати від суми заробітної плати, прибуток від суми витрат, витрати, пов'язані з використанням машин (механізмів).
Позивач самостійно, не у відповідності до Закону, визначає матеріальний збиток, включаючи до нього кошти на покриття адміністративних витрат, кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з оподаткуванням, та інші затрати, які не можуть визначати вартість матеріального збитку.
З урахуванням викладеного вище, AT «СК «Країна» листом від 30 серпня 2019 року повідомило позивача про прийняте рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування по заявленому випадку .
Крім того, позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують факт оплати зазначених сум на закупівлю матеріалів та виконання робіт.
Відповідно до ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Згідно із ч. 2 вказаної статті, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, позивач визначив розмір страхового відшкодування не у відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому надані позивачем докази є неналежними та не можуть свідчити про доведеність та обґрунтованість ціни позову та позовних вимог.
Враховуючи зазначені вимоги Закону, невиконання позивачем свого обов'язку, передбаченого ст. 33.3. Закону, а саме збереження пошкодженого майна у тому стані, в якому воно знаходилося після пошкодження, до тих пір, поки його не огляне Страховик, потягло за собою неможливість страховика встановити розмір заподіяної шкоди позивачу, що слугувало підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Згідно з п.п. 37.1.3. п. 37.1 ст. 37 Закону, підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування, є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Виходячи з вищенаведеного, AT «СК «Країна» не мала правових підстав для виплати страхового відшкодування, а прийняте рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування є правомірним.
За результатами розгляду справи суд прийшов до висновку, що позивач не дотримався встановленого Законом порядку отримання страхового відшкодування, у зв'язку з чим у виплаті страхового відшкодування йому відмовлено правомірно.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов'язки.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові, а в разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати, що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із їх недоведеністю.
В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
За таких встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено ті обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач просить суд стягнути з відповідачів пропорційно до задоволених вимог понесені ним судові витрати у виді судового збору у розмірі 2 684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Статтею 141 ЦПК України передбачено вирішення питання розподілу судових витрат між сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати стягненню з відповідачів не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 223, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 та Акціонерного товариства “Страхова компанія “Країна» про відшкодування збитків - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 16.05.2025.
ГоловуючийТ. Ю. Левко