Справа № 726/1129/25
Провадження №2-а/726/17/25
Категорія 140
20.05.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В.,
за участю секретаря судового засідання - Колісник А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кіореско Ілля Юрійович до Управління патрульної полції в Чернівецькій області; Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; інспектора Управління патрульної поліції в Чернівецькій області капітана поліції Федоряка Івана Ярославовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду із позовом до Управління патрульної полції в Чернівецькій області; Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; інспектора Управління патрульної поліції в Чернівецькій області капітана поліції Федоряка Івана Ярославовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Кіореско Е.А., 20.03.2023 року, була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4311095, про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 грн.
Вказував, що в постанові зазначено такі фактичні обставини, а саме: 20.03.2025 10:24:39 с. Магала Буда, вулиця Хотинська 8, заступник начальника ТОВ Мегабудтранс надавав послуги з видачі ОТК без погодженої схеми ОДР з відповідним підрозділом поліції чим порушив п. 32.2. ПДР - Поруш.визн.законодавством порядку погодження з МВС України: встанов.рекламосіїв, техн.засобів організ. Др. Проведення будь-яких робіт на автом.дорогах.
Вважає, що винесена відповідачем постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки жоден із вказаних доказів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення не містить відомостей про те, чому саме ОСОБА_1 є суб'єктом даного адміністративного правопорушення, немає посадової інструкції чи іншого документа, який би містив документальне підтвердження того, що обов'язки по виконанню вимоги посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції покладені на позивача та він є відповідальною особою за забезпечення проведення таких робіт. Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності належних та достатніх доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. За таких обставин, представник позивача вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 140 КУпАП України.
Враховуючи викладене просив, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі серії ЕНА № 4311095 від 20.03.2025 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч.2 ст.140 КУпАП скасувати, провадження в справі закрити.
Ухвалою суду від 01.04. 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником УПП в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції Маланчуком М., 09.04.2025 до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржуване рішення відповідача є обгрунтованим, правомірним, та прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства., виходячи з наступного. Під час несення служби в с.Магала Буда по вул. Хотинська, 8 Чернівецька область, 20.03.2025 року, екіпажем патрульної поліції було виявлено, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою (суб'єктом господарської діяльності) надав послуги з видачі протоколів обов'язкового технічного контролю без погодженої схеми організації дорожнього руху з відповідним підрозділом Національної поліції. Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку встановлено, що власником земельної ділянки кадастровий номер 7323083600:06:034:0102, являється приватне підприємство "БУК-АВТО".
Так, відповідо до договору оренди №14/03-2023 від 11.03.2023 року, приватне підприємство "БУК-АВТО" (орендодавець) та ТзОВ ЛТК "Мегабудтранс" (орендар) уклали договір про оренду нежитлового приміщення та двох майданчиків з покриттям бруківкою, які знаходяться на вищевказаній земельній ділянці, для ведення власної господарської діяльності. Наказом №1 від 05.01.2023 року по підприємству ТзОВ ЛТК "Мегабудтранс" Кіореско Едуард Антонович призначений на посаду заступника начальника випробувальної дільниці лабораторії №3. Виходячи з вищевикладеної інформації сторона відповідача дійшла висновку, що саме позивач є тією особою, яка була відповідальною за погодження схеми організації дорожнього руху з відповідним підрозділом поліції та відповідно був суб'єктом правопорушення за ч.2 ст.140 КУпАП, а тому у задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
12.05.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що із доводами викладеними представником відповідача у відзиві не погоджується, виходячи з наступного. Відповідно до змісту постанови та відзиву на позовну заяву відповідачі визначили, що саме ОСОБА_1 є відповідальною посадовою особою за погодження схеми організації дорожнього руху та забезпечення комплексу заходів безпеки дорожнього руху на відповідній ділянці об'єкта придорожнього сервісу. Також, представник позивача зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують наявність у позивача відповідних посадових обов'язків, визначених внутрішніми документами суб'єкта господарювання або чинним законодавством. Не надано наказу про призначення на відповідну посаду, посадової інструкції, договору, в якому було б зазначено обов'язок погодження схеми організації дорожнього руху саме за ОСОБА_1 .
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
За даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, вбачається, що 20.03.2025 року ст. інспектором УПП у Чернівецькій області, капітана поліції Федорюк І.Я. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕНА № 4311095 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.140 КУпАП.
З оскаржуваної постанови встановлено, що 20.03.2025 10:24:39 с. Магала Буда, вулиця Хотинська 8, заступник начальника ТОВ Мегабудтранс надавав послуги з видачі ОТК без погодженої схеми ОДР з відповідним підрозділом поліції чим порушив п. 32.2. ПДР - Поруш.визн.законодавством порядку погодження з МВС України: встанов. рекламосіїв, техн.засобів організ. ДР., проведення будь-яких робіт на автом.дорогах.
Судом також встановлено, що на підставі Наказу ТОВ "Мегабудтранс" № 1 від 05.01.2023 року ОСОБА_1 переведений з посади інженера випробувальної дільниці лабораторії №3 на посаду заступника начальника випробувальної дільниці лабораторії №3, з 05.01.2023 року, з оплатою згідно штатного розпису.
Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи Договір оренди №14/03-2023 від 11.03.2023 року, укладений між ПП "БУК-АВТО" в особі директора Ліщук Дмитра Олексійовича (Орендодавця), та ТзОВ ЛТК "Мегабудтранс" в особі директора Коваленко В.В., який діяв на підставі статуту (Орендар), згідно якого Орендодавець надає Орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 440 кв.м. та два майданчики з покриттям бруківкою, загальною площею 1850 м.кв., що знаходиться за адресою: 60113, Чернівецька область, Новоселицький район, с. Магала-Буда, вул. Хотинська,8, кадастровий номер - 7323083600:06:034:0102. Орендар використовує об'єкт оренди для ведення власної господарської діяльності.
Касаційний адміністративнийсуд ускладі ВерховногоСуду упостанові від26.04.2018року усправі №338/1/17 зробив висновок про те, що сама постанова про адміністративне правопорушення не може розцінюватись як беззаперечний доказ вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Частиною 2 статті 140 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.
З диспозиції цих норм випливає, що суб'єктом даного правопорушення можуть бути службові особи відповідних суб'єктів господарювання, які зобов'язані дотримуватись відповідного порядку погодження під час здійснення своєї господарської діяльності.
Крім того, оскільки ч. 2 ст. 140 КУпАП є бланкетною нормою права, при викладенні обставин правопорушення має бути зазначено конкретний пункт, статтю, частину статті відповідного нормативного акту, порушення якого інкриміноване особі.
Крім того, як свідчать надані позивачем докази, він працює на посаді заступника начальника випробувальної дільниці лабораторії №3, з 05.01.2023 року ТОВ ЛТК «Мегабудтранс».
Згідно з долучених відповідачем відомостей відкритого реєстру Укртрансбезпеки від 23.11.2023 року компанія ТОВ ЛТК «Мегабудтранс» ВДЛ №3, внесена до офіційного реєстру суб'єктів господарювання, які здійснюють встановлення, ремонт та технічне обслуговування тахографів, фахівці пункту сервісу номер UA 361 - ОСОБА_1 .
Як встановлено судом з долучених позивачем доказів, договір оренди був укладений та підписаний директором ТзОВ ЛТК "Мегабудтранс" в особі Коваленко В.В. Тобто, жоден із наданих відповідачем документів не підтверджеє, що саме на ОСОБА_1 покладено обов'язок погодження схеми організації дорожнього руху або вжиття заходів щодо її розміщення на відповідній території. Призначення його на посаду заступника начальника випробувальної дільниці лабораторії не є тотожним покладенню на нього обов'язків щодо організації дорожнього руху, а внесення до реєстру Укртрансбезпеки як фахівця з обслуговування тахографів саме по собі не свідчить про наявність у нього повноважень забезпечувати безпеку дорожнього руху чи погоджувати схеми його організації.
Більше того, згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про автомобільні дороги», власники приватних територій, на яких розміщені автомобільні дороги, зобов'язані утримувати ці дороги у належному стані, що відповідає вимогам безпеки дорожнього руху, та нести відповідальність за їхній технічний і експлуатаційний стан.
Таким чином, закон прямо покладає відповідальність за забезпечення умов безпечного дорожнього руху на таких об'єктах саме на власника відповідної території, а не на окремих працівників підприємства, що здійснює на ній господарську діяльність.
Таким чином, суд погоджується із стороною позивача у тому, що постанова винесена щодо неналежного суб'єкту правопорушення.
Частиною 1 статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний зясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Проте, на виконання вимог чинного законодавства, зокрема, вищезазначених правових положень та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року, в матеріалах справи не міститься жодного належного доказу вчинення заступником начальника випробувальної дільниці лабораторії №3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.
Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
При цьому суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого адміністративного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 20.03.2025 року, прийнятої інспектором УПП у Чернівецькій області, капітана поліції Федорюк І.Я. та про закриття справи про адміністративне правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, суд вважає недоведеним.
Отже, підсумовуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача до Управління патрульної полції в Чернівецькій області; Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; інспектора Управління патрульної поліції в Чернівецькій області капітана поліції Федоряка Івана Ярославовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушенняИсерія ЕНА № 4311095 від 20.03.2025 року у справі про адміністративні правопорушення, якою було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. ч. 2 ст. 140 КУпАП, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст. ст. 247, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 77, 121, 132, 134, 139, 229, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову старшого інспектора Управління патрульної поліції у Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції України капітана поліції Федоряка Івана Ярославовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕНА № 4311095 від 20.03.2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 140 КУпАП закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Головуючий суддя С. В. Мілінчук