Справа № 643/1834/25
Провадження № 3/643/1011/25
19.05.2025 Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Довготько Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Управління патрульної поліції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП,
23.01.2025 о 01 год. 30 хв. в м. Харкові, пр. Ювілейний,45А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу, із застосуванням газоаналізатора Drager Алкотест 6820, результат огляду 0,63 ‰, чим порушив п. 2.9а) Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 23.01.2025 о 02 год. 34 хв. в м. Харкові, пр. Ювілейний, 56, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зуптнки транспортного засобу, із застосуванням газоаналізатора Drager Alkotest 6810, ARJL-0313, який показав результат 0,52 ‰, чим порушив п. 2.9а) Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 05.02.2025, адміністративні справи № 643/1834/25, № 643/1836/25 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП об'єднано в одне провадження, присвоєно об'єднаній справі унікальний номер № 643/1834/25, провадження № 3/643/1011/25.
ОСОБА_1 у судове засідання жодного разу не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядок. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, тому у відповідності зі ст. 268 КУпАП, справа розглядається за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи та за участю його захисника.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Горлач А.С. в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_1 вину не визнавав. Просив провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Горлача А.С., дослідивши матеріали справи, відео, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (пункт 6 розділу І Інструкції).
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (пункт 10 розділу ІІ Інструкції).
Згідно пункту 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Так, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 227976 від 23.01.2025, з якого вбачається, що 23.01.2025 о 01 год. 30 хв. в м. Харкові, пр. Ювілейний,45А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу, із застосуванням газоаналізатора Drager Алкотест 6820, результат огляду 0,63 ‰;
- відеозаписом з відеореєстратора та нагрудної камери інспектора, з яких вбачається рух автомобіля Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 , проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки;
- результатом алкотестеру «Драгер» 6820 від 23.01.2025, який показав 0,63‰;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 з результатом згоден;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.01.2025 02год.00хв.;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 227990 від 23.01.2025, з якого вбачається, що 23.01.2025 о 02 год. 34 хв. в м. Харкові, пр. Ювілейний, 56, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зуптнки транспортного засобу, із застосуванням газоаналізатора Drager Alkotest 6810, ARJL-0313, який показав результат 0,52 ‰;
- відеозаписами з відеореєстратора та нагрудної камери інспектора, з яких вбачається рух автомобіля Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 , проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки;
- результатом алкотестеру «Драгер» 6820 від 23.01.2025, який показав 0,52‰;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 з результатом згоден;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.01.2025 02год. 40хв.;
- розпискою ОСОБА_1 про відсторонення його від керування транспортним засобом;
- рапортами.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
Доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції ОСОБА_1 було зупинено безпідставно та всупереч вимогам ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» є необґрунтованими та спростовуються відомостями матеріалів справи.
Ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює перелік підстав для зупинки транспортних засобів. Аналіз цієї статті дає підстави стверджувати, що вимоги норм, зазначених у ній здебільшого спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, а також на забезпечення норм, визначених Законом.
Однак, законодавець встановлює виключення і не обмежує працівників поліції підставами для зупинки транспортних засобів, визначених ст. 35 Закону «Про Національну поліцію».
Згідно до приписів ст. 31 Закону «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи.
Застосування цієї статті працівниками поліції має обумовлюватися зовнішніми чинниками або обставинами, які можуть надавати прав або зобов'язувати поліцейського застосувати певні превентивні заходи.
Згідно відомостей рапорту та відеозапису, оцінюючи їх у сукупному зв'язку, працівниками поліції було зупинена ОСОБА_1 у зв'язку із порушенням комендантської години.
При цьому, матеріали справи не містять відомостей про оскарження дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 267 КУпАП.
Доводи захисника про не доведення факту керування ОСОБА_1 автомобілем, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються поведінкою ОСОБА_1 зафіксованою на відеозаписах, який не заперечував даного факту.
Що стосується доводів захисника, що протоколи за ч. 1ст. 130 КУпАП на військовослужбовця ОСОБА_1 , нібито, складено не уповноваженою на те особою, оскільки не було викликано Військової службу правопорядку, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Виходячи з аналізу вказаних норм, огляд на стан сп'яніння в порядку передбаченому ст. 266-1 КУпАП проводиться щодо тих військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони розпивають алкогольні напої або вживають наркотичні чи психотропні речовини, за що передбачена відповідальність за ст. 172-20 КУпАП
При цьому, огляд саме водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння проводиться на підставі ст. 266 КУпАП.
Отже, в даному випадку ОСОБА_1 , як суб'єкт правопорушення є саме водієм, а тому огляд на стан сп'яніння обґрунтовано проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП. Факт перебування його у якості військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідності проведення огляду в особливому порядку.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не надавалися сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку технічного засобу, за допомогою якого мав бути проведений огляд на стан сп'яніння, суд вважає таким, що не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до п. 5 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року, поліцейський лише на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, чого ОСОБА_1 на місці зупинки не вимагав, що підтверджується відеозаписом з камер спостереження працівників поліції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королвства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відтак, доводи сторони захисту про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу.
Крім того, в судовому засіданні судом було відмовлено у задоволенні клопотання про виклик свідків, а саме інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора роти №5 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП рядового поліції Гаспаряна Р.А. за необґрунтованістю, оскільки свідчення інспектора поліції не може бути доказом у справі.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та застосувати до нього адміністративне стягнення згідно ст.36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 227976 від 23.01.2025) та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 227990 від 23.01.2025) та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.
Відповідно до вимог ст.36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік. (Розрахунковий рахунок: UA168999980313020149000020001, отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»).
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 грн. (Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ37993783, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова.
Суддя Довготько Т.М.